Вирок № 2883595, 11.07.2008, Летичівський районний суд Хмельницької області

Справа № 1-66/08 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2008 р. Летичівський районний суд

Хмельницької області

 в складі: головуючого судді - Козак О.В.

при секретарі - Козка Л.М.

з участю прокурора - Сідельникова Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Летичів кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ., уродженки с.Великі Каленичі, Полонського району Хмельницької області, жительки АДРЕСА_1, українки, громадянки України, одруженої, має неповнолітню дитину, з вищою освітою, непрацюючої, не судимої,у вчиненні злочину передбаченого ст. ст. ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115, ч.ч. 2, 3 ст. 357, ч.1 ст. 129 КК України,

В С Т А Н О В И В :

11 січня 2008 року близько 6.30 годин ОСОБА_1. в смт. Летичів по вул.. Б. Хмельницького догнала ОСОБА_2. з метою умисного вбивства на ґрунті неприязних відносин, нанесла їй один удар по руці та не менше п'яти ударів шматком металевої труби по голові, чим заподіяла ОСОБА_2. тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми у вигляді: вдавлених переломів правої тім'яної кістки та потиличної кістки справа, забою правої тім'яної частки головного мозку 2 ступені, з чисельними забійними ранами волосистої частини голови, які відповідно до висновку експерта № 46 від 21.01.2008 року відносяться до ступені тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння та тілесні ушкодження у вигляді забійної рани тильної поверхні у основи 2 пальця правої китиці, які відповідно до висновку експерта № 46 від 21.01.2008 року відносяться до ступені легких тілесних ушкоджень, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1. свою вину визнала в частині нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2. та показала, що 11.01.2008 року о 6.15 годин вона вийшла з дому, проходячи по вул.. Б. Хмельницького в смт. Летичів близько 6.30 годин зустріла ОСОБА_2., яка її обізвала і при цьому опустила руку в карман. Вона злякалася, що остання застосує відносно неї газовий балончик, тому нагнулася та взяла в руку камінця і вдарила ОСОБА_2. по руці, а потім нанесла ще декілька ударів по голові. Скільки всього нанесла ударів не пам'ятає і якби бачила, що ОСОБА_2. втратила свідомість, то викликала б швидку допомогу. В той день вона спиртних напоїв не вживала, наміру вбивати ОСОБА_2. не мала, документів у ОСОБА_2. не викрадала. 20 березня 2008 року близько 16 години нікому погроз вбивством не висловлювала.

Хоча підсудна свою вину визнала лише в частині заподіяння потерпілій ОСОБА_2. тілесних ушкоджень, її вина у вчиненні замаху на вбивство повністю доведена всебічно дослідженими в судовому засіданні доказами по справі.

Потерпіла ОСОБА_2. в судовому засіданні показала, що 11.01.2008 року близько 6.30 години зібрала документи для оформлення субсидії і йшла в сторону рибного ринку. Коли проходила біля кладовища, що неподалік підприємства «Славутич», в смт. Летичів по вул.. Б. Хмельницького, то почула, що позаду неї хтось йде, обернувшись вона побачила ОСОБА_1., яка замахнувшись вдарила її якимось металевим предметом один раз по руці і 4-5 разів по голові, при цьому остання сказала: «Що не заспокоїться поки вона не здохне». Від нанесених ударів вона втратила свідомість і впала, більше нічого не пам'ятає. Прийшовши до свідомості після операції в лікарні, там же з'ясувала, що її сумка з документами зникла.

20 березня 2008 року о 17.00 години вона разом з дочкою ОСОБА_3. вийшла на двір. В той час ОСОБА_1. почала кричати з погрозою вбивством. При цьому стала кидати в їх сторону каміння.

Потерпілий ОСОБА_4. показав, що 11 січня 2008 року до нього біля 7 години ранку зателефонувала невідома жінка і повідомила, що біля підприємства «Славутич» лежить його побита теща. Приїхавши з дружиною на вказане місце вони виявили ОСОБА_2., в якої з голови текла кров і її піднімала невідома жінка. ОСОБА_2. розповіла, що її побила ОСОБА_1. Посадивши її до автомобіля вони відвезли її в Летичівський РВ УМВС України в Хмельницькій області, де з її слів склали протокол заяви про злочин та видали направлення на СМЕ. 23 січня 2008 року ОСОБА_2. виписали з Хмельницької обласної лікарні, в якій її оперували.

20 березня 2008 року близько 17 години він будучи в господарстві ОСОБА_2. чув погрози ОСОБА_1. відносно його тещі ОСОБА_2. та її дітей, при цьому ОСОБА_1. кидала камінням, реальної загрози своєму життю він не відчував.

 ОСОБА_5 дала аналогічні покази, що їх дав ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_6. показав, що 11.01.2008 року біля 7 години ранку він збирався на рибалку і бачив ОСОБА_1., яка прийшла до дому та в руках у неї нічого не було. Через 2 тижні потому його запросив ОСОБА_4. до будинку ОСОБА_2. послухати через стіну розмову ОСОБА_1. з ОСОБА_7., відносно вбивства ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_8. показала, що 11.01.2008 року близько 7 години ранку йшла на рибний ринок і через кілька десятків метрів зустріла ОСОБА_2. в якої все обличчя було в крові. ОСОБА_2. розповіла, що її побила жінка ОСОБА_7і щоб вона подивилась за її сумкою, та подзвонила дочці, але сумки вона ніде не знайшла. Коли вона вела ОСОБА_2. по дорозі, то зустріла ще ОСОБА_9. і ОСОБА_10., а також зайшла в господарство ОСОБА_11, і попросила щоб вони подзвонили дочці ОСОБА_2.

Свідки ОСОБА_9., ОСОБА_10. та ОСОБА_11. дали аналогічні покази, що їх дала свідок ОСОБА_8.

Свідок ОСОБА_12. показав, що в ніч на 11 січня 2008 року він ночував у будинку ОСОБА_1. Ранком він прокинувся і почув, що відчинялись вхідні двері і хтось виходив з будинку, але він знов заснув, прокинувся коли ОСОБА_7. збирався на роботу. Після того, він встав, поснідав і близько 10 год. пішов до свого дому.

Свідок ОСОБА_7. показав, що 10 січня 2008 року він разом з ОСОБА_1. та ОСОБА_12. в своєму будинку вживав спиртні напої і близько 24 години вони полягали спати. Прокинувся він 11.01.2008 року о 7 годині 30 хвилин, ОСОБА_1. сиділа біля нього одягнена в спортивний костюм. Одягнувшись він поїхав на роботу. Чи виходила ОСОБА_1. ранком з будинку не знає.

20.03.2008 року близько 17 години він знаходився у своєму будинку, а ОСОБА_1. була на дворі. В той час він почув крики і вийшов на вулицю та запитав у ОСОБА_1., чого вона кричить на що та відповіла, що кричить на кішку, яка вкрала рибу.

Крім того, вина підсудної ОСОБА_1. у вчиненні замаху на вбивство ОСОБА_2. повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом огляду місця події (Т. 1 а. с. 7-8); протоколом очної ставки між ОСОБА_1. та ОСОБА_2. (Т. 1 а. с. 134-135), згідно якого ОСОБА_2. показала, що ОСОБА_1. заподіяла їй близько 5 ударів по голові металевим предметом, внаслідок чого вона втратила свідомість; висновком судово-медичного експерта № 46 від 21.01.2008 року (Т. 1 а.с. 67-68), згідно якого ОСОБА_2. заподіяно тілесні ушкодження, які небезпечні в момент заподіяння; висновком додаткової судово - медичної експертизи № 127 від 11.03.2008 року (Т. 1 а. с. 156), згідно якої на тілі ОСОБА_2. виявлені тілесні ушкодження, які могли виникнути від дії частини труби, вилученої 21.01.2008 року під час обшуку житла ОСОБА_1. (Т. 1 а. с. 60); висновком судово - психіатричної експертизи № 60 від 26.02.2008 року (Т. 1 а. с. 111-112), згідно якої ОСОБА_1. визнано осудною; поясненнями в судовому засіданні судово - медичного експерта Шандиги - Глушко О.І.

Покази підсудної ОСОБА_1., що вона не мала наміру вбивати потерпілої, а лише нанесла їй тілесні ушкодження і якби побачила, що та втратила свідомість і їй потрібна медична допомога, то викликала б швидку допомогу, суд оцінює критично, як дані з метою захисту та уникнення кримінальної відповідальності, оскільки, вони спростовуються показами потерпілої, яка вказала, як на досудовому слідстві так і в судовому засіданні, що втратила свідомість після п'ятого удару металевим предметом по голові і до того поки вона не втратила свідомість, при цьому казала, що та заважає їй жити і вона хоче, щоб вона здохла; показами судово-медичного експерта Шандиги - Глушко О.І., яка в судовому засіданні показала, що при нанесенні ударів прикладалось значне зусилля і отримані тілесні ушкодження відносяться до тяжких, які є небезпечними в момент заподіяння; характером та локалізацією тілесних ушкоджень.

Сукупність доказів дає підстави суду зробити висновок, що дії ОСОБА_1. кваліфіковано вірно за ст. 15 ч. 2 ст. 115 ч. 1 КК України, як замах на умисне вбивство, тобто ОСОБА_1. виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Досудовим слідством та в судовому засіданні не здобуто достатніх доказів щодо вчинення ОСОБА_1. 20.03.2008 року погрози вбивством відносно ОСОБА_2., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_3. та викрадення офіційних документів, заволодіння паспортом, або іншим важливим особистим документом, тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_1., слід виправдати за ст. ст. 129 ч.1, 357 ч. ч. 2, 3 КК України, за недоведеністю вини.

Обираючи підсудній вид та міру покарання суд враховує: характер та ступінь тяжкості скоєного нею злочину, особу підсудної, обставини, що пом'якшують та обтяжують її відповідальність, неприязні відносини з потерпілими, які стали причинною скоєння злочину.

При призначенні покарання суд враховує, що злочин за ст. ст. 15 ч. 2, 115 ч.1КК України є особливо тяжким.

ОСОБА_1. по місцю проживання характеризується негативно, притягувалась до адміністративної відповідальності, раніше не судима, не працює, на обліку в лікарів нарколога, психіатра та невролога не перебуває.

 Обставиною, що пом'якшує покарання підсудної, суд визнає часткове відшкодування потерпілій шкоди завданої злочином.

 Обставину, що обтяжує покарання підсудної - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, слід виключити, як таку, що не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що міра покарання повинна бути призначена ОСОБА_1. в мінімальній межі санкції ст. 115 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі.

 Вирішуючи питання цивільного позову ОСОБА_2. заявленого до підсудної ОСОБА_1. про стягнення 5021,92 грн. матеріальної шкоди, суд приходить до висновку, що його слід задоволити в частині стягнення витрат на придбання ліків в сумі 1905,79 грн., враховуючи часткове відшкодування збитків в сумі 500 грн., стягнувши всього 1405,79 грн., в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за недоведеністю позовних вимог та вини ОСОБА_1. у вчинені злочинів передбачених ст. ст. 129 ч.1, 357 ч. ч. 2, 3 КК України.

 Вирішуючи позов ОСОБА_2. в частині стягнення з підсудної витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн., суд враховує складність справи, обсяг участі представника ОСОБА_13. при розгляді справи, а також виходячи з принципу розумності та вважає за необхідне вказані витрати задоволити частково в сумі 2000 грн.

Вирішуючи цивільний позов ОСОБА_2. до ОСОБА_1. в частині стягнення моральної шкоди, суд проходить до висновку, що його слід задоволити частково, враховуючи характер ступінь та тривалість страждань потерпілої, необхідність продовження лікування, наслідки заподіяних тілесних ушкоджень, стягнувши на користь потерпілої ОСОБА_2. 50000 грн.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_3. до ОСОБА_1. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, слід відмовити за недоведеність вини ОСОБА_1. у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 129 ч.1, 357 ч. ч. 2, 3, КК України, задоволивши позов лише в частині стягнення витрат на оплату юридичних послуг в сумі 500 грн., враховуючи складність справи, обсяг участі представника ОСОБА_13. при розгляді справи, а також виходячи з принципу розумності.