Постанова № 28833555, 17.01.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2013 року 2а-5568/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.

при секретарі судового засідання Гульцо О.І.,

за участю:

представників позивача - Коновала Д.В., Человського О.В.,

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбудінвест"

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбудінвест" з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.10.2012 № 0000412202, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 565095,00 грн., з яких: 502594,00 грн. - за основним платежем; 62501,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу визначення податкового зобов'язання на підставі вказаного податкового повідомлення-рішення покладено висновки податкового органу про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість. Як стверджує податковий орган, позивач не мав права на формування податкового кредиту, оскільки податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит, оформлені з порушенням вимог чинного законодавства - в них відсутні відомості про посаду особи, яка їх підписала. Крім того, податковий орган стверджує, що при формуванні податкового кредиту позивач порушив вимоги закону щодо моменту, якого в нього виникає таке право (перша подія - списання коштів з банківського рахунку або отримання послуг), тому формування податкового кредиту вчинено ним незаконно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем незаконно і безпідставно, оскільки податкові накладні, які, на думку податкового органу, оформлені з порушеннями, в дійсності, оформлені належним чином, а вимоги податкового органу є незаконними. Крім того, твердження податкового органу про порушення позивачем вимог закону щодо моменту, з якого в нього виникло право на формування податкового кредиту, є такими, що не відповідають дійсності і вимогам Податкового кодексу України. Позивач стверджував, що він правомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість, факти здійснення господарських операцій підтверджуються документально, операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку та в податковій звітності. Таким чином, позивач просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним і скасувати.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином.

У призначений день і час до суду з'явились представники позивача. Представник податкового органу до суду не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив. Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Враховуючи дані обставини, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача - суб'єкта владних повноважень.

Як з'ясувалось у подальшому, податковий орган надіслав до суду клопотання про відкладення судового розгляду, обґрунтовуючи неможливість прибуття представника до суду тим, що податковому органу було недостатньо часу для підготовки заперечень на позов (провадження у справі було відкрито 19.11.2012, судовий розгляд призначено на 17.12.2012, відкладено на 17.01.2013). Оскільки клопотання надійшло до суду із запізненням (після відкриття судового засідання), а судді передано після проголошення судового рішення, воно не було взято судом до уваги.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Відповідач заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Заслухавши представників позивача, дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбудінвест" є юридичною особою, що зареєстрована 20.02.2003 Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією, як платник податків перебуває на обліку в Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області Державної податкової служби. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.

У вересні 2012 року посадовими особами Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2012 (акт перевірки від 09.10.2012 № 685/222/32372988).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог:

пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 502594,00 грн., у тому числі по податкових періодах: за січень 2011 року - на суму 96,00 грн.; за лютий 2011 року - на суму 250167,00 грн.; за квітень 2011 року - на суму 1667,00 грн.; за травень 2011 року - на суму 533,00 грн.; за червень 2011 року - на суму 131,00 грн.; за серпень 2011 року - на суму 250000,00 грн.

Висновки податкового органу пов'язуються з оцінкою змісту та форми податкових накладних, одержаних позивачем від контрагентів внаслідок здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Так, податковий орган дійшов висновку про те, що сім податкових накладних на загальну суму ПДВ 252594,35 грн., що видані Комунальним підприємством "Броваритеплоенергомережа", Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж", Товариством з обмеженою відповідальністю "Союзспецбуд-плюс", Відкритим акціонерним товариством "Бориспільське підприємство "Сортонасіннєовоч", Закритим акціонерним товариством "Ніфар", складені з порушенням пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки в них відсутні відомості щодо посади осіб, яки їх підписали.

Три податкових накладних на загальну суму 249999,99 грн., одержані позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловодомережі" у серпні 2011 року, включені ним до складу податкового кредиту незаконно, всупереч вимогам вимоги пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, оскільки подія, з якою пов'язується виникнення у позивача права на податковий кредит (виконання робіт за договором), сталася у попередніх податкових періодах.

За результатами перевірки Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.10.2012 № 0000412202, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 565095,00 грн., з яких: 502594,00 грн. - за основним платежем; 62501,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

З метою всебічного і повного з'ясування обставин справи суд витребував від позивача первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують факт виконання робіт та оплату їх вартості, копії податкових накладних, які податковий орган вважає складеними з порушенням вимог закону, а також зобов'язав позивача надати витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що містять дані про контрагентів позивача.

На підставі зібраних по справі доказів судом встановлено наступне.

У період з січня по червень 2011 року позивач мав господарські взаємовідносини з Комунальним підприємством "Броваритеплоенергомережа", Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж", Товариством з обмеженою відповідальністю "Союзспецбуд-плюс", Відкритим акціонерним товариством "Бориспільське підприємство "Сортонасіннєовоч" та Закритим акціонерним товариством "Ніфар" з приводу придбання товарів (ґрунту, трави, ґрунтовки та фарби) та послуг (проектні та будівельно-монтажні роботи, послуги з водопостачання та перекачки стоків). Загальна вартість придбаних товарів та послуг становила суму 1515566,10 грн., у тому числі ПДВ - 252594,35 грн.

Факти виконання робіт та надання послуг за вказаними господарськими операціями (реальність господарських операцій) підтверджується дослідженими у судовому засіданні первинними фінансово-господарськими документами, що додані до матеріалів справи. Зі змісту акта перевірки також убачається, що ці факти не ставляться під сумнів податковим органом.

В оплату за придбані товари та послуги позивач перерахував на рахунки вказаних контрагентів кошти на загальну суму 1515566,10 грн., у тому числі ПДВ - 252594,35 грн., факт перерахування коштів підтверджується банківськими виписками, що також містяться у матеріалах справи.

На підтвердження розрахунків та сплати в складі ціни робіт (послуг) сум податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від вказаних контрагентів сім податкових накладних (від 31.01.2011 № 873, від 21.02.2011 № 429, від 23.02.2011 № 685, від 28.02.2011 № 8, від 18.04.2011 № 45, від 27.05.2011 № 184 та від 02.06.2011 № 4) на загальну суму 1515566,10 грн., у тому числі ПДВ - 252594,35 грн.

Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за відповідні звітні (податкові) періоди, відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних.

З приводу юридичних осіб контрагентів - Комунального підприємства "Броваритеплоенергомережа", Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж", Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзспецбуд-плюс", Відкритого акціонерного товариства "Бориспільське підприємство "Сортнасіннєовоч" та Закритого акціонерного товариства "Ніфар" суд на підставі витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановив, що всі вказані суб'єкти господарювання зареєстровані в реєстрі як юридичні особи, їх стан - зареєстровано.

Як вже зазначалось, податковий орган дійшов висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість, з тих мотивів, що вказані податкові накладні складено з порушенням вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки в них відсутні відомості щодо посади особи, яка їх підписала.

Дослідивши податкові накладні від 31.01.2011 № 873, від 21.02.2011 № 429, від 23.02.2011 № 685, від 28.02.2011 № 8, від 18.04.2011 № 45, від 27.05.2011 № 184 та від 02.06.2011 № 4 суд встановив, що, дійсно, в них відсутні відомості про посади осіб, які їх підписали.

Судом також встановлено, що у червні 2011 року між позивачем (генеральний підрядник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепловодомережі" (субпідрядник) укладено договір будівельного підряду від 28.06.2011 № 28/06, згідно з яким субпідрядник зобов'язався виконати та здати генеральному підряднику в установлені договором строки будівельно-монтажні роботи (реконструкція з надбудовою під готель нежитлової будівлі за адресою: вулиця Еспланадна, 17 у Печерському районі міста Києва).

Згідно з умовами договору передбачено поетапна оплата за фактично виконані роботи, але позивач також зобов'язувався сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю "Тепловодомережі" аванс у сумі 1500000,00 грн., у тому числі ПДВ - 249999,99 грн. (пункт 12.2.1 Договору)

На підставі банківських виписок по рахунку позивача судом встановлено, що аванс у сумі 1500000,00 грн. позивач сплатив трьома платежами (26.08.2011 - на суму 500000,00 грн., у тому числі ПДВ - 83333,33 грн.; 29.08.2011 - на суму 500000,00 грн., у тому числі ПДВ - 83333,33 грн.; 30.08.2011 - на суму 500000,00 грн., у тому числі ПДВ - 83333,33 грн.).

На підтвердження факту розрахунків та сплати в складі ціни робіт сум податку на додану вартість за вказаною господарською операцією позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловодомережі" податкові накладні від 26.08.2011 № 3 на суму 500000,00 грн., у тому числі ПДВ - 83333,33 грн., від 29.08.2011 № 4 на суму 500000,00 грн., у тому числі ПДВ - 83333,33 грн., від 30.08.2011 № 5 на суму 500000,00 грн., у тому числі ПДВ - 83333,33 грн., що разом становить 1500000,00 грн., у тому числі ПДВ - 249999,99 грн.

Вказану суму податку на додану вартість позивач включив до складу податкового кредиту за серпень 2011 року, відобразив у податкових деклараціях з податку на додану вартість та реєстрі отриманих податкових накладних.

Під час судового розгляду, представник позивача також пояснив, що формування податкового кредиту за серпень 2011 року в сумі 249999,99 грн. здійснено ним на підставі першої події - списання коштів з банківського рахунку позивача, а висновки податкового органу про те, що перша подія - це виконання робіт у попередніх податкових періодах, не відповідають дійсним обставинам.

Судом встановлено, що у грудні 2011 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепловодомережі" складено акт від 30.12.2011 приймання виконаних робіт за грудень 2011 року за типовою формою № КБ-З, затвердженою наказом Міністерства регіонального будівництва України від 04.12.2009 № 554, що містять деталізовану інформацію про перелік робіт, їх обсяг і вартість за першим етапом на загальну суму 1499710,50 грн.

Крім того, з акта звірки розрахунків між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепловодомережі" за період з 01.01.2011 по 30.09.2011(т.1, а.с. 239) судом встановлено, що станом на 30.09.2011 позивач перерахував на користь субпідрядника кошти в сумі 2500000,00 грн., а вартість виконаних робіт - 0,00 грн.

З приводу юридичної особи контрагента позивача судом на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепловодомережі" є юридичною особою, що зареєстрована 29.03.2004 Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією; стан юридичної особи - зареєстровано. Основним видом діяльності даного контрагента є: будівництво будівель.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спір між сторонами пов'язується з правовою оцінкою рішення податкового органу, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість внаслідок неправомірного формування платником податків податкового кредиту.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України підпункти "б", "в" пункту 198.1 статті 198).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Однак, це право платника податків обмежується положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, згідно з якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Вимоги до податкової накладної встановлені статтею 201 Податкового кодексу України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071, затверджено форму податкової накладної та Порядок її заповнення. Так, форма податкової накладної передбачає лише такі реквізити "підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну", а пункт 16 Порядку заповнення податкової накладної вимагає, щоб усі примірники податкової накладної були підписані особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплені печаткою такого платника податку - продавця.

Таким чином, жодних вимог вказувати у податковій накладній посаду особи, яка їх підписала, чинне законодавство не вимагає.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом, факт придбання товарів, отримання послуг та виконання робіт, оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку та податковій звітності позивача; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Суд не приймає до уваги твердження податкового органу про неналежне оформлення податкових накладних з мотивів відсутності в них відомостей про посаду осіб, які їх підписали, оскільки таких вимог чинне законодавство не передбачає.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України щодо моменту, з якого у платника податків виникає право на формування податкового кредиту, є безпідставними і були спростовані позивачем під час судового розгляду, а надані позивачем докази є переконливими і достатніми для беззаперечного висновку суду щодо правомірності формування податкового кредиту.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 22.10.2012 № 0000412202, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбудінвест" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 565095,00 грн., з яких: 502594,00 грн. - за основним платежем; 62501,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбудінвест" сплачений ним судовий збір у сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - "22" січня 2013 р.