Постанова № 28833796, 16.01.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 січня 2013 року Справа № 812/73/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Солоніченко О. В.,

при секретарі: Балябі В.С.,

за участю

представник позивача : Бондаренко О.М. (дов. №1/01-3573 від 06.08.2012 р.),

відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 2063,21 грн., -

ВСТАНОВИВ:

09 січня 2013 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 2063,21 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_3 з 28.10.2011 року по 20.12.2011 року перебував на обліку в Луганському міському центрі зайнятості, як безробітний. На підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-III позивачем виплачувалась відповідачу матеріальна допомога в період безробіття. Однак, ОСОБА_3 на дату отримання статусу безробітного навчався за денною формою навчання у Луганському професійному ліцеї технологій та дизайну взуття. Луганським міським центром зайнятості стосовно відповідача було видано наказ № 214-б від 03.12.2012 року про повернення коштів в сумі 2063,21 грн. за період з 28.10.2011 року по 19.12.2011 року. Оскільки станом на теперішній час кошти не повернуті, позивач просить стягнути з відповідача розмір незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 2063,21 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Причини неприбуття суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 був зареєстрований в Луганському міському центрі зайнятості як такий, що шукає роботу 28.10.2011 року. За період з 28.10.2011 року по 20.12.2011 року йому нарахована та виплачена допомога по безробіттю, матеріальна допомога в період навчання та витрачено на професійне навчання слухачів, направлених службою зайнятості у загальній сумі 2063,21 грн. Згідно інформації від 24.09.2012 р., отриманої на запит позивача від Луганського професійного ліцею технологій та дизайну взуття, відповідач навчався на бюджетній основі за професією «Складальник верху взуття, взуттьовик з індивідуального пошиття взуття» у період з 28.10.2011 року по 20.12.2011 року.

Підпунктом «е» п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803-XII встановлено, що в Україні до зайнятого населення, зокрема, належать громадяни, Про зайнятість населення, які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах.

Згідно зі ст. 2 Закону України № 803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Згідно зі ст. 25 цього Закону, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій: а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій; б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації; в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-III особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, допомога по безробіттю встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом. Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Тривалість виплати допомоги по безробіттю не перевищує 180 календарних днів.

Про факт навчанні на бюджетній основі з навчальному закладі відповідач Луганський міський центр зайнятості не повідомив, у своїй заяві від 28.10.2011 року про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідач зазначив про те, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, проте на момент звернення із заявою наказам № 1 «З-УДЗ» від 10.01.2011 року Луганського професійного ліцею технологій та дизайну взуття до складу учнів, прийнятих на навчання за державним замовленням.

Згідно положень ст. 36 Закону України № 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі даних, отриманих позивачем, Луганським міським центром зайнятості стосовно відповідача було видано наказ № 214-б від 03.12.2012 року про повернення коштів в сумі 2063,21 грн. за період з 28.10.2011 року по 19.12.2011 року. До теперішнього часу незаконно отримане матеріальне забезпечення в сумі 2063,21 грн. відповідачем не сплачено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Луганського міського центру зайнятості незаконно отримане матеріальне забезпечення на випадок безробіття та вартість наданих соціальних послуг у сумі 2063,21 грн. (дві тисячі шістдесят три грн. 21 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 21 січня 2012 року.

Суддя О.В. Солоніченко