Ухвала суду № 28871859, 22.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 року м. Київ К-23495/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.04.2009 року

у справі № 2а-8137/08/0570

за позовом Державного підприємства "Селидіввугілля"

до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство "Селидіввугілля" (далі по тексту -позивач, ДП "Селидіввугілля") звернулося до суду з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту -відповідач, Красноармійська ОДПІ) про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.04.2009 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано частково недійсним податкове повідомлення -рішення Красноармійської ОДПІ № 0000572342/0 від 02 листопада 2007 року на суму основного платежу 773 572,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 386982 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Красноармійська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.04.2009 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Красноармійською ОДПІ було проведено виїзну планову перевірку ДП «Селидіввугілля»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 30.06.2007 року, за результатами якої складено акт від 22.10.2007 року № 6/23-2-33426253.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 4.1 ст. 4, п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 та п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» . а саме - занижено податок на додану вартість за період з 01.04.2006 року по 30.06.2007 року у розмірі 777929 грн., крім того відповідачем встановлено порушення ДП "Селидіввугілля" вимог, зокрема, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині не здійснення коригування сум ПДВ з вартості списаної кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, в сумі 772433 грн., в тому числі: по ВП "Шахта "Курахівська" в сумі 44086 грн., ВП "Автобаза" - в сумі 1278 грн., ВП "Шахта "Коротченко" -в сумі 95104 грн., ВП "Шахта "Україна" -в сумі 247850 грн., ВП "Шахта "1/3 Новогродівка" -в сумі 239802 грн., ВП "Шахта "Россія" -в сумі 144313 грн., які є відокремленими підрозділами ДП "Селидіввугілля".

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, Красноармійською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000572342/0 від 02.11.2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість 1167090 грн. (основний платіж -777929 грн., штрафна санкція -389161 грн.).

Суди першої та апеляційної інстанцій погодилися частково з такими висновками податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 4.5 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Підпунктом 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168 «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Датою виникнення права на податковий кредит відповідно до п.7.5.1 ст.7 вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 7.4.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково -ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ, перераховані постачальникам товарів, та Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає обов'язок коригування сум ПДВ, включених раніше до складу податкового кредиту, внаслідок списання кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відповідач не довів правомірність висновків про порушення позивачем податкового законодавства при декларуванні результатів господарських операцій та правомірності прийняття податкового повідомлення -рішення про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2009 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.04.2009 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції відхилити.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.04.2009 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов