Ухвала суду № 28867571, 22.01.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Ткачук Н.М.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

УХВАЛА

іменем України

"22" січня 2013 р. Справа № 2а/1770/3278/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю сторін:

представників

позивача Тарасюк Р.В., Серветник С.В.,

від відповідача - не з'явилися,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "31" жовтня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" (далі - ТОВ "Рівнеагроспецмонтаж") звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені ДПІ у м. Рівному 06.04.2012 року №0001542342, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 312,50 грн. та №0001532342, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 134186,25 грн., в тому числі за основним платежем - 107349 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26837,25 грн. Позов мотивовано тим, що валові витрати та податковий кредит сформовано у відповідності до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість». Укладені договору з контрагентами виконані, товар отриманий, розрахунки проведені. Правочини не визнані недійсними в судовому порядку. Також зазначали, що відповідачем не було встановлено наміру ТОВ "Рівнеагроспецмонтаж" отримання податкової вигоди від протиправного характеру діяльності ПП "Харлем".

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 31.10.2012 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення, винесені ДПІ у м. Рівному №0001542342 та №0001532342 від 06.04.2012 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що договір, укладений з ПП «Харлем» суперечить моральним засадам суспільства, оскільки відповідно до інформації, наданої УМВС України в Рівненській області, слідчим відділом УБОЗ в Рівненській області розслідується кримінальна справа №80/36-10 порушеної відносно ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 щодо вчинення фіктивного підприємництва, а саме: створення ПП «Харлем»з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло великої матеріальної шкоди державі, тобто за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч. 2 ст. 205 КК України. Також вказує, що формування валових витрат не підтверджується первинними документами.

Представники позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили відмовити в задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.03.2011 року Рівненським міським судом по справі №4-503/11 прийнято постанову (а.с.13), якою ДПА в Рівненській області надано дозвіл на призначення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Рівнеагроспецмонтаж" щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів за період з 01.07.2008 року по 31.12.2010 року.

ДПІ в Рівному проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ "Рівнеагроспецмонтаж" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів за період з 01.07.2008 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт №14/35-30/00910699 від 16.05.2011 р.

06.04.2012 р. на підставі вищевказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: №0001542342, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 312,50 грн., в тому числі за основним платежем - 250 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 62,50 грн. та №0001532342 від 06.04.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 134186,25 грн., в тому числі за основним платежем - 107349 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26837,25 грн.

Внаслідок оскарження податкових повідомлень - рішень в адміністративному порядку, скарги позивача залишені без задоволення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування податкового повідомлення- рішення №0001532342 від 06.04.2012 року, виходячи з наступного.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Поряд з цим, відповідно до пп.11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону №334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Пункт 5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачає вичерпний перелік витрат платника податку, що не включаються до складу валових. Серед таких обмежень витрати на оплату товарно-матеріальних цінностей, які були виключені відповідачем зі складу валових витрат позивача, відсутні. Крім того, відповідно до п.п.5.11 ст.5 Закону №334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлення додаткових обмежень щодо включення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, які зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

У відповідності до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств"№334/94-ВР від 28.12.1994 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з ч. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судом встановлено, ТОВ "Рівнеагроспецмонтаж" було укладено господарські договори поставки та купівлі-продажу з ТОВ "Газ-Пласт", ПП "НВП Голіаф", ТОВ "Євротрубпласт".

Виконання умов договору з ТОВ "Газ-Пласт" підтверджується оформленими: податковою накладною №472 від 14.07.2010 року, видатковою накладною №РН-0000489 від 14.07.2010 року, товарно-транспортною накладною від 14.07.2010 р. Розрахунки з контрагентом проведені в повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення №32918 від 06.10.2010 р. та акт перевірки.

Виконання умов договору з ПП "НВП "Голіаф" підтверджується: податковою накладною №753 від 04.08.2010 року, видатковою накладною №РН-0000625 від 04.08.2010 року, товарно-транспортною накладною від 04.08.2010 р. Оплата проведена, що підтверджується платіжним дорученням №2561 від 17.08.2010 р. та актом перевірки.

Виконання умов договору з ТОВ "Євротрубпласт" підтверджується: податковими накладними №1019 від 25.08.2010 року, №1083, №1084, №1085 від 26.08.2010 року, видатковими накладними №ЦБ2508/020 від 25.08.2010 року, №ЦБ2608/017, №ЦБ2608/018, №ЦБ2608/019 від 26.08.2010 року, подорожнім листом вантажного автомобіля №1024 від 26.08.2010 р. Оплата підтверджується платіжним дорученням №2772 від 31.08.2010 р.

На підставі усної домовленості ТОВ "Рівнеагроспецмонтаж" проводило взаєморозрахунки із ПП "Харлем" на предмет купівлі в останнього запасних частин на загальну суму 1500,00 грн. (з ПДВ). ПП "Харлем" було поставлено у серпні 2010 року товарно-матеріальні цінності (гідроштовхач крановий, накладки гальмівні), що підтверджується видатковою накладною за №16 від 12.08.2010 року, податковою накладною №16 від 12.08.2010 року (а.с.47). Оплата за поставлені товарно-матеріальні цінності проведена, що підтверджується платіжним дорученням №2489 від 12.08.2010 р. та актом перевірки.

Вказані видаткові накладні, податкові накладні, розрахункові (платіжні) документи, товарно-транспортні накладні в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Однією з ознак, яка згідно з Цивільним кодексом України впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.

Угоди, укладені між позивачем та його контрагентами спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Реальне настання правових наслідків за визначеними відповідачем нікчемними угодами, підтверджено тим, що за цими угодами контрагенти виконують повністю взяті на себе зобов'язання по продажу та поставці товару. Учасники цих господарських операцій у своїх бухгалтерській та податковій звітностях повно і достовірно відобразили вчинені операції.

Усі господарські операції, у тому числі щодо отримання товару від контрагентів підтверджені первинними документами позивача, у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Судом встановлено, що видами діяльності позивача є: будівництво будівель, будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання, діяльність у сфері інжинірингу, інші монтажні роботи, газопровідні роботи, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Факт використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних у ПП «Харлем», ТОВ «Газ-Пласт», ПП «НВП «Голіаф», ТОВ «Євротрубпласт» товарно-матеріальних цінностей (гідроштовхача кранового, накладки гальмівної, труб) підтверджується дослідженими судом доказами, а саме: актами №2, №3 від 21.08.2010 року, актами на списання №58 від 30.07.2010 року, №85, №87 від 31.08.2010 року.

Одночасно, надані до матеріалів справи позивачем документи свідчать про подальшу реалізацію з відповідною націнкою частини придбаних у ПП «Харлем», ТОВ «Газ-Пласт», ПП «НВП «Голіаф», ТОВ «Євротрубпласт» товарно-матеріальних цінностей.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що віднесення позивачем до складу валових витрат сум, сплачених на оплату товарно-матеріальних цінностей відповідає вимогам п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а виключення відповідачем витрат на оплату товарно-матеріальних цінностей зі складу валових витрат ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж»ІІІ кварталу 2010 року, суд вважає, протиправним.

Колегія суддів зазначає, що доказів того, що ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж» та/або ПП «Харлем» під час укладання договорів завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства, суду податковим органом не надано, як і не надано суду відповідного вироку суду щодо посадових осіб позивача чи ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж» та/або ПП «Харлем» постановленого у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи те, що на момент проведення перевірки та під час розгляду даної судової справи по суті, вирок по кримінальній справі, що набрав законної сили, відсутній, а податковий орган в акті перевірки посилається лише на наявність кримінальної справи №80/36-10, що перебуває на стадії досудового слідства, суд приходить до висновку, що твердження податкового органу про нікчемність правочину ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж» з ПП «Харлем» є передчасними, а посилання на матеріали досудового слідства по кримінальній справі №80/36-10 в обґрунтування висновків викладених в акті перевірки -безпідставними.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №0001542342 від 06.04.2012 року, колегія суддів зазначає наступне.

Дане податкове повідомлення-рішення винесене на підставі висновків відповідача про порушення позивачем вимог пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року при здійсненні господарських операцій ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж» з ПП «Харлем».

Згідно з пп. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон №168/97-ВР) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вичерпний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, визначений п.3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Серед даного переліку, господарські операції по придбанню гідроштовхача кранового, накладки гальмівної, відсутні.

Відповідно до пп.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), датою виникнення права платника податку па податковий кредит вважається дата здійснення першої з наступних подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податковий кредит по отриманих позивачем від ПП «Харлем» товарно-матеріальних цінностях повністю підтверджено відповідною податковою накладною, що не заперечується відповідачем.

Зауважень до форми та змісту податкової накладної, виписаної ПП «Харлем» для ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж», в акті перевірки податковим органом не зазначено.

Судом встановлено, що податкова накладна, виписана ПП «Харлем» для ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж» містить всі необхідні обов'язкові реквізити встановлені законодавством. Крім того, зобов'язання за договором поставки були виконані сторонами в повному обсязі, розрахунок проведений у відповідності до умов договору, заборгованість ТОВ «Рівнеагроспецмонтаж» перед ПП «Харлем» відсутня.

Таким чином, суд вважає, що висновки відповідача щодо нікчемності укладених договорів та неправомірності формування податкового кредиту є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи.

Слід також відмітити, що Закон № 168-97 не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Судом встановлено достовірність підтвердження фактичності здійснення позивачем господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум, а отже і правомірність віднесення сум податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей у ПП «Харлем» до складу податкового кредиту у серпні 2010 року.

За таких обставин, суд вважає, висновок відповідача про порушення позивачем вимог пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року безпідставним, а податкове повідомлення-рішення №0001542342 від 06.04.2012 року - протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Таким чином ухвалене по справі судове рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція Державної податкової інспекції є помилковою. Відповідно, судове рішення першої інстанції скасуванню не підлягає, як таке, що прийняте за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "31" жовтня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.О. Зарудяна Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "25" січня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнеагроспецмонтаж" вул.Будівельників, 7,м.Рівне,33016

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул. Відінська, 8,м.Рівне,33000