Вирок № 2883600, 02.07.2007, Летичівський районний суд Хмельницької області

  Справа № 1-59/07 р.

В И Р О К

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

2 липня 2007 р. Летичівський районний суд

  Хмельницької області

 в складі: головуючого судді - Козак О.В.

  при секретарі - Кримчаку О.А.

  з участю прокурора - Суса Д.М.

  захисника ОСОБА_1. - ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Летичів справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 ., уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого, не судимого, невійськовозобов'язаного, у вчиненні злочину передбаченого за ст. ст. 296 ч.2, 122 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

  11 березня 2007 року близько 00.30 годин ночі ОСОБА_3 за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуваючи на вулиці Набережна в с. Кудинка Летичівського району Хмельницької області, підійшли до ОСОБА_4, який йшов із ОСОБА_5 до клубу, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, безпричинно, протягом тривалого часу руками і ногами умисно нанесли численні удари по обличчю та різним ділянкам його тіла. В наслідок завданих ударів ОСОБА_4. були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: закритого відламкового перелому середньої третини діалізу правої ключиці, які відповідно до висновку судово - медичної експертизи № 93 від 26.03.2007 року за своїм характером відносяться до середньої ступені тяжкості тілесних ушкоджень та синців - обличчя, чола, верхньої і нижньої губи, променево - зап'ястного суглобу, верхньої третини правої гомілки, які відповідно до висновку судово - медичної експертизи № 93 від 26.03.2007 року за своїм характером відносяться до ступені легких тілесних ушкоджень.

  В судовому засіданні ОСОБА_3. вину свою у вчиненні злочину визнав та показав, що 10.03.2007 року в вечірній час він разом із знайомим ОСОБА_1. прийшли на дискотеку в клуб с. Кудинка, Летичівського району. В цей вечір особисто він спиртних напоїв не вживав. Приблизно о 24 годині він разом з ОСОБА_1. вийшли з клубу і направились до криниці, щоб напитися води. По дорозі вони зустріли невідомого їм хлопця та дівчину ОСОБА_5. Удвох з ОСОБА_1 вони підійшли до них з метою поспілкуватися в ході розмови він запитав у хлопця хто він такий і звідки приїхав на що той відповів, що звати його ОСОБА_4 і приїхав з с. Попівці з друзями на дискотеку. Потім без усіляких на те причин вдарив його правою рукою по обличчю. Хлопець впав на землю, після чого він декілька разів ногою вдарив того по тулубу. Після нанесення ударів він разом з ОСОБА_1. підняли хлопця з землі і підвели до криниці, де він вмився. ОСОБА_4. він бив сам, а ОСОБА_1. просто стояв в стороні і спостерігав за його діями.

  В судовому засіданні ОСОБА_1. вину свою у вчиненні злочину не визнав, показавши, що 10.03.2007 року в вечірній час він разом із знайомим ОСОБА_3. прийшли на дискотеку в клуб с. Кудинка, Летичівського району. Приблизно о 24 годині вони вийшли з клубу і направились до криниці, щоб напитися води. По дорозі вони зустріли невідомого їм хлопця та дівчину, в якій він впізнав свою однокласницю ОСОБА_5. Він підійшов до них з метою поспілкуватися. В цей час ОСОБА_3. який стояв з правового боку від нього несподівано вдарив ОСОБА_4. правою рукою по обличчю. ОСОБА_5. почала до них кричати, що вони роблять. Він в свою чергу відповів, щоб вона не вмішувалась. В цей час ОСОБА_3. бив ОСОБА_4. Після нанесення ударів він разом з ОСОБА_3. і ОСОБА_4. пішли до криниці, щоб ОСОБА_4. вмився.

   Потерпілий ОСОБА_4 показав, що 10 березня 2007 року близько 22 години він з друзями на автомобілі “БМВ” приїхали на дискотеку в с. Кудинкка, Летичівського району Хмельницької області. Там вони зустріли знайомих дівчат серед яких була ОСОБА_5. з якою він пішов прогулятися. Коли поверталися до клубу до них підійшли двоє хлопців і запитали хто він такий і звідки приїхав, на що він дав відповідь. Несподівано для нього один з хлопців, як пізніше було з'ясовано, що це був ОСОБА_1. вдарив його кулаком в обличчя, а ОСОБА_3. зробив підсічку від чого він впав на спину. Потім вони почали наносити йому удари ногами по різним частинам тіла. Після того, як вони припинили наносити удари, хтось з них взяв його за шию і сказав, що якщо він кому не будь розкаже то буде гірше. Піднявши вони відвели його до криниці щоб він вмився. Після закінчення дискотеки він разом з друзями поїхали додому.

  Свідок ОСОБА_5 показала, що 10.03.2007року вона разом з подругами пішла на дискотеку в с. Кудинка Летичівського району Хмельницької області. Там вона зустріла знайомого ОСОБА_4 з яким пішла прогулятися. Коли вони поверталися до клубу до них підійшли ОСОБА_1. та ОСОБА_3. та почали чіплятися до ОСОБА_4. В ході розмови вони запитали його хто він такий і звідки приїхав, на що він їм дав відповідь. Далі вона побачила, що ОСОБА_4. лежить на землі, а ОСОБА_3. б'є його ногами по різним частинам тіла. Вона стала кричати до ОСОБА_1щоб вони припинили бійку, через декілька хвилин вони у двох підняли ОСОБА_4. з землі і повели до криниці, щоб той умився, а вона пішла в клуб.

Свідок ОСОБА_6. показав, що 10.03.2007 року він разом з ОСОБА_4. та друзями поїхали в с. Кудинка Летичівського району Хмельницької області на дискотеку. Після 24.00 год., ОСОБА_4. підійшов до мене і сказав що його побили і у нього дуже сильно болить плече. Хлопців що його побили він не знав.

  Свідки ОСОБА_7. та ОСОБА_8. дали аналогічні покази, що їх дав ОСОБА_8.

  Свідок ОСОБА_9 показала, що 10.03.2007 року її син ОСОБА_4. в вечірній час пішов в клуб на дискотеку. Повернувшись вона звернула увагу на обличчя сина, на якому був синець та сліди побоїв, брудний одяг, а також він скаржився на біль в правій ключиці. 12.03.2007 року вони звернулись до Летичівської ЦРЛ і було з'ясовано, що у нього зламана права ключиця. 14 березня 2007 року її сина було прооперовано в Хмельницькій обласній лікарні.

Крім того, вина підсудних ОСОБА_3. та ОСОБА_1. підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: актом судово-медичного обстеження № 92 (а.с. 12-13), висновком судово-медичної експертизи № 93 (а.с. 28-29), протоколами очної ставки (а. с. 46,47,48,49,50), протоколом відтворення обстановки та обставин події (а. с. 36-39, 53-60), поясненнями свідків (а. с. 20-21, 24).

Покази підсудних ОСОБА_1. та ОСОБА_3. щодо того, що ОСОБА_1 не бив потерпілого ОСОБА_4. суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються показами потерпілого ОСОБА_4., який на досудовому та судовому слідстві давав однакові та послідовні покази, та розцінює їх, як дані з метою захисту підсудного.

Також, суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_5. та розцінює їх, як дані з метою захисту підсудного, оскільки вона являється однокласницею підсудного ОСОБА_1., підтримує з ним дружні стосунки, обговорювала з підсудним пригоду, яка трапилась 11.03.2007 року, змінювала покази під час досудового слідства, її покази також спростовуються показами: - потерпілого ОСОБА_4.

Сукупність доказів дають підстави суду зробити висновок, що дії ОСОБА_3. та ОСОБА_1. кваліфіковано вірно: за ст. 296 ч. 2 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю вчинене групою осіб, та за ст. 122 ч. 1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечне для життя і не потягло за собою наслідків, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або стійку втрату працездатності не менш, як на одну третину.

Постановою Летичівського районного суду від 02.07.2007 року провадження в кримінальній справі відносно підсудного ОСОБА_1 за ст.296 ч.2, 122 ч.1 КК України закрито на підставі п «а» ст.1 ст. 6 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3.суд враховує, що злочин за ст. 296 ч. 2 КК України та за ст. 122 ч. 1 КК України є злочинами середньої тяжкості.

ОСОБА_3. по місцю проживання характеризується позитивно, не працює, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, судом також приймається до уваги і та обставина, що підсудний є особою молодого віку.

Обставинами, що пом'якшують відповідальність підсудного є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та відшкодував потерпілому завдані злочином матеріальні збитки.

   Обтяжуючу обставину вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою виключити, оскільки вказана обставина являється кваліфікуючою ознакою злочину передбаченого ст. 296 ч.2 КК України.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що міра покарання повинна бути призначена ОСОБА_3. у середній межі санкції ст. 296 ч. 2 КК України у вигляді обмеження волі та у середній межі санкції ст. 122 ч. 1 КК України у вигляді обмеження волі.

Остаточне покарання, відповідно до ст. 70 КК України, призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням.

Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3. можливе без ізоляції від суспільства, із звільненням від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, з встановленням обмежень передбачених п. п. 2, 3 ст. 76 КК України.

Позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1, законним представником якого являється ОСОБА_10, яка визнана цивільним відповідачем по справі, про відшкодування моральної шкоди в розмірі 6000 грн., суд знаходить підлягаючим задоволенню частково в сумі 5000 грн.

Прийняти відмову потерпілого ОСОБА_4. від позову в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 864,22 грн. у зв'язку з її відшкодуванням

 Цивільний позов прокурора в інтересах Летичівської центральної районної лікарні про стягнення з ОСОБА_3. та ОСОБА_1. законним представником якого являється ОСОБА_10, яка визнана цивільним відповідачем по справі, затрат на лікування ОСОБА_4. на користь держави, представником якої є Летичівська ЦРЛ, підлягає задоволенню в повному об'ємі.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним за ст. ст. 122 ч. 1, 296 ч. 2 КК України, і призначити покарання:

- за ст. 122 ч. 1 КК України - 3 роки обмеження волі;

- за ст. 296 ч. 2 КК України - 2 роки обмеження волі.

Остаточне покарання, відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити 3 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3. від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк на 1 рік з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 п. п. 2, 3 КК України:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Прийняти відмову потерпілого ОСОБА_4. від позову в частині стягнення матеріальної шкоди в сумі 864,22 грн. у зв'язку з її відшкодуванням.

  Позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 законним представником якого являється ОСОБА_10., яка визнана цивільним відповідачем по справі, про стягнення моральних збитків задоволити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_3. та ОСОБА_10. яка визнана цивільного відповідача по справі на користь ОСОБА_4. 5000 грн.

Позов прокурора в інтересах Летичівської ЦРЛ задоволити повністю. Стягнути солідарно з ОСОБА_3. та ОСОБА_10 ., яка визнана цивільним відповідачем по справі на користь Летичівської центральної районної лікарні (код.02004717, МФО 815013, р/р 35428003001234 банк УДК у Хмельницькій області) кошти затрачені лікувальним закладом на лікування потерпілого в сумі 506 грн. 20 коп..

Міру запобіжного заходу обрану ОСОБА_3. до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги в Летичівський районний суд.

  Суддя Летичівського

  районного суду О.В. Козак