Рішення № 28830073, 28.11.2012, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 2-4564/11

(2/401/1016/12)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28.11.2012 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого -судді Спаї В.В.,

при секретареві - Пантелєєвій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку заочного розгляду справи цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 22 червня 2010 р. між Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір 1502.41425, відповідно до п. 1.1.,1.2 якого позивачем відповідачу-1 були надані грошові кошти шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача -1 за №2620301111039, відкритий в АТ «ПроКредит Банк», у розмірі 27170,00 (двадцять сім тисяч сто сімдесят) грн. на строк користування 24 (двадцять чотири) місяці із сплатою відсотків в розмірі 28 % річних. Факт надання позивачем відповідачу-1 кредитних коштів, за мінусом комісії (1 грн.), що була утримана Позивачем згідно п.п.1.2., 2.1 Кредитного договору, підтверджується меморіальним ордером №79603354/83045224/225265680/487 від 22.06.2010 р.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 кредитного договору відповідач-1 взяв на себе зобов'язання здійснювати погашення кредиту та сплачувати відсотки за його користування в порядку та строки згідно з Графіком повернення кредиту і сплати відсотків, що є Додатком №1 до Кредитного Договору.

Укладаючи договір, сторони за ним погодили, що (п. 5.3 кредитного договору), при порушені встановлених цим договором строків погашення грошових зобов'язань позичальник сплачує штрафну пеню у розмірі 0,5 % відсотка від суми непогашеної заборгованості, але не менше 15 гривень за кожний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду відповідач-1 порушив умови кредитного договору; істотним порушенням стороною договору є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом договору в частині своєчасної сплати кредиту та відсотків за ним, у зв'язку з чим станом на 10.05.2011 р. розмір заборгованості становить -35 360,69 грн., з яких: заборгованість по капіталу - 25139,79 грн., заборгованість по процентам по графіку - 2534,77 грн., заборгованість по процентам за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом - 740,32 грн., пеня - 6945,81 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_3 (відповідач-2) було укладено договір поруки від 22.06.2010 р. № 155098-ДП1. Відповідно до п. 2.1. Договору поруки відповідач-2 взяв на себе на добровільних засадах зобов'язання відповідати перед позивачем по зобов'язаннях відповідача-1 в повному обсязі цих зобов'язань, які виникають з умов Кредитного Договору з як солідарні боржники.

Згідно з п.2.2. договору поруки, встановлена договором порука у повному обсязі поширюється на зобов'язання Позичальника із врахуванням усіх змін та/або доповнень до кредитного договору з моменту набрання ними чинності.

Згідно з п. 3.2 договору поруки поручитель зобов'язався належно повністю виконати зобов'язання позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості позичальника у зв'язку із порушенням умов кредитного договору, а також неможливістю виконання ним його зобов'язань (смерть, тривалий виїзд за кордон та ін.). Кредитор може вимагати від поручителя дострокового виконання усіх зобов'язань Позичальника за наявності підстав для дострокового виконання, які встановлені умовами кредитного договору.

Оскільки статтею 543 ЦК України надано право позивачу вимагати виконання обов'язку (договірних зобов'язань) частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, то 01.02.11 р. позивач звернувся до відповідача-1 з письмовою вимогою про повне дострокове погашення кредиту, а до відповідача-2 - з вимогою про виконання зобов'язань за договором поруки, утім, з боку відповідачів вимоги не виконані.

У судове засідання позивач не з'явився, утім, в особі представника за довіреністю надав суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, та в якій не заперечував проти заочного розгляду справи та в якій просив суд повністю задовольнити поданий позов.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

У судове засідання відповідачі, належним чином повідомлені, повторно не з'явилися, причини неявки не повідомили, не надали заяви про розгляд справи у їх відсутності, не скористалися правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд у порядку ч. 1 ст. 224 ЦПК України за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Врахувавши заяву представника позивача та дослідивши докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст.ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за кредитним договором передбачена відповідальність відповідача -1, на підставі чого позивачем, на переконання суду, правомірно була нарахована пеня за несвоєчасне повернення кредиту та сплату процентів за його користування.

Разом з тим, виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику; відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Судом встановлено, що 22 червня 2010 р. між Публічним акціонерним товариством "ПроКредит Банк" та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір 1502.41425, відповідно до п. 1.1.,1.2 якого позивачем відповідачу-1 були надані грошові кошти шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача -1 за №2620301111039, відкритий в АТ «ПроКредит Банк», у розмірі 27 170,00 (двадцять сім тисяч сто сімдесят) грн. на строк користування 24 (двадцять чотири) місяці із сплатою відсотків в розмірі 28 % річних.

Факт надання позивачем ідповідачу-1 кредитних коштів, за мінусом комісії (1 грн.), що була утримана Позивачем згідно п.п.1.2., 2.1 Кредитного договору, підтверджується меморіальним ордером №79603354/83045224/225265680/487 від 22.06.2010 р.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 кредитного договору відповідач-1 взяв на себе зобов'язання здійснювати погашення кредиту та сплачувати відсотки за його користування в порядку та строки згідно з Графіком повернення кредиту і сплати відсотків, що є Додатком №1 до Кредитного Договору, та, укладаючи договір, сторони за ним погодили, що (п. 5.3 кредитного договору), при порушені встановлених цим договором строків погашення грошових зобов'язань позичальник сплачує штрафну пеню у розмірі 0,5 % відсотка від суми непогашеної заборгованості, але не менше 15 гривень за кожний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості. Утім, відповідач-1 порушив умови кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 10.05.2011 р. розмір заборгованості становить -35 360,69 грн., з яких: заборгованість по капіталу - 25139,79 грн., заборгованість по процентам по графіку - 2534,77 грн., заборгованість по процентам за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом - 740,32 грн., пеня - 6945,81 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_3 (відповідач-2) було укладено договір поруки від 22.06.2010 р. № 155098-ДП1. Відповідно до п. 2.1 договору поруки відповідач-2 взяв на себе на добровільних засадах зобов'язання відповідати перед позивачем по зобов'язаннях відповідача-1 в повному обсязі цих зобов'язань, які виникають з умов кредитного договору, як солідарні боржники.

Згідно з п.2.2. договору поруки, встановлена договором порука у повному обсязі поширюється на зобов'язання Позичальника із врахуванням усіх змін та/або доповнень до Кредитного договору з моменту набрання ними чинності.

У відповідності до статті 543 ЦК України позивач звернувся до відповідача-1 з письмовою вимогою про повне дострокове погашення кредиту, а до відповідача-2 - з вимогою про виконання зобов'язань за договором поруки, утім, з боку відповідачів вимоги не виконані.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК). У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю; водночас, при ухваленні рішення враховується те, що відповідачі не скористалися правом брати участь у судових засіданнях та правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд мав би змогу дійти до іншого висновку у справі.

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до вимог ст.ст. 88, 215 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІНН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»(ЄДРПОУ 21677333) заборгованості за кредитним договором №1502.41424 від 22.06.2010 р., в розмірі 35 360,69 грн., яка утворилася станом на 10.05.2011 р., та складається з наступного: заборгованість по капіталу -25 139,79 грн., заборгованість по процентам по Графіку -2534,77 грн., заборгованість по процентам за фактичне (неправомірне) користування простроченим капіталом -740,32 грн., пеня -6 945,81 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ІНН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»(ЄДРПОУ 21677333) судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 353,61 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України: рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя