Ухвала суду № 28823910, 23.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3715/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

23 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБабенка К.А., Борисюк Л.П.,При секретарі судових засідань:Валяєвій Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Автотрейдінг Інвест»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Автотрейдінг Інвест»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Позивач -приватне акціонерне товариство «Автотрейдінг Інвест»пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва з вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2011 №0025611501 №0025621501.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2012 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток (про виявлення помилок (порушень) ПрАТ «Автотрейдінг Інвест», за результатом якої складено акт від 28.10.2011 №15-121/94 (далі -акт перевірки).

У вказаному Акті перевірки відповідач, зокрема, дійшов висновків про порушення позивачем: п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році»розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, оскільки позивач відобразив у декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року суму від'ємного значення з цього податку за 2010 рік.

На підставі висновків Акту перевірки Відповідачем прийнято: податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011 №0025611501, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 18491183,0 грн.; податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011 №0025621501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 276407,0 грн.

За результатом адміністративного оскарження, податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (Особливості справляння податку на прибуток підприємств) розділ III (податок на прибуток підприємств) цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, до 01 квітня 2011 року, при визначені доходів і витрат платники податків керувалися нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв до 01 квітня 2011 року.

Так, згідно п.6.1. ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відповідно до п.22.4. ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Згідно із внесеними п. 97 Закону №4834 змінами до п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується: у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого, кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Для підприємств з доходом за 2011 рік менше одного мільйона гривень пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за наслідками 2011 податкового року є від'ємне значення, то сума такого значення підлягає включенню до витрат звітного (податкового) періоду І півріччя 2012 року та наступних звітних (податкових) періодів до повного погашення такого від'ємного значення.

На підставі п. 22.4 ст. 22 Закону № 334/94 у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховувалось 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році решта суми від'ємного значення, яка не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягали включенню до складу валових витрат платників податку на прибуток без обмежень.

Крім цього, ст.139 Податкового кодексу України містить вичерпний перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Так, зазначений перелік не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року».

Таким чином, обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Абзацами 1, 2 п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Позивачем на підтвердження правомірності формування від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток надано суду належним чином завірені копії: звіту про фінансові результати за 2011 рік, балансу на 31.12.2011, податкових декларацій з податку на додану вартість, банківських виписок по особовому рахунку ПрАТ «Автотрейдінг Інвест», кредитних договорів, графіків погашення кредитів.

На підставі ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.04.2012 року ДПІ у Святошинському районі м. Києва проведено виїзну позапланову документальну перевірку з питань документального підтвердження формування від'ємного значення об'єкта оподаткування -податку на прибуток ПрАТ «Автотрейдінг Інвест»та складено акт перевірки від 20.08.2012 №264/22-50/31106821, в якому зазначено про порушення позивачем вимог пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп .4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.1.56, пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за перевіряє мий період на загальну суму 4221851,0 грн.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази правильності визначення від'ємного значення об'єкту оподаткування встановленого у податковій декларації за І квартал 2011 року, оскільки відповідно до вимог абз. 2 п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року безпідставно відображено від'ємне значення з податку на прибуток за 2010 рік.

Крім тогою, колегія суддів зазначає, що представниками відповідача, не дивлячись на неодноразове відкладення розгляду справи, так і не надано суду належних пояснень щодо відсутності у позивача підстав формування від'ємного значення в минулих періодах, що дає суду зробити висновок про неналежне виконання службових обов'язків представниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва у судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Автотрейдінг Інвест»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: К.А. Бабенко

Л.П. Борисюк

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Бабенко К.А

Борисюк Л.П.