Постанова № 28869326, 22.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 р. Справа № 5023/3474/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Н.О. Волковицької - головуючого, Г.М. Мачульського, Л.І. Рогачза участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)відповідача відповідача - не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином); - не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) третіх осіб прокурора- Гой В.В., дир.; - не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) Зузак І.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 року у справі№ 5023/3474/12 Господарського суду Харківської областіза позовомЗаступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майномдо -Державного підприємства "Харківський НДІ технології машинобудування"; -Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція"треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача- Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альянс-Україна"; - Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській областіпровизнання недійсними прилюдних торгів

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Харківської області звернулося до господарського суду в інтересах держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном з позовом до Державного підприємства "Харківський НДІ технології машинобудування" та Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція", в якому просив: визнати недійсними прилюдні торги від 26.04.2011 року з реалізації арештованого нерухомого майна Державного підприємства "Харківський НДІ технології машинобудування" по лоту № 1 - нежитлова будівля літ. "Б-3" за адресою м. Харків, вул. Котлова, 108, про що складено протокол про проведення прилюдних торгів № 84-02/089/11/а від 26.04.2011 року; скасувати акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів, затверджений начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області від 28.04.2011 року; скасувати свідоцтво серії ВРН № 648235 про придбання об'єктів нерухомого майна з прилюдних торгів, видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шевцовим С.О., зареєстроване в реєстрі за № 566; скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альянс-Україна" на нежитлову будівлю літ. "Б-3" за адресою м. Харків, вул. Котлова, 108, зобов'язавши підприємство технічної інвентаризації внести відповідні дані до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Прокурор посилався на проведення торгів з відчуження належного державі нерухомого майна, що відноситься до основних фондів державного підприємства, без погодження з органом управління - Міністерством промислової політики України (правонаступником якого є Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном) всупереч статті 75 Господарського кодексу України; порушено приписи статті 66 Закону України "Про виконавче провадження" щодо черговості звернення стягнення на майно боржника; визначена суб'єктом оціночної діяльності в межах виконавчого провадження початкова вартість реалізованого майна є значно нижчою від її ринкової вартості.

Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном підтримало позов прокурора з наведених у позові підстав.

Відповідач - Приватне підприємство "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" - відхилив позов у повному обсязі, вказавши, що ним при проведенні спірних прилюдних торгів було виконано вимоги Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5 (з подальшими змінами та доповненнями).

Треті особи заперечили проти позовних вимог, зазначивши, що спірне майно було реалізовано та придбано згідно з приписами законодавства; право власності на нього зареєстровано за положеннями статті 62 Закону України "Про виконавче провадження", статті 182 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.09.2012 року (суддя Шатерніков М.І.) у позові відмовлено, позаяк з матеріалів справи не вбачається порушення положень чинного законодавства при проведенні прилюдних торгів.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 року (судді: Сіверін В.І. - головуючий, Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін як законне та обґрунтоване.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Заступник прокурора Харківської області подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог прокурора.

Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, оскільки судами залишено поза увагою правовий статус спірного майна, як такого, що є державною власністю та закріплений за державним підприємством на праві повного господарського відання; натомість суди залишили поза увагою відповідні приписи статті 75 Господарського кодексу України та положення Статуту державного підприємства щодо порядку розпорядження таким майном; матеріали справи не містять доказів відсутності у державного підприємства, на яке стягнення звертається в першу чергу за статтею 64 Закону України "Про виконавче провадження"; господарськими судами не застосовано редакцію статті 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" на час проведення спірних прилюдних торгів; визначена суб'єктом оціночної діяльності в межах виконавчого провадження початкова вартість реалізованого майна є значно нижчою від її ринкової вартості.

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альянс-Україна" у судовому засіданні та у відзиві на касаційну скаргу заперечила проти її доводів. Інші учасники справи не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні, надіслали клопотання про розгляд справи без їх представників.

У судовому засіданні від 15.01.2013 року було оголошено перерву до 22.01.2013 року до 10год.00хв.; з огляду на зміну складу судової колегії у судовому засіданні від 22.01.2013 року розгляд справи було розпочато заново.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення прокурора та представника третьої особи, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, у підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області на примусовому виконанні знаходились виконавчі провадження по виконанню посвідчення комісії по трудовим спорам № 7, виданого 18.10.2010 року комісією по трудовим спорам Державного підприємства "Харківський НДІ технології машинобудування", про стягнення з Державного підприємства "Харківський НДІ технології машинобудування" заборгованості по заробітної платі на користь Приходько І.Ф. у сумі 594,34 грн., посвідчення комісії по трудовим спорам № 6, виданого 18.10.2010 року комісією по трудовим спорам Державного підприємства "Харківський НДІ технології машинобудування", про стягнення з Державного підприємства "Харківський НДІ технології машинобудування" заборгованості по заробітної платі на користь Ломакіна В.Д. у сумі 4447,32 грн. та інші виконавчі документи, видані на виконання рішень судів та інших органів.

Державним виконавцем були відкриті виконавчі провадження з примусового виконання рішень судів та інших органів, запропоновано боржнику виконати їх у добровільному порядку; в наданий термін рішення судів боржником виконані не були. У зв'язку з невиконанням рішень у встановлений термін, державним виконавцем винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору; виконавчі провадження були об'єднані у зведене виконавче провадження. Усього у зведене виконавче провадження на час передачі майна на реалізацію було об'єднано 80 виконавчих документів на загальну суму боргу 661398,99 грн., з них 78 виконавчих документів на 237328,60 грн. боргу по виплаті заробітної плати, два виконавчих документа на суму 424091,43 грн. про стягнення заборгованості на користь УПФУ.

За зведеним виконавчим провадженням на майно боржника накладено арешт у межах загальної суми стягнення з метою забезпечення виконання даних рішень, а саме накладено арешт на кошти боржника, що містяться на рахунках боржника в установах банків та стягнуто 21,04 грн., що є недостатнім для задоволення вимог усіх стягувачів.

Також судами зазначено, що проведеними в межах виконавчого провадження заходами встановлено відсутність у боржника коштів, достатніх для покриття заборгованості у повному обсязі, та відсутність майна першої черги, відповідно до статті 66 Закону України "Про виконавче провадження"; у боржника на час проведення відповідних дій були відсутні цінні папери, грошові кошти на депозитах та інших рахунках, готова продукція.

07.02.2011 року директор Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування" направив державному виконавцю на підставі статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" лист, яким запропонував, в першу чергу, звернути стягнення на майно, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування" та не задіяне у виробничому процесі, а саме: нежитлове приміщення дослідно-експериментального корпусу літ "Б-3" загальною площею 4286,3 кв.м., місцезнаходження: м. Харків, вул. Котлова, 108, та верстат координатно-розточний "Мікромат-9-В", інв. № 1682, 1990 року випуску. Зазначене нерухоме майно належало на праві власності державі Україна в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном та перебувало в господарському віданні Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування", що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, виданим 28.03.2011 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради.

16.02.2011 року державним виконавцем здійснено вихід за місцем знаходження майна боржника та складено акт АА № 785246 опису та арешту майна, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування" та не задіяне у виробничому процесі: нежитлове приміщення дослідно-експериментального корпусу літ "Б-3" загальною площею 4286,3 кв.м., місцезнаходження: м. Харків, вул. Котлова, 108, та верстат координатно-розточний "Мікромат-9-В" інв. № 1682, 1990 року випуску; матеріалами справи підтверджується, що державним виконавцем про це було направлено повідомлення до відповідних установ.

22.02.2011 державним виконавцем постановою про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, залучено суб'єкта оціночної діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "Біржове агентство нерухомості "Центр"". 24.02.2011 року до державного виконавця надійшли звіти про оцінку вартості майна боржника експерта суб'єкта оціночної діяльності Товариства з обмеженою. відповідальністю "Біржове агентство нерухомості "Центр"", складені 24.02.2011 року, у відповідності до яких початкова вартість об'єкту оцінки для реалізації на прилюдних торгах, а саме: нерухомого майна - дослідно-експериментального корпусу літ "Б-3" загальною площею 4286,3 кв.м., місцезнаходження: м. Харків, вул. Котлова, 108, становить 562 750, 00 грн. без ПДВ; рухомого майна - верстату координатно-розточного "Мікромат-9-В" інв. № 1682, 1990 року випуску становить 19833,33 грн. без ПДВ.

16.03.2011 року державним виконавцем направлені повідомлення про результати оцінки арештованого майна, що належить боржникові, а також повідомлено сторін виконавчого провадження про їх право, у разі незгоди з результатами визначення вартості чи оцінки, подати державному виконавцю заперечення в 10-денний строк з дня надходження повідомлення. У зв'язку із запереченням Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування" проти результатів оцінки, викладеному в листі, що надійшов до Головного управління юстиції у Харківській області 21.03.2011 року, проханню відповідно до положень статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" здійснити рецензування звіту про оцінку майна, проведеного суб'єктом оціночної діяльності 24.02.2011 року, 23.03.2011 року було проведено рецензування звітів про оцінку арештованого майна боржника; здійсненим рецензуванням підтверджено складання звіту про оцінку арештованого майна боржника з дотриманням вимог, які пред'являються до таких звітів.

08.04.2011 року Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області та Харківською філією Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" укладено Договір № 02/089/11/а, предметом якого є здійснення сторонами дій, пов'язаних з виконанням умов Генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень № 1 від 14 січня 2011 року з надання послуг з реалізації арештованого рухомого та нерухомого майна шляхом його продажу на аукціоні, на яке звернено стягнення державним виконавцем при виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб). За пунктом 1.2. Договору Відділ передає Спеціалізованій організації майно, арештоване державним виконавцем, а Спеціалізована організація надає послуги по організації і проведенню аукціону з реалізації майна у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV (із змінами та доповненнями), іншими Законами України, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 року № 68/5, зареєстрованого в Мін'юсті України 02.11.99 року за № 745/4038 (із змінами і доповненнями), та іншими нормативно - правовими актами України.

08.04.2011 pоку (тобто, за 18 днів до проведення публічних торгів) Приватним підприємством "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" (Харківська філія) у відповідності до пункту 3.5. "Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна" на офіційному сайті https://trade.informjust.ua здійснено публікацію про прилюдні торги. Також, інформація про проведення прилюдних торгів була додатково розміщена в засобах масової інформації - Газеті "Премьер Бизнес Обьявления" № 81 (4461) від 08 квітня 2011 року, газеті "Недвижимость жилая и деловая" від 18.04.2011 року № 15. Крім того, представнику Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування" 12 квітня 2011 року вручено повідомлення про час та місце проведення прилюдних торгів.

Судами з'ясовано, що 26.04.2011 року у приміщенні Харківської філії Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" було проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна. На продаж було виставлено нерухоме майно, що належало на праві повного господарського відання Державному підприємству "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування", а саме: нежитлову будівлю літ. "Б-3" загальною площею 4286,3 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 108. Результати прилюдних торгів зафіксовано в Протоколі № 84-02/089/11/а проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 26.04.2011 року, яким переможцем торгів визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Альянс-Україна", що придбало нерухоме майно, яке входило до лоту № 1, за ціною 575 000, 00 грн.

На підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, переможцем торгів 28.04.2012 року у Відділі державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області отримано Акт про проведені публічні (прилюдні) торги, а на підставі Акта про проведені публічні (прилюдні) торги відповідно до статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" ним отримано Свідоцтво про право власності на придбане майно серія ВРІ № 648298, видане приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шевцовим С.О., зареєстроване в реєстрі за № 566 в книзі 1.

Суди встановили, що грошові кошті, отримані після реалізації майна Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування", розподілені між стягувачами за зведеним виконавчим провадженням, а саме: фізичними особами по стягненню заробітної плати та УПФУ Ленінського району м. Харкова; їх вимоги погашені в порядку черговості.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди виходили з встановлених ними обставин справи щодо відчуження зазначеного нерухомого майна в межах виконавчого провадження; на підставі аналізу норм чинного законодавства, що регламентує порядок та процедуру вчинення виконавчих дій органами державної виконавчої служби, та матеріалів справи суди встановили відсутність порушень чинного законодавства України при підготовці та проведенні прилюдних торгів по лоту № 1 з продажу нерухомого майна, результати яких оформлено Протоколом № 84-02/089/11/а проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна від 26.04.2011 року, а саме: прилюдні торги було проведено за заявкою державного виконавця та у відповідності до договору про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, в межах визначеного пунктом 3.3. Тимчасового положення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. N 68/5, двомісячного строку; спеціалізоване підприємство здійснило публікацію про прилюдні торги на офіційному сайті за 18 днів до проведення публічних торгів; боржника було належно та своєчасно повідомлено про час та місце проведення прилюдних торгів; під час підготовки до прилюдних торгів було прийнято заявки покупців та надано їм можливість ознайомитися з майном, що підлягає реалізації, за його місцезнаходженням; початкову вартість нерухомого майна було визначено згідно зі звітом суб'єкта оціночної діяльності про оцінку арештованого майна боржника, з проведенням рецензії на звіт про оцінку майна, за результатами чого підтверджено відповідність звіту необхідним вимогам; результати оцінки майна не були оскаржені у встановленому чинним законодавством порядку, а наведені прокурором доводи зазначених обставин не спростовують та не можуть бути взяті до уваги за умови чинності офіційного звіту про оцінку майна.

Також суди взяли до уваги, що спеціалістами ТОВ ІКК "Проконсул" не проводився візуальний огляд об'єкта, не визначено його технічний стан, не взято до уваги знос та відсутність (на момент придбання) даху, комунікацій та інше, а в останньому абзаці листа зазначено, що вказані вище цінові діапазони відображають тільки рівень цінових показників в районі місцезнаходження об'єкту і не можуть бути висновком для визначення цінових показників для конкретного об'єкта, які визначаються шляхом виконання оціночних процедур.

Водночас судами взято до уваги, що прокурором не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, доказів того, що нежитлові приміщення, відчуженні по результатам спірних відкритих торгів, забезпечували ведення виробничої діяльності Державного підприємства, натомість, з матеріалів справи вбачається, що спірна будівля має аварійний стан та не опалюється; при цьому гроші, отримані від відчуження спірних приміщень, направлені на погашення вимог працівників, пов'язаних з трудовими правовідносинами, вимог УПФУ та держави.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у визначений спосіб, зокрема, визнання права; визнання правочину недійсним; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки сторін виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; за частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; згідно з частиною 4 статті 202 Цивільного кодексу України дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За змістом пункту 2.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 № 68/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за №745/4038, з подальшими змінами та доповненнями, під прилюдними торгами розуміється продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну. Результатом проведення публічних торгів є визначення покупця-переможця публічних торгів та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Факт затвердження протоколу та складання акта про проведення прилюдних торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої видачі свідоцтва про придбання майна.

З наведеного вбачається, що за своєю правовою природою прилюдні торги є правочином, а особа, що не є учасником правочину, може звернутися до суду з позовом про недійсність цього правочину з підстав, зазначених у частині 3 статті 215 Цивільного кодексу України.

За доводами прокурора, при вчиненні спірного правочину порушено економічні інтереси держави, позаяк майно Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування" належало йому не на праві власності, а на праві господарського відання, та відчужено всупереч частині 5 статті 75 Господарського кодексу України без урахування позицій Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном; завдано шкоди інтересам держави через недоотримання коштів на суму майже 3 млн. грн., оскільки за даними ТОВ ІКК "Проконсул", яке є професійним учасником ринку нерухомості, фактична ринкова вартість вказаної будівлі на час її оцінки складала 3429040,00 грн., всупереч встановленої на підставі звіту від 22.02.2011 року про оцінку арештованого майна боржника початкової вартості відчужуваного об'єкту на рівні 562750 грн.; при проведенні оцінки майна були допущені значні недоліки, які вплинули на її достовірність та значне зменшення реальної ринкової вартості відчужуваного майна.

Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Право господарського відання державних підприємств прирівнюється до права власності із застосуванням деяких обмежень у розпорядженні державним майном, що встановлюються законом і статутами таких підприємств.

За статтею 74 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу. Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. За змістом частини 5 статті 75 Господарського кодексу України державне комерційне підприємство має право відчужувати, передавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить.

Зазначені положення Господарського кодексу України регулюють господарську діяльність державного комерційного підприємства, натомість, як достовірно встановлено господарськими судами та не заперечується прокурором, 26.04.2011 року були проведені прилюдні торги в межах зведеного виконавчого провадження щодо примусового стягнення з Державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування" заборгованості на користь фізичних та юридичних осіб, за результатами яких реалізоване арештоване нерухоме майно, належне державному підприємству.

За положеннями статей 1 та 2 Закону "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів провадиться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, та інших законів, органами державної виконавчої служби.

Складовою виконавчого провадження є звернення стягнення на майно боржника; за статтею 52 Закону "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Главою 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено особливості звернення стягнення на майно боржника-юридичної особи та зазначено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно. Підпунктом 5. 11 Інструкції про проведення виконавчих дій встановлено, що: прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, що мають право здійснювати операції з нерухомістю і визначені на тендерній (конкурсній) основі і з якими укладено відповідний договір державною виконавчою службою. Спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця. До заявки додаються: копії документів, що підтверджують право власності або інше речове право на нерухоме майно, визначене статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", у разі продажу майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, - довідка про розмір частки державної власності в статутному фонді підприємства-боржника та копія повідомлення Фонду державного майна України про накладення арешту на майно такого боржника.

Безпосередньо порядок продажу арештованого майна визначено статтею 62 Закону України "Про виконавче провадження", за якою реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Також умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно визначено Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 № 68/5.

Пунктом 2.1. Тимчасового положення надано визначення арештованого майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає реалізації. В свою чергу, відповідно до пункту 2.2. Тимчасового положення, прилюдними торгами є продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну. У відповідності до пункту 3.1. вказаного Тимчасового положення орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізованій організації.

Відповідно до частини 3 статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону; за статтею 58 Закону України "Про виконавче провадження", визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі, якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Відповідно до вимог частини 4 статті 58 Закону України "Про виконавче провадження", у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Відповідно до 6.1. вказаного вище Тимчасового положення, після повного розрахунку покупців за придбане майно, на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги і подає його на затвердження начальнику відповідного органу державної виконавчої служби.

За приписами статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини та розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Таким чином, господарські суди вірно визначили, що у даному випадку має місце примусова реалізація майна державного підприємства органом державної виконавчої служби та обґрунтовано застосували до спірних правовідносин положення законодавства, яке регулює порядок примусової реалізації майна державних підприємств (в тому числі й належного їм на праві господарського відання), в межах виконавчого провадження; відмовляючи у позові, суди виходили з недоведеності матеріалами справи порушення при організації та проведенні спірних прилюдних торгів положень наведеного вище законодавства.

Доводи касаційної скарги не спростовують належно встановлених судами обставин справи та зводяться до переоцінки цих обставин; у скарзі не зазначено на наявні у матеріалах справи докази, що не були б оцінені судами та свідчили б про наявність у державного підприємства іншого майна, що підлягало б першочерговій реалізації, недодержання порядку повідомлення Фонду державного майна України чи його заперечення, про оскарження оцінки майна у судовому порядку.

Посилаючись у касаційній скарзі на порушення судами приписів статті 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", прокурор залишив поза увагою, що звернення стягнення на майно підприємства здійснювалося в межах виконавчого провадження, виконанню за яким підлягало 78 виконавчих документів на 237328,60 грн. боргу по виплаті заробітної плати; натомість подальше спрямування частини коштів, одержаних за результатами прилюдних торгів від 26.04.2011 року, органам Пенсійного фонду України відповідає змінам до статті 2 зазначеного Закону в редакції від 19.05.2011 року та не порушує інтересів держави; докази спрямування коштів на погашення будь-яких інших вимог відсутні.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно та об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосували норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Як наслідок, прийняті судами рішення та постанова відповідають статтям 43, 84 та 105 Господарського процесуального кодексу України вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення, підстав для їх скасування з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення..

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2012 року у справі № 5023/3474/12 Господарського суду Харківської області та рішення Господарського суду Харківської області від 26.09.2012р. залишити без змін.

Головуючий Н. Волковицька

Судді: Л. Рогач

Г. Мачульський