Ухвала суду № 2886304, 21.04.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ    АПЕЛЯЦІЙНИЙ    АДМІНІСТРАТИВНИЙ    СУД

У  Х  В  А  Л  А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

21 квітня 2008 року                                                                                               м. Львів

Обрізко І.М.

Онишкевича Т.В.

Улицького В.З.

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого                                                                            

суддів:                                                                                 

за участю секретаря - Фацієвича М.Р.

представника позивача – Луковкіної У.Ю.

представника відповідача – Клюфінської У.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі на постанову господарського суду Івано-Франківської області від 22 червня 2007 року по адміністративній справі №А-8/80/07 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Серін» до Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и л а :

ТзОВ «Серін» звернулось 15.05.2007 року в місцевий суд з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Надвірнянському районі від 19.04.2007 року за №0000302301/0 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2006 року та січень 2007 року.

Головуючий першої інст. Шіляк М.А.                                                                                                                          Рядок статзвіту №49

Господарський суд Івано - Франківської обл.                                                                                                              Справа  № 22-а-599/08

       Доповідач: Обрізко І.М.                                                                                                                                              (22-а-3453/07)

Вимоги мотивовано тим, що податковим органом, на думку позивача, звужується поняття бюджетного відшкодування, позаяк сума бюджетного відшкодування визначається як сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів. Проте, згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», далі Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої до вказаного Закону, така підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені Законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, така враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Крім того, позивач вважає необґрунтованим виключення з бюджетного відшкодування сум податку в зв’язку з проведенням взаємозаліку зустрічних однорідних грошових вимог.

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 22 червня 2007 рокупозов задоволено частково. Суд виходив з того, що позивачем одержувались у своїх контрагентів податкові накладні та включались до податкового кредиту суми податку зазначені в них, починаючи з квітня 2006 року, проте оплата проводилась не в повному розмірі і до суми бюджетного відшкодування за грудень 2006 та січень 2007 року були включені позивачем лише суми сплати ПДВ в попередніх звітних періодах, а саме в листопаді та грудні 2006 року відповідно. Суми проведених оплат позивач підтвердив копіями виписок банку та платіжних доручень. Крім того, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, згідно із поданими позивачем до ДПІ деклараціями з ПДВ, починаючи з квітня 2006 року постійно мала від’ємне значення. Разом з тим, податкове законодавство не передбачає включення до бюджетного відшкодування сум проведених в попередньому податковому періоді заліків взаємних вимог.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ДПІ в Надвірнянському районіподала апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить вище вказану постанову скасувати та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Покликання маються на те, що позивачем не надано доказів в підтвердження сплати в травні та червні 2006 року суми ПДВ більшої ніж визначено актами перевірки. Місцевим судом порушено п.п. 1.8 ст.1, п.п. «а» п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 5.12.2 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 року за №16.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає її залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив, оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що в період з 15.03.2007 по 28.03.2007 рік працівниками ДПІ в Надвірнянському районі була проведена виїзна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дочірнього підприємства «Серін» ТзОВ «Серін ЮКей Лімітед»». За наслідками перевірки складено акт за №276/23-32472639 від 04.04.2007 року на підставі якого податковим органом винесено оспорюване податкове повідомлення - рішення за №0000302301/0 від 19.04.2007 року, відповідно до якого сума ПДВ до відшкодування – грудень 2006 року та січень 2007 року зменшена на 1556,00 грн.

Місцевий суд провівши аналіз п.п.7.7.1 та п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», прийшов до правильного висновку, що законодавець не ставить настання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли у отримувача товару виникло зобов’язання перед постачальниками, а визначає, що суми ПДВ мають бути фактично сплачені у попередньому податковому періоді.

Сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, згідно із поданими позивачем до ДПІ деклараціями з ПДВ, починаючи з квітня 2006 року постійно мала від’ємне значення.

Відшкодуванню з бюджету підлягали суми податку на додану вартість, які визначалися як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У разі коли за результатами звітного періоду сума податку на додану вартість мала від’ємне значення, то вона підлягала відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації (п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону).

При цьому підставою для отримання відшкодування були дані тільки податкової декларації за звітний період.

За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування могла бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображалося в податковій декларації.

Відшкодування здійснювалося шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговував або шляхом видачі казначейського чека, який приймався до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами.

Здійснення відшкодування шляхом зменшення платежів по інших податках, зборах (обов’язкових платежах) не дозволялося.

З 01 червня 2005 року суттєво змінено механізм справляння та відшкодування податку на додану вартість. Зазначені зміни були спрямовані на розширення бази оподаткування та подолання негативних тенденцій, які призвели до виникнення значного розміру бюджетного відшкодування перед платниками податку.

Порядок відшкодування податку на додану вартість став однаковий для всіх платників податку, за винятком осіб, визначених у п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону, які не мають права на відшкодування податку з бюджету.

Сутність механізму відшкодування податку на додану вартість полягає у тому, що за підсумками періоду (першого), в якому виникло від’ємне значення, платник податку бюджетного відшкодування не одержує. Сума такого від’ємного значення у цьому періоді враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного (другого) податкового періоду (п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону).

Платник податку набуває права на бюджетне відшкодування лише у випадку, визначеному п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону, коли за підсумками наступного (другого) звітного періоду від’ємне значення податку на додану вартість залишається. Однак, відшкодуванню підлягає лише та частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому (першому) податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Інша частина від’ємного значення, що не потрапила під бюджетне відшкодування, включається до податкового кредиту наступного (третього) податкового періоду.

При цьому бюджетним відшкодуванням згідно п.п.1.8 ст.1 вказаного Закону є сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Виходячи з викладеного, місцевий суд підставно визначив правомірність зменшення суми бюджетного відшкодування позивачу в розмірі 361 грн., позаяк включення до бюджетного відшкодування сум проведених в попередньому податковому періоді заліків взаємних вимог податковим законодавством не передбачено, а щодо решти зменшеної суми бюджетного відшкодування то така проведена в порушення Закону України «Про податок на додану вартість».

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Надвірнянському районізалишити без задоволення, а постанову господарського суду Івано-Франківської області від 22 червня 2007 рокубез змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Обрізко І.М.

Онишкевич Т.В.

Улицький В.З.

 Головуючий:

 судді:                                                                                    

Повний текст ухвали виготовлений

 та підписаний 25.04.2008 року.