Постанова № 28823906, 23.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10338/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Петрика І.Й.Суддів:Бабенка К.А., Борисюк Л.П.,При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіка Нерухомість»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіка Нерухомість»(далі -ТОВ «Сіка Нерухомість», позивач) пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби (далі -ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 16 листопада 2011 року № 0032621510.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, п. 4 ч. 1ст. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва була проведена камеральна перевірка податкової звітності ТОВ «Сіка Нерухомість»з податку на прибуток за звітний період ІІ-ий квартал 2011 року, за результатами якої складено Акт № 3550/15-127/35980950 від 25.10.2011р.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Сіка Нерухомість»до податкової інспекції була подана податкова декларація з податку на прибуток підприємства за ІІ-ий квартал 2011 року (вх. № 9006451395 від 09.08.2011р.), в якій, зокрема, у ряд. 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07.7 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкту оподаткування за І-ий квартал 2011 року)»підприємством відображено суму 6 361 896, 00 грн., а в ряд. 07 «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 -рядок 04) -6 353 297 зі знаком «-».

Посилаючись на статтю 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, перевіряючий зробив висновок про те, що сума в розмірі 6 034 543, 00 грн. не підлягає відображенню в складі Декларації за ІІ-ий квартал 2011 року, оскільки сформована за рахунок збитків, що утворились станом на 01 січня 2011 року, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування (ряд. 07 Декларації) на суму 6 034 543, 00 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта камеральної перевірки 08 листопада 2011 року позивач подав до канцелярії ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва письмові заперечення на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції (вих. № 2000 від 04.11.2011р.).

Відповідач своїм листом від 11.11.2011р. № 18628/10/15-111 «Про розгляд заперечення до акту перевірки № 3550/15-127/35980950 від 25.10.2011р.»залишив висновки зазначеного Акта камеральної перевірки без змін.

16 листопада 2011 ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва на підставі вказаного вище Акта перевірки прийняла спірне податкове повідомлення-рішення № 0032621510 (форми «П»), яким згідно з п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України, у зв'язку з встановленням порушення підприємством п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, з урахуванням п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ цього Кодексу, позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по Податковій декларації за ІІ-ий квартал 2011 року (вх. № 9006451395 від 09.08.2011р.) в розмірі 6 034 543, 00 грн.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що обґрунтованість та законність прийняття податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не доведена, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів не погоджується із огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (Особливості справляння податку на прибуток підприємств) розділ III (податок на прибуток підприємств) цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, до 01 квітня 2011 року, при визначені доходів і витрат платники податків керувалися нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв до 01 квітня 2011 року.

Так, згідно п.6.1. ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відповідно до п.22.4. ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Згідно із внесеними п. 97 Закону №4834 змінами до п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується: у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого, кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Для підприємств з доходом за 2011 рік менше одного мільйона гривень пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за наслідками 2011 податкового року є від'ємне значення, то сума такого значення підлягає включенню до витрат звітного (податкового) періоду І півріччя 2012 року та наступних звітних (податкових) періодів до повного погашення такого від'ємного значення.

На підставі п. 22.4 ст. 22 Закону N 334/94 у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховувалось 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році решта суми від'ємного значення, яка не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягали включенню до складу валових витрат платників податку на прибуток без обмежень.

Крім цього, ст.139 Податкового кодексу України містить вичерпний перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Так, зазначений перелік не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року».

Таким чином, обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Позивач за І-ий квартал 2011 року звітував по податку на прибуток підприємств шляхом подання декларації за формою, затвердженою наказом ДПА України від 29.03.2003р. № 143. Рядок 04.9 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»цієї Декларації з податку на прибуток підприємства становить 6 034 543, 00 грн., а показник рядка 08 «Від'ємний об'єкт оподаткування»становить 6 361 896, 00 грн. зі знаком «-», що відповідає показникам рядків 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І-ий квартал 2011 року)»Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ий квартал 2011 року, які відповідач отримав 19 квітня та 09 серпня 2011 року. В примітці до рядка 06.6 цих Декларацій вказано, що дані до них включаються відповідно до ст. 150 розділу ІІІ ПК України. Ці декларації складені відповідно до чинних на момент їх складення вимог, закріплених Наказом ДПА України від 28.02.2011р. № 114. Рядок 07 «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності…»Декларації за ІІ-ий квартал 2011 року становить від'ємні 6 353 297, 00 грн. зі знаком «-». Відповідач погодився зі змістом вказаної декларації за І-ий квартал 2011 року та не висував жодних претензій щодо її заповнення.

Таким чином, твердження відповідача є помилковим, оскільки пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України не містить жодних вказівок на те, що необхідно для цілей відповідного податкового звітування за ІІ-ий квартал 2011 року виключити з показників від'ємного значення об'єкта оподаткування за І-ий кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (в даному випадку 2009 року).

Проте, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Абзацами 1, 2 п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 липня 2012 року адміністративний позов ТОВ «Сіка нерухомість»залишено без руху у зв'язку із відсутністю необхідних документів підтверджуючих реальність формування позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування, задекларованого у поданих ним до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податкових декларація з податку на прибуток підприємств за І-ІІ квартал 2011 року, або письмових пояснень із зазначенням причин неможливості їх надання.

Проте, колегія суддів зазначає, що позивач, вищезазначених вимог ухвали суду першої інстанції не виконав та повідомив, що надати істотну кількість документів є об'єктивно неможливим.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні належні докази реальності формування і підстав правильного нарахування позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування встановленого у податковій декларації за І-ІІ квартал 2011 року, а відповідно до вимог абз. 2 п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, непідтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року безпідставно відображено від'ємне значення з податку на прибуток за 2010 рік.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню є помилковим.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому вбачаються підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2012 року задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2012 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіка Нерухомість»відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: К.А. Бабенко

Л.П. Борисюк

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Бабенко К.А

Борисюк Л.П.