Постанова № 28833105, 24.01.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2013 р. Справа №2а-13903/12/0170/16

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., за участю секретаря Павленко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0013051502 від 04.12.2012 р.

представник позивача - Калініченко М.С., довіреність № 722/12 від 07.06.12 р.;

представник відповідача - не з'явився.

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) № 0013051502 від 04.12.2012 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з ПДВ на загальну суму 1536757,50 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.12.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання, які відбулися 15.01.2013р. та 24.01.2013р., не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, заперечень на позов не надав.

Враховуючи положення ст. 128 КАС України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" є юридичною особою (ЄДРПОУ 03120667), платником податків і зборів, в тому числі податку на додану вартість (Свідоцтво № 200039675 від 05.04.2012р.) та перебуває на обліку у Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2012 року.

За результатами перевірки складений акт від 16.11.12 року № 9030/15-2/03120667.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлені порушення ПАТ «АК «Кримавтотранс» вимог п. 198.1, 198,2, п. 198,3, п. 198.6, ст.. 198, п. 201.1, п. 201.8, п. 201.10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ за вересень 2012 р. на суму 1 024 505,00 грн.

У висновках акту перевірки № 9030/15-2/03120667 від 16.11.12р. за вересень 2012 року зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкових зобов'язань заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунків. Висновками акта перевірки за вересень 2012р. підприємству збільшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 1 024 505,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби прийняла податкове повідомлення-рішення № 0013051502 від 04.12.2012 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання 1 536 757,50 грн.: за основним платежем у сумі 1024505,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 512252,50 грн.

Не погодившись з зазначеним висновком позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0013051502 від 04.12.2012 р.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби № 0013051502 від 04.12.2012 року, суд зобов'язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні цього спору суд застосовує норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р.

Відповідно до п.п. 14.1.181 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку.

П. п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Нормами ст. 201 ПК України, визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Відповідно до п.п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у який зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг.

Підпунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.п. 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Такім чином, право на формування податкового кредиту платника ПДВ безпосередньо пов'язано з наявністю у його контрагента статусу платника податку на додану вартість.

В акті перевірки з питань повноти нарахування податку на додану вартість за вересень 2012 року зазначено, що позивачем завищено податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинах ПАТ "АК "Кримавтотранс" з ТОВ "Данкан" та АТЗТ "Вітас" за вересень 2012 року, що призвело до заниження суми податкових зобов'язань, заявлених у податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 року у сумі 1024505,00 грн., оскільки відповідно до інформації, отриманої з АІС АРМ "Бест-Звіт", вказані платники податків у вересні 2012р. не були платниками ПДВ.

Однак, з даними висновками погодитись не можна з огляду на матеріали справи, які свідчать про те, що позивачем дотримано вимог законодавства щодо формування податкового кредиту за спірні періоди.

Судом встановлено, що відповідно до додатку 5 до декларації з ПДВ за вересень 2012 р. ПАТ «АК «Кримавтотранс» мав господарські відносини з АТ ЗТ «Вітас» (ЄДРПОУ - 20732633), обсяг постачання у сумі - 683590,00 грн., сума ПДВ - 136718,00 грн., та з ТОВ «Данкан» (ЄДРПОУ 35338012) за вересень 2012 р., обсяг постачання у сумі 7233180,00 грн., сума ПДВ - 1446636,00 грн.

У податковий кредит за вересень 2012 р. позивачем було віднесено вказані суми ПДВ, які нараховані згідно податкових накладних, отриманих від АТ ЗТ «Вітас» (ЄДРПОУ 20732633) та ТОВ «Данкан» (ЄДРПОУ 35338012) по даним реєстру виданих та отриманих податкових накладних до декларації за вересень 2012 р.

Відповідно до Акту перевірки, сума ПДВ у розмірі 1 024 505,00 грн. нарахована (сплачена) ПАТ «АК «Кримавтотранс» (ЄДРПОУ 3120667) за ставкою встановленою п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом липня 2012 р., у зв'язку з придбанням товарів (послуг) у АТ ЗТ «Вітас» та ТОВ «Данкан», яка, на думку податкового органу, сформована у порушення п. 198,1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст.. 198 п. 201.1 п. 201.8 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, не може бути віднесена до складу податкового кредиту по ПДВ у вересні 2012 р.

Таким чином, судом встановлено, що єдиною підставою для зменшення податкового кредиту позивача за вересень 2012р. на думку відповідача є відсутність реєстрації в якості платників ПДВ контрагентів позивача АТ ЗТ "Вітас" та ТОВ "Данкан" у вересні 2012р., а тому усі податкові накладні, отримані у цих підприємств, виключені відповідачем з формування податкового кредиту. При цьому відповідач посилається на акти №394/15-2 від 19.05.2010 року та №341/15-2 від 29.06.2011 року, згідно до яких анульовані реєстрації АТЗТ "Вітас" та ТОВ "Данкан" як платників податку на додану вартість, а тому позивач не вірно визначив податковий кредит з ПДВ, тобто завищив на суму 1024505,00 грн. за господарськими операціями з зазначеними контрагентами.

При цьому правомірність та товарний характер зазначених операцій відповідачем не оскаржується, а реальний характер господарських операцій позивача з контрагентами АТ ЗТ "Вітас" та ТОВ "Данкан", зі здійснення яких позивачем сформовано податковий кредит у вересні 2012р. та про завищення якого зазначено в акті перевірки від 16.11.2012р., підтверджується сукупністю наданих представником позивача документів: копій договорів, податкових накладних, актами здачи- приймання робіт та додатками до них та іншими документами (т.1 а.с.36-250, т.2 а.с. 1-236).

Однак, як встановлено судом, зазначені вище підприємства не погодившись з рішенням ДПІ в у. Сімферополі АР Крим ДПС щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, звернулися з позовами до Окружного адміністративного суду АР Крим про оскарження актів.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.07.2010 року по справі № 2а-7269/10/15/0170 визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерне товариство закритого типу "Вітас", оформлене актом № 394/15-2 від 19.05.2010 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного суду від 17.01.11р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - залишено без задоволення та постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.07.2010 року - залишено без змін.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.10.11р. по справі № 2а-8138/11/12/0170 визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Данкан", оформлене актом № 341/15-2/15-2 від 29.06.2011 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного суду від 24.01.12р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим - залишено без задоволення та постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.10.2011 року - залишено без змін.

Згідно з ч. 5 ст. 254 КАС України ухвала суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. .

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (ч. 1 ст. 255 КАС України).

За таких обставин, судом встановлено, що рішення про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість АТЗТ "Вітас" та ТОВ "Данкан" скасовано.

При цьому зазначені рішення вважаються протиправними з моменту прийняття.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених рішень Окружного адміністративного суду АР Крим, суд дійшов висновку, що на час проведення господарських операцій, за наслідками яких позивачем сформовано податковий кредит за вересень 2012 р., АТЗТ "Вітас" та ТОВ "Данкан" були зареєстровані платниками ПДВ та мали право на виписку податкових накладних.

Відтак, суд вважає неправомірними висновки відповідача відносно того, що АТЗТ "Вітас" та ТОВ "Данкан" не перебувають на обліку в Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС як платники податків на додану вартість.

Таким чином, відповідач при проведенні перевірки позивача дійшов хибного висновку, що податковий кредит за вересень 2012 року не міг бути сформований за рахунок податкових накладних, отриманих від АТ ЗТ "Вітас" та ТОВ "Данкан" та, що позивач завищив податковий кредит з ПДВ на суму 0 024 505,00 грн.

Пунктом 198.3 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання д оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду."

Як вже зазначалось, статтею 198 ПК України, передбачено, датою виникнення права на податковий кредит є або дата списання коштів з банківського рахунку, або дата отримання товару, підтверджена податкової накладної. Пункт 198.6, ст.198 ПК України передбачає лише одну підставу для зменшення податкового кредиту - відсутність податкової накладної.

Оскільки всі суми підтверджені податковими накладними у позивача не було підстав не включати їх в податковий кредит.

У суді знайшов підтвердження факт правомірності формування позивачем податкового кредиту за вересень 2012 року, і, таким чином, всі суми фактично сплачені і підтверджені податковими накладними, а тому, у позивача не було підстав не включати їх в податковий кредит.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що позивачем дотримано вимоги Податкового Кодексу України щодо права включення суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту за вересень 2012 року, що вказує на безпідставність заперечень відповідача та неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0013051502 від 04.12.2012 р. та задоволення адміністративного позову.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 24.01.2013 р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 ч.3 КАС України постанову у повному обсязі складено 25.01.2013 року.

Керуючись ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби №0013051502 від 04.12.2012 року про донарахування Публічному акціонерному товариству "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" податку на додану вартість у розмірі 1024505,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 512252,50 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" (ЄДРПОУ 03120667) 2146,00 грн. судового збору шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.