Ухвала суду № 28835688, 25.01.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/736/13 Справа № 405/567/12 Головуючий у 1 й інстанції - Ушакова Н.Є. Доповідач - Прозорова М.Л. Категорія 46

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді: Прозорової М.Л.,

суддів: Ремеза В.А., Пономарь З.М.

при секретарі: Грендач Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2012 року про визнання мирової угоди по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2012 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Провадження по справі закрито (а.с.31-32).

В апеляцiйнiй скарзi ОСОБА_2 ставить питання про скасування вказаної ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (а.с.34-35).

Перевiривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегiя суддiв вважає, що скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з наступних пiдстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_3 звернулась до суду з вищевказаним позовом (а.с.2-5).

У судовому засіданні суду першої інстанції від сторін по справі надійшла письмова заява про визнання мирової угоди та текст мирової угоди з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок, в якій позивач та відповідач просили провадження по справі закрити, затвердивши мирову угоду (а.с.27-29).

У відповідності до п.4 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом.

Наслідки закриття провадження по справі у зв'язку з визнанням мирової угоди, передбачені ст. 206 ЦПК України сторонам роз'яснені.

Постановляючи ухвалу про визнання мирової угоди та закриваючи у зв'язку з цим провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що укладена мирова угода не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вчиненна в інтересах обох сторін.

Проте з таким висновками суду погодитися не можна, зважаючи на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30.07.2010 року, яке набрало законної сили на підставі ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.11.2010 року, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 225 208,00 грн. відшкодування вартості майна та 10 000, 00 грн. моральної шкоди, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 700,00 грн. і 30,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 236 938,00 грн. (а.с.48-52).

16.12.2010 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області за заявою ОСОБА_2 про примусове виконання виконавчого листа , виданого на підставі рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 30.07.2010 року відкрито виконавче провадження та накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_4 в межах суми звернення стягнення (а.с.44).

17.08.2011 року державним виконавцем Беденко Т.В. складено Акт опису й арешту майна та накладено арешт на майно і встановлено обмеження права користування майном. А саме заборонено розтрачувати, відчужувати, приховувати чи підміняти описане майно. Зазначене майно передане на відповідальне зберігання ОСОБА_4 та він попереджений про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження, приховування чи підміну описаного майна. При опису майна, що належить боржнику, була присутня ОСОБА_3, що підтверджується її власноруч зробленим підписом (а.с.42-43).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем в тому числі шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно із ч.3 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту. Відповідно до ч.5 вказаної статті у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Постанова начальника відповідного відділу державної виконавчої служби або рішення суду про зняття арешту на час розгляду справи відсутні.

Таким чином, наявність арешту виключає законну можливість здійснення дій щодо розпорядження майном, в тому числі його поділ або заміну.

Статтею 175 ЦПК України регламентує, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.

У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд. Судне визнає мирової угоди у справі, в якій одну із сторін представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

В порушення вказаної норми, приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції належним чином не перевірив обставини, які мають значення для справи, а саме факт належності майна подружжю та наявність (відсутність) заборони ним розпоряджатися на день визнання мирової угоди, чим порушив права ОСОБА_2

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 209,307,311,315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 08 травня 2012 року -скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: