Постанова № 28864916, 24.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3828/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Медведєвій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Артур-К»звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вважає прийняте відповідачем на підставі акту перевірки № 42/2200/21643699 від 27.03.2012 року податкове повідомлення-рішення таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України і фактичним обставинам справи, оскільки розрахунки по спірним господарським операціям були проведені вчасно, про що свідчать відповідні документи. У зв'язку з зазначеним позивач просить визнати протиправним та скасувати дане податкове повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у задоволенні даного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Артур-К»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову.

Крім цього, позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наявні у справі докази про час направлення судом та отримання позивачем копії оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що подана вчасно.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

ДПІ у Києво-Святошинському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 42/2200/21643699 від 27.03.2012 року, за змістом якого даною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 року № 15-93 (із змінами та доповненнями) та підпункту 2.7 пункту 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 року № 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 04.04.2000 року за № 209/4430.

На підставі висновків вказаного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 153081,89 грн. пеня за порушення термінів розрахунків у ЗЕД.

Позивач не погодився з вказаним податковим повідомленням-рішенням і оскаржив його до Державної податкової служби.

За результатами розгляду скарг позивача на висновки вказані в акті перевірки Державною податковою службою України винесене рішення про залишення без змін оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а скарги - без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 4 вказаного Закону встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19.02.1993 року № 15-93 встановлено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Пунктом другим статті 16 Декрету передбачено, що до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Відповідно до підпункту 2.7 пункту 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 року № 49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 04.04.2000 року за № 209/4430 встановлено, що невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність, порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Судом першої інстанції було встановлено, що у періоді, який перевірявся, між ТОВ "Артур-К" та фірмами нерезидентами укладені імпортні контракти на придбання товарів медичного призначення, а саме: ліки терапевтичного та профілактичного застосування, згідно умов яких встановлено, що оплата отриманих товарів здійснюється шляхом безготівкового переказу коштів на розрахункові рахунки нерезидентів.

При цьому встановлено, що під час перевірки позивачем не було надано документів по експортних операціях, згідно інформаційної системи АІС «Митниці» експортовано товарів нерезиденту ООО «Медимпэкс»(г.Бендери, ул.Ленина,25, Молдова) відповідно до ВМД №100000024/2010/44246 (типу ЕК-10) від 28.09.2010 року на суму 21781,89 дол. США ( в національній валюті -172370,91грн.), зазначено граничний термін надходження коштів 27.03.2011 року та відповідно до ВМД № 100000024/2010/45095 (типу ЕК-10) від 16.12.2010 року на суму 21604,57 дол. США ( в національній валюті -172040,15грн.), зазначено граничний термін надходження коштів 14.06.2011 року. Податковим органом встановлено, що ТОВ "Артур-К" не отримало кошти за ліки для терапевтичного та профілактичного застосування, при цьому не надало Ліцензію Національного банку України на подовження термінів розрахунків та не зверталось до Міжнародного комерційного арбітражного суду чи Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.

Під час перевірки не встановлено виконання бартерних (товарообмінних) зовнішньоекономічних контрактів та розрахунків при здійснення операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Також судом першої інстанції було встановлено, що прострочену дебіторську заборгованість з нерезидентом ООО «Медимпэкс»(г.Бендери, ул.Ленина,25, Молдова) в сумі 21781,89 дол. США та 21604,57 дол. США, позивачем не було задекларовано в п. 3.5 розділу ІІІ «Майно та товари (роботи, послуги) за кордоном»в Декларації «Про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України та знаходиться за її межами»станом на 01.04.2011 року, 01.07.2011 року та не подано вказаної Декларації.

З такими висновками колегія суддів не погоджується, оскільки в матеріалах справи містяться меморіальні ордери № 64870 від 30.09.2010 року та № 24335 від 22.12.2010 року. а також платіжні доручення( а.с. 8-10), які свідчать про вчасний розрахунок за вказаними господарськими операціями в сфері ЗЕД.

Таким чином колегія суддів вважає, що позивачем дотримано норми зазначеного вище законодавства, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Таким чином колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення даного позову.

За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»-задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року -скасувати та постановити нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби № 0000112200 від 12.04.2012 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.