Рішення № 28826970, 24.01.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.13р. Справа № 17/5005/9945/2012За позовом Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради , м. Дніпропетровськ

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 376, м. Дніпропетровськ

про стягнення 53 115 грн. 51 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Жарова В.В., довір. №8 від 03.01.13р.;

від відповідача: Тарвід Н.В., голова правління, протокол № 01 від 28.02.01р.;

в судовому засіданні присутня Гапоненко Л.Ю., паспорт АК 332686 виданий Красногвардійським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 30.10.98р.

Суть спору:

Комунальне підприємство "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 376 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 53 115 грн. 51 коп. за договором на відпуск теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання № 35-ТГВ від 24.10.2003р.

Відповідач проти позовних вимог не заперечує. Заявою (вих. № 376/4 від 16.01.13р.) посилається на погашення основної заборгованості перед позивачем та просить суд зменшити розмір інфляційних витрат, 3% річних та пені.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

Встановив:

24.10.2003 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) було укладено договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання № 35-ТГВ (далі - Договір).

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Договір укладений на строк з 24.10.2003р. по 31.12.2004р. Строк дії договору автоматично вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін не виявила бажання розірвати його, повідомивши іншу сторону у письмовому вигляді не пізніше місяця до закінчення строку дії договору (п.8.1 Договору).

Згідно п.1.1 Договору постачальник згідно СниП 2.04.07-86 «Теплові мережі» здійснює відпуск теплової енергії для потреб центрального опалення, та гарячого водопостачання, по об`єктам, розташованим за адресами: вул. Суворова, 7.

Нарахування плати за теплову енергію здійснюється постачальником на підставі тарифів, затверджених місцевими органами самоврядування, а саме на підставі рішення № 2057 від 19.09.02. тариф на 1 Гкал теплової енергії становить 63,05 грн.(п.2.1 Договору).

За відсутності лічильних пристроїв чи проектного навантаження споживач сплачує за фактично спожиту теплову енергію з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря згідно розрахунку до договору в такому порядку:

- розрахунковим періодом для оплати тепло енергії є календарний місяць;

- в перших числах місяця споживачу пред'являється рахунок на оплату теплової енергії за показниками передбаченими в п.1.3. цього Договору (п.5.1 Договору).

На виконання умов Договору позивачем здійснено постачання теплової енергії на об'єкт відповідача в період з 01.11.2011р. по 30.10.2012р. та виставлено на оплату рахунки (а.с. 9-14), які не сплачені відповідачем, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 45 447,36 грн.

Згідно положень ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Між тим, заявою від (вих. № 376/4 від 16.01.13р.) відповідач повідомив про погашення основного боргу в ході розгляду спору (після порушення провадження у справі), що підтверджується копіями наявних в матеріалах справи угоди №115 про поступку права на вимогу від 03.12.12р. на суму 39 210,47 грн. (а.с.40) та платіжного доручення № 52 від 07.12.12р. про сплату заборгованості за теплопостачання у розмірі 6 236,89 грн. (а.с. 48), отже грошові зобов'язання на суму 45 447, 36 грн., в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст.80 ч.1 п.1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодекс України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Пунктом 5.2 Договору встановлено, що споживач здійснює оплату за теплову енергію щомісячно у триденний строк з моменту отримання рахунку від постачальника. У випадку несплати рахунку споживачем в строк не більше десяти днів споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Так, на підставі умов п. 5.2. Договору та приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 5 126,71 грн. за період з 07.05.12 р. по 30.10.12 р., 3% річних в розмірі 1 707,71 грн. за період 25.12.11р. по 30.10.12р. та збитки від інфляції на суму 833,73 грн. за період з листопада 2011 року по жовтень 2012 року, що відображається в обґрунтованому розрахунку позивача (а.с.15,17).

В судовому засіданні відповідач заявив клопотання про зменшення розміру пені.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За приписами ч.1 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З урахуванням того, що позивач проти клопотання відповідача не заперечує, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 10% від належної до стягнення суми, що буде становити суму 512,67 грн., а у стягненні решти - відмовити.

Заявлені ж до стягнення суми інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Наведене є підставою для часткового задоволення позову.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що за умовами ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення такого збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07. 2011 року.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі закриття провадження у справі.

За умовами ч. 3 ст. 7 цього ж Закону, повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", а саме приписів п. 4.12, у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

За таких обставин, оскільки провадження у справі підлягає припиненню в частині суми 45 447,36 грн. основного боргу згідно приписів ст. 80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України Комунальному підприємству "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради суму судового збору в розмірі 1 377, 14 грн. (одна тисяча триста сімдесят сім грн. 14 коп.), зарахованого на підставі платіжного доручення №2669 від 07.11.2012р. про сплату судового збору в розмірі 1 609,50 грн., оригінал якого наявний у матеріалах справи.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судового збору в частині задоволених позовних вимог, з урахуванням зменшеної суми пені, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 376 (49089, м.Дніпропетровськ, вул.Суворова, 7; ЄДРПОУ 219930720) на користь Комунального підприємства "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Макарова, 32; ЄДРПОУ 32560611) суму 512,67 грн. (п'ятсот дванадцять грн. 67 коп.) пені, 833,73 грн. (вісімсот тридцять три грн. 73 коп.) збитків від інфляції, 1 707,71 грн. (одна тисяча сімсот сім 71 коп.) трьох відсотків річних, 232,36 грн. (двісті тридцять дві грн. 36 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В частині позовних вимог щодо стягнення суми 45 447,36 грн. основного боргу провадження у справі - припинити.

В решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Винести ухвалу про повернення з Державного бюджету України Приватному підприємству Комунальному підприємству "Транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Макарова, 32; ЄДРПОУ 32560611) суму судового збору в розмірі 1 377, 14 грн. (одна тисяча триста сімдесят сім грн. 14 коп.), зарахованого на підставі платіжного доручення №2669 від 07.11.2012р. про сплату судового збору в розмірі 1 609,50 грн., оригінал якого наявний в матеріалах справи №17/5005/9945/2012.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В.Суховаров