Вирок № 28829394, 23.01.2013, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 2514/5274/12

Провадження № 1/740/18/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2013 рокум.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючої -судді Пантелієнко В.Г.,

при секретарі Філоненко О.В.,

з участю прокурора Данченко О.М., Лугової О.О.,

потерпілого ОСОБА_1

адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Ніжині справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Ніжина, українки, громадянки України, маючої вищу освіту, одруженої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, приватного підприємця, раніше судимої вироком Ніжинського міькрайонного суду від 17.11.2010 року за т. 364 ч.1, 366 ч.1, 191 ч.2, 191 ч.3 КК України до двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади керівника на 1рік 6 місяців, із застосуванням іспитового терміну 1рік; звільненої постановою Ніжинського міськрайсуду від 29.11.2011 року від відбування основної міри покарання, та знятої з обліку кримінально виконавчої інспекції 05.06.2012 року у зв'язку із закінченням додаткової міри покарання, проживаючої в АДРЕСА_1 у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

08.05.2012 року близько 11-ї години ОСОБА_3 прибула на вул. Орджонікідзе,1а в м. Ніжині, де використовуючи спецтехніку КП ВУКГ, а саме: автокран, під керуванням водія ОСОБА_4 та вантажний автомобіль «ЗІЛ-130»під керуванням водія ОСОБА_5, які не усвідомлювали факту викрадення майна ОСОБА_3 і не могли дати йому належної оцінки, таємно викрала металевий контейнер вартістю 5000 гривень, в якому знаходилась торгівельна палатка вартістю 700 гривень, розкладний металевий стіл для здійснення торгівлі довжиною 2 м, вартістю 180 гривень, 5 пар взуття жіночого з шкірзамінника вартістю 95 гривень за одну пару загальною вартістю 475 гривень, розкладний металевий стіл для здійснення торгівлі довжиною 2,5 м. вартістю 276 гривень, сидіння переднє від автомобіля «Москвич»вартістю 200 гривень, 4 дерев'яні підтовариники вартістю 30 гривень за один загальною сумою 120 гривень, що належало ОСОБА_1, після чого з місця вчинення злочину зникла завдавши ОСОБА_1 матеріальної шкоди на загальну суму 6957 гривень.

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину не визнала пояснивши, що злочину не вчиняла і жодного відношення до викрадення належного потерпілому майна не має. Вона у 2004 році придбала у невідомої особи контейнер для здійснення торгівельної діяльності, який було встановлено за її вказівкою на торгівельному майданчику по вул.. Орджонікідзе у м. Ніжині. З того часу вона жодного разу контейнером не користувалась. У травні 2012 року вона дізналась, що всіх власників, чиї контейнери перебувають у даному місці штрафують, тому вирішила позбутися його і попросила знайомих, які мають доступ до техніки відвезти його на металолом. При цьому сама не була присутня при погрузці контейнера, а приїхавши на металобазу та не маючи ключа від власного контейнера не заперечувала спиляти замок та визначити вагу контейнера, як металолому. За зданий контейнер вона отримала 1000 гривень від працівників метало бази. Цивільний позов заявлений ОСОБА_1 не визнала.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що у 2004 році придбав у ОСОБА_6 контейнер для зайняття торгівельною діяльністю, встановив його на торгівельному майданчику по вул.Орджонікідзе в м. Ніжині. До 08 травня 2012 року він регулярно здійснював торгівлю з власного контейнера продаючи чоловіче та жіноче взуття. 08 травня 2012 року йому зателефонували знайомі та повідомили що його контейнер грузять з місця де він встановлений, для транспортування в інше місце. По прибуттю майже одразу на місце свого контейнера вже не застав. Поряд стояли сусідні контейнери. За весь час його торгівельної діяльності на даному місці перебувало 4 контейнери, що відповідало трьом торговим точкам, бо один власник мав два контейнери. Коли він розпочав власне розслідування та приїхав на метало базу по вул.. Корчагіна у м. Ніжині що було після 14 години, він впізнав там свій контейнер в якому був спиляний замок та відсутнє все торгівельне обладнання яким він користувався, товар, пошкоджена електропроводка, та розбите скло, що було в дерев'яній рамі. Злочином йому заподіяна матеріальна шкода яка полягає у вартості контейнера, що переобладнаний під торгівельний кіоск, торгівельної палатки, що в ньому знаходилась, двох металевих столів, автомобільного крісла, чотирьох дерев'яних піддонів, п'яти пар жіночих босоніжок. Після крадіжки він був змушений укласти договір на оренду нежитлового приміщення з ТОВ «Ніжинський коопринок»за що щомісячно сплачував по 470 гривень, витративши 2350 гривень та змушений був укласти договір на охорону майна з ТОВ «ДІОН ТОП ПЛЮС», за що платив щомісячно по 65 гривень, витративши 325 гривень, просив стягнути також втрату мінімальної заробітної плати в сумі 1094 гривні, оплату судово-товарознавчої експертизи в сумі 315 гривень. Діями ОСОБА_3 йому заподіяна моральна шкода так як він був змушений доводити правомірність права власності на власний контейнер, доводити свою правоту, що його принижувало, а підсудна почала його тероризувати, звертаючись у всілякі інстанції зі скаргами і наклепами, що потребувало від нього додаткових зусиль. Крім того під час розгляду справи мав гіпертензивний криз, зважаючи на зухвалу поведінку підсудної та проходив відповідне лікування на що витратив додатково 1868,30 грн. Моральну шкоду оцінює у 5000 гривень. Просив стягнути з підсудної 13 752 гривень матеріальної шкоди.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що працює автокранівщиком в КП ВУКГ м. Ніжина. 08.05.2012 року близько 10-ї години за направленням працівника екології приїхав на вул. Орджонікідзе в м. Ніжині, де за вказівкою раніше невідомої йому жінки автокраном здійснив погрузку металевого контейнера на причіп автомобіля «ЗІЛ».

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що працює головним енергетиком в КП ВУКГ м. Ніжина. 08.05.2012 року на прохання ОСОБА_3 направив автомобіль та автокран підприємства на вул. Орджонікідзе в м. Ніжині де було погружено металевий контейнер на який вказала ОСОБА_3, та доставлено до пункту прийому металобрухту.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що працює водієм вантажного автомобіля в КП ВУКГ м. Ніжина. 08.05.2012 року близько 10-ї години за усною вказівкою ОСОБА_7 поїхав на вул. Орджонікідзе в м. Ніжині, де за вказівкою раніше невідомої йому жінки було здійснено погрузку металевого контейнера на причіп автомобіля «ЗІЛ», який він за вказівкою останньої відвіз в пункт прийому металобрухту по вул. Корчагіна в м. Ніжині.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що в 2004 році продала металевий контейнер світлого кольору у добротному стані переобладнаний під торговий кіоск ОСОБА_1 за 6 тисяч гривень. Пізніше бачила цей контейнер на торговій площі по вул. Орджонікідзе в м. Ніжині, і бачила що в ньому торгує ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що з осені 2004 року торгував біля контейнера ОСОБА_1 У них був однаковий товар і ОСОБА_1 дозволяв йому дещо зберігати в своєму контейнері. Напередодні викрадення контейнера він забирав з контейнера свої речі і бачив що там залишалось торгове обладнання ОСОБА_1, палатка, автомобільне крісло, взуття, столи.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що здійснював торгівлю на території торгівельного майданчика по вул. Орджонікідзе,1а в м. Ніжині поруч з ОСОБА_1. Потерпілий довгий час користувався контейнером, зберігав у ньому речі. В ньому була торгівельна палатка, якою потерпілий часто користувався, залишки неходового взуття, 2 металеві столи, крісло автомобільне.

Свідок ОСОБА_10 пояснила що здійснювала торгівлю поруч із ОСОБА_1 протягом останніх 8 років. Контейнер потерпілого був сірого кольору, стояв осторонь інших. Пустих та нічийних контейнерів на площадці не було. Всі контейнери мали своїх господарів, які ними користувались в певний час.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що в 2004 році ОСОБА_6, яка є її сусідкою, продала металевий контейнер переобладнаний під торговий кіоск невідомому чоловіку.

Свідок ОСОБА_12 дала пояснення аналогічні свідку ОСОБА_11

Свідок ОСОБА_13 який працює контролером ДКП «Комунальний ринок»в судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_1 належав металевий контейнер розташований на території торгівельного майданчика по вул. Орджонікідзе,1а в м. Ніжині. Потерпілий сплачував за торгівлю ринковий збір. Контейнер мав сірий колір, стояв окремо від інших. При цьому всі контейнери використовувались власниками, які або зберігали в них товар або торгували. Безхазяйних не було. Всі об'єкти, які знаходились на даній території були під наглядом і контролем.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що вона знайома з ОСОБА_3 з 2004 року з її слів знає що остання придбала 3-х тонний контейнер для власних потреб, і невідомий їй чоловік перевіз та встановив його на ринку по вул.. Орджонікідзе 1. Вона була присутня, коли ОСОБА_3 віддавала за контейнер 50 доларів США, в рахунок остаточного розрахунку.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що 08.05.2012 року після 10 години на територію ТОВ «МЕТАЛ-КОМ», на вантажному автомобілі привезли контейнер для здачі на металобрухт. Коли під'їхала власниця документи на контейнер в неї не питали , вона повідомила, що має намір здати його на металобрухт. Так як він давно хотів придбати такий контейнер для власних потреб, запропонував ОСОБА_3 після зважування контейнера 1000 гривень власних грошей, гроші вона забрала. Контейнер був замкнений, тому він попросив дати йому ключі, на що ОСОБА_3 повідомила, що ключів у неї немає і дала дозвіл на спилювання замка. В контейнері було побите скло від рами, що побилось при транспортуванні. Були якісь коробки та речі. Жінка сказала щоб все викинули на смітник. Про те, що контейнер крадений він дізнався від працівників міліції.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що працює різником металу ТОВ «МЕТАЛ-КОМ», 08.05.2012 року близько 11-ї години він за допомогою автогену зрізав замок з металевого контейнера, який ОСОБА_3 привезла для здачі на металобрухт. Після зрізання замка контейнер зачепили краном все що в ньому було висипали на сміття щоб спалити. В контейнері були якісь речі та автомобільне крісло.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_19, яка проводила судово товарознавчу експертизу вартості майна, пояснила, що при вирішенні питань зазначених в постанові слідчого про призначення експертизи, вона здійснювала аналіз цін на перелічені предмети керуючись цінами що діяли на споживчому ринку України з врахуванням Інтернет-сайтів та цін вказаних у примірниках. При оцінці контейнера фізичний знос не застосовувався, так як бралась середня вартість контейнера бувшого у використанні.

Незважаючи на те, що підсудна ОСОБА_3 свою вину у вчиненні таємного викрадення майна належного ОСОБА_1 не визнала, суд вважає її вина у вчиненні крадіжки доведена наступними обставинами справи.

Відповідно до протоколу прийняття заяви потерпілого ОСОБА_1 (а.с. 12) 08.05.2012 року невідомі особи викрали належний йому торговий контейнер в якому містились його речі.

Відповідно до постанови слідчого від 26.06.2012 року ОСОБА_1 визнаний потерпілим (а.с 67).

Протоколом огляду місця події та ілюстрованою таблицею до нього від 08.05.2012 року (а.с. 16-19) доводиться, що на території ТОВ «МЕТАЛ-КОМ»було виявлено належний ОСОБА_1 металевий контейнер білого кольору без належних потерпілому речей.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності НОМЕР_1 ОСОБА_1 є підприємцем без створення юридичної особи (а.с 45).

Згідно довідки ДКП «Комунальний ринок»від 24.09.2004 року приватному підприємцю ОСОБА_1 надано дозвіл на ввезення одного торгового контейнера на територію ДКП «Комунальний ринок»по вул. Орджонікідзе (а.с 45).

Договором оренди торгового місця О-3 від 01 жовтня 2007 року передбачено, що ДКП «Комунальний ринок»передало, а ОСОБА_1 прийняв в строкове платне користування індивідуально визначений об'єкт «торгове місце»НОМЕР_2, яке розташоване на території ДКП «Комунальний ринок»вул. Орджонікідзе і знаходиться на балансі орендодавця (а.с 46).

Таким чином суд вважає встановленим той факт, що викрадений металевий контейнер належить потерпілому ОСОБА_1.

Твердження ОСОБА_3, під час проведення очної ставки між нею та ОСОБА_1 15.08.2012 року, про те, що викрадений контейнер належить їй жодним доказом не підтверджено (а.с 135-139).

Висновком судово-товарознавчої експертизи № С-213 від 13.09.2012 року (а.с 145) підтверджується вартість викраденого станом на 08.05.2012 року: металевого контейнера -5000 гривень; палатки торгівельної -700 гривень; п'яти пар босоніжок- 475 гривень; металевого розкладного столу для торгівлі довжиною 2 м.-186 гривень; металевого розкладного столу для торгівлі довжиною 2,5 м.-276 гривень; сидіння переднього від автомобіля «Москвич-412»- 200 гривень; чотирьох дерев'яних підтоварників -120 гривень, тобто залишкова вартість викраденого майна з урахуванням відсотку зношування станом на 08.05.2012 року становить 6957 гривень.

Перевіреними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_7 підтверджується, що на прохання ОСОБА_3 він направив спецтехніку КП ВУКГ перевезти металевий контейнер з вул. Орджонікідзе,1а в м. Ніжині на пункт прийому металобрухту.

Показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 доводиться, що саме ОСОБА_3 вказала на контейнер, який було перевезено в пункт прийому металобрухту.

Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 підтвердили, що в ТОВ «МЕТАЛ-КОМ»ОСОБА_3 повідомила, що здає на металобрухт належний їй контейнер і дала дозвіл зрізати з нього замок.

Хоча судовому засіданні ОСОБА_3 стверджувала що вона у 2004 році придбала та мала власний контейнер, після чого встановила його на ринку по вул. Орджонікідзе в м. Ніжині, де він знаходився весь час, однак в судовому засіданні не змогла вказати особу у якої вона придбала контейнер, в той час як потерпілий вказав на придбання контейнера у ОСОБА_6, яка в судовому засіданні підтвердила обставини продажу належного їй контейнера. Допитані в судовому засіданні сусіди ОСОБА_6 - ОСОБА_18 та ОСОБА_12 підтвердили наявність у неї контейнера, який вона продала у 2004 році.

В ході проведення впізнання свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_12 серед трьох інших впізнали контейнер, що належав ОСОБА_6 (а.с 122-125, 127-130).

В ході проведення впізнання свідок ОСОБА_6 впізнала серед трьох інших той, що вона продала ОСОБА_1 (а.с 117-120).

Крім того відповідно до пояснень контролера ринку ОСОБА_13 всі контейнери які були на ринку були під наглядом та контролем, їх кількість була обмежена 3-4 штуками, вони були на виду, і контейнерів якими ніхто не користувався не було, що спростовує твердження ОСОБА_3 про перебування належного їй контейнера, яким ніхто не користувався, на території ринку по вул.. Одрженікідзе в м. Ніжині.

Хоча під час розгляду справи в судове засіданні ОСОБА_3 надала довідку , відповідно до якої мала право ввозу одного торгового контейнера на територію ДКП «Комунальний ринок», однак її пояснення щодо особи яка видала дану довідку, прізвище якої не вказано, ставлять під сумнів правдивість зазначеної в ній інформації. Довідка не містить реквізити підприємства що її видало, посаду та прізвище особи яка її видала, та будь-які данні про її реєстрацію. Крім того, наявність права на ввіз контейнера не свідчить про реалізацію підсудною такого права.

Крім того в поясненнях що давала підсудна на стадії слідства під час допиту в якості свідка (а.с. 133) та очної ставки з потерпілим (а.с. 135-139) вона стверджувала що віддала довідку про право на ввіз контейнера чоловікові у якого придбала контейнер, особу якого не знає, і він довідку не повертав, в той же час власноручно надала в судове засідання зазначену довідку .

Зазначені протиріччя на думку суду спростовують версію підсудної щодо наявності у неї контейнера взагалі і тим паче перебування на території комунального ринку контейнера, який їй належить.

Дане твердження підсудної суд розцінює як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення, що здійснювався підсудною з метою уникнути відповідальності.

У судовому засіданні за клопотанням підсудної була допитана в якості свідка ОСОБА_14, яка пояснила, що була присутня під час разрахунку підсудної з особою чоловічої статі, за контейнер що був встановлений останнім по вул. Орджонікідзе1 на території комунального ринку. Однак суд критично сприймає показання даного свідка, оскільки свідок працює в підпорядкуванні підсудної в агентстві нерухомості, та має зацікавленість допомогти останній уникнути відповідальності.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 вказали на те, що належний ОСОБА_1 металевий контейнер був переобладнаний під кіоск для торгівлі і підтвердили про наявність речей, які знаходились в ньому на момент вчинення крадіжки, а саме торгівельної палатки, двох металевих розкладних столів для торгівлі , сидіння автомобіля, дощаного полу, взуття з шкірзамінника. Саме такі речі були в контейнері який за вказівкою ОСОБА_3 привезли на метало базу, про що в своїх поясненнях на стадії слідства (а.с. 113,109) та в судовому засіданні повідомили свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_15

Вартість майна що знаходилось в контейнері та вартість самого контейнера доводиться висновком судово-товарознавчої експертизи №С-213 від 13.09.2012 року, відповідно до якого залишкова вартість викраденого майна з урахуванням відсотку зношування станом на 08.05.2012 року становить 6957 гривень.

Тому на думку суду позиція підсудної ОСОБА_3 про непричетність до таємного викрадення майна належного ОСОБА_1 обрана нею з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин.

Зваживши в сукупності всі наявні та досліджені докази, суд вважає вина ОСОБА_3 доведена повністю, її дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_1 за що вона має нести відповідальність.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - який відноситься до злочинів середньої тяжкості; особу винної, яка позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні неповнолітню дитину та здійснює догляд за хворим братом, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання судом не встановлено. Суд також враховує що ОСОБА_3 має непогашену судимість за попередній злочин, оскільки була звільнена від відбуття додаткового покарання призначеного вироком суду 05.06.2012 року, а даний злочин вчинено нею 08.05.2012 року, тобто в період відбуття додаткового покарання у виді позбавлення права займати керівні посади. Тому суд дійшов висновку про необхідність призначення їй покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.. 75 КК України звільнивши її від відбування покарання з випробовуванням.

Цивільний позов заявлений ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди та моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Вартість викраденого майна у потерпілого у сумі 6957 гривень підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи № С-213 від 13 вересня 2012 року, витрати понесені потерпілим у сумі 312 гривень за оплату експертизи, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та доводяться квитанцією(а.с. 19 т.2).

Що стосується витрат на оплату оренди нежитлового приміщення для торгівлі, на охорону вказаного нежитлового приміщення, втраченої мінімальної заробітної плати, то зазначені витрати не підлягають відшкодуванню, оскільки як пояснив сам підсудний через декілька днів всі особи, які здійснювали торгівельну діяльність у зазначеному місці припилили торгівлю та забрали належні їм контейнери, тому припинення здійснення торгівельної діяльності потерпілим у даному місці не перебуває у причинному зв'язку із злочином вчиненим підсудною, а тому витрати потерпілого понесені у зв'язку із облаштування нового торгівельного місця підсудною не заподіяні.

Крім того потерпілий доповнив позовні вимоги та просив стягнути вартість лікування, яке проходив під час розгляду справи, у сумі 1868,30 гривень, яке потребував у зв'язку із зухвалими діями підсудної щодо непричетності до крадіжки. Однак із наданого до суду епікризу з історії хвороби ОСОБА_1 (а.с. 55 т.2) не вбачається, що його перебування на лікуванні з 24.11.12 року по 11.12.12 року пов'язано з діями підсудної ОСОБА_3, суд не може з власної ініціативи зробити висновок про причинний зв'язок між витратами потерпілого на лікування та вчиненим злочином, оскільки вказівки про це не містить жодний поданий до суду документ.

Незважаючи на це, суд вважає доведеними вимоги ОСОБА_1 щодо заподіяння йому злочином моральної шкоди, так як в судовому засіданні знайшли підтвердження обставини, на які він посилався як на докази заподіяння моральної шкоди. Так на думку суду були порушені його звичайні життєві зв'язки, він переніс стрес, хвилювання, обурення, йому доводилось доводити належність викраденого майна саме йому, оскільки підсудна цю обставину заперечувала, він особисто в день вчинення злочину сприяв виявленню викраденого контейнера, на даний час не може користуватись контейнером належним йому, у зв'язку із пошкодженням. Так як потерпілий є інвалідом Армії, має ряд захворювань, то суд не виключає можливість їх загострення від стресу, отриманого скоєнням зухвалого злочину. З врахуванням викладеного та засад розумності і справедливості суд вважає потерпілий поніс моральні страждання які суд оцінює у 3 000 гривень.

Так як потерпілий відмовився отримувати контейнер, який зберігається як речовий доказ на території ТОВ «МЕТАЛ-КОМ», у зв'язку з пошкодженням електро проводки, скла, підлоги, суд вважає даний контейнер, не може використовуватись без відновлювального ремонту за призначенням, тому він має бути реалізований як металобрухт, а кошти вилучені за його вартість, слід зарахувати в рахунок відшкодування шкоди потерпілому, розмір якої визначено судом.

Керуючись ст. ст.323, 324 КПК України

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винною та засудити за ч. 1 ст. 185 КК України призначивши покарання у виді одного року шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання встановивши їй іспитовий строк один рік.

Міру запобіжного заходу обрану ОСОБА_3 у вигляді підписки про невиїзд, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в порядку задоволення цивільного позову - 6957 (шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) гривень матеріальної шкоди; 3000(три тисячі) гривень моральної шкоди та 312 (триста дванадцять) гривень витрат понесених по оплаті судово-товарознавчої експертизи, а всього 10269 (десять тисяч двісті шістдесят дев'ять) гривень.

Речовий доказ по справі: металевий контейнер, що зберігається на території ТОВ «МЕТАЛ-КОМ»в м. Ніжин вул. Корчагіна,4 -реалізувати як металобрухт, а вилучені від реалізації кошти повернути потерпілому ОСОБА_1, зарахувавши їх у розмір відшкодування шкоди визначений судом.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя Ніжинського

міськрайонного суду В.Г. Пантелієнко