Рішення № 28852868, 21.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-39/16786-2012 21.01.13

За позовом Орендного підприємства "Броварипромжитлобуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БП-1 КМБ-1"

про стягнення 49 379,82 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Маринка В.М. за довіреністю № 3 від 15.01.2013 р.

від відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Орендне підприємство "Броварипромжитлобуд" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БП-1 КМБ-1" (відповідач) про стягнення 49379,82 грн. на підставі Договору підряду № 9/11 від 01.09.2011 р., з яких: 37028,12 грн. основного боргу, 2991,09 грн. 3% річних за період з 16.11.2011 р. по 22.11.2012 р., 1013,14 грн. інфляційних нарахувань за період з 16.11.2011 р. по 31.03.2012 р., 8347,47 грн. пені за період з 22.11.2011 р. по 15.05.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору підряду № 9/11 від 01.09.2011 р. позивач виконав та передав відповідачу роботи, передбачені вищенаведеним договором, втім відповідач виконані позивачем роботи оплатив не повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26711.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-39/16786-2012 та призначено її розгляд на 14.01.2013 р. о 10:10 год., однак при винесенні даної ухвали суду була допущена описка щодо дати судового розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2012 р. виправлено допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 27.11.2012 р. описку, розгляд справи призначено на 21.01.2013 р. о 10:10 год.

Представник позивача з'явився в судове засідання, призначене на 21.01.2013 р., та надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримали повністю.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 21.01.2013 р., не з'явився, вимоги ухвали суду від 27.11.2012 р. не виконав, про порушення провадження у справі та про час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, наявними в матеріалах справи. Крім того, письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності в судовому засіданні 21.01.2013 р. від відповідача до суду не надходило.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 21.01.2013 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 21.01.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.09.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БП-1 КМБ-1" (відповідач), визначеним як Генпідрядник, та Орендним підприємством "Броварипромжитлобуд" (позивач), визначеним як Субпідрядник, був укладений Договір підряду № 9/11 (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Генпідрядник (відповідач) доручає, а Субпідрядник (позивач) приймає на себе зобов'язання по виконанню загально-будівельних робіт на будівництві багатоповерхового житлового будинку по вул. Леніна 47-59 мікрорайону Бортничі Дарницького району м. Києва.

Згідно п. 1.2 Договору склад і обсяг робіт, доручених до виконання Субпідряднику визначені проектною документацією, яка є невід'ємною частиною договору, а саме: 1) мурування цегляних стін і перегородок; 2) влаштування гіпсових перегородок; 3) інші види робіт, доручені Генпідрядником.

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 Договору встановлено початок виконання робіт - 01.09.2011 р., а завершення робіт - 31.12.2011 р.

У відповідності до п. 2.1 Договору сума до сплати визначається щомісяця за фактично виконані обсяги робіт на підставі форми КБ-2В та погодженої договірної ціни (Додаток №1 до Договору).

Згідно п. 2.2 Договору Субпідрядник пред'являє та документально оформляє акти виконаних робіт Генпідряднику не пізніше 25 числа поточного місяця.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що Генпідрядник приймає виконані роботи та оформляє акти прийняття виконаних робіт протягом 3-х календарних днів, із дня їхнього пред'явлення.

Відповідно до п. 2.5 Договору узгоджено, що Генпідрядник (відповідач) проводить оплату на розрахунковий рахунок Субпідрядника (позивача) щомісячно на підставі підписаних Сторонами актів виконаних робіт не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Генпідрядник за свої послуги отримує від Субпідрядника оплату в розмірі 2% від загальної вартості виконаних робіт (п. 2.6 Договору).

Пунктом 2.7 Договору передбачено перерахування Генпідрядником до15.09.2011р. на розрахунковий рахунок Субпідрядника аванс в сумі 25000,00 грн.

Умовами Договору встановлені обов'язки, зокрема, Генпідрядника (відповідача) - прийняти виконані Субпідрядником роботи, оформити акти виконаних робіт та провести оплату за виконані роботи згідно п. 2.5 (п. 3.1.1 Договору) та Субпідрядника (позивача) - якісно та у визначений термін виконати роботу згідно Договору (п. 3.2.1 Договору).

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що у випадку затримки Генпідрядником оплати робіт на термін більше 3-х банківських днів, він сплачує на користь Субпідрядника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на час виконання робіт за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 9.1 Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань або до його розірвання у встановленому порядку.

Позивач зазначив, що на виконання умов Договору підряду № 9/11 від 01.09.2011 р. достроково виконав та передав відповідачу роботи на загальну суму 325028,12 грн., що підтверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2011 року (типова форма КБ-2в) і Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за вересень 2011 року (типова форма №КБ-3) на суму 175432,90 грн.; Актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2011 року (типова форма КБ-2в) і Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за жовтень 2011 року (типова форма №КБ-3) на суму 149595,22 грн.

Відповідач на виконання п. 2.7 Договору перерахував позивачу в строк до 15.09.2011 р. аванс в загальній сумі 50000,00 грн. (06.09.2011 р. - 10000,00 грн., 13.09.2011 р. - 40000,00 грн.), що підтверджується відповідними банківськими виписками.

В подальшому відповідач здійснив розрахунки за Договором в загальній сумі 238000,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, а саме:

28.09.2011 р. - 80000,00 грн.;

12.10.2011 р. - 22000,00 грн.;

19.10.2011 р. - 26000,00 грн.;

28.10.2011 р. - 10000,00 грн.;

30.11.2011 р. - 10000,00 грн.;

29.12.2011 р. - 20000,00 грн.;

05.09.2012 р. - 30000,00 грн.;

19.09.2012 р. - 20000,00 грн.;

11.10.2012 р. - 20000,00 грн.

Таким чином, як стверджує позивач, відповідач за виконані ним на підставі Договору роботи розрахувався лише частково, заборгованість відповідача станом на час звернення позивача з позовом до суду становить 37028,12 грн. (основний борг): 325028,12 грн. - 288000,00 грн. (50000,00 грн. + 238000,00 грн.) = 37028,12 грн.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений договір будівельного підряду, який є особливим видом договору підряду. А тому саме наведений договір та відповідні положення статей параграфів 1 та 3 глави 61 підрозділу І розділу III ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Змістом статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 875 ЦК України визначено, що правовою основою регулювання відносин, пов»язаних з договором будівельного підряду є положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, від 04.12.2009, № 554 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві" такими типовими формами первинних облікових документів у будівництві є форма № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та форма № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".

Отже, належним доказом, що підтверджує факт виконання підрядних робіт та їх вартість, є акти форми № КБ-2в та довідки форми № КБ-3.

Відповідно до наявних в матеріалах справи Акту приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2011 року (типова форма КБ-2в) і Довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за вересень 2011 року (типова форма №КБ-3) на суму 175432,90 грн. (надалі - Акт і Довідка за вересень 2011 р.), Акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2011 року (типова форма КБ-2в) і Довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за жовтень 2011 року (типова форма №КБ-3) на суму 149595,22 грн. (надалі - Акт і Довідка за жовтень 2011 р.) підтверджується, що позивач згідно умов Договору виконав роботи на загальну суму 325028,12 грн.

При цьому вищенаведені Акт і Довідка за вересень 2011 р. та Акт і Довідка за жовтень 2011 р., які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені їх печатками, приймаються судом у якості належних і допустимих доказів на підтвердження виконання позивачем спірних робіт, а рівно їх прийняття відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Умовами п. 2.5 Договору передбачено, що Генпідрядник проводить оплату на розрахунковий рахунок Субпідрядника щомісячно на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Таким чином, в строк до 15.10.2011 р. відповідач зобов'язаний був оплатити виконані позивачем роботи на підставі підписаного сторонами Акту приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2011 року (типова форма КБ-2в) на суму 175432,90 грн., а в строк до 15.1012011 р. відповідач зобов'язаний був оплатити виконані позивачем роботи на підставі підписаного сторонами Акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2011 року (типова форма КБ-2в) на суму 149595,22 грн.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до п. 2.6 Договору Генпідрядник за свої послуги отримує від Субпідрядника оплату в розмірі 2% від загальної вартості виконаних робіт.

З цього приводу судом досліджено, що умовами Договору фактично не встановлений порядок отримання відповідачем (Генпідрядником) визначеної пунктом 2.6 Договору оплати за його послуги, тоді як зі змісту зазначеного пункту Договору не вбачається, що оплата послуг Генпідрядника має утримуватись із сум, належних до сплати позивачу.

Отже, враховуючи здійснення відповідачем часткових розрахунків за Договором в загальній сумі 288000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, суд прийшов до висновку про те, що заборгованість відповідача на підставі Договору станом на час розгляду спору по суті становить 37028,12 грн. (325028,12 грн., загальна вартість виконаних позивачем робіт на підставі Акту і Довідки за вересень 2011 р. та Акту і Довідки за жовтень 2011 р.- 288000,00 грн., загальна сума здійснених відповідачем часткових розрахунків = 37028,12 грн., основний борг).

При цьому суд зазначає, що відповідач в судове засідання не з'явився, докази на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подав та не надіслав.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині основного боргу в сумі 37028,12 грн. повністю.

Крім того, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 1013,14 грн. інфляційних нарахувань за період з 16.11.2011 р. по 31.03.2012 р.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи п. 2.5 Договору, судом встановлено, що в строк до 15.10.2011 р. відповідач зобов'язаний був оплатити виконані позивачем роботи на підставі підписаного сторонами Акту приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2011 року (типова форма КБ-2в) на суму 175432,90 грн., а в строк до 15.1012011 р. відповідач зобов'язаний був оплатити виконані позивачем роботи на підставі підписаного сторонами Акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2011 року (типова форма КБ-2в) на суму 149595,22 грн.

Судом також встановлено, що відповідач здійснив часткові оплати на підставі Договору, а саме:

06.09.2011 р. - 10000,00 грн. (аванс);

13.09.2011 р. - 40000,00 грн. (аванс);

28.09.2011 р. - 80000,00 грн.;

12.10.2011 р. - 22000,00 грн.;

19.10.2011 р. - 26000,00 грн.;

28.10.2011 р. - 10000,00 грн.;

30.11.2011 р. - 10000,00 грн.;

29.12.2011 р. - 20000,00 грн.;

05.09.2012 р. - 30000,00 грн.;

19.09.2012 р. - 20000,00 грн.;

11.10.2012 р. - 20000,00 грн.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.97 р. № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід враховувати, що сума, внесена за періоди з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня. Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Тому, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних нарахувань за період з 16.11.2011 р. по 31.03.2012 р., судом встановлено, що сума інфляційних нарахувань за цей період становить 1003,26 грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції16.11.2011 - 28.12.2011127028.121.002254.06127282.1829.12.2011 - 31.03.2012107028.121.007749.20107777.32

245,06 грн. + 749,20 грн. = 1003,26 грн.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1013,14 грн. інфляційних нарахувань за період з 16.11.2011 р. по 31.03.2012 р. підлягає лише частковому задоволенню в сумі 1003,26 грн. за вказаний період.

В іншій частині вимог стосовно стягнення інфляційних нарахувань, зокрема, 9,88 грн. (1013,14 грн. - 1003,26 грн. = 9,88 грн.) позивачу належить відмовити.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2991,09 грн. 3% річних за період з 16.11.2011 р. по 22.11.2012 р.

Враховуючи приписи ст. 625 ЦК України та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми 3% річних за період з 16.11.2011 р. по 22.11.2012 р., суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині розраховані у відповідності до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню повністю за розрахунком позивача в сумі 2991,09 грн.

Крім того, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 8347,47 грн. пені за період з 22.11.2011 р. по 15.05.2012 р. (176 днів).

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Згідно пункту 4.4 Договору передбачено, що у випадку затримки Генпідрядником оплати робіт на термін більше 3-х банківських днів, він сплачує на користь Субпідрядника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на час виконання робіт за кожен день прострочення.

З урахуванням наведеного та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми пені, суд прийшов до висновку, що сума пені в загальному розмірі 8347,47 грн. за період з 22.11.2011 р. (16.11.2011 р. + 3 банківські дні) по 15.05.2012 р. розрахована позивачем у відповідності до вимог спірного договору та не суперечить нормам чинного законодавства, в т.ч. приписам ч. 6 ст. 232 ГК України, проте підлягає частковому задоволенню за вказаний період в сумі 8261,82 грн. за розрахунком суду:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення137028.1222.11.2011 - 29.11.201187.7500 %0.042 %*465.52127028.1230.11.2011 - 28.12.2011297.7500 %0.042 %*1564.36107028.1229.12.2011 - 22.03.2012857.7500 %0.042 %*3863.28107028.1223.03.2012 - 15.05.2012547.5000 %0.041 %*2368.66

465,52 грн. + 1564,36 грн. + 3863,28 грн. + 2368,66 грн. = 8261,62 грн.

В іншій частині вимог стосовно стягнення пені, зокрема, 85,65 грн. (8347,47 грн. - 8261,82 грн. = 85,65 грн.) позивачу належить відмовити.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають суми 37028,12 грн. основного боргу, 2991,09 грн. 3% річних за період з 16.11.2011 р. по 22.11.2012 р., 1003,26 грн. інфляційних нарахувань за період з 16.11.2011 р. по 31.03.2012 р., 8261,82 грн. пені за період з 22.11.2011 р. по 15.05.2012 р. (176 днів).

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, за результатами вирішення даного спору на відповідача покладається судовий збір в розмірі 1606,39 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 837, 838, 875, 879 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БП-1 КМБ-1" (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 21, корпус 8; ідентифікаційний код 37397242), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Орендного підприємства "Броварипромжитлобуд" (07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 14; ідентифікаційний код 05472985) 37028,12 грн. (тридцять сім тисяч двадцять вісім гривень 12 коп.) основного боргу, 2991,09 грн. (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто одну гривню 09 коп.) 3% річних, 1003,26 грн. (одну тисячу три гривні 26 коп.) інфляційних нарахувань, 8261,82 грн. (вісім тисяч двісті шістдесят одну гривню 82 коп.) пені, 1606,39 грн. (одну тисячу шістсот шість гривень 39 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.01.2013 р.

Суддя Гумега О.В.