Ухвала суду № 28841977, 21.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2013 р. м. Київ К-58098/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Муравйова О.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу та касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області на постановуГосподарського суду Закарпатської області від 08.05.2008та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2009у справі № 16/14 (22а-9546/08/9104) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Вуд»до1) Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області, 2) Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської областіпровизнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Вуд»звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000572301/0/3462/23-2/33868861/27974 від 01.10.2007, №0000572301/1/4020/23-2/33868861/29818 від 23.10.2007, №0000572301/2/4555/23-2/33868861/32947 від 19.11.2007, №0000612301/0/4140/23-2/33868861/31067 від 26.10.2007, №0000612301/1/4554/23-2/33868861/32940 від 22.11.2007, №0000632301/0/4790/23-2/33868861/34257 від 30.11.2007, №00006562301/0/5275/23-2/33868861/36779 від 28.12.2007, №53/23-2/33868861/20300000022320/0 від 18.02.2008;

- визнати протиправними дії стосовно не підтвердження бюджетного відшкодування позивачу у сумі 537747,70 грн.

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2009 у даній справі, вказаний позов задоволено частково; визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000572301/0/3462/23-2/33868861/27974 від 01.10.2007, №0000572301/1/4020/23-2/33868861/29818 від 23.10.2007, №0000572301/2/4555/23-2/33868861/32947 від 19.11.2007, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 59153,00 грн.; №0000612301/0/4140/23-2/33868861/31067 від 26.10.2007, №0000612301/1/4554/23-2/33868861/32940 від 22.11.2007, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 28886,00 грн.; №0000632301/0/4790/23-2/33868861/34257 від 30.11.2007, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 11868,00 грн.; №00006562301/0/5275/23-2/33868861/36779 від 28.12.2007, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 4034,00 грн.; №53/23-2/33868861/20300000022320/0 від 18.02.2008, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 52883,00 грн.; в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачі подали касаційні скарги, в яких просять ці судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважають, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним дослідженням обставин справи та неправильною їх правовою оцінкою.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- за результатами виїзних позапланових перевірок товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Вуд»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень - листопад 2007 року Державною податковою інспекцією у місті Ужгороді складено акти №2434/23-2/33868861 від 25.09.2007, №2596/23-2/33868861 від 19.10.2007, №2839/23-2/33868861 від 23.11.2007, №3078/23-2/33868861 від 21.12.2007 та Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією складено акт №14/23-0/33868861 від 13.02.2008;

- згідно висновків наведених актів перевірок позивачем порушено пп. 7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування за липень 2007 року на суму 59153,00 грн., серпень 2007 року на суму 28886,00 грн., вересень 2007 року на суму 11868,00 грн., жовтень 2007 року на суму 4034,00 грн. та листопад 2007 року на суму 52883,00 грн. Підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за липень 2007 року в сумі 12096,30 грн., серпень 2007 року в сумі 36383,00 грн., вересень 2007 року в сумі 24339,00 грн., жовтень 2007 року в сумі 11877,00 грн. та листопад 2007 року в сумі 14292,00 грн.;

- на підставі актів перевірок державною податковою інспекцією у місті Ужгороді прийнято податкові повідомлення-рішення №0000572301/0/3462/23-2/33868861/27974 від 01.10.2007, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 59153,00 грн., №0000612301/0/4140/23-2/33868861/31067 від 26.10.2007, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 28886,00 грн., №0000632301/0/4790/23-2/33868861/34257 від 30.11.2007, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 11868,00 грн., №00006562301/0/5275/23-2/33868861/36779 від 28.12.2007, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 4034,00 грн., а також Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією №53/23-2/33868861/20300000022320/0 від 18.02.2008, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 52883,00 грн.

- за результатами оскарження прийнятих відповідачами рішень у порядку апеляційного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, податкові повідомлення-рішення без змін, у зв'язку з чим були винесені наступні податкові повідомлення-рішення №0000572301/1/4020/23-2/33868861/29818 від 23.10.2007 та №0000572301/2/4555/23-2/33868861/32947 від 19.11.2007, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 59153,00 грн.; №0000612301/1/4554/23-2/33868861/32940 від 22.11.2007, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 28886,00 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що висновки податкових органів про наявність відхилень ґрунтуються на неправомірному, на думку відповідачів, віднесенні позивачем до податкового кредиту по податку на додану вартість сум за податковими накладними, отриманими у попередніх податкових періодах, хоча при цьому фактичні дані щодо сплати позивачем податку відповідачі не заперечують, а сума податку на додану вартість фактично сплачена позивачем постачальникам у попередніх звітних періодах, складає: у червні 2007 року - 548878,00 грн., липні 2007 року - 78545 грн., серпні 2007 року - 56953,00 грн., вересні 2007 року - 42008,00 грн., жовтні 2007 року -75579,00 грн., що відображено в ряд. 3 розрахунку сум бюджетного відшкодування.

Сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за звітний податковий період розраховується як різниця між сумою податкового зобов'язання такого періоду та сумою податкового кредиту такого періоду (абз.1 п.7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (абз.3 п.7.7.1 п.7.7 ст.7 названого Закону).

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (п.п.«а»п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 названого Закону).

Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п.«б»п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 названого Закону).

Як вбачається з наведеного, правило переносу від'ємного значення попереднього звітного періоду до складу податкового кредиту наступного податкового періоду означає, що в звітному податковому періоді у платника податку може виникнути право на бюджетне відшкодування, але платник податку може отримати лише ту його частину, яка буде дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), а не виключно у попередньому податковому періоді (незалежно від того, у якому із попередніх звітних періодів придбано товар, сформовано податковий кредит та сплачено суму податку).

При цьому, Законом України «Про податок на додану вартість»не передбачено, що у випадку, якщо платник податку не скористався правом на бюджетне відшкодування у відповідному податковому періоді, то він позбавляється права на бюджетне відшкодування у будь-якому з наступних податкових періодів.

Аналізуючи вищевикладене, суди дійшли обґрунтованого висновку, що позивачем дотримано всі законодавчо визначені умови для отримання бюджетного відшкодування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, не спростованими доводами касаційних скарг, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що не ґрунтуються на нормах закону, а тому вони підлягають скасуванню.

Окрім того, судова колегія касаційної інстанції погоджується з правовою оцінкою судів попередніх інстанцій щодо безпідставності позовних вимог в частині визнання протиправними дій податкової інспекції у місті Ужгород стосовно непідтвердження бюджетного відшкодування позивачу у сумі 537747,70 грн.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційних скарг не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судами апеляційної та першої інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п.3 ст.2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційні скарги Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області та Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Закарпатської області від 08.05.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2009 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.В. Муравйов