Постанова № 28833453, 24.01.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року /12:10/ Справа № 0870/11543/12 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О. при секретарі Чорній В.С., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя

до ОСОБА_1

про стягнення 416 грн. 64 коп. суми коштів,

ВСТАНОВИВ:

Південний районний центр зайнятості м. Запоріжжя звернувся до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення 416 грн. 64 коп. суми коштів незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

В позовній заяві позивач зазначив, що відповідач звернувся 24.03.2011 року до Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя за сприянням у працевлаштуванні і був зареєстрований як особа, яка шукає роботу. З 31.03.2011 йому надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю як застрахованій особі залежно від страхового стажу. В період з 23.05.2011 року по 30.05.2011 року відповідач знаходився на обліку в Південному районному центрі зайнятості як безробітний та отримував при цьому матеріальне забезпечення. Однак в результаті проведення перевірки обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, на підставі акту розслідування Шевченківського районного центру зайнятості № 63 від 22.03.2012 року, позивачем було виявлено, що відповідач на момент набуття статутсу безробітного та в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний, займався трудовою діяльністю - працював на ТОВ «Фірма «Жекон» з 23.05.2011 по 15.07.2011 року на посаді «інженера-механіка», та отримував при цьому заробітну плату на даному підприємстві, тому відповідач на момент реєстрації у Південному районному центрі зайнятості відносився до категорії зайнятого населення і не мав права на отримання допомоги по безробіттю. Зазначає, що з 23.05.2011 року по 30.05.2011 року ОСОБА_1 було виплачено допомогу по безробіттю у сумі 416 грн. 64 коп. Просить стягнути з відповідача 416 грн. 64 коп. коштів, витрачених Державною службою занятості.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без участі його представника, на задоволенні позову наполягає.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, відповідач звернувся 24.03.2011 року до Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя за сприянням у працевлаштуванні і був зареєстрований як особа, яка шукає роботу.

На підставі особистої заяви від 31.03.2011 року ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю залежно від страхового стажу відповідно до пп. 1,3, 4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» №1533-ІІІ від 02.03.2000 та п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136.

В заяві відповідач зазначав, що у даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, не уклав договір цивільно-правового характеру та не одержує пенсію на пільгових умовах.

В період з 23.05.2011 року по 30.05.2011 року ОСОБА_1 знаходився на обліку в Південному районному центрі зайнятості як безробітний та отримував при цьому матеріальне забезпечення.

Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п.2 ст. 36 Закону, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі, зокрема, працевлаштування безробітного.

Відповідно до п. 20 Постанови КМУ "Про затвердження порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних" № 219 від 14.02.2007 р., громадяни зареєстровані як такі, що шукають роботу та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування (самостійно або за направленням центру зайнятості), в тому числі на сезонні роботи, державної реєстрації фізичної особи підприємця, укладення договору цивільно-правового характеру, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг тощо. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата і номер наказу, дата видачі та номер реєстраційного свідоцтва, дата укладення договору цивільно - правового характеру.

Відповідно п.п. 5.5 п. 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 р. № 307 - виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно - правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно - правовими угодами).

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

В результаті перевірки виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та на підставі акту розслідування Шевченківського районного центру зайнятості № 63 від 22.03.2012 року, позивачем було виявлено, що Відповідач на момент набуття статусу безробітного та в період перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний займався трудовою діяльністю, а саме: працював на ТОВ «Фірма «Жекон» з 23.05.2011 по 15.07.2011 року на посаді «інженера-механіка», та отримував при цьому заробітну плату на даному підприємстві. До матеріалів справи надано копію наказу (розпорядження) № 5-0000000072 від 24.05.2011 року про прийняття ТОВ «Фірма «Жекон» на роботу ОСОБА_1 з 23.05.2011 року.

Дані факти були виявлені позивачем в результаті розслідування страхового випадку у відповідності до вимог п.5, п.6 спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики, державної податкової адміністрації України від 13.02.2009р. № 60/62 «Про затвердження порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним» (далі - Порядок) та встановлено порушення чинного законодавства у сфері зайнятості населення (належність безробітного до категорії зайнятого населення, про що було складено відповідний Акт розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 13.07.2012р. №138

Згідно пп. а п. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" ОСОБА_1 відносився до категорії зайнятого населення у період з 23.05.2011 року по 30.05.2011 року. Розмір отриманої допомоги по безробіттю відповідачем за вказаний період склав 416 грн. 64 коп.

Відповідно до вимог п.7 спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики, державної податкової адміністрації України від 13.02.2009р. № 60/62 «Про затвердження порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним» (далі - Порядок) рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом.

Позивачем видано наказ від 26.04.2012р. за № НТ 120426 щодо відшкодування відповідачем коштів, отриманих незаконним шляхом, як допомога по безробіттю.

Відповідно до вимог п.7 вищеназваного Порядку від 13.02.2009р. № 60/62 протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

В матеріалах справи містяться дві претензії щодо необхідності відшкодування коштів, від 08.05.2012 року № 1193 та 26.07.2012 року № 1790, які надсилалися відповідачу поштовим зв'язком, однак жодна вручена не була у зв'язку із зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання».

П.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності № 307, встановлено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Згідно п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, у зв'язку з неповідомленням Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя про те, що на момент взяття на облік ОСОБА_1 був працевлаштований, останній незаконно перебував на обліку як безробітний та безпідставно отримав допомогу по безробіттю за період з 23.05.2011 року по 30.05.2011 року у розмірі 416 грн. 64 коп.

Оскільки на час розгляду справи відповідачем доказів сплати зазначених сум не надано, позовні вимоги позивача є законними та підтвердженими зібраними у справі доказами.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя, заявлені до ОСОБА_1 про стягнення 416 грн. 64 коп. суми виплаченої допомоги по безробіттю, обґрунтовані та підтверджені належними і допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (69059, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Південного районного центру зайнятості м. Запоріжжя (р/р 37170001004280, ГУДКСУ в Запорізькій області, МФО 813015, одержувач - Південний районний центр зайнятості, код ЄДРПОУ 35888544) 416 грн. 64 коп. (чотириста шістнадцять грн. 64 коп.) виплаченої суми допомоги по безробіттю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О.Нестеренко