Постанова № 28871367, 25.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 січня 2013 року № 2а-16100/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомКиївського міського центру зайнятостідоОСОБА_1простягнення коштівВ С Т А Н О В И В:

23 листопада 2012 року Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі 807,23 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем в добровільному порядку не повернута сума виплаченого забезпечення, отриманого під час перебування на обліку як безробітного без законних підстав.

У судовому засіданні представник Київського міського центру зайнятості підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позові, оскільки на день розгляду справи в суді неправомірно отримані відповідачем кошти не сплачені.

Ухвала суду та судові повістки направлялися за адресою відповідача, наявною в матеріалах справи та отримані відповідачем 04 січня 2013 року.

В судове засідання 17 січня 2013 року відповідач не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Клопотання про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

З огляду на неявку в судове засідання відповідача, визнаного судом належним чином повідомленим про розгляд справи, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України розглядає справу у порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.

ОСОБА_1 на підставі його заяви від 09 грудня 2011 року зареєструвався в Деснянському районному центрі зайнятості як такий, що шукає роботу. В своїй заяві від 16 грудня 2011 року про надання статусу безробітного ОСОБА_1 зазначив про те, що за цивільно-правовою угодою не працює (чи не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років). Наказом Деснянського районного центру зайнятості №НТ111216 від 16 грудня 2011 року ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю у встановленому законодавством розмірі.

Наказом Деснянського районного центру зайнятості №НТ120312 від 12 березня 2012 року ОСОБА_1, на підставі абз.2 п.п.1 п.20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007р. № 219 знято з обліку у зв'язку із самостійним працевлаштуванням.

Рішенням Деснянського районного центру зайнятості від 29 серпня 2012 року № 999 на виконання п.5 ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року № 60/62, вирішено провести перевірку достовірності документів, які є підставою для надання статусу безробітного, за результатами проведення якої Деснянським районним центром зайнятості 26 вересня 2012 року було складено акт № 171 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття».

Вказаним актом зафіксовано, що ОСОБА_1 перебував у цивільно-правових відносинах з ПП «Білла-Україна» з 17 січня 2012 року по 30 червня 2012 року згідно договору про надання послуг від 17 січня 2012 року, тобто в період перебування в статусі безробітного та отримання соціальних виплат.

Вказаний факт підтверджено під час розгляду адміністративної справи. Так, з матеріалів справи вбачається, що 17 січня 2012 року між ОСОБА_1 та ПП «Білла-Україна» було укладено цивільно-правовий договір про надання послуг №б/н за умовами якого, ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання по наданню послуг щодо проведення роботи зі спостереження за торгівельним залом та підсобними приміщеннями супермаркета Замовника з метою виявлення негативних факторів, які заважають покупцям здійснювати покупки в супермаркеті Замовника та погрожують їх безпеці, а також погрожують фінансовій безпеці Замовника (п.1.1 Договору). Остаточна сума винагороди визначається в актах приймання-передачі наданих робіт, які підписуються обома сторонами (п.4.1 Договору). Термін дії договору: з 17 січня 2012 року по 30 червня 2012 року.

Згідно актів приймання-передачі наданих робіт за січень - березень 2012 року ОСОБА_1 надав послуги спостереження за торговим залом на суму у розмірі 1 995,00 грн., 2 985,00 грн., 2 985,00 грн. відповідно.

Таким чином, в період часу з 17 січня 2012 року по 30 червня 2012 року ОСОБА_1 відносився до зайнятого населення та отримував дохід, що також підтверджується копіями розрахункових листів за січень-березень 2012 року, відтак не мав підстав для отримання матеріального забезпечення та соціальні послуги в Деснянському районному центрі зайнятості.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про зайнятість населення», Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006р. № 357.

Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначаються Законом України «Про зайнятість населення».

Згідно з положення ч.1 ст.18 цього ж Закону для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

На Державну службу зайнятості відповідно до абзацу дев'ятого ч.1 ст.19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» покладений обов'язок реєструвати безробітних і надавати їм у межах своєї компетенції допомогу, в т.ч. і грошову, умови, порядок і строки виплати якої визначаються Розділом V «Матеріальне забезпечення на випадок безробіття» цього закону.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, зокрема, контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Поняття «зайнятість» визначено в ч.1 ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції на момент спірних правовідносин) як діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно з п.«б» ч.3 ст.1 зазначеного Закону в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Частинами 2, 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено обов'язок застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Підстави для припинення, відкладення виплат матеріального забезпечення на випадок безробіття та скорочення їх тривалості визначаються статтею 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно п.1 ч.1 якої, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Абзацом 2 підпункту 1 пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007р. № 219 визначено, що громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування, в тому числі на сезонні або загальнодержавні оплачувані громадські роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг.

Враховуючи, що ОСОБА_1 згідно договору про надання послуг від 17 січня 2012 року надавав послуги та отримував винагороду від ПП «Білла-Україна», відповідно до вищезазначених положень законодавства підлягав зняттю з обліку в центрі зайнятості та не мас права на отримання допомоги по безробіттю та отримання інших соціальних послуг.

Згідно довідки від 03 жовтня 2012 року № 3804 в січні, лютому 2012 року ОСОБА_1 було сплачено 263,23 грн. та 544,00 грн. відповідно, усього на загальну суму 807,23 грн.

03 жовтня 2012 року районним центром зайнятості на адресу відповідача направлено повідомлення про необхідність повернути безпідставно отримані кошти у сумі 807,23 грн. протягом 15 календарних днів. Вказане повідомлення було отримане відповідачем 12 жовтня 2012 року.

Враховуючи, що відповідач безпідставно отримані кошти не повернув, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення з ОСОБА_1 сплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 807,23 грн.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.69-71, 94, ч.6 ст.128, ст.ст.158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 02166, АДРЕСА_1) на користь Київського міського центру зайнятості (адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, код ЕДРПОУ - 03491091) кошти в сумі 807 (вісімсот сім) гривень 23 коп.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя Добрівська Н.А.