Вирок № 2885729, 01.06.2007, Летичівський районний суд Хмельницької області

28 жовтня 2006 року близько 23 години ОСОБА_1., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння на вул.. Польовій в с. Западинці Летичівського району Хмельницької області під час весілля в господарстві гр.. ОСОБА_2. підійшовши до неповнолітнього ОСОБА_3, безпричинно, з хуліганських спонукань, виражаючи явну неповагу до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, з особливою зухвалістю навмисно обома руками відштовхнув його від себе і після цього раз вдарив його правою ногою в живіт, потім наніс удар ногою по сідницях від чого той впав на стіл. Внаслідок завданого удару ОСОБА_3. було спричинено тілесні ушкодження у вигляд закритої травми живота, розриву тонкої кишки по вільному краю із перфоративним отвором 3х2 см., який міг виникнути від прямого травмуючого впливу в ділянку передньої черевної стінки тупого твердого предмету із обмеженою травмуючою поверхнею, що діяв із достатньою силою. Дане тілесне ушкодження (розрив тонкої кишки) ускладнилось розлитим перітонитом і без надання медичної допомоги за звичайним своїм перебігом могло закінчитись настанням смерті, що відповідно до висновку судово - медичної експертизи № 291 від 21.11.2006 року за своїм характером відноситься до ступеня тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя.

В судовому засіданні ОСОБА_1. вину визнав частково та показав, що 28.10.2006 року він перебував на весіллі в с. Западинці Летичівського району в господарстві гр.. ОСОБА_2., на яке приїхав разом із своїми знайомими та друзями: ОСОБА_4. ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8. На весілі він вживав алкогольні напої. Після закінчення третього столу разом із своїми знайомими, вийшов з намету та пішов танцювати. Через деякий час коли він танцював, до нього підійшов ОСОБА_3. та схопив обома руками за шию і почав погрожувати у словесній формі. У відповідь на це, він відштовхнув руками його від себе і після того, як ОСОБА_3. намагався вдарити його ногою, відхилившись наніс йому удар правою ногою по сідницях. В цей момент ОСОБА_4. припинив даний конфлікт, взяв його за руку і відвів до свого автомобіля. Вину у вчиненому визнав частково тому, що не заперечує відносно того, що штовхнув та вдарив ОСОБА_3. ногою по сідницях, однак заперечує нанесення удару ногою в живіт потерпілому.

Хоча ОСОБА_1. вину визнав частково, суд вважає, що вона повністю доведена всебічно дослідженими в судовому засіданні доказами по справі.

Так, потерпілий ОСОБА_3. в судовому засіданні показав, що 28.10.2006 року він був запрошений на весілля до своєї однокласниці в с. Западинці, Летичівського району. Близько 23 години після закінчення третього столу, він разом зі своїми друзями вийшов з намету і пішов танцювати. Через деякий час захотів пити і пішов до бочки з водою. Коли він підійшов до неї то відчув, що хтось ззаду до нього підійшов. Обернувшись, він помітив ОСОБА_1., який нічого не кажучи штовхнув його обома руками в область грудей, потім наніс йому удар правою ногою в живіт, від якого він відчув різкий біль, а потім, ще один удар по сідницях, після чого він впав на стіл. Як падав на стіл не пам'ятає бо втратив свідомість.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9. показала, що 28.10.2006 року її син ОСОБА_3. пішов з своїми друзями на весілля однокласниці в с. Западинці. На другий день коли вона прийшла додому, то побачила, що її син лежить на ліжку і у нього набряк живіт. Зі слів сина вона дізналась, що на весіллі його побив якийсь хлопець. Після чого, вона найняла автомобіль і відвезла його до Летичівської центральної лікарні, де його відразу прооперували. До операції та після операції її син відчував сильний фізичний біль і на даний час ще є наслідки. До цього часу в нього поганий стан здоров'я.

Свідок ОСОБА_10. показав, що 28.10.2006 року разом з своїми друзями перебував на весіллі ОСОБА_11 в с. Западинці, Летичівського району. Після третього столу, разом із друзями, вийшов з намету та пішов танцювати. Згодом ОСОБА_3. повідомив, що хоче піти до бочки з водою, яка стояла поблизу кухні, щоб напитися води. Коли ОСОБА_3. підійшов до бочки, то до нього підійшов ОСОБА_1. і штовхнув його обома руками в грудну клітку, потім наніс ОСОБА_3. удар правою ногою в живіт від чого той впав на стіл. Він разом з ОСОБА_12. підбігли до ОСОБА_3., допомогли йому піднятися на ноги та згодом відвели до будинку ОСОБА_13. та поклали спати, а самі повернулись на весілля.

Свідок ОСОБА_12 . показав, що осінню 2006 року він був на весіллі в с. Западинці. Після третього столу він вийшов з намету разом з ОСОБА_3 , але той пішов пити воду. Приблизно через п'ять хвилин він повернувся і побачив, що ОСОБА_1вдарив ОСОБА_3ногою в живіт, від чого ОСОБА_3впав на стіл.

Свідок ОСОБА_14. показав, що 28.10.2006 року він разом з потерпілим та іншими хлопцями, знаходилися на весіллі в с. Западинці, Летичівського району. Після закінчення третього столу він з друзями вийшли на подвір'я. Через деякий час він побачив що ОСОБА_12 стоїть на вулиці та підтримує руками ОСОБА_3., який то втрачав свідомість то приходив до тями.

Свідки ОСОБА_15., ОСОБА_16., ОСОБА_17., ОСОБА_18. дали покази аналогічні показам ОСОБА_14.

Свідок ОСОБА_4. показав, що 28 жовтня вони були на весіллі в с. Западинці у співробітника. На весілля він приїхав на власному автомобілі, разом з ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_1., ОСОБА_7., ОСОБА_8.

Вони вийшли з намету після третього столу близько 23 години і вирішили потанцювати, тут до ОСОБА_1підійшов якийсь хлопець і взяв його за шию. Тоді він, щоб припинити конфлікт, взяв ОСОБА_1за руку і вони вийшли з ним на дорогу. Як наносились удари він не бачив.

Свідки ОСОБА_6., ОСОБА_5., ОСОБА_7. дали покази аналогічні показам ОСОБА_4.

Крім того, вина підсудного ОСОБА_1. підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: висновками судово- медичного експерта (а.с. 37-38, 134), протоколом допиту ОСОБА_13. (а.с. 74), протоколами очної ставки (а. с. 31, 32, 95).

Покази підсудного суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються показами: - потерпілого ОСОБА_3., законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8., свідків ОСОБА_19., ОСОБА_12., та розцінює їх, як дані з метою уникнути кримінальної відповідальності. Також, суд критично оцінює покази свідків: ОСОБА_4., ОСОБА_6., ОСОБА_20., ОСОБА_21., які знаходяться в дружніх стосунках з підсуднім і розцінює їх як дані з метою захисту підсудного.

 Сукупність доказів дають підстави суду зробити висновок, що дії ОСОБА_1. кваліфіковано вірно: за ст. 296 ч. 1 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та за ст. 121 ч. 1 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, як таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, або стійку втрату працездатності не менш, як на одну третину.

При призначенні покарання суд враховує, що злочин за ст. 296 ч. 1 КК України є злочином невеликої тяжкості, а злочин за ст. 121 ч. 1 КК України є тяжким злочином.

ОСОБА_1 . по місцю проживання характеризується позитивно, не працює, допризивник, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, судом також приймається до уваги і та обставина, що підсудний є особою молодого віку.

Обставин, що пом'якшують відповідальність підсудного судом встановлено не було.

Обставиною, що обтяжує відповідальність підсудного визнано вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що міра покарання повинна бути призначена ОСОБА_1. у середній межі санкції ст. 296 ч. 1 КК України у вигляді обмеження волі та у мінімальній межі санкції ст. 121 ч. 1 КК України у вигляді позбавлення волі.

Остаточне покарання, відповідно до ст. 70 КК України, призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням.

Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1. можливе без ізоляції від суспільства, із звільненням від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, з встановленням обмежень передбачених п. п. 2, 3 ст. 76 КК України.

Цивільний позов представника неповнолітнього потерпілого, цивільного позивача ОСОБА_8., суд вважає підлягаючим задоволенню частково, оскільки вина підсудного в судовому засіданні доведена, як доведено і безпосередній причинний зв'язок між його протиправною поведінкою та наявними негативними наслідками. Однак, розмір матеріальної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд визначає у відповідності з довідкою № 1293 від 22.11.2006 року (а.с. 43) і задовольняє позовні вимоги в цій частині частково на суму 140 гривень 97 копійок. Надані представником потерпілого квитанції на придбання медикаментів суд не приймає до уваги, оскільки в них не зазначено, які саме ліки купувалися, що не дає змоги зробити висновок, що вони використовувались для лікування потерпілого.

Позов представника неповнолітнього потерпілого, цивільного позивача ОСОБА_8. про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн., суд знаходить підлягаючим задоволенню частково в сумі 8000 грн. При цьому суд враховує ступінь і тривалість фізичних та моральних страждань потерпілого спричинених незаконними діями підсудного.

Цивільний позов прокурора в інтересах Летичівської центральної районної лікарні про стягнення з ОСОБА_1. затрат на лікування ОСОБА_3. на користь держави, представником якої є Летичівська ЦРЛ підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. ст. 121 ч. 1, 296 ч. 1 КК України, і призначити покарання:

- за ст. 121 ч. 1 КК України - 5 років позбавлення волі;

- за ст. 296 ч. 1 КК України - 1 рік обмеження волі.

Остаточне покарання, відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк на 2 роки з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 п. п. 2, 3 КК України:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Позов представника неповнолітнього потерпілого, цивільного позивача ОСОБА_8. в інтересах ОСОБА_3. задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3. моральну шкоду в сумі 8000 грн., та матеріальну шкоду в сумі 140 грн. 97 копійок, а всього 8140 грн. 97 коп.

Позов прокурора в інтересах Летичівської ЦРЛ задоволити повністю. Стягнути з ОСОБА_1. на користь Летичівської центральної районної лікарні (код.02004717, МФО 815013, р/р 35428003001234 банк УДК у Хмельницькій області) кошти затрачені лікувальним закладом на лікування потерпілого в сумі 86 грн. 28 коп..

Міру запобіжного заходу обрану ОСОБА_1. до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги в Летичівський районний суд.

  Суддя Летичівського

  районного суду О.В. Козак