Ухвала суду № 28824874, 31.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2012 р. справа № 1170/2а-2033/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року по справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2011 року позивач звернувся до суду з Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області від 28.01.2011 року № 0000051700 на суму 41 650,00 грн. та № 0000061700 на суму 69 222,00 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.11.2008 року Виконавчим комітетом Знам'янської міської ради Кіровоградської області ОСОБА_1 було зареєстровано як фізичну особу -підприємця; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 (а.с.6).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.11.2008 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 06.11.2008 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт № 7/2/1710/НОМЕР_3 від 13 січня 2011 року (а.с.7-18).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000051700 від 28.01.2011 року (а.с.19) про сплату податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 41650,00 грн. (за основним платежем -33320,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -8330,00 грн.), №0000061700 від 28.01.2011 року (а.с.20) про сплату податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 69222,33 грн. (за основним платежем -55377,86 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -13844,47 грн.).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"№889-ІУ від 22.05.2003 року, ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" (із змінами та доповненнями) від 29.12.1992 року №13-92, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"від 28.12.1994 року №334/94-ВР, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 33320,00 грн.;

- підпункту 7.4.1, пункту 7.4.4 пункту 7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" в результаті чого донараховано податок на додану вартість в сумі 55377,86 грн..

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 до декларації про доходи за грудень 2009 року включив витрати по придбанню бітуму від ТОВ "Фірма Бізон"(код ЄДРПОУ 21917151) згідно видаткових накладних від 30.12.2009 року №402 на загальну суму 89 600,00 грн., в тому числі ПДВ 14 933,33 грн., від 07.12.2009 року №357 на загальну суму 176 960,00 грн., в тому числі ПДВ 29 493,33 грн.. Згідно наданих для перевірки документів розрахунки за отриманий бітум проводилися за готівкові кошти на загальну суму 266 560,00 грн., в тому числі по квитанції до прибуткового касового ордера від 30.12.2009 року №795 на суму 89 600,00 грн., по квитанції до прибуткового касового ордера від 07.12.2009 року №783 на суму 87 360,00 грн., по квитанції до прибуткового касового ордера від 02.12.2009 року без номера на суму 89 600,00 грн. Призначення платежів "передоплата за бітум".

Також в Акті перевірки №7/2/1710/НОМЕР_3 від 13.01.2011 року зазначено, що за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено включення ФОП ОСОБА_1 до податкового кредиту сум податку на додану вартість, які не внесені його контрагентом ТОВ "Фірма Бізон" (код 21917151, ПІН 219171504659) до податкових зобов'язань за грудень 2009 року відповідно до податкових накладних:

- № 171 від 02.12.2009 року на загальну суму 89600,00 грн., у тому числі ПДВ 14933,33 грн. (а.с.21);

- № 180 від 07.12.2009 року на загальну суму 87360,00 грн., у тому числі ПДВ 14560,00 грн. (а.с.22);

- № 186 від 30.12.2009 року на загальну суму 89600,00 грн., у тому числі ПДВ 14933,33 грн. (а.с.22), та за липень 2010 року відповідно до податкової накладної від 26.07.2010 року № 372 (а.с.23) на загальну суму 65707,20 грн., у тому числі ПДВ 10951,20 грн.

В обґрунтування своєї правової позиції та на підтвердження реальності виникнення правовідносин між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Фірма Бізон" щодо придбання бітуму, позивачем до суду надано Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 04390245 НВ № 242714, виданого 30 липня 1997 року державною податковою інспекцією у Кіровському районі міста Дніпропетровська товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Бізон" (Україна, 320036, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 111) та податкові накладні № 171 від 02.12.2009 року, № 180 від 07.12.2009 року, № 186 від 30.12.2009 року, № 372 від 26.07.2010 року (а.с.21-22), які можуть бути підтвердженням взаємовідносин між ним та ТОВ "Фірма Бізон".

З метою з'ясування реальності виникнення відносин між позивачем та ТОВ "Фірма Бізон" щодо придбання товару, 22 червня 2011 року Кіровоградським окружним адміністративним судом на адресу ТОВ "Фірма Бізон" було направлено запит за №12072 (а.с.63) про надання пояснень у частині наявності (відсутності) правовідносин між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Бізон", зокрема, щодо фінансово-господарських відносин відповідно укладених угод (контрактів) та письмових свідоцтв, що підтверджують господарські операції по номенклатурі бітум та асфальтобетон.

07 липня 2011 року на адресу Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла відповідь від ТОВ "Фірма Бізон" від 30.06.2011 року за №153/06 (а.с.64), в якій зазначається, що ТОВ "Фірма Бізон" ніяких взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 не мала. Також було зазначено, що ТОВ "Фірма Бізон" реалізує товар -запчастини до автотракторної техніки. Видаткові і податкові накладні покупцям надаються в печатному виді, розрахунки проводяться виключно через розрахунковий рахунок. Печатку ТОВ "Фірма Бізон"не загублювала. Дана відповідь була підписана директором ТОВ "Фірма Бізон" ОСОБА_2 та скріплена мокрою печаткою товариства.

Також судом першої інстанції в ході розгляду справи було встановлено, що такого працівника ТОВ «Фірма Бізон», як ОСОБА_3, якою були підписані свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість та податкові накладні, надані позивачем як докази, не існувало.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.99 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Пунктом 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

До таких обмежень, згідно підпункту 5.3.1 вищевказаного Закону, віднесено включення до валових витрат на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності та згідно підпункту 5.3.9 -витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток було здійснено позивачем у зв'язку із порушенням вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України N 283/97-ВР , а саме: підприємець відніс до складу валових витрат суми без підтверджуючих платіжних документів, актів прийому-передачі товару, товарно-транспортних накладних, які б засвідчували факт перевезення товарно-матеріальних цінностей за зазначеною вище угодою.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР (чинного на день виникнення спірних правовідносин) податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Разом з тим, згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, неналежним чином оформлена (підписана невідомою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, дослідив фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права та дійшов вірного висновку, що, оскільки позивач не довів реальність виникнення правовідносин з ТОВ «Фірма Бізон»щодо придбання бітуму для здійснення своєї господарської діяльності, його позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 30 липня 2012 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов