Ухвала суду № 28867707, 17.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-48/10716-2012 17.01.13

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"доПриватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сторонівідповідачаАвтогосподарства при УМВС України в Кіровоградській областіпростягнення 15 416,39 грн.Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Клочкова Н.Ф.від відповідача:не з'явивсявід третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 15 416,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ВАТ "СК "ТАС" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №КП/21 002350 від 27.09.2011 р. внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Renault, реєстраційний номер ВА 9860 АО, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки "Шевроле-Нива", реєстраційний номер 120086, застрахована ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/3622890), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.08.2012 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Автогосподарство при УМВС України в Кіровоградській області, призначено розгляд справи на 29.08.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.08.2012 р. у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали суду та неявкою третьої особи розгляд справи відкладено до 12.09.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2012 р. у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз

18.12.2012 р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі, у зв'язку із сплатою відповідачем заборгованості.

26.12.2012 р. до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист, з якого вбачається, що призначена ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2012 р. експертиза не проведена у зв'язку із відсутністю її оплати, а матеріали справи № 5011-48/10716-2012 повернуто до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.12.2012 р. поновлено провадження у справі № 5011-48/10716-2012 у зв'язку із усуненням обставин, що зумовили зупинення розгляду даної справи та призначено її до розгляду на 17.01.2012 р.

Представник позивача в судове засідання 17.01.2012 р. з'явився, підтвердив сплату заборгованості відповідачем, заяву про припинення провадження підтримав.

В судове засідання представники відповідача та третьої особи не з'явилися, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Із поданого позивачем клопотання вбачається, що сума заборгованості сплачена під час розгляду справи.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору та необхідність припинення провадження у справі.

Оскільки заборгованість сплачена відповідачем після звернення позивачем з позовом до суду, то згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Пунктом 4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Згідно з п. 4.4 вказаної вище Постанови господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України) зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

Отже, в зазначеному Законі не передбачено повернення судового збору у випадку припинення провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмету спору (п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 7 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 р. №01-06/1175/2011 із змінами і доповненнями, внесеними інформаційним листом Вищого господарського суду України від 31.10.2011р. №01-06/1509 сума судового збору підлягає поверненню у випадках, зазначених, зокрема, у ч. 1 ст. 80 (припинення провадження у справі).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу положень ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Згідно з п. 4.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Згідно з частиною 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір в даній справі виник як наслідок неправомірних дій відповідача, суд покладає судові витрати у справі саме на відповідача.

Водночас з огляду на вищевказані правові норми, в даному випадку не можуть бути застосовані положення п. 4.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Аналогічні висновки містяться в постановах Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 р. у справі №5011 32/7357 2012 та від 12.09.2012 р. у справі № 5011 71/7185 2012.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №5011-48/10716-2012 припинити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 40; ідентифікаційний код 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 65; ідентифікаційний код 30115243) судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Дана ухвала є виконавчим документом та може бути пред'явлена до виконання до 17.01.2014 р.

Суддя Р.В.Бойко