Постанова № 28871365, 23.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 січня 2013 року 10:04 № 2а-17030/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гуменюк І.В. (згідно з договором про надання адвокатських послуг від 04.12.2012 р.)

від відповідача: Павліченко Л.М. (довіреність від 23.11.2012 р. № 92)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва ДПСпро скасування податкового повідомлення-рішення № 0001092304 від 02.11.2012 в частині визначення грошового зобов'язання у розмірі 64 985,99 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Фундамент» з позовом до ДПІ у Дарницькому районі міста Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001092304 від 02.11.2012 в частині визначення грошового зобов'язання у розмірі 64 985,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваним рішенням, прийнятим за результатами планової перевірки, до нього неправомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення п. 2.8 та 2.6 Положення № 637, у зв'язку із завищенням на думку відповідача ліміту залишку готівки в касі підприємства на загальну суму 30496,56 грн. та не оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства у сумі 2661,39 грн. В іншій частині позивач не оскаржує спірне рішення.

Зокрема, стосовно висновків ДПІ про завищення ліміту залишку готівки в касі підприємства, позивач зазначає, що кошти у сумі 2639,92 грн. в якості лікарняних були видані працівникам підприємства 23.01.2012, про що зроблені відповідні записи у касовій книзі та належним чином оформлені видаткові касові ордери, а в якості доказу виведення готівки з каси підприємства ДПІ помилково керувалась платіжною відомістю № Ф-00000007 від 31.01.2012. Відтак, позивач вважає, що ДПІ дійшла до хибного висновку щодо видачі лікарняних працівникам підприємства у сумі 2639,92 грн. лише 31.01.2012 та перевищення позивачем ліміту готівки в касі з 23.01.2012 по 30.01.2012 у загальному розмірі 15839,52 грн.

Окрім того, позивач також не погоджується із висновками ДПІ стосовно перевищення ліміту готівки в касі підприємства 07.03.2012 на суму 10000,00 грн., оскільки дана сума готівкових коштів була видана з каси відповідно до видаткового касового ордеру № 178 працівнику підприємства ОСОБА_3 При цьому, позивач зазначає, що при проведенні планової перевірки досліджувалась копія вказаного ордеру в якій був відсутній підпис одержувача коштів, а оригінал вищезазначеного видаткового касового ордеру із усіма належними реквізитами знаходився у сейфі головного бухгалтера підприємства, однак чекати поки оригінал буде знайдено, посадовці ДПІ відмовились, у зв'язку з чим відповідач прийшов до помилкового висновку стосовно не виведення з каси підприємства готівкових коштів у сумі 10000,00 грн.

В той же час, позивач також вважає помилковими висновки ДПІ щодо порушення п. 2.6 Положення № 637 та не оприбуткування 15.12.2011 в касовій книзі підприємства готівкових коштів у сумі 2661,39 грн., які були отримані позивачем з відділення банку, оскільки дані кошти були відображені в касовій книзі, яка ведеться підприємством в електронному вигляді та яка в свою чергу, як зазначає позивач, не була досліджена відповідачем під час проведення перевірки. При цьому, щодо наведеного періоду позивач та відповідач надали витяги з касової книги, яка ведеться у документарній формі.

З урахуванням вищенаведеного позивач вважає оскаржуване рішення у спірній його частині протиправним та просить його скасувати.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято у відповідності та на підставі норм чинного законодавства. Крім того, відповідач зазначає, що доводи позовної заяви ґрунтуються на касових документах, які були відсутні під час проведення перевірки та позивачем в ході її проведення не надавались. В підтвердження цього представником відповідача під час розгляду справи надані до суду заперечення проти позову та всі документи, які були надані позивачем до перевірки, копії з яких були виготовлені безпосередньо під час проведення перевірки. Зокрема, щодо першого епізоду ДПІ зазначає, що під час планової перевірки касові ордери були відсутні і була наявна лише видаткова відомість, копія якої була виготовлена під час перевірки. Щодо другого епізоду ДПІ зазначає, що перевірка проводилась майже місяць і упродовж перевірки так і не було надано оригіналу касового ордеру з підписом одержувача коштів. При цьому, як зазначає ДПІ, в заключній частині акту перевірки позивач засвідчив, що ним були надані всі наявні документи та надалі під час оскарження у досудовому порядку додаткові документи органам ДПС не надавалися. Щодо третього епізоду ДПІ звертає увагу на те, що в цей період позивачем велась касова книга у документарній формі, витяги з якої виготовлені під час перевірки, та зазначає, що у разі ведення книги в електронній формі вона має бути роздрукована, прошита, пронумерована та засвідчена, однак книга у такому вигляді не була надана під час перевірки та розгляду справи.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23 січня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фундамент» зареєстровано Дарницькою районною у місті Києва районною адміністрацією 15.06.1998 року (ідентифікаційний код 19130159).

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва ДПС проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Фундамент» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012.

За результатами перевірки податковим органом складено Акт перевірки № 5179/22-50/19130159 від 19.10.2012 (далі - Акт перевірки).

Стосовно встановлених під час перевірки висновків ДПІ, які покладені в основу спірної частини оскаржуваного у даній справі податкового повідомлення-рішення, в Акті перевірки викладено наступне.

Зокрема, в ході проведення перевірки позивача щодо дотримання встановленого ліміту залишку готівки в касі, податковим органом встановлено перевищення вказаного ліміту каси на загальну суму 25 839,52 грн. (п.3.7.2.1.1. Акту перевірки), який, згідно з наданих відповідачу під час перевірки наказів від 11.01.2011 № 01/1-ВН та від 10.01.2012 № 01/1-ВН, у 2011 та 2012 роках не встановлювався та дорівнює нулю (копія наказів залучена до матеріалів справи).

Окрім того, в ході проведення перевірки ДПІ встановлено не оприбуткування позивачем в касовій книзі 15.12.2011 готівкових коштів у сумі 2 661,39 грн. (п. 3.7.2.1.2 Акту перевірки).

На підставі Акту перевірки, податковим органом ухвалено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001092304 від 02.11.2012, яким на підставі п. 54.3.3 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно з абз. 2, 3 ст. 1 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" 436/95 від 12.06.1995 застосовано до позивача фінансові санкції (спірною у даній справі частиною рішення) у розмірі 64 985,99 грн.

Зокрема, стосовно дотримання встановленого ліміту залишку готівки в касі в Акті перевірки зазначено, що згідно записам в касовій книзі за 23.01.2012 (стор. 3 Книги) з каси підприємства було видано готівкові кошти в сумі 2 639,92 грн. фізичним особам-працівникам підприємства (ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6). В той же час, при перевірці первинних документів встановлено, що фактично готівкові кошти ОСОБА_7 у сумі 169,66 грн., ОСОБА_5 у сумі 2215,12 грн. та ОСОБА_8 у сумі 255,14 (загальна сума 2 639,92 грн.) отримані лише 31.01.2012 року по платіжній відомості № Ф-00000007 від 31.01.2012 року в якій дані особи особисто розписались про отримання коштів 31.01.2012.

Відтак, з урахуванням наведеного в Акті перевірки ДПІ прийшла до висновку про перевищення позивачем ліміту залишку готівки в касі підприємства з 23.01.2012 по 30.01.2012 включно у загальному розмірі 15839,52 грн., тобто на 2639,92 грн. за кожен день.

До того ж, в Акті перевірки визначено, що для введення готівки з каси підприємства податковим органом не приймається до уваги видатковий касовий ордер № 178 від 07.03.2012 на суму 10 000,00 грн. (видача готівкових коштів працівнику ОСОБА_3 за деревину), оскільки видача готівкових коштів гр. ОСОБА_3 не підтверджена підписом одержувача коштів. У зв'язку з цим, ДПІ прийшла до висновку про перевищення позивачем ліміту залишку готівки в касі підприємства також за 07.03.2012 на суму 10 000,00 грн.

Щодо встановлення не оприбуткування позивачем в касовій книзі готівкових коштів в Акті перевірки (п. 3.7.2.1.2 Акту перевірки) зазначено, що 15.12.2011 в касовій книзі підприємства не було оприбутковано готівкові кошти в сумі 2661,39 грн., а саме - згідно корінця чекової книжки підприємства серія ЛЖ № 9129630 від 15.12.2011 уповноваженою особою ТОВ «Фундамент» було отримано готівкові кошти в сумі 2661,39 грн. з відділення АБ «Київська Русь», однак у день одержання готівки (15.12.2011) вказана сума до касової книги підприємства не оприбутковувалась. Даний факт, як зазначено в Акті, підтверджується аркушами касової книги за 02.12.2011 сторінка 1 та за 23.12.2011 стор. 2, що свідчать про відсутність 15.12.2011 будь-яких надходжень чи виплат готівкових коштів в даний день. При цьому, в акті перевірки зазначено, що досліджувана під час перевірки касова книга встановленого зразку (у документарній формі), пронумерована, прошнурована, скріплена печаткою та завірена підписом керівника підприємства.

Суть заперечень позивача щодо викладених в акті перевірки висновків стосовно перевищення ліміту каси під час розгляду справи зводилась, з урахуванням вищенаведеного, до того, що готівкові кошти у сумі 2639,92 грн. в якості лікарняних були видані працівникам підприємства 23.01.2012, про що зроблені відповідні записи у касовій книзі та належним чином оформлені видаткові касові ордери від 23.01.2012 року під № 169 в яких наявні підписи одержувачів коштів саме 23.01.2012, однак, які, як зазначає позивач, не були взяті до уваги відповідачем під час проведення перевірки.

З приводу висновків відповідача щодо неналежного виведення готівкових коштів з каси підприємства та не прийняття ним до уваги видаткового касового ордеру № 178 від 07.03.2012 на суму 10 000,00 грн. (видача готівкових коштів працівнику ОСОБА_3 за деревину) позивач зазначає, що при проведенні перевірки та складанні Акту перевірки ДПІ досліджувалась робоча копія вказаного ордеру в якій був відсутній підпис одержувача коштів, а оригінал вищезазначеного видаткового касового ордеру із усіма належними реквізитами у т.ч. із підписом одержувача коштів (гр. ОСОБА_3) знаходився у сейфі бухгалтера підприємства, однак відповідач не вважав за необхідне його дослідження і керувався виключно документами, що були надані до перевірки.

Стосовно ж вищенаведених висновків ДПІ щодо не оприбуткування 15.12.2011 в касовій книзі підприємства готівкових коштів у сумі 2661,39 грн., які були отримані позивачем з відділення банку, позивач зазначає, що дані кошти були відображені в касовій книзі, яка ведеться підприємством в електронному вигляді та яка в свою чергу, як зазначає позивач, не була досліджена відповідачем під час проведення перевірки. При цьому, під час розгляду справи представник позивача не спростував факту ведення позивачем лише однієї касової книги та не зміг пояснити причин відсутності записів у книзі (паперовому її варіанті), яка безпосередньо досліджувалась податковим органом під час проведення перевірки, а також не надав доказів пред'явлення ДПІ під час проведення перевірки касової книги підприємства, що ведеться в електронному вигляді (роздруківок такої книги).

На виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачем в судовому засіданні до матеріалів справи надано всі копії касових документів, які надавалися позивачем податковому органу під час проведення перевірки та копії з яких виготовлялись ДПІ безпосередньо під час проведення перевірки.

У той же час, з аналізу касових документів, які додані позивачем до позовної заяви, та касових документів, які надавались позивачем під час перевірки, вбачається, що разом із позовною заявою позивачем надано касові документи (видаткові касові ордери), які під час проведення перевірки позивачем податковому органу не надавались, тобто були відсутні.

При цьому, із Акту перевірки (стор. 47) вбачається, що уповноважені особи позивача під підпис підтвердили про достовірність наданих до перевірки документів, зазначили про їх надання у повному обсязі та про відсутність додаткових ненаданих до перевірки документів, які б свідчили про діяльність суб'єкта господарювання. До того ж, під час розгляду справи позивач не надав доказів надіслання (надання) в порядку п. 44.7 ПК України додаткових документів безпосередньо до контролюючого органу до закінчення перевірки та/або протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки, а отже, виходячи з положень п. 44.6., п. 44.7. ПК України документи, які не надавалися під час перевірки вважаються такими, що були відсутні.

Враховуючи те, що відповідно до акту перевірки податковому органу були надані всі (у повному обсязі) документи, які стосуються каси підприємства за перевіряємий період з 01.04.2011 по 30.06.2012 та інших документів з приводу цього у товариства не було, що підтверджується відповідним написом в Акті перевірки, беручи до уваги те, що позивач не надав документального підтвердження того, що касові документи в редакції, наданій до позовної заяви, надавались відповідачу під час проведення перевірки та після її проведення, суд, при вирішенні справи, бере до уваги та керується змістом тих касових документів, які були надані позивачем під час перевірки та є додатками до акту перевірки.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Щодо обґрунтованості та правомірності висновків Акту перевірки в частині перевірки дотримання позивачем «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», а також правомірність ухвалення оскаржуваного рішення та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за перевищення ліміту готівки в касі підприємства, суд зазначає наступне.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюється Положенням «Про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 із змінами і доповненнями (далі - Положення).

Виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) (п. 2.7 Положення).

Відповідно до п/п. 5.2. п. 5 Положення установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою).

Як вже зазначалось, згідно з наданих відповідачу під час перевірки наказів генерального директора товариства, ліміт каси підприємства був встановлений та дорівнював нулю.

В той же час, відповідно до п. 2.8 Положення підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

В контексті вищенаведених положень суд також зазначає, що відповідно до п. 3.1 вказаного Положення - касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо (п.3.4).

1) Стосовно встановлених в Акті перевірки висновків ДПІ щодо перевищення позивачем ліміту залишку готівки в касі підприємства з 23.01.2012 по 30.01.2012 включно у загальному розмірі 15839,52 грн., судом під час розгляду справи встановлено наступне.

Виходячи із записів в касовій книзі за 23.01.2012 (стор. 3 Книги), копія з якої надана до справи та копії якої були виготовлені безпосередньо під час проведення перевірки, з каси підприємства було видано в якості лікарняних готівкові кошти 23.01.2012 в загальній сумі 2 639,92 грн. фізичним особам-працівникам підприємства (ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6). В той же час, досліджуючи платіжну відомість № Ф-00000007 від 31.01.2012 року, копія з якої надана до справи та була виготовлена ДПІ безпосередньо під час проведення перевірки, судом під час розгляду справи встановлено, що фактично готівкові кошти ОСОБА_7 у сумі 169,66 грн., ОСОБА_5 у сумі 2215,12 грн. та ОСОБА_8 у сумі 255,14 (загальна сума 2 639,92 грн.) отримані лише 31.01.2012 року, про що дані особи особисто розписались 31.01.2012 в зазначеній відомості.

Як зазначено вище, вже під час розгляду справи позивачем надано видаткові касові ордери від 23.01.2012 року під № 169 в яких наявні підписи одержувачів зазначеної суми коштів саме 23.01.2012. Проте наведені касові ордери судом до уваги не беруться, як такі, що не були надані під час проведення перевірки, вважаються відсутніми в силу положень п. 44.6. та п. 44.7. ПК України, та відповідно не можуть підтверджувати на час проведення перевірки виведення готівки з каси підприємства саме 23.01.2012.

У взаємозв'язку із наведеним суд зазначає, що відповідно до п. 7.23. Положення для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. Якщо в періоді, що перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси, то з'ясовується, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна сума понадлімітних залишків.

В даному випадку, під час розгляду справи встановлено, що кошти у сумі 2 639,92 грн., про видачу яких зроблені відповідні записи у касовій книзі 23.01.2012, були фактично видані фізичним особам-працівникам підприємства (ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6) лише 31.01.2012 згідно платіжної відомості № Ф-00000007 від 31.01.2012, а відтак враховуючи п. 7.23 Положення суд прийшов до висновку про законність висновків ДПІ щодо перевищення позивачем ліміту залишку готівки в касі підприємства з 23.01.2012 по 30.01.2012 включно у загальному розмірі 15839,52 грн., тобто на 2639,92 грн. за кожен день.

2) Стосовно встановлених в Акті перевірки висновків ДПІ щодо перевищення позивачем ліміту залишку готівки в касі підприємства 07.03.2012 на суму 10 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Пунктом 3.5 Положення встановлено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

З наявного в матеріалах справи видаткового касового ордеру № 178 від 07.03.2012 на суму 10 000,00 грн., копія якого надана до справи та копія якого була виготовлена ДПІ безпосередньо під час проведення перевірки, вбачається, що на ньому наявний підпис керівника товариства, головного бухгалтера та касира. Отримувачем грошових коштів в зазначеному касовому ордері вказаний гр. ОСОБА_3, але підпис зазначеної особи у графі «одержав» відсутній.

Як зазначено вище, вже під час розгляду справи позивачем надано видатковий касовий ордер № 178 від 07.03.2012 в якому наявний підпис одержувача коштів. Проте наведений касовий ордер судом до уваги не береться, як такий, що не був наданий під час проведення перевірки та відповідно не може підтверджувати на час проведення перевірки виведення готівки з каси підприємства у зазначеній сумі саме 07.03.2012.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, суд зазначає, що податковий орган дійшов правильного висновку про те, що видатковий касовий ордер № 178 від 07.03.2012 на суму 10 000,00 грн. не відповідає вимогам п. 3.5 Положення, а відтак цілком правомірно не взяв його до уваги, в якості юридично значимого документу, який підтверджує виведення готівкових коштів з каси підприємства.

При цьому, суд бере до уваги те, що планова перевірка проводилась з 17.09.2012 р. по 12.10.2012 р. та, відповідно, у позивача був достатній час для надання ДПІ касового ордеру, оригінал якого, як зазначає позивач, знаходився у сейфі головного бухгалтера, який до того ж підписав акт перевірки із зазначенням, що під час перевірки були надані всі необхідні документи.

3) Щодо встановлення в Акті перевірки порушення стосовно не оприбуткування позивачем 15.12.2011 в касовій книзі готівкових коштів сумі 2661,39 грн., суд зазначає наступне.

Виходячи із записів в касовій книзі з 02.12.2011 по 23.12.2011 (стор. 1 та 2 Книги), яка велась позивачем у документарній формі та копія витягу з якої надана до справи і копії якої були виготовлені безпосередньо під час проведення перевірки, вбачається наявність записів про рух коштів в касі підприємства лише за 02.12.2011 року та за 23.12.2011 року. В той же час, досліджуючи корінець чекової книжки підприємства серія ЛЖ № 9129630 від 15.12.2011 та платіжну відомість № Ф-00000067 від 15.12.2011, копії з яких надані до справи та були виготовлені ДПІ безпосередньо під час проведення перевірки, судом під час розгляду справи встановлено, що 15.12.2011 уповноваженою особою ТОВ «Фундамент» було отримано готівкові кошти в сумі 2661,39 грн. з відділення АБ «Київська Русь», які, до того ж, цього числа, тобто 15.12.2011, були видані з каси працівникам підприємства (ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_10), про що останні розписались у зазначеній платіжній відомості № Ф-00000067 від 15.12.2011. Тобто, судом встановлено, що 15.12.2011 в касі підприємства здійснювався рух по отриманню коштів у сумі 2661,39 грн., однак здійснення даної операції не було відображено позивачем в касовій книзі підприємства (досліджуваній під час перевірки її паперовому вигляді).

У той же час, в контексті доводів позивача стосовно того, що дані кошти були відображені в касовій книзі, яка ведеться підприємством в електронному вигляді та яка в свою чергу не була надана у належно оформленому вигляді відповідачу під час проведення перевірки, суд зазначає, що відповідно до положень п. 4.4 Положення підприємства дійсно за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги ("Вкладний аркуш касової книги" та "Звіт касира"), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.

Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.

У разі роздрукування "Вкладного аркуша касової книги" у кінці місяця має автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року - їх загальна кількість за рік.

Після роздрукування "Вкладного аркуша касової книги" і "Звіту касира" касир зобов'язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати "Звіт касира" разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у "Вкладному аркуші касової книги".

"Вкладний аркуш касової книги" протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) "Вкладний аркуш касової книги" формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи).

Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.

З системного аналізу вищевикладених положень вбачається, що ведення суб'єктом господарювання касової книги в електронному вигляді не позбавляє його обов'язку здійснювати записи в ній на підставі відповідної інформації з касових документів та забезпечувати її роздрукування, підшивання, а також зберігання у паперовому виді у вигляді підшивок, які формуються у книгу, яка за формою і змістом має відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.

В контексті наведеного суд зазначає, що позивачем ні під час перевірки, ні під час розгляду справи у суді не було надано доказів (у т.ч. роздруківок з електронної книги) відображення в касовій книзі підприємства надходження готівкових коштів в сумі 2661,39 грн. за 15.12.2011 року.

В той же час, згідно п. 2.6. Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, суд зазначає, що податковий орган дійшов вірного висновку про те, що позивачем не було здійснено оприбуткування в касовій книзі надходження готівкових коштів у сумі 2 661,39 грн. за 15.12.2011 року.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про правомірність висновків податкової служби щодо встановлених в Акті перевірки порушень, а також про законність ухваленого на його підставі оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001092304 від 02.11.2012 в частині визначення грошового зобов'язання у розмірі 64 985,99 грн. (в частині, що оскаржується позивачем).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку, виходячи з вищенаведеного та обставин справи, суд прийшов до висновку про законність та обґрунтованість спірного рішення, в оскаржуваній його частині, у зв'язку з чим підстав для задоволення позову не має.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-72, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент» (код з ЄДР 19130159; адреса: 02121, м. Київ, Дарницький район, вул. Колекторна, 1-Д) залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А.Кармазін

Повний текст постанови складений та підписаний 28.01.2013 р.