Рішення № 28868475, 23.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/17545-2012 23.01.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «А.В.К. Київ»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Плюс»простягнення 11 250,00 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Якименко І.В.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «А.В.К. Київ» (надалі - ТОВ «А.В.К. Київ») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Плюс» (надалі - ТОВ «Артпласт Плюс») про стягнення 11 250,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №118-10 від 29.04.2010 р. позивач перерахував передоплату за товар, а відповідач належним чином зобов'язання по поставці товару не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі

11 250,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 24.12.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2012 р. розгляд справи відкладено до 23.01.2013 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду та необхідністю витребування додаткових документів по справі.

В судове засідання представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26, оф. 62, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15664436 від 22.01.2013 р. та матеріалами справи.

Крім того, ухвали суду були направлені на поштову адресу відповідача: 07300, Київська обл., м. Вишгород, а/с 80.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2010 р. між ТОВ «А.В.К. Київ» (замовник) та ТОВ «Артпласт Плюс» (виконавець) було укладено договір №118-10 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 2.1 Договору виконавець бере на себе зобов'язання поставити замовнику, а замовник бере на себе зобов'язання своєчасно оплатити та прийняти пакувальний матеріал з друком на умовах даного договору. Структура матеріалу, кількість товару, строки поставки та вартість товару обумовлюється сторонами у специфікаціях, які складаються окремо на кожну партію товару.

Пунктом 3.1 Договору сторонами погоджено, що замовник перераховує грошові кошти на поточний рахунок виконавця у розмірі 50% від вартості партії товару, що вказана у відповідній специфікації, протягом 3 банківських днів з моменту підписання відповідної специфікації.

Згідно з п. 4.2.1 Договору виконавець зобов'язаний поставити товар на склад у м. Вишгороді у строки, що вказані у відповідній специфікації після отримання 50% передоплати відповідно до п. 3.1 і надання замовником затвердженого оригінал-макета.

На виконання умов Договору позивач перерахував на рахунок відповідача передоплату у розмірі 11 250,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №70 від 17.02.2011 р.

Претензією №201 від 08.08.2012 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути суму передоплати у розмірі 11 250,00 грн. у зв'язку із не поставкою ним продукції, обумовленої умовами Договору.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по поставці товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 11 250,00 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи (платіжне дорученням №70 від 17.02.2011 р.) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача передоплати у розмірі 11 250,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами не було визначено строків виконання зобов'язання з поставки товару.

Пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензією №201 від 08.08.2012 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути суму передоплати у розмірі 11 250,00 грн. у разі не виконання ним вимог п. 4.2.1 Договору.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не доведено поставки продукції позивачу згідно умов Договору.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов'язання по поверненню позивачу передоплати у розмірі 11 250,00 грн., а строк його виконання настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 11 250,00 грн. згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Артпласт Плюс» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «А.В.К. Київ» про стягнення з ТОВ «Артпласт Плюс» заборгованості у розмірі 11 250,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.К. Київ» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артпласт Плюс» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26, оф. 62; ідентифікаційний код 36426570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.К. Київ» (04060, м. Київ, вул. Ольжича, Б.18/22; ідентифікаційний код 21512394) заборгованість у розмірі 11 250 (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.01.2013 р.

Суддя В.П. Босий