Ухвала суду № 28841853, 17.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/1099/12 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

17 січня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Оксененка О.М.,

суддів -Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі -Меєчко К.П ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Білекспомеблі" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білекспомеблі" до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

21.03.2012 року позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 10 січня 2012 року №0000052340 та №0000042340.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "Білекспомеблі" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Господарського суду Чернігівської області від 07.02.2012 р. по справі №5028/9/2б/2012 за заявою голови ліквідаційної комісії ТОВ «Білекспомеблі»про визнання боржника банкрутом було визнано ТОВ «Білекспомеблі»банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Мурзу Михайла Васильовича.

23.12.2011 року працівниками Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Білекспомеблі" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р. За результатами перевірки було складено акт №463/23-32601692 від 23.12.2011 р. Перевіркою встановлено порушення позивачем ч.4 п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.135.1, п.135.2 ст. 135, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 138940 грн., у тому числі за І квартал 2011 року в сумі 22059 грн., за ІІІ квартал - 116881 грн.; ч.2 п. 44.1, п.44.3, ч.1 п.44.5 ст. 44, п.198.6 ст. 198, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 11492 грн. в тому числі в березні 2011 року на суму 6189 грн., в липні 2011р на суму 5303 грн.

10.01.2012 р. на підставі вказаного Акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №0000042340, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 138941 грн., з них: +138941 грн. - за основним платежем та 1,00 грн. - за штрафними санкціями, та №0000052340, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 12819,00 грн., з них +11492 грн. - за основним платежем та 1327,00 грн. - за штрафними санкціями.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач під час прийняття податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції від 10 січня 2012 року №0000052340 та №0000042340 з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 9 Закону України від «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до вимог п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно до вимог п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Так, відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку господарських операції є первинні документи, які повинні відповідати законодавчо встановленим вимогам.

Відповідно до п. 44.3 ст.44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності. У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Також, з положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР випливає, що не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Так, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ліквідатором ТОВ «Білекспомеблі»не подано податкову декларацію з податку на прибуток за ІІІ квартал 2011р, а надано видаткову накладну № РН-0000009 від 12.07.2011р. на продаж меблів ФОП ОСОБА_3 на суму 194250 грн. без ПДВ; видаткову накладну № РН-0000008 від 12.07.2011р. на продаж меблів ФОП ОСОБА_3 на суму 79021,62 грн. без ПДВ; видаткову накладну № РН-0000011 від 12.07.2011р. на продаж меблів ФОП ОСОБА_3 на суму 194250,02 грн. без ПДВ, доходи від якого не враховані при визначенні об'єкта оподаткування за III квартал 2011р.

Крім того, перевіркою показників, відображених у рядку 04.2 Декларацій „убуток балансової вартості запасів", за період з 01.01.11 р. по 30.09.11 р. встановлено, що на порушення п. 5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством завищено убуток балансової вартості товарів за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р. розрахунковими, платіжними та іншими документами всього на суму 57032 грн., в т.ч. за І кв. 2011р. на суму 57032 грн.

Ліквідатором ТОВ «Білекспомеблі»первинних документів на підтвердження суми убутку балансової вартості запасів за І кв. 2011р. для перевірки не надано в зв'язку з їх відсутністю. Перевіркою показників, відображених у рядку 04.13 Декларацій „інші витрати", крім визначених у р.04.1-04.12, за період з 01.01.11р. по 30.09.11р. у сумі 258 грн. встановлено, що в порушення ч.4 пп.5.3.9 п. 5.3, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством не підтверджено первинними документами суму „інших витрат" всього на суму 258 грн., у т.ч. за І кв. 2011р. на суму 258 грн.

Також, перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1 - 16.3) за період з 01.01.11р. по 30.09.11р. встановлено, що в порушення ч. 2 п 44.1, п.44.3, ч.1 п.44.5 ст. 44, п.198.6 ст. 198, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України включено до податкового кредиту суми ПДВ не підтверджені податковими накладними на загальну суму 11492 грн.

Таким чином, виходячи з системного аналізу податкового законодавства, колегія суддів дійшла висновку про правомірність винесених Чернігівською міжрайонною державною податковою інспекцією спірних податкових повідомлень-рішень від 10 січня 2012 року №0000052340 та №0000042340, оскільки позивачем не надано всіх первинних документів для підтвердження правомірності та реальності операцій, які відображені в податковому обліку доходів і витрат товариства у відповідному періоді.

За ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до наведених вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірності своїх дій щодо дотримання порядку та процедури винесення податкової вимоги та повідомлення .

Отже, на підставі викладеного, та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Білекспомеблі" залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року - без змін.

Стягнути судовий збір з ТОВ «Білекспомеблі»за подачу апеляційної скарги в розмірі 755 грн. 30 коп. (реквізити для сплати: отримувач коштів -УДКУСУ у Печерському районі, код отримувача (ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок: 31211206781007, код класифікації доходів бюджету: 22030001).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

В.Г. Усенко

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.