Рішення № 28827292, 15.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-50/16418-2012 15.01.13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп»

до страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

про стягнення 58 838,60 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Годованець К.П. (дов. №17 від 01.10.2012)

Від відповідача Пономарьов А.О. (дов. № 2912/12-40 від 29.12.2012)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп» (надалі- ТОВ «Рентал Груп») звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до страхового товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія» (надалі - СТзДВ «Гарантія») про стягнення 58 838,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що СТзДВ «Гарантія» на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно - правовової відповідальності власників наземних транспортів АА № 6061036 від 12.08.2011 внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) не було виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Шкода Фабія», д.н. АА 7326 ІН.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.11.2012 порушено провадження у справі № 5011-50/16418-2012, розгляд справи призначено на 05.12.2012.

Представник позивача в судове засідання 05.12.2012 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 05.12.2012 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, а тому суд ухвалою розгляд справи відклав на 26.12.2012.

Представник позивача в судове засідання 26.12.2012 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 26.12.2012 з'явився, позовні вимоги не визнав та подав відзив. Судом оголошено перерву на підставі ч.3 ст.77 ГПК України на 15.01.2013.

Представник позивача 15.01.2013 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 15.01.2013 з'явився, позовні вимоги не підтримав та просив їх не задовольняти.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2011 на перехресті вул. Дніпровський Узвіз - Дніпровській проїзд в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів : автомобіля «Шкода Фабія», д. н. АА 7326 ІН та автомобіля «БМВ», д. н. АА 2265 ОМ.

Із довідки ВДАІ Печерського РУ № 8896973 (вих. від 02.02.2012 № 100) про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «БМВ», д. н. АА 2265 ОМ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Шкода Фабія», д. н. АА 7326 ІН, що належить ТОВ «Рентал Груп» знаходився під керуванням власника та водія Мітіна Є.В.

Згідно з постановою Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2011 (справа № 3-5925/11) Мітіна Є.В. за вчинення вказаного ДТП було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Вина Мітіна Є.В. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «БМВ», д. н. АА 2265 ОМ ним відшкодовується.

Цивільно-правова відповідальність Мітіна Є.В., як власника даного автомобіля, на дату ДТП була застрахована СТзДВ «Гарантія» згідно із полісу обов'язкового страхування цивільно - правовової відповідальності власників наземних транспортів АА № 6061036 від 12.08.2011, що підтверджується довідкою МТСБУ № 31401/7-3-11 від 03.12.2012.

21.12.2011 Позивач звернувся до СТзДВ «Гарантія» із заявою про настання страхового випадку, заяву про виплату страхового відшкодування та ряд інших необхідних згідно договору документів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

14.09.2012 СТзДВ «Гарантія» листом вих..№2261 повідомило відповідача про розгляд повідомлення про страхове відшкодування, про що складено Страховий акт № 1473-ЦВ/2011 та було виплачено страхове відшкодування у розмірі 49 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10306 від 31.10.2012.

Згідно штампу відділу документального забезпечення господарського суду м. Києва, позивач звернувся до суду 15.11.2012, страхове відшкодування було виплачено відповідачем 31.10.2012, тобто до подання позовної заяви, а тому провадження у справі необхідно припинити на підставі ст. 80 ГПК України - за відсутністю предмету спору.

Щодо вимог про стягнення про стягнення 3% річних та пені, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема із завдання майнової шкоди.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, способи відшкодування шкоди обирає потерпілий, а в даному випадку відшкодування шкоди позивачу здійснювалося в грошовому виразі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку викладеним, суд погоджується з вимогами позивача про правомірність правової природи вимоги про стягнення 3% річних в спірних правовідносинах, оскільки положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо стягнення 3% річних, нарахованих на суму несвоєчасно виконаного страхового відшкодування застосовується в разі порушення як договірних так і позадоговірних грошових зобов'язань, в тому числі і до зобов'язань по відшкодуванню шкоди, незалежно від підстав виникнення, визначених статтею 11 ЦК України.

Оскільки позивач звернувся до СТзДВ «Гарантія» із заявою про настання страхового випадку 21.12.2011, то строк виконання зобов'язань є 21.03.2012. Відповідач сплатив основний борг у розмірі 49 000,00 грн. 31.10.2012. Виходячи з цього суд звертає увагу на необхідність перерахування нарахованих 3% річних.

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів4900021.03.2012 - 30.10.20122243 %902.14Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 902.14 грн.

Що стосується позовної вимоги про стягнення 5 698,80 грн. пені, нарахованої позивачем на суму страхового відшкодування, виплаченого з простроченням іншим страховиком, то Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які застосовуються до спірних правовідносин, не передбачено розмір неустойки (пені) у разі особи, якій завдано шкоду до страхової компанії, відповідальної за шкоду, заподіяну винуватцем ДТП, а договірні відносини між сторонами відсутні, відтак, відсутні і правові підстави для стягнення пені.Наведене випливає з вимог ст. 547 та п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, відповідно до яких правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі і щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вичнений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом, письмовий правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (пені) між сторонами у справі не вчинявся, а розмір пені договором або актом цивільного законодавства в спірних правовідносинах сторін також не встановлено, що виключає правові підстави для стягнення 5 698,80 пені.Враховуючи п.37.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким встановлено, що за кожний день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня, оскільки вказана норма регулює відносини страховика і страхувальника за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а позивач не є суб'єктом такого договору.

Також, відповідно до ст. 44 ГПК України встановлено точний перелік витрат, які можуть бути покладені на відповідача. Послуги представника за довіреністю не входять в даний перелік. Виходячи з цього не має законних підстав для стягнення з СТзДВ «Гарантія» на користь ТОВ «Рентал Груп» понесених витрат за надання правової допомоги.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено розрахунок суми судового збору. За подання аналогічних позовних заяв до господарського суду м. Києва встановлено розмір судового збору 1 609,50 грн.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на відповідача в сумі 24 грн.14 коп., на позивача - 1 585 грн. 36 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 80,82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження в частині стягнення з СТзДВ «Гарантія» на користь ТОВ «Рентал Груп» основного боргу 49 000,00 грн. за відсутністю предмету спору.

2. В іншій частині позов товариства з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп» задовольнити частково.

3. Стягнути з страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд.56,оф.13, ідентифікаційний код 21130899) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рентал Груп» (03062, м. Київ, Святошинський р-н, проспект Перемоги, буд.67, ідентифікаційний код 35081565) суму 3% річних у розмірі 902 (дев'ятсот дві) грн. 14 коп. та судовий збір у розмірі 24 (двадцять чотири) грн.14 коп.

4. В решті частині позову - відмовити.

5. Видати наказ.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

7. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Л.Д. Головатюк

Дата підписання повного тексту рішення - 25.01.2013