Постанова № 28869257, 22.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 р. Справа № 5017/1681/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Н. Волковицької - головуючого, Г. Мачульського Л. Рогачза участю представників сторін:позивачаСмірнова К.П. дов. від25.06.2012 року відповідачаКульшик К.В. дов. від 11.10.2012 року Барабанов О.В. дов. від 11.10.2012 року прокуратуриПрокурор ГПУ Зузак І.О. посв. № 014200 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомпанії Williston Impex Corp. на постановувід 21.11.2012 року Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 5017/1681/2012 господарського суду Одеської областіза позовомКомпанії Williston Impex Corp. до Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"за участюпрокуратури Одеської областіпрозобов'язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ:

Компанія Williston Impex Corp. звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" про зобов'язання останнього здійснювати справляння усіх портових зборів з т/х "Zoya" (ІМО № 7724265) з урахуванням знижок, передбачених для суден групи "Б" згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про портові збори" № 1544 від 12.10.2000 року, а також про зобов'язання Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" здійснити перерахунок справлених портових зборів з т/х "Zoya" (ІМО № 7724265) за заходи, здійсненні цим теплоходом для вантажно-пасажирських операцій з урахуванням знижок, передбачених для суден групи "Б" (том 1 а.с. 2-3, 38).

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.08.2012 року (суддя Желєзна С.П.) позовні вимоги задоволено частково.

Доповідач: Волковицька Н.О.

Зобов'язано Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" здійснювати справляння портових зборів з теплоходу "Zoya", належного компанії Williston Impex Corp., за умови здійснення ним заходу до порту Одеса для здійснення вантажно-пасажирських операцій, як з судна, що у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України "Про портові збори" № 1544 від 12.10.2000 року (з наступними змінами та доповненнями) відноситься до суден групи "Б".

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

За апеляційною скаргою Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.11.2012 року (головуючий суддя Таран С.В., судді Бойко Л.І., Величко Т.А.) скасоване в частині задоволених позовних вимог.

В решті рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2012 року у справі № 5017/1681/2012 залишено без змін.

Компанія Williston Impex Corp. звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.11.2012 року, а рішення господарського суду Одеської області від 18.08.2012 року залишити в силі.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме статті 35 Кодексу торговельного мореплавства України, постанови Кабінету Міністрів України "Про портові збори" № 1544 від 12.10.2000 року та статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін та прокурора, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з справи спір, в частині що оспорюється в касаційному порядку стосується зобов'язання здійснювати справляння всіх портових зборів з судна "Zoya" з урахуванням знижок, передбачених постановою Кабінету Міністрів України "Про портові збори" № 1544 від 12.10.2000 року, як з судна групи "Б".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Компанія Williston Impex Corp. є власником теплоходу "Zoya", ІМО № 7724265, реєстраційний № 785471, позивний сигнал V3МА4, прапор Белізу, порт приписки - м. Беліз (том 1 а.с.12).

В процесі здійснення торговельного мореплавства із використанням даного теплоходу, здійснювались регулярні заходи до порту Одеса, що мало наслідком справляння із даного судна портових зборів Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт".

Листом від 12.04.2012 року Компанія Williston Impex Corp. звернулася до Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" з проханням здійснювати справляння всіх портових зборів з судна "Zoya" з урахуванням знижок, передбачених постановою Кабінету Міністрів України "Про портові збори" № 1544 від 12.10.2000 року та наказом Міністерства транспорту України № 722 від 26.07.2008 року, як з судна групи "Б", мотивуючи тим, що зазначений теплохід є вантажопасажирським поромом (том 1 а.с.7).

Відповідач листом від 07.05.2012 року повідомив позивача, що згідно класифікаційного свідоцтва вказане судно не може бути віднесено до суден групи "Б",

оскільки під час заходу в Одеський порт 17.12.2011 року та 27.12.2011 року судном здійснювались вантажні операції відповідно до спеціалізації даного судна, в зв'язку з чим судно "Zoya" відноситься до групи "А" (том 1, а.с.8).

Враховуючи відмову Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" здійснювати справляння портових зборів щодо теплоходу "Zoya" як з судна, належного до групи "А", а також здійснити перерахунок справлених портових зборів з цього теплоходу в рахунок майбутніх платежів, компанія Williston Impex Corp. звернулась до суду з відповідним позовом.

Подання позову є формою реалізації права на захист права та законних інтересів.

Господарське процесуальне право виділяє такі елементи позову як предмет та підстави.

Предметом позову є вимога про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного інтересу у спосіб передбачений законом або договором.

Підстави позову - це юридичні факти, які обгрунтовують вимоги про захист права чи законного інтересу, тобто такі події та дії, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення правовідношення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у даному випадку позивач просить зобов'язати відповідача здійснювати дії, передбачені постановою Кабінету Міністрів України "Про портові збори" № 1544 від 12.10.2000 року.

Вказаною Постановою, відповідно до статті 84 Кодексу торговельного мореплавства України затверджено Положення про портові збори. Згідно пункту 1 Загальної частини Положення портові збори справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором. При цьому, до групи "А" віднесено вантажні судна, що заходять у порти для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди, а до групи "Б": пасажирські судна, включаючи швидкісні судна на підводних крилах та пороми, що заходять у порти для виконання вантажно-пасажирських операцій, криголами, які не належать порту та не орендовані ним. Судна, що заходять у порт вимушено, для постачання, карантинних потреб, а також судна, що прямують на ремонт на судноремонтні підприємства (бази) України віднесено до групи "Д".

Тобто подією, з якою у сторін виникнуть обов'язки щодо справляння та сплати портових зборів є захід у порт судна певної категорії для вчинення відповідних дій.

При цьому позовні вимоги, рішення щодо яких стосується касаційна скарга, посилань на конкретні факти заходу у порт не містять, а відтак відсутні підстави, з якими Постанова Кабінету Міністрів України "Про портові збори" № 1544 від 12.10.2000 року пов'язує виникнення правовідносин між сторонами з приводу справляння портових зборів.

Правовідносини у сфері господарювання, в тому числі і торгівельного мореплавства відповідно до статтей 4, 173 Господарського кодексу України це зобов'язання що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Конституційні основи правопорядку у сфері господарювання згідно статті 5 Господарського кодексу України передбачають, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Отже, у позивача відсутнє право вимагати від відповідача здійснення дій, підстави для вчинення яких не настали.

Одночасно, в частині вимог щодо перерахунку портових зборів за період 17.12.2011 року та 27.12.2011 року, в яких у позові відмовлено, позивач рішення судів не оспорює.

Більш того, вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснювати справляння портових зборів з теплоходу "Zoya" стосуються майбутніх можливих дій відповідача, які ще не мають місця, а відтак суд не може дати оцінку, тому чого не існує.

Таким чином, враховуючи встановлені попередніми судовими інстанціями обставини, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 21.11.2012 року про відмову у задоволенні позовних вимог підлягає залишенню без змін з мотивів, викладених у даній постанові. В іншій частині постанова не оскаржувалась.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.11.2012 року у справі № 5017/1681/2012 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Компанії Williston Impex Corp. залишити без задоволення.

Головуючий суддя Н. Волковицька

С у д д і Г. Мачульський

Л. Рогач