Постанова № 28834816, 21.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 січня 2013 року письмове провадження № 2а-15025/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. розглянувши адміністративну справу

за позовом Підприємства "Спецпостач" Міжнародного благодійного фонду "Безпека Країни" до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання дії протиправними

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просив визнати противоправними дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва Державної податкової служби щодо написання акту № 1126/22-40/32082676 від 18.05.2012 р. документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства «Спецпостач» Міжнародного благодійного фонду «Безпека Країни» (код ЄДРПОУ 32082676) щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Маркон Груп Ко» (код ЄДРПОУ 37135774), ТОВ «Компанія «Вайліс» (код ЄДРПОУ 445186), ТОВ «Проммаст-Стандарт» (код ЄДРПОУ 37563531), ТОВ «Граньстройінвест» (код ЄДРПОУ 37649152) за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011р.; також незаконними дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва ДПС щодо визнання в Акті № 1126/22-40/32082676 від 18.05.2012 року нікчемними правочини, укладені з ТОВ «Маркон Груп Ко» (код ЄДРПОУ 37135774), ТОВ «Компанія «Вайліс» (код ЄДРПОУ 36445186), ТОВ «Проммаст-Стандарт» (код ЄДРПОУ 37563531), ТОВ «Граньстройінвест» (код ЄДРПОУ 37649152) та реалізації товарів ТОВ «Альткомкиївбуд» (код ЄДРПОУ 34290829), ТОВ «АК Інжиніринг» (код ЄДРПОУ 32041006).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зазначила, що у податкового органу відсутні повноваження на визнання правочинів нікчемними.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, через канцелярію суду надав письмові заперечення у яких зазначив, що перевірка проведена у порядку визначеному чинним податковим законодавством, викладені в акті перевірки висновки відповідають встановленим фактичним обставинам, відтак порушень прав позивача при проведенні перевірки та оформленні її результатів не допущено, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

05.12.2012 року у судове засідання прибули не всі сторони, то суд відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив перейти до розгляду справи у письмовому провадженні.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва ДПС на підставі службового посвідчення НОМЕР_1, виданого 16.01.2003р. ДПІ у Деснянському районі м. Києва, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю юридичних осіб Грищенко Л.В. проведена документальна невиїзна перевірка щодо підтвердження господарських відносин підприємства «Спецпостач» Міжнародного благодійного фонду «Безпека країни» (код за ЄДРПОУ 32082676) із ТОВ «Маркон Груп КО» (код за ЄДРПОУ 37135774), ТОВ «Компанія «Вайліс» (код за ЄДРПОУ 36445186), ТОВ «Проммаст-Стандарт» (код за ЄДРПОУ 37563531), ТОВ «Граньстройінвест» (код за ЄДРПОУ 37649152) за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р., на підставі п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 , ст.79 та п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями, відповідно до наказу від 03.05.2012р. №431 та відповідно до постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва підполковника податкової міліції Братка Т.О. про призначення позапланової документальної перевірки підприємства «Спецпостач» Міжнародного благодійного фонду «Безпека країни» (код за ЄДРПОУ 32082676) (надалі - підприємство «Спецпостач»), по взаємовідносинам з ТОВ «Маркон Груп КО» (код за ЄДРПОУ 37135774), ТОВ «Компанія «Вайліс» (код за ЄДРПОУ 36445186), ТОВ «Проммаст-Стандарт» (код за ЄДРПОУ 37563531), ТОВ «Граньстройінвест» (код за ЄДРПОУ 37649152) за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р, за результатами якої складено Акт від 18 травня 2012 року № 1126/22-40/32082676 (далі - Акт перевірки від 18 травня 2012 року № 1126/22-40/32082676).

В Акті податковим органом зроблені висновки про порушення ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених підприємством «Спецпостач» Міжнародного благодійного фонду «Безпека країни» при придбанні товару у ТОВ «Маркон Груп КО» (код за ЄДРПОУ 37135774), ТОВ «Проммаст-Стандарт» (код за ЄДРПОУ 37563531), ТОВ «Граньстройінвест» (код за ЄДРПОУ 37649152) та реалізації товарів ТОВ «Альткомкиївбуд», ТОВ «АК Інжинірінг» в травні 2011 р., вересні 2011 р., жовтні 2011 р., листопаді 2011 року. Товар по вказаних право чинах не був переданий в порушення ст. 662,655 та 656 ЦК України- правочини визнано «нікчемними» по ланцюгу ТОВ «Маркон Груп КО», ТОВ «Проммаст-Стандарт», ТОВ «Граньстройінвест» - підприємство «Спецпостач» Міжнародного благодійного фонду «Безпека країни», ТОВ «Альткомкиївбуд», ТОВ «АК Інжинірінг»

Перевіркою не підтверджено здійсненення поставки товарів у травні 2011 р. у вересні 2011 р., у жовтні 2011 р., у листопаді 2011 р. по ланцюгу ТОВ «Маркон Груп КО», ТОВ «Проммаст-Стандарт», ТОВ «Граньстройінвест» - підприємство «Спецпостач» Міжнародного благодійного фонду «Безпека країни», ТОВ «Альткомкиївбуд», ТОВ «АК Інжинірінг», що свідчить про те, що правочини між зазначеними суб'єктами укладались без мети настання реальних наслідків, а тому відповідно до п.п.1,2 ст.215 та п.5 ст.203 ЦК України є нікчемними і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Зі змісту Акту слідує, що зазначені висновки зроблені податковим органом на підставі постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 19.01.2012р.; протоколу допита свідка ОСОБА_4 від 27.12.2011р.; податкових накладних (завірених копій); договорів (завірених копій); реєстрів отриманих та виданих податкових накладних; оборотно-сальдових відомостей по рахункам; банківським випискам (завірених копій).

Посадовими особами підприємства «Спецпостач» Міжнародного благодійного фонду «Безпека країни» надіслано на адресу податкового органу заперечення до акту перевірки від 18 травня 2012 року № 1126/22-40/32082676, за результатами розгляду яких податковий орган повідомив позивача, що перевірка проведена правомірно, а висновким акту перевірки є документально підтверджені.

Вважаючи висновки, викладені у Акті неправдивими, а дії податкового органу протиправними, позивач звернувся до суду.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок дій органів державної податкової служби України під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань визначений Податковим кодексом України.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка,предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, …, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

У відповідності до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано постанову слідчого, винесену ним відповідно до закону у кримінальній справі, що перебуває у його провадженні.

За п.78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Як зазначено в акті від 18 травня 2012 року № 1126/22-40/32082676, Перевірка проводилась на підставі постанови старшого слідчого СВПМ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва Братка Т.О. від 16 березня 2012 року в рамках кримінальної справи №80-0263, що надійшла до ДПІ у Деснянському районі м.Києва листом від 19.03.2012р. №410/26-10/09 (вх. ДПІ 345/7 від 20.03.2012р.).

Відповідач посилався на порушену 19.01.2012р. СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва невстановленими особами шляхом створення субєктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі ТОВ «Маркой Груп КО» (код за ЄДРПОУ 37135774), ТОВ «Компанія «Вайліс» (код за ЄДРПОУ 36445186), ТОВ «Проммаст-Стандарт» (код за ЄДРПОУ 37563531), ТОВ «Граньстройінвест» (код за ЄДРПОУ 37649152) з метою прикриття незаконної діяльності, що вчинено та заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

Так, у Акті податковим органом зроблені висновки про нікчемність правочинів, укладених позивачем у перевіряємому періоді з ТОВ «Альткомкиївбуд», ТОВ «АК Інжинірінг» та про безтоварність всіх господарських операцій по ланцюгу.

Такі висновки суд вважає необґрунтованими та такими, що зроблені із перевищенням повноважень податкового органу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено ст. 86 Податкового Кодексу (п. 78.8 ст. 78 ПК України).

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 №984, та Зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 № 34/18772 (далі - Порядок).

За приписами п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Відповідно абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку визначено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Суд вважає, що інформація, викладена у Акті не може носити доказовий характер та не підтверджує встановлені у ньому факти, з огляду на наступне.

Відповідачем зроблені висновки про порушення позивачем приписів ст.ст. 655, 656, 662 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, у відповідності до ст.655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України).

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним (ст. 204).

Так, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ст.215); нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст.236); недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ст.216).

Частиною 1 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме:

зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака -специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставши можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.

Аналізуючи вище викладені норми ЦК України, суд вважає за необхідне зазначити, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі. Проте, статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Також нормами ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

До того ж, як зазначив Пленум Верховного Суду України у п.5 Постанови від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», у разі оспорювання стороною правочину факту його нікчемності, такий правочин може визнаватися таким у судовому порядку.

Отже, чинним законодавством України, відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності).

Аналогічну правову позицію щодо відсутності повноважень у податкового органу щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) в актах податкових перевірок, а також про те що наслідки недійсності правочинів можуть застосовуватися тільки при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку також висловлює Вищий адміністративний суд України в постанові від 14.11.2012 р у справі № К/9991/50772/12,

Також у постанові Вищого адміністративного суду України від 09.10.2012 року по справі № К/9991/19252/12 зроблено висновки, що визначенню правочину як такого, що є нікчемний, повинен передувати або вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Отже, суд вважає, що висновки податкового органу, викладені у Акті щодо нікчемності правочинів, укладених підприємством «Спецпостач» Міжнародного благодійного фонду «Безпека країни» з ТОВ «Альткомкиївбуд», ТОВ «АК Інжинірінг» є недоведеними, проте, у даному випадку відсутні підстави для задоволення позову.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наведених обставин суд вважає, що акт перевірки та висновки акта перевірки, які в ньому викладені, а також дії посадових осіб стосовно зазначення в акті перевірки тих чи інших висновків, не є рішеннями суб'єкта владних повноважень (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, лише фіксують виявлені перевіркою порушення, а тому акт не може бути оскарженим та скасованим, як і дії податкового органу у даній справі, щодо складання такого акту.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 ПК України, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Згідно положень пункту 86.8 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення може бути винесене, якщо результатами податкової перевірки будуть установлені факти порушення податкового Законодавства і ці факти знайдуть, відображення в обвинувальному вироку з кримінальної справи чи постанові про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих обставин; складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

До набрання чинності обвинувальним вироком або до винесення постанови про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами статус матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби, проведеної з підстав, установлених пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. До такого моменту відповідні матеріали не можуть слугувати самостійною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень.

За наведених обставин та приписів чинного законодавства суд дійшов висновку, що акт перевірки, це лише службовий документ, думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Тому дії інспектора відповідача щодо складання акту перевірки в даному випадку є правомірними та такими, що вчинені ним на виконання завдань та функцій органів державної податкової служби.

Викладені у Акті висновки хоча є недоведеними та необґрунтованими, водночас вони не впливають на права та обов'язки позивача, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю

Відповідно до ч.1ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом доведено правомірність дій при проведенні перевірки та оформленні її результатів.

Керуючись ст. ст. 69-71, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій