Рішення № 28832813, 22.01.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/203/2013 Головуючий у 1 інстанції - Кохановська З.С.

Суддя-доповідач - СоколоваВ.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Соколової В.В.,

суддів: Усика Г.І., Нежури В.А.,

при секретарі: Охневській Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27.08.2012 у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27.08.2012 позов Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого АДРЕСА_1, на користь ПрАТ «Європейський страховий альянс», код 19411125, страхове відшкодування у сумі 14 416 грн. 47 коп., судовий збір у сумі 144 грн. 16 коп. та витрати на ІТЗ розгляду справи у сумі 120 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність і необґрунтованість рішення суду у зв'язку із порушенням норм матеріального та процесуального права, в основу якого покладено недостовірні факти та неналежні документи, представлені стороною позивача. Апелянт зазначає, що суд безпідставно відмовив в задоволенні його клопотання про направлення запиту до відділення зв'язку на підтвердження того, що він по телефону повідомив страхову компанію про страховий випадок, а також в допиті свідків, які були на місці пригоди та могли б підтвердити даний факт. Також, відповідач посилається на те, що висновок № М11-301 на підставі якого було визначено суму збитків, складений з порушенням, зокрема, його не було повідомлено про проведення дослідження та вважає суму збитку завищеною. В зв'язку з наведеним, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в позові відмовити в повному обсязі.

Відповідач та його представник підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просили рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.

В судове засідання представник ПрАТ «Європейський страховий альянс» не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялись за відомою суду адресою, проте згідно даних поштового відділення адресат за вказаною адресою не знаходиться. Виходячи з положень ст.ст. 76 ч. 9, 303-1, 305 ч.2 ЦПК України, колегія суддів вважає за доцільне розглянути справу у відсутності вказаної особи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 03.10.2008 в м. Києві на перехресті вул. Т. Шамрила - Ризької - Дорогожицької, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, перед здійсненням маневру лівого повороту, не надав дорогу автомобілю «Рено», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який рухався по вул. Ризькій в зустрічному напрямку, в наслідок чого сталося зіткнення між вказаними автомобілями і останні зазнали механічних пошкоджень.

Вказані обставини, а також вина відповідача ОСОБА_2 встановлені постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17.11.2008 та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за порушення п. 16.6 ПДР України у вигляді штрафу в розмірі 68 гривень (а.с.8).

На даний час постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 17.11.2008 набрала законної сили, а тому зазначені обставини, відповідно до положень ч.3 ст.61 ЦПК України, не підлягають доказуванню.

14.07.2008 між ЗАТ «Європейський страховий альянс», назва якого змінена на ПрАТ «Європейський страховий альянс», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та Статутом Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (а.с. 81, 83-113) та ОСОБА_2 був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом № ВА/2303555, відповідно до якого ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 25500,00 грн., а франшиза становить 510,00 грн. (а.с.3).

Відповідно до звіту автотоварознавчого дослідження № М11-301 від 05.12.2011 виконаного ПП «ОСОБА_8», розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу автомобіля «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 становить 14 926,47 грн. (а.с. 37-41).

Згідно страхового акту № 4276/08/50/ЦВ04/01/2 від 11.12.2008, сума страхового відшкодування за ремонт автомобіля «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 становить 15 289,81 грн., враховуючи франшизу 510,00 грн. (а.с. 5).

На підставі вищевказаних документів ЗАТ «Європейський страховий альянс» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 14 779,81 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 501 від 29.01.2009 (а.с. 7).

Задовольняючи частково позовні вимоги ПрАТ «Європейський страховий альянс», суд першої інстанції виходив з того, що судовим рішенням встановлено неналежне виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань щодо належного повідомлення позивача про страховий випадок. Тому, керуючись ст.ст. 33,38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вважав доведеними заявлені позовні вимоги.

Колегія суддів вважає, обґрунтованими такі висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 6 цього Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю застрахованого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що 06.10.2008 потерпіла внаслідок ДТП особа ОСОБА_4 повідомив про подію ЗАТ «Європейський страховий альянс» (а.с.4). Проте, згідно службової записки від 12.04.2009, страхувальник ОСОБА_2, з відповідною заявою про ДТП не звернувся (а.с.9).

У зв'язку з настанням страхового випадку позивач, видатковим касовим ордером № 501 від 29.01.2009 здійснив виплату страхового відшкодування за ремонт автомобіля «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 на суму 14 779,81 гривні (а.с.7).

Відповідно до п. 33.1.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин між відповідачами), учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.

Відповідно до п. 38.1.1. «ґ» ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Як визначено ст. 993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Разом з тим, при ухваленні рішення, судом першої інстанції помилково застосовані положення п. 33.1.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції Закону від 17.02.2011, тоді коли необхідним є застосуванням положень чинних на момент виникнення правовідносин, які зазначені вище, в зв'язку з чим рішення суду, в порядку ст. 309 ЦПК України, підлягає зміні.

Однак, доводи апеляційної скарги щодо відсутності законодавчого положення про необхідність саме письмово повідомлення страховика застрахованою особою не звільняють його від обов'язку підтвердження виконання своїх зобов'язань.

Зокрема, посилання відповідача на те, що він, в день скоєння ДТП телефоном повідомив позивача про настання страхового випадку, підтверджується виключно показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були його пасажирами в момент ДТП та членами його родини (дружина і дочка дружини). Разом з тим, із показів даних свідків, допитаних апеляційним судом, вбачається, що події ДТП ними відображаються не в повному обсязі, що відповідач був застрахований в двох страхових компаніях по програмах: КАСКО та обов'язкової цивільно-правової відповідальності, що номер телефону набирав син відповідача, а розмову вів відповідач. Отже, їх твердження про повідомлення саме ПАТ «Європейський страховий альянс» викликають сумнів.

Згідно листа на запит суду ПрАТ «Київстар» інформація про надання телекомунікаційних послуг зберігається протягом трьох останніх років відповідно до строку позовної давності, що встановлений законодавством України, а тому надати інформацію щодо дзвінків абонентів за 2008 рік не можливо (а.с.75). Інших доказів, які б підтверджували факт звернення відповідача до позивача з повідомленням про настання страхового випадку суду представлено не було.

Інформація про обов'язок застрахованої особи повідомити страховика у триденний строк з дня ДТП та наслідки невиконання такого обов'язку міститься на звороті полісу із посиланням на норму Закону (а.с.54). Таким чином, відповідач був зобов'язаний вчинити дії щодо належного повідомлення страховика про настання страхового випадку. Посилання на телефонну розмову з представником позивача без зазначення його прізвища та без чіткого визначення номеру телефону на який було здійснено повідомлення, не може вважатися належним виконанням такого обов'язку.

Вирішуючи питання про розмір матеріальної шкоди завданої позивачу, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги висновок автотоварознавчого дослідження № М11-301 від 05.12.2011 виконаного ПП «ОСОБА_8», а посилання відповідача на той факт, що експертне дослідження проводилося без його участі не заслуговують увагу, оскільки п.5.2. «Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів» не встановлено обов'язкову участь заінтересованих осіб під час проведення оцінювачем дослідження, присутність при проведенні оцінювачем дослідження є правом особи.

В порядку ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, на спростування висновків дослідження проведеного ПП «ОСОБА_8» не надано жодного доказу, Звіт № М11-301 від 05.12.2011 не оскаржувався та не визнавався недійсним.

В оскаржуваному рішенні наведені мотиви, з яких суд надає перевагу одним доказам над іншими і його висновки в цій частині є обґрунтованими.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що висновки суду першої інстанції щодо доведеності позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону, зокрема, вірно визначив розмір витрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачів, оскільки ними надано докази, які підтверджують розмір понесених реальних збитків.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду підлягає зміні в частині застосування положень ст. 33Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції від 17.02.1011, в іншій частині рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 27.08.2012 - змінити.

В мотивувальній частині рішення виключити посилання на положення п.п.33.1.3, 33.1.2. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та застосувати положення п.п. 33.1.1., 33.1.2. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції чинній станом на час виникнення правовідносин 03.10.2008.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: