Ухвала суду № 28871836, 22.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 року м. Київ К-11529/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2008 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009 року

у справі №2а-11559/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод сталевої дробі"

до 1. Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області

2. Головного управління державного казначейства України у Луганській області

про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод сталевої дробі" (далі -позивач, ТОВ "ЗСД") звернулось до суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області (далі -відповідач-1, Алчевська ОДПІ), Головного управління державного казначейства України у Луганській області (далі -відповідач-2, ГУ ДКУ у Луганській області) про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009 року позовні вимоги задоволено.

У касаційній скарзі Алчевська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009 року скасувати, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ "ЗСД", посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу Алчевської ОДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "ЗСД" зареєстроване виконавчим комітетом Алчевської міської ради 14.01.2004 року за № 13841200000000123, код ЕДРПОУ -32804063, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 16275796 від 21.01.2004 року.

20 березня 2006 року ТОВ "ЗСД" було надано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за лютий 2006 року, якою, у відповідності до приписів підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Порядку заповнення декларації, позивач прийняв рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 292 135 грн. на його рахунок у банку. Крім того, позивачем було подано до податкового органу розрахунок бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок в установі банку.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Алчевською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок ТОВ "ЗСД" за січень-лютий 2006 року, за результатами якої складено Довідку від 19.04.2006 року № 565/236-32804063, висновками якої підтверджено правомірність заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у тому числі за лютий 2006 року в сумі 292 135,00грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість». Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття "бюджетне відшкодування" та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»протягом ЗО днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача-1 підлягає відхиленню, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2008 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області відхилити.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.02.2009 року залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов