Постанова № 28834509, 17.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 січня 2013 року № 2а-14768/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщук І.О. при секретарі судового засідання Самаренко Х.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерспорт Україна" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання дії протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення №0004192230 від 04.07.2012 за участю представників сторін:

від позивача: Петриченко А.П. (дов.від 19.06.12 №19/06)

від відповідача: Айвзбекова В.О. (посвідчення НОМЕР_1)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.01.2013 року в 14 год. 39 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги заявлені про визнання протиправними дій щодо видання податкового повідомлення-рішення від 04.07.2012 №0004192230 , скасування та визнання нечинним (недійсним) податкове повідомлення-рішення від 04.07.2012 №0004192230.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що не погоджується з актом перевірки, вважає, що відповідачем жодного опису правочинів, їх ознак, видів, предметів не досліджено, як і висновок Науково дослідного Експертно-Криміналістичного Центру при УМВС на Південно-Західній залізниці.

Акт перевірки складено на підставі даних перевірки ТОВ «КПТ МІГ» та службової записки ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі міста Києва від 18.07.2011 №3489/ДПІ/26-10/3, які не можуть підтверджувати нікчемність правочинів.

На думку позивача, в акті перевірки відповідачем не здійснено жодного посилання на обставини проведення перевірки, які визначені статтею 78 Податкового кодексу України та наказу ДПА України від 14.04.2011 №213, що дає підстави вважати безпідставність її проведення.

Таким чином висновки про нікчемність господарських операцій платників податків з контрагентами є неправомірними, зроблені на підставі акту перевірки без дослідження жодного первинного фінансово-бухгалтерського документу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено, нікчемність правочинів укладених позивачем з контрагентом ТОВ «КПГ МІГ», що призвело до завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 175903,60 грн., в т.ч. за травень 2011 на суму 175903,60 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 175903,60 грн., в т.ч. за травень 2011 - 175903,60 грн.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що за результатами проведеної перевірки за період лютий-травень 2011 між позивачем та контрагентом ТОВ «КПГ МІГ» визнано недійсними укладені правочини. При цьому враховано стан ТОВ «КПТ МІГ» - 11 (припинено, але не знято з обліку), свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість анульоване 12.08.2011. За результатами проведеної почеркознавчої експертизи встановлено невідповідність підпису директора, ТОВ «КПТ Міг» при підписанні первинних документів.

Наведені обставини на думку податкового органу дають підстави вважати, що фінансова-господарська діяльність контрагента позивача здійснювалась поза межами правового поля, що свідчить фіктивність укладених правочинів, тобто відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Співробітниками податкового органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерспорт Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «КП МІГ» за травень 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 08.06.2012 №545/22-30/34820925.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем ст.203, ст.ст. 215, 216, ст.. 228, ст.. 236 Цивільного кодексу України, правочини здійснені між ТОВ «Інтерспорт Україна» та ТОВ «КПТ МІГ» за травень 2011 року визнані нікчемними; порушення пп.14.1.181 п.14.1. ст.14, п.198.2 ст.198, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в наслідок чого за травень 2011 року встановлено завищення суми податкового кредиту з ПДВ в розмірі 175903,60 грн., в т.ч за травень 2011 на 175903,60 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 175903,60 грн, в т.ч. за травень 2011 - 175903,60 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.07.2012 №0004192230, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 175905,00 грн. з яких за основним платежем - 175904,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.

Щодо правомірності проведеної перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 cт. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.75.1 cт.75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби України мають право проводити камеральні, документальні (планові та позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України).

Матеріалами справи встановлено, що головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкової служби ІІ рангу відділу перевірок бюджетоформуючих платників податків управління податкового контролю відповідно до пп.пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України, наказу №548/22-30 від 05.06.2012 ДПІ У Шевченківському районі міста Києва, повідомлення про проведення перевірки №2286/10/22-325, повідомлення про запрошення №2287/10/22-325 від 05.06.2012 (направленого поштою 05.06.2012) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Інтерспорт Україна» , про що складено акт від 08.06.2012 №545/22-30/34820925.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби (абз 4 п.75.1.2. п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України).

Тобто, на підставі поданої позивачем декларації за травень 2012 року, відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку, що підтверджує позицію відповідача щодо її законності.

Судом також встановлено, що о/у ШВПМ ДПУ у Шевченківському районі міста Києва 27.12.2011, за участю директора ТОВ «Інтерспорт Україна», була проведена виїмка документів по взаємовідносинах з ТОВ «КПТ Міг», а саме ( видаткові накладні, податкові накладні, договори поставок).

Податковим органом перевірка проводилась без дослідження первинних документів, витребовуванні судом документи по відносинах позивача з ТОВ «КПТ Міг» були досліджені.

Як встановлено матеріалами справи, та наданими позивачем документами, між позивачем та ТОВ «КПТ МІГ» було укладено договори поставки від 01.03.2011 № 0103ІУ, від 30.03.2011 №3003-ІУ, відповідно до умов яких постачальник (ТОВ «КПТ МІГ») зобов'язувався передати в обумовлені строки, а покупець (ТОВ «Інтерспорт Україна") прийняти товар (жіночий одяг).

На виконання умов зазначених договорів ТОВ «КПТ МІГ» було надано позивачу податкову накладну №73 від 02.03.2011 на загальну суму 499994,39 грн., від 09.03.2011 №76 на загальну суму 300058,86 грн., №3 від 01.04.2011 на загальну суму 450086,88 грн., №4 від 01.04.2011 на загальну суму 14032,00 грн., №105 від 04.05.2011 на загальну суму 80022,60 грн., № б/н та без дати на суму 350161,80 грн., №110 від 11.05.2011 на суму 125237,22 грн., видаткову накладну №73 від 02.03.2011 на суму 499994,39 грн., №76 від 09.03.2011 на суму300058,86 грн., № 3 від 01.04.2011 на суму 450086,88 грн., №4 від 01.04.2011 на суму 140232,00 грн., 3106 від 04.05.2011 на суму 350161,80 грн., №105 від 04.05.2011 на суму 580022,60 грн., №110 від 11.05.2011 на суму 125237,22 грн.

Будь-які інші первинні документи позивачем не складались та не надавались.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, наступне.

Відповідно до абз. а) та в) п.198.1.ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3.ст.198 Податкового кодексу України).

Вимогою п.198.6 ст.198 Податкового кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як зазначено податковим органом в судовому засіданні працівниками Державної податкової служби у Шевченківському районі міста Києва було проведено перевірку контрагента позивача ТОВ «КПТ МІГ» за результатами якої складено акти від 28.07.2011 №1742/23-04/37270370 та від 07.09.2011 №1985/23-04/37270370, яким встановлено порушення податкового та цивільного законодавства в частині завищення сум податкових зобов'язань та недодержання вимог які необхідні для вчиненні правочинів.

Результати перевірки встановлено, що контрагент позивача має стан-про відсутність за місцезнаходженням, чисельність працюючих - 1 особа директор ОСОБА_3, основним видом діяльності є діяльність з консультування з питань інформатизації.

З метою запобігання неправильного формування податкових зобов'язань та кредиту, на підставі інформації отриманої від ГВПМ у Шевченківському районі міста Києва було проведено почеркознавчу експертизу.

Науково-дослідним Експертно-Криміналістичним центром при УМВС України на Південно-Західній залізниці 18.07.2011 було проведено експертизу відповідності підписів директора і засновника ОСОБА_3, про що, складено висновок спеціаліста №229 від 18.07.2011.

В ході аналізу встановлено, що всі досліджені експертом документи, за лютий-травень 2011, підписані особою яку неможливо встановити, оскільки при порівнянні підписів між собою встановлено як розбіжності та і спів падання загальних та окремих ознак підписів, які одночасно визнані не суттєвими, не інформативними, не характерними, у своїй сукупності, та є недостатніми для отримання висновку як позитивного та і негативного характеру у будь-якій формі,

Тобто, посилання податного органу, на те, що підписи виконанні не директором і засновником ОСОБА_3, судом не сприймаються.

Також, в ході проведення перевірки не встановлено факт передачі товарів (послуг) ТОВ «КПТ МІГ» до позивача , у зв'язку з відсутністю (не наданням), актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів, які б підтверджували фактичність виконання укладених угод.

Згідно п.2.4., п.2.16. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, від 24.05.1995 N 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того судом взято до уваги лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11, який акцентує увагу на тому, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції; якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З огляду на вищенаведене, суд не приймає доводи позивача, що господарські взаємовідносини з контрагентом ТОВ «КПТ МІГ», складені на їх виконання первинні документи, відповідають податковому законодавству, та правочин, укладений з контрагентом, в судовому порядку недійсними не визнано, ґрунтуються на припущеннях. Оскільки, позивачем не враховані норми чинного законодавства, про те, що угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.228 ЦК України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно ч.2 цієї статті є нікчемним. Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тим, що пов'язані з його недійсністю.

Отже, формування податкового кредиту за нікчемними правочинами не може відбуватись за правилами податкового законодавства.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що позивачем в порушення ст..203, ст.ст. 215, 216, ст.. 228, ст.. 236 Цивільного кодексу України, та пп.14.1.181 п.14.1. ст.14, п.198.2 ст.198, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України позивачем занижено податкове зобов'язання по ПДВ на загальну суму 175903,60 грн, в т.ч. за травень 2011 - 175903,60 грн., що дає підстави вважати правомірність винесення податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 04.07.2012 №0004192230.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерспорт Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС, відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук