Ухвала суду № 28835308, 24.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" січня 2013 р. м. Київ К/9991/36124/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.10.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2011 у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, третьої особи: ОСОБА_2 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

встановила:

У червні 2010 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернувся до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, третьої особи: ОСОБА_2 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.10.2010 у задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2011 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.10.2010 -без змін.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.10.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2011 скасувати, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Галицьким районним судом м. Львова 14.04.2010 на підставі постанови вказаного суду від 23.10.2009 по справі № 2а-889/09 видано виконавчий лист, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_2, як учаснику бойових дій за період з 01.01.1994 по 31.12.1995 з врахуванням його права на підвищення пенсії в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, що виплачувалась органами Пенсійного фонду України за Законом України «Про пенсійне забезпечення»та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 01.01.1996 по 31.09.1998 з врахуванням його права на підвищення пенсії в розмірі 150% мінімальної пенсії за віком, що виплачувалася органами Пенсійного фонду України за Законом України «Про пенсійне забезпечення»та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 12.05.2010 Галицьким районним судом м. Львова на підставі вищенаведеної постанови суду від 23.10.2009 по справі № 2а-889/09 видано виконавчий лист, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_2 як інваліду війни третьої групи за період з 01.10.1998 по 31.03.2003 з врахуванням його права на підвищення пенсії в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком, що виплачувалась органами Пенсійного фонду України за Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 01.04.2003 по 31.12.2005 з врахуванням його права на підвищення пенсії в розмірі 350% мінімальної пенсії за віком, що виплачувалася органом Пенсійного фонду України за Законом України «Про пенсійне забезпечення»та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 29.04.2010 відповідачем на підставі вищенаведеного виконавчого листа від 14.04.2010 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 18962639, якою відкрито виконавче провадження та надано позивачу строк до 06.05.2010 на добровільне виконання рішення суду. Відділом державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області 20.05.2010 на підставі виконавчого листа від 12.05.2010 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 19328186, якою відкрито виконавче провадження та надано позивачу строк до 27.05.2010 на добровільне виконання рішення суду. 17.05.2010 та 03.06.2010, Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області подано начальнику підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області скарги, в яких управління просило скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження. За результатами їх розгляду, 28.05.2010 та 09.06.2010 відповідачем винесені постанови якими визнано постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 18962639 від 29.04.2010 та ВП № 19328186 від 20.05.2010 такими, що винесені без порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, зокрема виконавчі листи, що видаються судами.

Вимогами частин 1 та 2 статті 24 цього Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до пунктів 2 та 3 частини 1 статті 19 вищевказаного Закону передбачено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені: дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо.

Тобто, індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника зазначається у виконавчому листі за умови їх наявності, зокрема, якщо така інформація була встановленою під час розгляду справи судом, який виніс рішення по справі.

Крім того, у виконавчих листах від 14.04.2010 та 12.05.2010 зазначено номер справи та дата її розгляду, що є датою винесення судом рішення.

Вимогами частини 2 статті 20-1 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що на підрозділ примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції покладається виконання рішень: за якими боржниками є територіальні підрозділи центральних органів державної влади, місцеві суди, міські або районні ради чи районні державні адміністрації, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, військові прокуратури гарнізонів, а також інші територіальні підрозділи органів державної влади; за якими підлягає стягненню сума боргу від п'яти до десяти мільйонів гривень або еквівалента сума в іноземній валюті.

Пунктом 1.1. Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) утворюють систему органів Пенсійного фонду України (далі - Фонд), який є центральним органом виконавчої влади.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області є територіальним підрозділом центрального органу державної влади, а тому виконавчі провадження по виконавчих листах від 14.04.2010 та 12.05.2010 підвідомчі відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були доведені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.10.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2011 у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, третьої особи: ОСОБА_2 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження -без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Білуга

Судді О.І. Гаманко

А.Ф. Загородній