Постанова № 28834512, 15.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2013 року № 2а-16851/12/2670

О 16 годині 05 хвилин в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А. при секретарі судового засідання Шевчук Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Діспомед"

до Київської регіональної митниці Державної митної служби України

про визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Діспомед" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування повідомлень-рішень форми "Р" Київської регіональної митниці від 6 квітня 2012 року № 97 про нарахування мита на суму 18380,55 грн. і штрафних санкцій на суму 4995,14 грн. та про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення форми "Р" Київської регіональної митниці від 6 квітня 2012 року №98 про нарахування податку на додану вартість на суму 77198,32 грн. і штрафних санкцій на суму 96497,90 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-4293/12/1070.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2012 року справу передано за територіальною підсудністю до Окружного адміністративного суду м.Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2012 року справу прийнято до розгляду суддею Бояринцевою М.А. та присвоєно новий номер справі № 2а-16851/12/2670.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Митний кодекс України, Податковий кодекс України, закони України «Про податок на додану вартість», «Про Єдиний митний тариф», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Порядок роботи відділу контролю митної вартості та класифікації товарів регіональної митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Державної митної служби України від 7 серпня 2007 року №667, Порядок державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2004 року № 2004, Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затверджений наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року № 314, Інструкцію про порядок заповнення вантажної митної декларації, затверджену наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року № 307, та зазначає, що Київською регіональною митницею Державної митної служби України протиправно донараховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Діспомед" податкові зобов'язання, оскільки митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати ПДВ та з кодом товарної класифікації, тому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної класифікації.

Представник відповідача заперечила по суті заявлених позовних вимог, посилаючись на Конституцію України, Митний кодекс України, Податковий кодекс України, закони України «Про Митний тариф України», «Про податок на додану вартість», Постанову Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 № 1949 «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операцій з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість», Порядок ведення відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій, затверджений наказом Державної митної служби України від 22 липня 2004 року № 534, Порядок роботи відділу контролю митної вартості та класифікації товарів регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Державної митної служби України від 7 серпня 2007 року № 667, Порядок проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року № 71, Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затверджений наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року № 314, Інструкцію про порядок заповнення вантажної митної декларації, затверджену наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року № 307, та зазначає, що Київською регіональною митницею правомірно та в межах своїх повноважень винесені податкові повідомлення-рішення, оскільки через невірне декларування коду товару згідно з УКТЗЕД, Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Діспомед" порушені вимоги Закону України «Про Митний тариф України» в частині декларування коду товару, що призвело до заниження позивачем податкового зобов'язання.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В період з 27 лютого 2012 року по 15 березня 2012 року Київською регіональною митницею Державної митної служби України відповідно до статті 69 Митного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 71 «Про затвердження Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок» та наказу Київської регіональної митниці від 23 лютого 2012 року № 226 проведена невиїзна документальна перевірка дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Діспомед» вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товару «сечоприймачі».

За результатами перевірки Київською регіональною митницею Державної митної служби України складено акт від 15 березня 2012 року № н/23/12/100000000/32250962, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Діспомед» вимог пункту 5.1.7 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість», Постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 № 1949 «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операцій з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість», а саме: невірне заповнення графи 33 ВМД і як наслідок невірне декларування товариством товару «сечоприймачі» згідно з УКТ ЗЕД, що призвело до несплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Діспомед» податкових зобов'язань в розмірі 95578,87 грн., в тому числі: по сплаті мита на суму 18 380,55 грн. та по сплаті податку на додану вартість на суму 77198,32 грн.

На підставі складеного акту Київською регіональною митницею Державної митної служби України винесені податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 6 квітня 2012 року № 97, яким визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Діспомед» суму податкового зобов'язання за основним платежем в розмірі 18 380,55 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 4 595,14 грн. за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, код платежу: 020 та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 6 квітня 2012 року № 98, яким визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Діспомед» суму податкового зобов'язання за основним платежем в розмірі 77198,32 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 96497,90 грн. за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, код платежу 028.

Як встановлено під час розгляду справи, 30 травня 2006 року між Компанією Van Oostveen Medical B.V., як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Діспомед», як покупцем, укладений контракт № 1, за умовами якого покупець зобов'язується сплатити, а продавець виготовити і поставити продукцію в номенклатурі, об'ємах, за ціною, указаних в Специфікаціях до Контракту.

Між Компанією «Genefix Investments Limited», як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Діспомед», як покупцем, укладені контракти № 002UKR від 6 серпня 2009 року та № 004UKR від 12 січня 2010 року, за умовами яких продавець зобов'язується продати, а покупець отримати продукцію медичного призначення.

Контракт № 004UKR від 12 січня 2010 року укладений на підставі договору комісії № 01-2010К від 5 січня 2010 року з компанією - Товариство з обмеженою відповідальністю «Допомога-І».

В період з 14 квітня 2009 року по 26 травня 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Діспомед» ввозився та територію України товар - «Вироби медичного призначення - медичні пристосування для відведення сечі у хворих людей: Сечоприймачі», торгівельних марок ROMED i Medicare, митне оформлення якого здійснювалось на підставі наступних вантажних митних декларацій: від 14 квітня 2009 року № 100000007/2009/106887, від 2 вересня 2009 року № 100000007/2009/120372, від 31 грудня 2009 року № 100000036/2009/468464, від 11 січня 2010 року № 100000018/2010/579541, від 23 березня 2010 року № 100000018/2010/580845, від 10 квітня 2010 року №100000018/2010/581150 та від 26 травня 2010 року № 100000018/2010/581827.

Під час митного оформлення товару Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Діспомед» у графі 33 вантажно-митних декларацій визначено код товару згідно з УКТЗЕД - 9018908590.

За зазначеним у ВМД кодом УКТЗЕД товару «Вироби медичного призначення - медичні пристосування для відведення сечі у хворих людей: Сечоприймачі» ставка ввізного мита склала 0 %.

Проте, під час проведення перевірки з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Діспомед» вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні товару «сечоприймачі» за кодом 9018908590 згідно УКТЗЕД за період з 1 березня 2009 року по 21 лютого 2012 року Київська регіональна митниця Державної митної служби прийшла до висновку, що у відповідності з правилами 1, 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, згідно пояснень до товарних позицій 9021 та 3926, товар «пластикові сечоприймачі, які виготовлені з листового матеріалу», повинен класифікуватися за кодом УКТ ЗЕД 3926909100 (ставка мита - 5%).

Відповідно до Переліку лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2003 року № 1949 (яка була чинна на час декларування позивачем товару) до коду згідно УКТ ЗЕД 3926909100 відносилися контейнери для зберігання та транспортування крові, лікарських засобів, біологічних рідин.

До коду згідно УКТ ЗЕД 9018908590 відносилися прилади, пристрої та інструменти, що використовуються в медицині, хірургії, стоматології; пристрої для відсмоктування та вливання, кало- та сечоприймачі, контрацептиви внутрішньоматкові.

Із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від від 9 червня 2011 року №785 "Про перелік виробів медичного призначення, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість" (втратила чинність 16 серпня 2011 року) змінено код згідно УКТ ЗЕД 3926909100 на код згідно УКТ ЗЕД 3926909290 та до таких виробів було віднесено контейнери для зберігання та транспортування крові, лікарських засобів, біологічних рідин (матеріалів), виготовлені з листового матеріалу.

Код згідно УКТ ЗЕД 9018908590 змінено на код згідно УКТ ЗЕД 9018908500: прилади для вливання розчинів (медичні), прилади, пристрої та інструменти, що використовуються в медицині, хірургії, стоматології; пристрої для відсмоктування та вливання, контрацептиви внутрішньоматкові.

При цьому, на час проведення Київською регіональною митницею перевірки діяла Постанова Кабінету Міністрів України від 08.08.2011 № 867 "Питання звільнення виробів медичного призначення від оподаткування податком на додану вартість", згідно якої до видів товарів згідно УКТ ЗЕД 3926909290 відносяться контейнери для зберігання та транспортування крові, лікарських засобів, біологічних рідин (матеріалів), виготовлені з листового матеріалу, до видів товарів згідно УКТ ЗЕД 90189085 00 відносяться прилади для вливання розчинів (медичні), прилади, пристрої та інструменти, що використовуються в медицині, хірургії, стоматології; пристрої для відсмоктування та вливання, контрацептиви внутрішньоматкові.

Таким чином, позивач при декларуванні товару "сечоприймачі" в період з 14 квітня 2009 року по 26 травня 2010 року правомірно визначив код товару згідно УКТЗЕД - 9018908590.

Відповідно до пункту 35 статті 1 Митного кодексу України від 11 липня 2007 року №92-ІV (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин) пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Пунктом 19 статті 1 Митного кодексу України встановлено, що митні процедури - це операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу (частина перша статті 3 Митного кодексу України).

Згідно частини першої статті 40 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України.

У відповідності до статті 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Частиною другою статті 43 Митного кодексу України встановлено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Згідно статті 45 Митного кодексу України особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

Перелік документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю, порядок їх подання визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу.

Згідно Переліку документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2006 року № 80 (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), до документів, які необхідно подати належать, зокрема, митна декларація, документи, що містять відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.

Пунктом 2 частини першої статті 54 Митного кодексу України встановлено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органові при декларуванні товарів і транспортних засобів.

Відповідно до частини першої статті 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю.

У відповідності до частини першої статті 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Згідно частини першої статті 81 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

При цьому, статтею 88 Митного кодексу України встановлено, що декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою.

Декларант зобов'язаний:

- здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

- на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення;

- надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур;

- сплатити податки і збори.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 574 затверджено Положення про вантажну митну декларацію.

Відповідно до пункту 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 574 (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), вантажна митна декларація (далі - ВМД) - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

У графі 33 ВМД зазначається код товару згідно з УКТЗЕД.

Згідно статті 86 Митного кодексу України митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.

З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Митний орган не має права відмовити в прийнятті митної декларації, якщо декларантом виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року № 314, під час прийняття ВМД до оформлення здійснюється, зокрема, перевірка за допомогою програмного забезпечення правильності заповнення ВМД відповідно до вимог, встановлених Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574, та Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації.

При здійсненні митного контролю проводиться перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами), перевірка правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства.

З урахуванням наведених норм права суд зазначає, що митний контроль здійснюється на стадії декларування товару і саме митний орган на цій стадії здійснює перевірку класифікації та кодування товару.

Зазначені висновки суду також підтверджуються доповідною запискою заступника начальника митного поста «Київ-Східний» Київської регіональної митниці Стасенка Д.І., згідно якої при митному оформленні товарів, які надходили на адресу, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Діспомед» з боку посадових осіб Київської регіональної митниці були виявлені порушення вимог пункту 16 розділу 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року № 314, в частині правильності визначення коду товарів.

Разом з тим, з аналізу пунктів 19, 35 Митного кодексу України вбачається, що наслідком завершення митного оформлення є пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Як встановлено під час розгляду справи, Київською регіональною митницею були прийняті вантажно-митні декларації позивача, що свідчить про те, що відповідач погодився з визначеним позивачем кодом товару «Вироби медичного призначення - медичні пристосування для відведення сечі у хворих людей: Сечоприймачі» - 9018908590 та із тим, що ставка ввізного мита зазначеного товару складала 0 %.

При цьому, суд зазначає, що згідно із статтею 4 Закону України від 05.02.1992 №2097-ХІІ «Про Єдиний митний тариф» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом, якщо інше не передбачено цим Законом.

Статтею 8 Закону України «Про Єдиний митний тариф» встановлено, що ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про Єдиний митний тариф» мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України.

Згідно пункту 2.4 статті 2, підпункту «б» пункту 10.1 статті 10 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) при справлянні податку на додану вартість з осіб, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган.

При цьому, платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, згідно з пунктом 10.3 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідають лише за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належними до сплати) митним органам.

Разом з тим, суд зазначає, що перелік документів, подання яких необхідне для здійснення митного оформлення товарів із застосуванням пільг в оподаткуванні відповідно до положень нормативно-правових актів, встановлені Порядком подання документів, які підтверджують право суб'єктів підприємницької діяльності на користування встановленими законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, затвердженим наказом Державної митної служби України від 22 червня 2006 року № 514 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин),

Пунктом 3 додатку 1 до Порядку подання документів, які підтверджують право суб'єктів підприємницької діяльності на користування встановленими законодавством податковими пільгами під час митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України встановлено, що для застосування пільгового режиму оподаткування при митному оформленні виробів медичного призначення (крім підакцизних товарів), зареєстровані та допущені до застосування в Україні в установленому законодавством порядку, що ввозяться на митну територію України (за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України) подається оригінал Свідоцтва про державну реєстрацію або його нотаріально засвідчена копія, або підтвердження державної реєстрації виробів медичного призначення, видане Міністерством охорони здоров'я України, згідно з переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 № 1949 "Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість".

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Як встановлено під час розгляду справи, Київською регіональною митницею в період з 14 квітня 2009 року по 26 травня 2010 року при перевірці правильності класифікації Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія Діспомед» товару - «Вироби медичного призначення - медичні пристосування для відведення сечі у хворих людей: Сечоприймачі» за кодом 9018908590 чи 3926909100 згідно з УКТЗЕД, нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД від 14 квітня 2009 року №100000007/2009/106887, від 2 вересня 2009 року № 100000007/2009/120372, від 31 грудня 2009 року № 100000036/2009/468464, від 11 січня 2010 року № 100000018/2010/579541, від 23 березня 2010 року № 100000018/2010/580845, від 10 квітня 2010 року №100000018/2010/581150 та від 26 травня 2010 року № 100000018/2010/581827, та застосування пільг у їх сплаті проводилась на підставі заявлених позивачем відомостей про товар. Будь-які зауваження щодо правильності заповнення ВМД, класифікації та кодування товару під час митного оформлення у митного органу були відсутні, документи подані позивачем для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та для застосування пільгового режиму оподаткування при митному оформленні товару «сечоприймачі» (свідоцтво про державну реєстрацію № 4719/2006 Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення Міністерства охорони здоров'я на сечоприймачі «Romed», код за УКТЗД 9018909000 та свідоцтво про державну реєстрацію № 4871/2006 Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення Міністерства охорони здоров'я на сечоприймачі «Medicare», код за УКТЗД 9018908590) у митному органі сумнівів не викликали.

За таких обставин суд зазначає, що під час прийняття ВМД Київська регіональна митниця погодилася з визначеним позивачем кодом товару за УКТЗД та із ставкою ввізного мита 0%.

Разом з тим, суд приймає до уваги доводи представника відповідача відносно того, що митний орган наділений повноваженнями проводити перевірки після закінчення операцій митного контролю. Проте, суд звертає увагу на наступне.

За змістом статті 313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, є виключною компетенцією митних органів.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 Митного контролю України).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Таким чином, якщо митні органи, приймаючи митну декларацію, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України, то в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема з посиланнями на результати перевірки.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2012 року (справа № 21-330а12).

Проте, під час розгляду справи відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що у Київської регіональної митниці були обґрунтованої підозри, що під час пропуску товару - «Виробнича компанія Діспомед» товару - «Вироби медичного призначення - медичні пристосування для відведення сечі у хворих людей: Сечоприймачі» через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

При цьому, суд зазначає, що до обґрунтованих підозр не може відноситися роз'яснення Міністерства охорони здоров'я від 26 січня 2011 року №1589-06/11-1/17-11, згідно якого сечоприймачі не відносяться до Переліку лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладання податком на додану вартість. До того ж, зазначене роз'яснення було надано у 2011 році, тоді як митне оформлення товару відбулося на протязі 2009 - 2010 років.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, під час розгляду справи відповідачем не доведено правомірність прийнятих їм рішень.

З огляду на встановлені у суді обставини, суд приходить до висновку про неправомірність донарахування позивачу мита, податку на додану вартість та застосування до позивача штрафних санкцій, а тому повідомлення-рішення форми "Р" Київської регіональної митниці від 6 квітня 2012 року № 97 та № 98 визнаються судом протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Діспомед" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення форми "Р" Київської регіональної митниці від 6 квітня 2012 року № 97 про нарахування мита на суму 18380 (вісімнадцять тисяч триста вісімдесят) грн. 55 коп. і штрафних санкцій на суму 4595 (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 14 коп.

3. Визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення форми "Р" Київської регіональної митниці від 6 квітня 2012 року № 98 про нарахування податку на додану вартість на суму 77198 (сімдесят сім тисяч сто дев'яносто вісім) грн. 32 коп. і штрафних санкцій на суму 96497 (дев'яносто шість тисяч чотириста дев'яносто сім) грн. 90 коп.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Діспомед" судові витрати у розмірі 1982 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят дві) грн. 19 коп.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Київської регіональної митниці Державної митної служби України.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева

Повний текст постанови складений 23 січня 2013 року.