Справа № 2018/2439/2012
н/п 2/2018/1429/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2012 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Губської Я.В.
при секретарі Снісаренко І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: державний нотаріус Восьмої Харківської нотаріальної контори ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про скасування свідоцтва про право власності
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись з позовом до суду до ОСОБА_3 про скасування свідоцтва про право власності на Ѕ частину частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «Сокіл UА»в розмірі 47,5%, як на майно, що придбане в період шлюбу з померлим ОСОБА_7, видане державним нотаріусом Восьмої Харківської нотаріальної контори ОСОБА_4
В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що вони є батьками померлого ОСОБА_7, а відповідач його дружиною. 16.12.2009 року державний нотаріус їх повідомила, що було видано ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на Ѕ частину частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «Сокіл UА»в розмірі 47,5%, як на майно, що придбане в період шлюбу, з чим вони не погоджуються. Зазначають, що нотаріус неправомірно включила до складу спільної сумісної власності подружжя частку у статутному фонду підприємства, де їх син та відповідач були учасниками та видала свідоцтво на частину у статутному фонді підприємства в порядку розподілу майна подружжя, чим порушила їх права.
Представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача з позовними вимогами не погодилась, зазначаючи, що нотаріусом правомірно видано свідоцтво про право власності на частку у статутному фонді ТОВ «Сокіл UА», оскільки вона є спільною сумісною власністю подружжя.
Державний нотаріус Восьмої Харківської нотаріальної контори ОСОБА_4, заперечуючи проти позовних вимог зазначила, що ОСОБА_7 та ОСОБА_3 були учасниками ТОВ «Сокіл UА», відомостей про наявність шлюбного контракту меж ними немає, у зв'язку з чим кожен з них, відповідно до вимог ст. 61 СК України мали право власності на половину частки іншого подружжя.
Залучені до участі у справі треті особи - діти померлого ОСОБА_5, ОСОБА_6 проти позовних вимог заперечували та надали заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 були батьками померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7, а відповідач ОСОБА_3 -його дружиною з 1978 року.
Відповідно до представлених суду документів померлий ОСОБА_7 та ОСОБА_3 є засновниками та учасниками товариства з обмеженою відповідальністю «Сокіл UА».
Згідно статуту товариства в новій редакції частка ОСОБА_7 у статутному фонді товариства становить 95%, частка ОСОБА_3 -становить 5%. (а.с.231-240). Відомостей про наявність шлюбного контракту або інших доказів на наявність розподілу майна подружжя до смерті ОСОБА_7 суду не надано.
З матеріалів спадкової справи встановлено, що після смерті ОСОБА_7 до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини звернулись: дружина померлого ОСОБА_3, діти померлого ОСОБА_6, ОСОБА_5 та батьки померлого ОСОБА_1, ОСОБА_2
Діти ОСОБА_6, ОСОБА_5 відмовились від права на прийняття спадщини на користь матері ОСОБА_3
Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2009 року державним нотаріусом Восьмої Харківської нотаріальної контори за заявою ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право власності на Ѕ частку в спільному сумісному майні подружжя, придбаному подружжям за час шлюбу у вигляді частки у статутному фонді ТОВ «Сокіл UА», що складається з частки померлого у розмірі 95%. ( зареєстровано в реєстрі за № 1-2138)
При цьому, нотаріус, видаючи ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на частку у статутному фонду підприємства посилається на ст. 60 СК України та зазначає, що частка у статутному фонді ТОВ «Сокіл UА»в розмірі 95% є спільний сумісним майном подружжя і ОСОБА_3 належить право власності на Ѕ частку в спільному сумісному майні, придбаному подружжям за час шлюбу. (а.с.228)
Також, 16.12.2009 року було видано свідоцтво (реєстр. № 1-2140) про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке складається з Ѕ частини частки у статутному фонді ТОВ «Сокіл UА»в розмірі 47,5 %. На іншу частку у розмірі 47,5% отримала свідоцтво про право власності ОСОБА_3 (а.с.229).
Відповідно до вимог ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Вимогами ст. 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Статтею 12 Закону України від 19.09.1991 року «Про господарські товариства»встановлено, що власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство.
Тобто, на підставі зазначеного, можна зробити висновок, що вклад до статутного фонду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому частина частки у статутному фонді ТОВ «Сокіл UА», передана до статуту померлим ОСОБА_7 у вигляді 95% не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а є майном підприємства.
Аналогічна позиція викладена і в висновках, зазначених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».
Таким чином, проаналізувавши усі представлені сторонами докази, суд приходить до висновку, що свідоцтво про право власності, видане ОСОБА_3 16.12.2009 року нотаріусом Восьмої Харківської нотаріальної контори на Ѕ частину частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «Сокіл UА»в розмірі 47,5%, як на майно, що придбане в період шлюбу з померлим ОСОБА_7 є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Питання щодо спадкування частки в статутному капіталі між усіма спадкоємцями підлягає вирішенню з дотриманням вимог ст. 147 ЦК України та з врахуванням роз'яснень, викладених в Постанові Пленумі Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику про спадкування».
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє повне підтвердження в судовому засіданні, є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,169,212-215,218, 224-226 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
Скасувати свідоцтво про право власності на Ѕ частину частки у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю «Сокіл UА»в розмірі 47,5%, як на майно, що придбане в період шлюбу з померлим ОСОБА_7, видане державним нотаріусом Восьмої Харківської нотаріальної контори ОСОБА_4 16.12.2009 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя :
Судове рішення № 28832531, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 02.07.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2018/2439/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: