Постанова № 28869325, 23.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2013 р. Справа № 5024/627/2012

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Студенця В.І.,розглянувши касаційну скаргукомунального підприємства "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської радина рішеннягосподарського суду Херсонської області від 04.07.2012 р.та постановуОдеського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 р.у справі № 5024/627/2012 господарського суду Херсонської областіза позовомдочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"докомунального підприємства "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської радипростягнення 154 141,83 грн. та за зустрічним позовомкомунального підприємства "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської радидодочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"прозобов'язання провести реструктуризацію заборгованості в сумі 100 000,00 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Іванов П.О. (дов. від 14.12.2012р.),

відповідача: Колес'янкін М.І. - директор;

ВСТАНОВИВ:

ДК "Газ України" 04.05.2012 р. звернулася до господарського суду Херсонської області з позовом до КП "Цюрюпінск-Сервіс" про стягнення 121724 грн. 87 коп. заборгованості за поставлений МКП "Теплотехнік" газ за період з листопада 2009 р. по березень 2010 р. за договором поставки природного газу від 23.09.2009 р., яка була переведена на КП "Цюрюпінск-Сервіс" за договором про переведення боргу №14/10-646 від 31.08.2010 року, а також 9385 грн. 23 коп. пені за період з 27.10.2011 р. по 27.04.2012 р., 14512 грн. 46 коп. втрат з інфляції за період з грудня 2009 р. по березень 2012 р., 8519 грн. 27 коп. - 3% річних за період з 11.12.2009 р. по 27.04.2012 р.

КП "Цюрюпінск-Сервіс" 15.05.2012 р. звернулося до господарського суду Херсонської області із зустрічним позовом до ДК "Газ України" про зобов'язання провести реструктуризацію заборгованості в сумі 100000 грн., за природний газ за договором №06/09-1204 БО-33 від 23.09.2009 р. відповідно до умов п.2.6 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію", яким передбачено, що суб'єкти господарювання, визначені у ст. 1 цього Закону, в тому числі і дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", реструктурують заборгованість за природний газ, яка утворилася станом на 01.01.2011 року і не сплачена на дату набрання чинності цим Законом.

КП "Цюрупинськ-Сервіс" 03.07.2012 року подало заяву про уточнення позовних вимог за зустрічним позовом, в який просило зобов'язати відповідача за зустрічним позовом підписати договір про реструктуризацію заборгованості в розмірі 100000 грн. 00 коп. на умовах поданого до заяви проекту договору, який ним надіслано відповідачу 11.06.2012 року.

Предметом зустрічного позову є зобов'язання здійснити реструктуризацію боргу в сумі 100000 грн. 00 коп., а заявою від 02.07.2012 року №554 позивач змінив підстави і предмет позову після початку розгляду справи по суті та заявив нові вимоги, які слід заявляти як самостійні в окремому позовному провадженні в установленому законом порядку.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.07.2012 року (суддя Ємленінова З.І.) позовні вимоги ДК "Газ України" задоволені частково, з КП "Цюрупинськ-Сервіс" на користь ДК "Газ України" стягнуто 100000 грн.00 коп. основного боргу, 9385 грн. 23 коп. пені , 14512 грн. 46 коп. втрат з інфляції, 8519 грн. 27 коп. - 3% річних та 2648 грн.34 коп. судового збору, з огляду на те, що первісним позивачем доведено належними доказами наявність основного боргу та прострочення його оплати. Провадження у справі в частині стягнення з КП "Цюрупинськ-Сервіс" 21724 грн. 87 коп. основного боргу припинено у зв'язку з відсутністю предмету спору. В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом КП "Цюрюпінск-Сервіс" відмовлено з посиланням на те, що позивач за зустрічним позовом не отримував від ДК "Газ України" природний газ, а відповідно і не виробляв та не постачав теплову енергію для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Предметом позовних вимог за первісним позовом є стягнення заборгованості не за договором споживання природного газу, а за окремим правочином - договором про переведення боргу. Станом на 01.01.2010 року КП "Цюрупинськ-Сервіс" не мало ліцензії на право здійснення зазначених в статті 1 Закону видів діяльності, а значить воно не підпадає під сферу дії Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Крім того, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, зазначив що станом на день вирішення спору дія Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" №3319-У1 від 12.05.2011 року припинилася відповідно до пункту 3.1 цього Закону, а відповідно і положення ст.1, пункту 2.6 ст.2 Закону не діють.

Підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову господарський суд першої інстанції також зазначив, що обраний позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту про зобов'язання здійснити реструктуризацію заборгованості, не відповідає способам захисту, встановленим статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 року (головуючий суддя: Петров М.С., суддя: Разюк Г.П., Колоколов С.І.), апеляційну скаргу комунального підприємства "Цюрюпінск Сервіс" задоволено частково, рішення господарського суду Херсонської області від 04.07.2012 р. скасовано частково, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Позов дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради (м. Цюрупинськ Херсонської області вул. Миру, 3-А р/р 2603809041452 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 352457 ідентифікаційний код 34988325) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ вул. Шолуденка, 1 р/р 26002007367001 в Київській ФПАТКБ "Південкомбанк" м. Київ МФО 320876 ідентифікаційний код 31301827) - 100000 грн.00 коп. основного боргу, 9378 грн. 17 коп. пені , 14512 грн. 46 коп. втрат з інфляції, 8517 грн. 86 коп. - 3% річних та 2648 грн. 30 коп. судового збору.

Видати наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 21724 грн.87 коп. основного боргу.

В решті позову відмовити.

В задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом комунальному підприємству "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради - відмовити.

Повернути комунальному підприємству "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради (м. Цюрупинськ Херсонської області вул. Миру, 3-А р/р 2603809041452 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 352457 ідентифікаційний код 34988325) з Державного бюджету України - 927 грн. 00 коп. надлишково сплаченого судового збору, сплаченого платіжним дорученням від 11.05.2012 року № 362, на підставі п.1 ч.1 ст.7 "Закону України "Про судовий збір"."

Комунальне підприємство "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 04.07.2012 року, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 року у справі №5024/627/2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог за первісним позовом та задовольнити зустрічні позовні вимоги.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що господарськими судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.09.2009 року між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (позивач за первісним позовом) та Цюрупинським МКП "Теплотехнік" укладено договір №06/09/1204 БО-33 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

За умовами пункту 1.1 вищезазначеного договору позивач зобов'язався поставити Цюрупинському МКП "Теплотехнік" природний газ в узгоджених обсягах, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити газ відповідно до узгодженого сторонами порядку.

Покупцем оплата за газ проводиться грошовими коштами відповідно до п. 6.1 договору поставки №06/09/1204 БО-33. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

За вказаним договором, позивач виконав свої обов'язки та поставив в період з листопада 2009 року по березень 2010 року Цюрупинському МКП "Теплотехнік" природний газ на загальну суму 666806 грн. 99 коп., що підтверджується наданими до матеріалів справи актами приймання-передачі. Судами встановлено, що розрахунок за отриманий газ покупець здійснив частково.

31.08.2010 року між ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (позивач за первісним позовом), Цюрупинським МКП "Теплотехнік" та КП "Цюрупинськ-Сервіс" (відповідач у справі за первісним позовом) укладено договір про переведення боргу №14/10-646 відповідно до якого Цюрупинське МКП "Теплотехнік" переводить, а КП "Цюрупинськ-Сервіс" приймає на себе борг первісного боржника перед позивачем в сумі 157558 грн. 88 коп.

За пунктом 3.1 договору про переведення боргу від 31.08.2010 року, відповідач також прийняв на себе обов'язки первісного боржника щодо сплати суми боргу та всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням первісним боржником своїх обов'язків за договором поставки газу №06/09/1204 БО-33 від 23.09.2009 року.

Відповідач відповідно до пункту 3.2 договору про переведення боргу зобов'язаний був протягом 5 календарних днів з моменту підписання договору про переведення боргу, тобто до 06.09.2010року, перерахувати позивачу борг в сумі 157 558 грн. 88 коп. Вказаний борг відповідачем сплачено частково.

Господарські суди, правомірно припинили провадження у справі в частині стягнення 21 724 грн. 87 коп. на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки відповідач довів, що його борг становить 100 000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання встановлені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір про переведення боргу від 31.08.2010року №14/10-646 з моменту його укладення є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості за вищезазначеним договором в сумі 100000 грн., відтак господарськими судами правомірно стягнуто її на користь позивача.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання з розрахунків за поставлений газ доведено, а тому позовні вимоги в частині стягнення 14512 грн.46 коп. втрат з інфляції, які нараховані на заборгованість за період з грудня 2009 р. по березень 2012 р., тобто до того як відповідач сплатив частину основного боргу у сумі 21724 грн. 87 коп., судами попередніх інстанцій задоволено правомірно.

Стосовно позовних вимог про стягнення 8519 грн.27 коп. - 3% річних за період з 27.10.2011 р. по 27.04.2012 р., то ці вимоги також підлягають стягненню на користь позивача, але частково у сумі 8517,86 грн. (8519,27 грн. - 1,41 грн./3% річних, нараховані на суму 2150 грн. за 8 днів прострочки, якої фактично не було - 2150х3%:100:365х8=1,41/ = 8517,86 грн.), оскільки позивач при розрахунку не врахував здійснену відповідачем часткову оплату основного боргу за платіжним дорученням №278 від 20.04.2012 року на суму 2150 грн. 00 коп.

Позовні вимоги ДК "Газ України" в частині стягнення пені, яка нарахована позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за період з 27.10.2011 року по 27.04.2012 року в сумі 9385 грн. 23 коп. правомірно задоволено, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 4.1 договору про переведення боргу від 31.08.2010 року сторони узгодили, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, передбачених пунктами 2.1 договору в строк визначений пунктом 3.2, відповідач зобов'язується сплатити також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. При цьому, відповідач в повному обсязі приймає на себе відповідальність за весь час прострочення виконання зобов'язань первісним боржником за договором поставки від 23.09.2009року.

Відповідно із п. 7.2 договору поставки у разі порушення відповідачем умов оплати отриманого газу в порядку передбаченому пунктом 6.1 договору, він зобов'язаний сплатити (крім суми заборгованості) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Відповідно до пункту 7.10 договору поставки неустойка нараховується постачальником газу за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом. Вказані положення п.7.10 договору не суперечать вимогам п.6 ст.232 ГК України щодо припинення нарахування штрафних санкцій через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, оскільки ці умови діють, якщо інше не встановлено договором.

З врахуванням вищезазначених норм закону та умов договору, позивачем при звернені з позовом нарахована пеня за прострочку оплати грошових коштів за період у 6 місяців, які передували зверненню з позовом, тобто з 27.10.2011 року по 27.04.2012 року в сумі 9385грн.23коп. Однак при здійсненні вказаного розрахунку позивачем не була врахована оплата, здійснена відповідачем за платіжним дорученням №278 від 20.04.12 р. на суму 2150 грн., (тому з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 9378,17 грн. 9385,23 грн. - 7,06 грн. /пеня, нарахована на 2150 грн. за 8 днів прострочки, якої фактично не було - 2150грн.х15%:100:365х8=7,06 грн./=9378,17 грн.)

Колегією суддів касаційної інстанції відхиляються доводи скаржника про те, що судами попередніх інстанцій безпідставно задоволено позовні вимоги в частині стягнення штрафних та фінансових санкцій, оскільки згідно із пунктом 7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 р. №894 заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.1997 року по 01.01.2011 р., щодо стягнення яких до набрання чинності Законом (3319-17) розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, вказані вище договори сторонами не укладались, а відповідно із цим у судів попередніх інстанцій не було підстав для відмови у стягненні штрафних і фінансових санкцій.

Стосовно зустрічних позовних вимог КП "Цюрюпинск Сервіс", колегія суддів касаційної інстанції вважає, що господарськими судами правомірно відмовлено у їх задоволенні з огляду на наступне.

В силу ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів в силу ч.2 ст.16 ЦК України можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Зазначений перелік способів захисту не є вичерпним, однак у разі порушення цивільного права чи інтересу у позивача виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення. Тобто, позивач повинен обрати саме такий спосіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

Обраний позивачем спосіб захисту - зобов'язання відповідача здійснити реструктуризацію заборгованості, який заявлено позивачем за зустрічним позовом, з огляду на приписи ст.16 ЦК України, не відповідає встановленим законом способам захисту цивільних прав та інтересів.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 року у справі №5024/627/2012 не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального підприємства "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 р. у справі № 5024/627/2012 залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Студенець В.І.