Рішення № 28867685, 23.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/14851-2012 23.01.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Марин»

до Південної митниці та Харківської обласної митниці

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідачів: Державна казначейська служба України

про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями та бездіяльністю органу державної влади, в розмірі 60 762,78 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Серебряков М.М., довіреність № 290 від 23.07.2012 р., Смаглій С.І., довіреність б/н б/д, Меркулова Т.А., директор.

від відповідача - 1: Приймак І.В., довіреність № 13/41-01/22973 від 16.11.2012 р.

від відповідача - 2: Овдієнко Т.В., довіреність № 11/01-13/394 від 11.01.2013 р.

від третьої особи: Маслік В.М., довіреність № 5-15/322 від 15.01.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Марин» до Державної митної служби України, третя особа: Державна казначейська служба України про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями та бездіяльністю органу державної влади, в розмірі 60 762,78 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем Державною митною службою України було порушено право позивача володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном, що призвело до спливу строку придатності товару (майна), внаслідок чого позивачу було завдано збитків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/14851-2012, залучено до участі у справі Державну казначейську службу України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, розгляд справи призначено на 08.11.2012 р.

05.11.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано документи на виконання вимог ухвали від 22.10.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/14851-2012.

У судове засідання 08.11.2012 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 22.10.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/14851-2012 позивач не виконав.

Представник відповідача Державної митної служби України в судове засідання 08.11.2012 р. з'явився. Вимоги ухвали від 22.10.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/14851-2012 відповідач виконав.

Представник третьої особи у судове засідання 08.11.2012 р. з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали від 22.10.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/14851-2012. Вимоги ухвали від 22.10.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/14851-2012 третя особа виконала.

У судовому засіданні 08.11.2012 р. судом оголошено перерву до 28.11.2012 р.

У судове засідання 28.11.2012 р. представник позивача з'явився та надав документи на виконання вимог ухвали від 22.10.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/14851-2012, пояснення щодо обставин справи та заяву на згоду заміни неналежного відповідача - Державної митної служби України на належних відповідачів - Південну митницю та Харківську обласну митницю. Вимоги ухвали від 22.10.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/14851-2012 позивач виконав.

Представник відповідача у судове засідання 28.11.2012 р. з'явився.

Представник третьої особи у судове засідання 08.11.2012 р. не з'явився.

Враховуючи те, що представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання 28.11.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів та із заміною неналежного відповідача розгляд справи відкладено на 16.01.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2012 р., в порядку, передбаченому ст. 24 ГПК України, було замінено первісного відповідача у справі - Державну митну службу України на належних відповідачів - Південну митницю (далі - відповідач - 1) та Харківську обласну митницю (далі - відповідач - 2).

02.01.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача - 2 було подано письмовий відзив на позов.

У судове засідання 16.01.2013 р. представник позивача з'явився, надав суду документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача - 1 у судове засідання 16.01.2013 р. з'явився, надав суду письмовий відзив на позов.

У судове засідання 16.01.2013 р. представник відповідача - 2 з'явився.

Представник третьої особи у судове засідання 16.01.2013 р. не з'явився.

На судовому засіданні 16.01.2013 р. був присутній вільний слухач Маслік В.М.

У судовому засіданні 16.01.2013 р. судом, в порядку, передбаченому ст. 77 ГПК України та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 23.01.2012 р.

У судове засідання 23.01.2012 р. представники позивача з'явились, надали суду свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача - 1 та відповідача - 2 у судове засідання 23.01.2013 р. з'явились, проти задоволення позовних вимог заперечували в повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання 23.01.2013 р. з'явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.06.2011 р. на митну територію України був ввезений клей поліуретановий марки «Макс Бонд 5550» (далі - клей) в кількості 2,1 тонн, одержувач товару - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Марин» (далі - позивач).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України (в редакції, чинній 29.06.2011 р. - дата прибуття вищезазначеного товару на митний кордон України) ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно тверджень позивача товар пройшов необхідні види контролю на Південній митниці, про що свідчить комерційний рахунок - фактура та попереднє повідомлення, що мітиться в матеріалах справи, після чого товар був доставлений на Харківську обласну митницю та розміщений на складі тимчасового зберігання (СТЗ) у м. Харкові з метою дотримання митних правил, а саме ст. 332 Митного кодексу України (в редакції, чинній на дату розміщення товару на СТЗ), яка регламентувала, що недоставлення до митного органу товарів, транспортних засобів, що перебувають під митним контролем і перевозяться з одного митного органу до іншого, а так само прийнятих для передачі митному органу митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Голови Державного комітету України з питань контролю за наркотиками з заявою на видачу дозволу на право ввезення на територію України, вивезення з території України або транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів № 492 від 18.07.2011 р.

Необхідність звернення до Державного комітету України з питань контролю за наркотиками з заявою на видачу дозволу на право ввезення на територію України, вивезення з території України або транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів позивач аргументує тим, що у складі клею марки «Макс Бонд 5550» містяться прекурсори, а саме метилетикетон (2 - бутанон) в кількості 525 кг., що складає 25 %, толуол (метилбензол) в кількості 735 кг., що складає 35 % та ацетон в кількості 630 кг., що складає 30 %.

Відповідно до п. 2 Порядку видачі дозволів на право ввезення на територію України, вивезення з території України або транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 1997 р. N 146 (в редакції, чинній на момент звернення позивача з заявою № 492 від 18.07.2011 р., далі - Порядок) імпорт та експорт наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів здійснюються підприємствами за умови одержання дозволу на кожну окрему операцію, який видається Державним комітетом з питань контролю за наркотиками (далі - Держкомнаркоконтроль). Видача дозволу здійснюється за узгодженням з СБУ.

Згідно з п. 3 Порядку розгляд Держкомнаркоконтролем документів на імпорт, експорт або транзит, оформлення дозволу і його видача здійснюються в термін до 30 днів. Про відмову у видачі дозволу Держкомнаркоконтроль у той же термін надсилає підприємству мотивоване письмове повідомлення.

З матеріалів справи вбачається, що Державним комітетом України з питань контролю за наркотиками було надіслано позивачу лист - відповідь № 03-03.04.-19/5812 від 26.09.2011р. на заяву на видачу дозволу на право ввезення на територію України, вивезення з території України або транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів № 492 від 18.07.2011 р., з якого вбачається, що у зв'язку з тим, що клей марки «Макс Бонд 5550», до складу якого входить метилетилкетон, толуол та ацетон, був переміщений на територію України з порушенням правил ввезення на територію України підконтрольних речовин, підстав для видачі дозволу немає.

З огляду на вищенаведене, Державним комітетом України з питань контролю за наркотиками було порушено п. п. 2-3 Порядку в частині строків надання відповіді на заяву на видачу дозволу на право ввезення на територію України, вивезення з території України або транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів № 492 від 18.07.2011 р.

В частині обґрунтування відмови Державним комітетом України з питань контролю за наркотиками у видачі позивачу дозволу на право ввезення на територію України, вивезення з території України або транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів суд не вбачає порушень Порядку.

У зв'язку з порушенням Державним комітетом України з питань контролю за наркотиками позивач строку надання відповіді на вищезазначену заяву, позивач 23.09.2011 р. звернувся до Начальника Харківської обласної митниці Іванова С.В. із листом № 527 з проханням продовжити термін зберігання товару, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 370.

З матеріалів справи вбачається, що листом № 04/4/02-11978 Харківська обласна митниця відмовила позивачу у продовженні терміну зберігання товару на СТЗ, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 370, у зв'язку з порушенням позивачем Наказу Харківської обласної митниці № 185.

З огляду на вищенаведене, позивач звернувся до Начальника Харківської обласної митниці Іванова С.В. з заявою про митне оформлення вантажу в митному режимі «ІМ-40» вих. № 537 від 04.10.2011 р.

У відповідь на вищевказану заяву позивача було повідомлено про порушення митних правил з його боку, а саме недекларування товару до закінчення строків зберігання товару на СТЗ.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Митного кодексу України строк тимчасового зберігання товарів і транспортних засобів на складі тимчасового зберігання або на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги не може перевищувати трьох місяців.

Згідно з ч. 4 ст. 108 Митного кодексу України до закінчення строків зберігання, зазначених у частинах першій, другій та третій цієї статті, товари і транспортні засоби, що тимчасово зберігаються під митним контролем, повинні бути:

1) задекларовані власником або уповноваженою ним особою до обраного митного режиму;

2) або передані власником або уповноваженою ним особою для зберігання відповідному митному органу.

Оскільки позивачу було відмовлено в продовженні терміну зберігання товару на СТЗ, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 370, у зв'язку з порушенням позивачем Наказу Харківської обласної митниці № 185, листом Харківської обласної митниці вх./вих. № 03/2/03-7445 від 05.10.2011 р. позивачу було рекомендовано прибути до оперативного відділу Служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Харківської обласної митниці.

У зв'язку зі складенням протоколу про порушення митних правил № 962/80700/11, складеного 05.10.2011 р. було порушено судове провадження, за наслідками якого Київським районним судом м. Харкова 07.05.2012 р. було винесено постанову, з якої вбачається, що в діях Меркулової Т.А. (директор позивача) відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 340 Митного кодексу України, так як вона вжила всіх необхідних заходів для попередження вказаного порушення митних правил, в свою чергу недекларування товарів відбулось за незалежних від особи обставин.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 07.05.2012 р. провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні Меркулової Т.А. закрито у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 340 Митного кодексу України.

Станом на дату подання позовної заяви термін придатності товару сплив, тому позивач вважає, що йому було завдано збитків, так як будь-яке подальше використання клею в господарській діяльності не є можливим через його непридатність.

Судом встановлено, що товар, а саме клей поліуретановий марки «Макс банд 5550» вагою (в загальній кількості 2 100 кг.) прибув на митний кордон України до Південної митниці.

Відповідно ст. 6 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент ввезення клею на територію України) межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон та меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території спеціальних митних зон та штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митний кордон України.

Таким чином, клей був доставлений на митну територію України, де митну справу здійснює регіональна митниця.

Відповідно до ст. 3 Митного кодексу України порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу. Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів. Засади митної справи, у тому числі розміри податків і зборів та умови митного обкладення, спеціальні митні зони і митні режими на території України, перелік товарів, експорт, імпорт та транзит яких через територію України забороняється, визначаються виключно законами України та цим Кодексом. Кабінет Міністрів України організовує та забезпечує здійснення митної справи відповідно до цього Кодексу та інших законів України, а також міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку, координує діяльність спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, інших органів виконавчої влади при вирішенні питань, що стосуються митної справи. Безпосереднє керівництво митною справою покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.

Як вбачається з ч. - ч. 1 - 2 ст. 14 Митного кодексу України регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій. Регіональна митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Судом встановлено, що через пост Південної митниці на територію України було ввезено товар, який містить у своєму складі прекурсори, без дозволу Державного комітету України з питань контролю за наркотиками, в чому вбачається порушення чинного на момент ввезення вищезазначеного клею митного законодавства та спеціального законодавства, яке регулює ввезення на територію України (вивезення з території України) чи транзит через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (в редакції, чинній на момент ввезення клею на митний кордон України) ввезення (імпорт) наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на територію України - переміщення через митний кордон України наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин з території іншої держави на територію України.

Як вбачається з ст. 6 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» відповідно до цього Закону, міжнародних договорів України на території України встановлюються заходи контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що передбачають, зокрема:

- визначення основних умов, вимог, правил і системи заходів, пов'язаних з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин в Україні;

- запровадження системи дозволів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та контролю за дотриманням дозвільних документів;

- застосування заборон та обмежень щодо обігу окремих наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та встановлення квот, у межах яких здійснюються виробництво, виготовлення, зберігання, ввезення на територію України, вивезення з території України наркотичних засобів і психотропних речовин;

- здійснення контролю за виконанням вимог та умов, передбачених законодавством про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори;

- запровадження відповідальності за порушення законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 24 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» ввезення на територію України, вивезення з території України чи транзит через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів здійснюється за наявності дозволу на право ввезення (вивезення) чи транзиту наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, виданого спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я.

Порядок видачі дозволу на право ввезення на територію України, вивезення з території України чи на право транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів та його форма встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Для одержання дозволу на право ввезення на територію України, вивезення з території України наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин юридична особа подає до спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я заяву, в якій зазначаються:

- власне найменування і місцезнаходження юридичної особи, а також найменування і місцезнаходження одержувача вантажу;

- відповідна назва наркотичного засобу, психотропної речовини, у тому числі їх міжнародна непатентована назва, назва прекурсора;

- кількість наркотичного засобу, психотропної речовини чи прекурсора в кожній їх партії, тобто яка відправляється в одному транспортному засобі та оформлена одним документом;

- сертифікат якості наркотичного засобу або психотропної речовини;

- мета ввезення, вивезення та строк ввезення чи вивезення;

- вид транспортного засобу, який буде використовуватися для ввезення, вивезення, або спосіб відправки вантажу;

- місце перетину митного кордону України відповідною партією наркотичного засобу, психотропної речовини або прекурсора;

- інші відомості згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Так як ввезення на територію України товару, що містить прекурсори, здійснюється на підставі відповідного дозволу уповноваженого органу, суд дійшов висновку про те, що позивачем не було вчасно подано заяву до уповноваженого органу, в даному випадку до Державного комітету України з питань контролю за наркотиками, на отримання відповідного дозволу, в свою чергу, відповідачем - 1 не було здійснено жодних дій по встановленню наявності такого дозволу у позивача.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» митними органами України на зазначеному дозволі робиться відмітка про поставку кожної партії наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів.

Згідно з п. 2 Порядку видачі дозволів на право ввезення на територію України, вивезення з території України або транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 1997 р. N 146 (далі - Порядок) імпорт та експорт наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів здійснюються підприємствами за умови одержання дозволу на кожну окрему операцію, який видається Державним комітетом з питань контролю за наркотиками (далі - Держкомнаркоконтроль). Видача дозволу здійснюється за узгодженням з СБУ.

Як вбачається з ч. 8 ст. 24 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» ввезення на територію України (вивезення з території України) чи транзит через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів здійснюються лише через митниці, визначені Державною митною службою України.

В матеріалах справи відсутній будь-який доказ того, що відповідачем - 1 була перевірена наявність відповідного дозволу на ввезення на територію України клею, який містить у своєму складі прекурсори, що є порушенням вищезазначених норм митного законодавства, яке діяло станом на 29.06.2011 р. (дата ввезення клею на митну територію України).

У своєму письмовому відзиві відповідач - 1 проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі з огляду на те, що відповідальність за перевірку відповідних дозволів на ввезення на територію України товарів, що містять прекурсорні речовини належить Харківській обласній митниці, так як товар був направлений в зону діяльності Харківської обласної митниці.

Суд не погоджується з даною позицією відповідача - 1 з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, ввезення на територію України, вивезення з території України чи транзит через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів здійснюється за наявності дозволу на право ввезення (вивезення) чи транзиту наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, виданого спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Таким чином, обов'язок перевірки наявності у позивача дозволу на ввезення на територію України прекурсорних речовин належить саме Південній митниці, так як пост Південної митниці є прикордонним і саме через нього було здійснено ввезення на територію України клею, що містить прекурсори, без відповідно дозволу.

Також судом встановлено, що відповідно до Листа Державної митної служби України від 11.03.2004 р. N 25/9-18/2825-ЕП «Про порядок ввезення на митну територію України та вивезення за її межі наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» Положенням про порядок здійснення діяльності у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.96 N 6, Порядком видачі сертифікатів на ввезення в Україну та вивезення з України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.97 N 146, визначено, що імпорт та експорт підконтрольних товарів здійснюється за умови одержання сертифіката на кожну окрему експортно-імпортну операцію. Враховуючи роз'яснення Комітету з контролю за наркотиками при МОЗ (доведено до митниць листом від 05.06.2003 N 11/6-11-8662-ЕП), при кожному переміщенні через митний кордон України підконтрольних товарів митним органам має подаватися сертифікат без права повторного його використання.

На момент прибуття клею в м. Харків з метою здійснення подальших дій, передбачених митним законодавством, товар, що містить прекурсори, вже перетнув кордон України та переміщався по території держави без відповідного дозволу.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачем - 1 не було додержано всіх необхідних вимог законодавства при наданні дозволу на ввезення на територію України речовини, що містить прекурсори, що призвело до подальших порушень і, в решті решт, псуванню клею через неможливість його використання у господарській діяльності до спливу строку його придатності.

Згідно з приміткою до списку № 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 6 травня 2000 р. N 770 речовини, що містять не менш як 50 відсотків таких прекурсорів, як ацетон, етиловий ефір, метилетилкетон та толуол, підлягають тим же заходам контролю, що й прекурсори.

Як вбачається з Положення про порядок контролю за ввезенням на митну територію України окремих видів товарів, затвердженого наказом Державної митної служби України від 28 лютого 2003 р. N 129, попереднє повідомлення (далі - ПП) - документ, що оформлюється згідно з вимогами розділу 4 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, затвердженого наказом Держмитслужби України від 08.12.98 N 771 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.99 за N 42/3335 (далі - Положення про КДВ), та з наказом Держмитслужби України від 24.04.99 N 240 "Про затвердження Порядку заповнення та використання попереднього повідомлення", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.05.99 за N 306/3599.

Всі дані, які містяться у попередньому повідомленні, надані відправником або одержувачем товару. В свою чергу митниця, яка пропускає товар через кордон, зобов'язана перевірити дані, які містяться в документах щодо їх відповідності реальним характеристикам товару.

В матеріалах справи наявне ПП, в якому в графі «опис товару» зазначено наступне: клей поліуретановий MAX BOND 5550, (140 метал. каністр по 15 кг.) - 2100 кг. (готовий до використання клей, для виробництва надувних човнів, склад: поліуретанова основа. Кількість кожного з прекурсорів, а саме, метилетилкетону, толуолу, ацетону складає менш ніж 50 % від загального.) Вказана у ПП інформація Південною митницею не перевірялась, що не заперечується сторонами.

Таким чином відповідачем - 1 було надано дозвіл на ввезення такого товару без відповідного дозволу без здійснення перевірки товару в натурі, а саме не проведено належного митного контролю, який за своїм визначенням є сукупністю заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

У своєму письмовому відзиві відповідач - 2 заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що клей, який належав позивачу, було вилучено Харківською обласною митницею, так як вказаний товар було ввезено на територію України без відповідного дозволу.

Суд частково погоджується з позицією відповідача - 2, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 11 ст. 24 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» партія наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, що ввозиться на територію України чи вивозиться з території України без відповідного дозволу на ввезення, вивезення наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, підлягає затриманню та конфіскації в порядку, встановленому законом.

Таким чином, відповідачем - 2 було вилучено товар, ввезений на територію України без відповідного дозволу на ввезення прекурсорів, через що позивачем були понесені збитки у зв'язку із закінченням строку придатності клею, що унеможливлює його господарське використання в майбутньому.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

В матеріалах справи наявні належні та допустимі докази розміру понесених позивачем збитків, а саме копія комерційного рахунку-фактури, яку було долучено позивачем до матеріалів справи, з якого вбачається, що вартість партії клею, строк придатності якого сплив, складає 7 602,00 доларів США, що станом на дату подання позовної заяви до суду (18.10.2012 р.) складає 60 762,78 грн., відповідно до офіційного курсу Національного банку України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В матеріалах справи наявні докази того, що збитки були понесені позивачем з вини відповідача - 1, так як останнім було надано дозвіл на ввезення на територію України прекурсорів без здійснення митного контролю та за відсутності дозволу на ввезення такого підконтрольного товару на територію України.

В свою чергу, відповідачем - 2 було вилучено клей та передано його на зберігання на склад у відповідності з нормами чинного законодавства, яке діяло на той момент, так як відповідачем - 1 було надано дозвіл на ввезення підконтрольного товару з порушеннями норм митного законодавства. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність вини відповідача - 2 у завданні збитків позивачу.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідачів збитків в розмірі 60 762,78 грн. підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Позивачем не було сплачено судовий збір при поданні до суду позовної заяви, відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», яка регламентує, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

Оскільки з тексту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд стягнути збитки, завдані незаконними діями та бездіяльністю органу державної влади, а саме Державною митною службою України (за первісними позовними вимогами), то ним було правомірно подано до суду позов без сплати судового збору.

Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, Державна податкова служба України, Державна митна служба України, Державна казначейська служба України, Державна фінансова інспекція України та їх територіальні органи, Державна служба фінансового моніторингу України і Національний банк України - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у справі була Державна митна служба України, яка ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2012 р. була замінена на належних відповідачів - Південну митницю та Харківську обласну митницю.

З огляду на вищенаведене, оскільки сторони звільнені від сплати судового збору у відповідності до чинного законодавства, питання розподілу судових витрат між сторонами не вирішується.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Південної митниці (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А; ідентифікаційний код: 35819019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Марин» (61157, Харківська обл., м. Харків, вул. Селянська, будинок 124; ідентифікаційний код: 31632468) збитки в розмірі 60 762 (шістдесят тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 78 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 28.01.2013 р.

Суддя О.В. Нечай