Постанова № 28863679, 24.01.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.01.2013р. справа №5009/3253/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А.,суддівКолядко Т.М., Принцевської Н.М.за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 - за дов.,від відповідача: від третьої особи: ОСОБА_5 - за дов., не з'явивсярозглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м. Запоріжжяна рішення господарського судуЗапорізької області від06.11.2012 рокуу справі№5009/3253/12 (суддя Колодій Н.А.)за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжядо за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачафізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м. Запоріжжя Запорізьке державне підприємство "Кремнійполімер" м.Запоріжжяпростягнення неустойки за договором оренди та повернення майнаРішенням господарського суду Запорізької області від 06.11.2012 року по справі №5009/3253/12 позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя (далі - РВ ФДМУ по Запорізькій області) задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 20603 грн. 88 коп. В частині позовних вимог про повернення державного нерухомого майна (предмет договору № 1853/д від 20.02.2006р.) провадження у справі припинено на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився і подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням господарським судом норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь Державного бюджету неустойки у сумі 20 603,88грн. в повному обсязі, обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на ст.104 Господарського процесуального кодексу України як підставу скасування рішення. Апелянт вказує на те, що позивачем в порушення вимог ст.60 Господарського процесуального кодексу не надано жодного доказу щодо несплати орендарем орендних платежів. Також судом першої інстанції в порушення вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України неповно та необ'єктивно без надання належної правової оцінки були досліджені докази по справі. Не погоджується апелянт також із правовою позицією щодо стягнення неустойки, розрахованої позивачем. Крім того, в апеляційній скарзі та уточненнях до неї наведені і інші доводи, які, на думку апелянта, є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає безпідставними.

Представники сторін під час судового засідання 09 та 23.01.2013р. висловилися на підтримку своїх доводів та заперечень.

Позивачем на виконання ухвал від 04.12.2012р. та 09.01.2012р. надано завірені належним чином копії додатків до позовної заяви, які колегією суддів долучаються до матеріалів справи.

Третя особа не використала наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні, хоча про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином (а.с.126), тому судова колегія вважає можливим розглянути справу у її відсутності, з чим погодились і представники сторін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм як матеріального, так і процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.02.2006р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області та ФОП ОСОБА_6 уклали договір №1853/д оренди державного нерухомого майна (надалі «договір»), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудовані в перший поверх будинку гуртожитку нежитлові приміщення (приміщення № 287, 288, 289, 292, 293, 294, 295, 296, 297) загальною площею по внутрішньому обміру 135,5 кв. м., (надалі «майно») відповідно до плану першого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. Орендоване майно знаходиться на балансі Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер", (п. 1.1 договору).

За актом прийому-передачі від 20.02.2006р. відповідачем прийнято в оренду державне нерухоме майно.

Відповідно до п. 10.6 договору в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, при наявності згоди балансоутримувача та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном балансоутримувача, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Строк дії договору узгоджено п. 10.1 договору, відповідно до якого договір укладений з 29.12.2006 р. по 25.12.2007 р., який продовжувався сторонами шляхом укладення договорів про зміни, а саме: договором про зміни № 1 від 14.02.2007 р. строк дії договору продовжено до 10.02.2009 р., договором про зміни № 2 від 24.04.2008 р. -до 19.02.2011р., договором про зміни № 4 від 23.03.2011 р. до 15.02.2012р.

20.02.2012р. на адресу відповідача регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області направлено лист-повідомлення, в якому останній зазначив, що протягом дії договору оренди відповідачем були порушені пункти 3.5, 5.2, 5.3 даного договору і у балансоутримувача орендованого майна - Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер", відсутня згода на продовження договору оренди, а тому регіональне відділення не продовжує дію договору та відповідно до п. 2.5. договору оренди вимагає повернути орендоване майно балансоутримувачу, підписати акт прийому-передачі та надати три примірники до регіонального відділення для реєстрації в термін до 06.03.2012р.

Крім того, позивачем на адресу відповідача 15.05.2012р. за №13-01-03298 направлялась претензія про сплату неустойки з 15.02.2012р. по 28.04.2012р. в сумі 9366,16грн. та повернення майна за договором оренди № 1853/д від 20.02.2006р.

Вищевказані претензії позивача були залишені відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовними вимогами про стягнення неустойки у розмірі 20603,88 грн. за період з 15.02.2012 р. по 13.08.2012 р. на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України та повернення орендованого майна після припинення договору оренди від 20.02.2006 р. № 1853/д.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди припинив дію у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, однак відповідач всупереч умовам договору та вимогам чинного законодавства обов'язку щодо повернення майна у встановлений строк не виконав, тому є підставним нарахування позивачем неустойки в порядку ст.785 ЦК України.

Щодо припинення провадження в частині повернення майна на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, суд першої інстанції керувався наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі спірного майна з оренди, який підписано сторонами 05.09.2012 року, тобто після порушення провадження у даній справі.

Разом з тим, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає помилковим висновки суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з нормою статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", термін дії договору визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Дана норма кореспондує з приписами статті 764 Цивільного кодексу України.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що вони не визначають обов'язкову для орендодавця процедуру припинення договору оренди, а регулюють наслідки відсутності волевиявлення орендодавця протягом обумовленого терміну. При цьому, відповідне волевиявлення орендодавця може бути висловлено ним як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і упродовж місяця після закінчення цього строку не мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір вважається продовженим.

Статтями 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормою статті 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Такі докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Отже, в розумінні суті наведених норм, належним доказом повідомлення орендаря про відсутність наміру продовжувати договірні відносини має бути письмово оформлене волевиявлення орендодавця, надіслане орендареві протягом дії договору з 15.01.2012 до 15.02.2012 та протягом одного місяця після закінчення цього строку, тобто, з 15.02.2012 до 15.03.2012, з доказами його надіслання.

Втім, як встановлено апеляційним судом, матеріали справи не містять і позивачем не надано належних доказів надіслання відповідачеві заяви про припинення договору оренди, які б свідчили про заперечення орендодавця щодо поновлення договору оренди від 20.02.2006 р. № 1853/д на новий строк, в період до 15.02.2012 та протягом місяця, починаючи з вказаної дати.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що наявний в матеріалах справи лист №13-13-01298 від 20.02.2012 року є належним доказом по справі (а.с.24). Однак такий висновок суд першої інстанції зробив, опираючись на неналежним чином завірену копію листа. Оскільки даний документ був неналежним чином завірений, апеляційний суд ухвалами від 04.12.2012р. та від 09.01.2013р. витребував у позивача належним чином завірені копії документів, що були додані до позовної заяви. 23.01.2013р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов супровідний лист №10-01-00356 від 17.01.2013р. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м.Запоріжжя з належним чином завіреними додатками до позовної заяви, в яких міститься і лист №13-13-01298 від 20.02.2012р. Як вбачається з матеріалів справи, так і з наданого позивачем належним чином завіреної копії, лист №13-13-01298 від 20.02.2012р. не містить підпису уповноваженої особи, а тому позбавлений доказової сили.

Інших доказів в підтвердження наявності заперечення орендодавця щодо поновлення договору позивачем суду не надано.

Згідно ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Оскільки незгода як позивача, так і відповідача на продовження дії договору оренди відсутня, судова колегія апеляційної інстанції приходить до висновку, що цей договір не може вважатись припиненим та він є продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені п.10.6 договору.

За таких обставин, відповідач на момент подання позову правомірно користувався майном і у нього не виникло обов'язку повернути об'єкт оренди, а відтак, за відсутності порушення цього зобов'язання до нього не можуть бути застосовані санкції у вигляді стягнення неустойки.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Отже, колегія суддів вважає безпідставним нарахування позивачем відповідачу неустойки у розмірі 20603,88 грн. за період з 15.02.2012 р. по 13.08.2012 р. на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України та витребування майна з оренди, в зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного, Донецький апеляційний господарський суд скасовує рішення господарського суду Запорізької області від 06.11.2012 року по справі №5009/3253/12 як таке, що винесено з порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні всіх істотних обставин справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м. Запоріжжя - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 06.11.2012 року по справі №5009/3253/12 - скасувати.

В задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м. Запоріжжя про стягнення неустойки у розмірі 20603,88 грн. та повернення державного нерухомого майна - відмовити.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50, ЄДРПОУ 20495280, МФО 813015, р/р 35215001004385 в ГУДКУ у Запорізькій області) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (69035, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 804,75 грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Головуючий О.А. Скакун

Судді: Т.М.Колядко

Н.М.Принцевська

Надруковано: 6 прим.

1. позивачу

2 відповідачу

3. третій особі

4 у справу

5 ДАГС

6. ГСЗО