Ухвала суду № 28863489, 28.08.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"28" серпня 2012 р. Справа № 2а-3243/10/0670

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Євпак В.В.

Мацького Є.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю сторін, розглянувши апеляційну скаргу Коростенської об"єднаної державної податкової інпекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" березня 2011 р. у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Коростенський кар'єр" до Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Коростенської об"єднанної державного податкової інспекції №0000691502/1 від 29.04.2010 року, яким ВАТ "Коростенський кар"єр" визначено податкове зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 61761,00грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3088,00грн.

В обґрунтування позову зазначав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі проведеної 17.03.2010 року відповідачем документальної невиїзної (камеральної) перевірки позивача з питань визначення податкового зобов"язання з податку на додану вартість в податковій декларації за січень 2010 року з висновками якої вони не погоджуються.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 березня 2012 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції № 0000691502/1 від 29.04.2010 року.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням Коростенська ОДПІ звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просили скасувати постанову та прийняти нову, про відмову в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як встановлено судом, 17.03.2010 року посадовими особами Коростенської об"єднаної державної податкової інспекції проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року ВАТ "Коростенський кар"єр", про що складено акт №38/15-02.

Перевіркою встановлено, що платником податків порушено п.п.7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4, п.7.5, п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.3, 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, вимог п.п.5.12.5 розділу 5 "Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, затвердженого у Міністерстві юстиції 30.01.2009 року за №90/16106, в зв"язку з чим, на підставі п.п.17.1.4 п.17.4 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, збільшено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду січня 2010 року на 61761,00грн.; зменшено залишок від"ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 26) на 15440,00грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 3088,00грн. (61761грн. х 5% = 3088,05грн.).

Винесене за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржувалося в адміністративному порядку до Коростенської ОДПІ, однак за результатами розгляду скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

За результатами оскарження, Коростенською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000691802/1 від 29.04.2010 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов"язання з ПДВ у розмірі 64849,00грн., з яких 61761,00грн. за основним платежем, 3088,00грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з результатами розгляду скарг, Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив зі слідуючого.

позивач, на думку податкового органу,

Суд не погодився з висновком податкового органу, що позивач, при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року, не врахував результатів виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року ПАТ "Коростенський кар"єр", викладених в акті від 03.08.2009 року №327/23-1/00292422, яким встановлено завищення суми заявленого бюджетного відшкодування на 1131469,00 грн. та прийняте за результатами його розгляду податкове повідомлення-рішення за №0001012301/0, якими Позивачу зменшено суму заявленого бюджетного відшкодування на дану суму.

Суд зазначив, що відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Абзацом 1 п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Згідно з п.п. 5.2.3. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Процедура адміністративного оскарження, відповідно до п.п. 5.2.4. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Аналізуючи наведені правові норми, суд дійшов висновку, що за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної податковим органом, відображення зменшення залишку від"ємного значення у рядку 23.4 податкової декларації з ПДВ проводиться платником податку в разі, коли податкове зобов'язання прийняте за таким актом перевірки стає узгодженим в розумінні п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Позивач правом на оскарження рішення Відповідача, як контролюючого органу, скористався, та оскаржив податкове повідомлення-рішення до Житомирського окружного адміністративного суду (адміністративна справа №2а-2014/10/0670).

Відповідно, на час подання декларації з ПДВ за січень 2010 року, податкове повідомлення-рішення №0001012301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за результатами перевірки від 03.08.2009 року (акт №327/23-01/00292422) було оскаржено в судовому порядку, а тому відповідно до вимог ст.5 Закону України від 21.12.2000 N 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" таке рішення Відповідача не було узгодженим. Тому, висновки акту перевірки № 38/15-02 від 17.03.2010 р. про порушення позивачем п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до збільшення суми яка за результатом звітного періоду підлягає сплаті до бюджету та зменшення суми яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду є необґрунтованими.

Підпунктом 17.1.4. п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов"язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Таким чином, застосування до платника податків фінансових санкцій, передбачених п.п. 17.1.4. п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" можливе за наявності суми недоплати (донарахування суми податкового зобов'язання платника податків), а так як відсутні підстави для донарахування суми податкового зобов'язання з ПДВ за основним платежем то відсутні підстави і для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, доказів правомірності, законності та обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем до суду надано не було.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог та їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростенської об"єднаної державної податкової інпекції Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "15" березня 2011 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: В.В. Євпак Є.М. Мацький

М.М. Капустинський

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Відкрите акціонерне товариство "Коростенський кар'єр" вул.Сосновського, 67,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11502

3- відповідачу Коростенська об"єднана державна податкова інпекція Житомирської області вул.Коротуна, 3,м.Коростень,Коростенський район, Житомирська область,11500