Ухвала суду № 28838807, 22.01.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року справа №2а/1270/6101/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Карпушової О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області Державної податкової служби України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 року у справі № 2а/1270/6101/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія ТВР» до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2012 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія ТВР» до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000012360, № 0000292301 від 31 липня 2012 року задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 31 липня 2012 року №0000012360, винесене Рубіжанською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 48 266,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 31 липня 2012 року №0000292301, винесене Рубіжанською об'єднаною державною податковою інспекцією, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у розмірі 44 404,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень є встановлення порушень позивачем податкового законодавства при господарських операціях з ТОВ «ЛК «Укрстальресурс-2010», що було виявлено в ході документальної позапланової виїзної перевірки позивача. Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем було занижено податок на прибуток та завищено суму податкового кредиту внаслідок безпідставного віднесення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, операцій по придбанню послуг у ТОВ «ЛК «Укрстальресурс-2010», що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності. Крім того, ТОВ «ЛК «Укрстальресурс-2010» не знаходиться за юридичною адресою. Незважаючи на зазначені порушення податкового законодавства, судом першої інстанції зроблені помилкові висновки про незаконність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Сторони до суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАСУ справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою, є платником податку на додану вартість і перебуває на податковому обліку у відповідача.

Посадовими особами відповідача на підставі наказу Рубіжанської ОДПІ від 09.07.2012 р. №353 проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р. та правильності нарахування і повноти сплати до бюджету податку на прибуток за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт від 17 липня 2012 року № 414/22/31212491 (далі Акт перевірки).

Згідно Акту перевірки, встановлено порушення позивачем пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого, за III квартал 2011р. занижено податок на прибуток на 44404 грн.; п.п. 198.1, п. 198.2, п.п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого, завищено суму податкового кредиту на 38612,67 грн. у серпні 2011 року.

Висновок про заниження позивачем податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість вмотивований тим, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту і валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, операцій по придбанню робіт (товарів) у ТОВ «ЛК «Укрстальресурс-2010», що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності.

31.07.2012 року на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000012360, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 48 266,00 грн. та податкове повідомлення - рішення № 0000292301, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 44404,00 грн.

Також встановлено, що згідно договору підряду №10 від 04 квітня 2011 року між ТОВ "Телерадіокомпанія ТВР" - замовник та ТОВ «ЛК «Укрстальресурс-2010» - генпідрядник, замовник доручає, а генпідрядник приймає на свій ризик зобов'язання виконати власними силами роботи по обслуговуванню системи кабельного телебачення згідно із проектно-кошторисної документації і здати виконані роботи у строк передбачений цим договором (а.с.35-36).

На підставі вказаного договору ТОВ «ЛК «Укрстальресурс-2010» було виконано будівельно-монтажні роботи системи кабельного телебачення протягом серпня 2011 року, що підтверджується долученими до матеріалів справи довідкою про вартість виконання підрядних робіт за серпень 2011 року (а.с.37) , актом № 4 прийому виконаних будівельних робіт (а.с.38-39), остаточною звітністю ресурсів (а.с.40), розрахунком загальновиробничих витрат (а.с.41), звітом про дебетові та кредитові операції, платіжними дорученнями, виписками особового рахунку (а.с.42-53), податковими накладними, квитанціями та довідками загальновиробничих витрат, адміністративних витрат собівартості товарів (а.с.54-73).

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач провів перевірку без законних підстав, а висновки, зроблені в акті про неможливість фактичного здійснення між позивачем та ТОВ «ЛК «Укрстальресурс-2010» господарських операцій через відсутність у останнього необхідних трудових ресурсів, техніки та інших основних фондів, свого підтвердження не знайшли, тому прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У відповідності із статтею 138 Податкового кодексу України:

- витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1 пункту 138.1);

- витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2);

- витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (підпункт 138.4);

- інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (підпункт 138.5).

Не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пункту 198.6. ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Аналіз вказаних норм свідчить, що наявність належним чином оформлених первинних документів, зокрема податкових накладних, є підставою для включення сум до валових витрат та податкового кредиту платника за такими документами за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати за перевіряємий період по фінансово-господарським операціям з ТОВ «ЛК «Укрстальресурс-2010» сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що на момент здійснення відповідачем перевірки реальність господарської операції між позивачем та ТОВ «ЛК «Укрстальресурс-2010» підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «ЛК «Укрстальресурс-2010» і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми понесених витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду 06 вересня 2012 року у справі № 2а/1270/6101/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія ТВР» до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції у Луганській області Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова