Постанова № 28823604, 21.01.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.13 Справа № 5015/2090/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого -судді Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Костів Т.С.

при секретарі Томкевич Н.,

за участю представників:

від позивача з'явився,

від відповідача не з'явився,

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинговий дім", м. Київ

на рішення господарського суду Львівської області від 06.09.2012 року, головуючий суддя Чорній Л. З.; судді Артимович В. М.; Кітаєва С. Б., у справі № 5015/2090/12

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинговий дім", м. Київ

про стягнення 513671,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Львівської області від 06.09.2012 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задоволено частково та стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий Дім" на користь публічного акціонерного товариства „Універсал Банк" 206 230,94 грн. заборгованості по сумі кредиту, 107 066,71 грн. процентів за користування кредитом, 15 561,12 грн. пені за прострочення виконання зобов'язань та 6 577,19 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що внаслідок невиконання відповідачем умов кредитного договору в позивача виникло право на стягнення заборгованості по тілу кредиту та сум, які виникли внаслідок порушення строків щодо сплати відсотків.

Рішення суду в частині відмови в решті позовних вимог мотивоване тим, що позивачем всупереч вимогам ст.232 ГПК України здійснено розрахунок пені, тому місцевим судом здійснено перерахунок пені і встановлено, що вона становить 15 561,12 грн.

В апеляційній скарзі скаржник (відповідач) просить рішення місцевого суду скасувати в частині стягнення пені і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог стосовно стягнення пені відмовити, апелюючи тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми Цивільного кодексу України стосовно застосування строку позовної давності.

Скаржник зазначає, що відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або оголошення його банкрутом» вводиться мораторій на задоволення грошових вимог кредиторів. Відповідно, виносячи рішення місцевий суд не врахував, що відповідно до ст.263 ЦК України строк позовної давності зупиняється, а не переривається, як було зазначено судом.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін з огляду на те, що суд повно та всебічно дослідив матеріали справи та правомірно стягнув на користь позивача пеню.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому його неявку суд розцінює як без поважних причин.

Суд, розглянувши апеляційну скаргу та дослідивши наявні докази по справі, заслухавши пояснення позивача, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 31.10.2006 р. між ВАТ „Універсал Банк" (правонаступником якого є ПАТ „Універсал Банк") та ТзОВ „Компанія „Лізинговий дім" укладено кредитний договір №10/99К-06 відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в розмірі 549 480,40 грн. на умовах, визначених кредитним договором, а відповідач зобов'язався прийняти кредит, належним чином його використовувати та повернути до 30.10.2009 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 20,0 процентів річних.

Факт надання кредиту підтверджується платіжним дорученням №1335 від 31.10.2006 р. на суму 549 480, 40 грн. Позивачем належним чином виконано свій обов'язок по кредитному договору щодо надання відповідачу грошових коштів.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору термін повернення кредиту - 30.10.2009 р.

Однак, всупереч умов договору відповідачем не повернуто кредит в термін, визначений договором, в результаті чого виникла заборгованість по тілу кредиту в розмірі 206 230,94 грн., а також допущено порушення строків щодо сплати відсотків.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, договору. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, як правильно встановлено місцевим господарським судом сума боргу відповідача перед позивачем складає 206 230,94 грн. - заборгованість по сумі кредиту та 107 066,71 грн. - проценти за користування кредитом.

Стосовно стягнення пені за прострочення виконання зобов'язань в сумі 15 561,12 грн., які місцевий господарський суд задоволив з огляду на те, що строк позовної давності переривався, суд не погоджується з таким висновком місцевого суду з наступних підстав.

Як встановлено місцевим судом, 27.02.10 р. господарським судом Львівської області порушено провадження у справі №21/11 про банкрутство ТзОВ „Компанія „Лізинговий дім" в порядку ст. 53 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". 23.03.10 р. в газеті „Голос України" опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, відповідача у даній справі. В порядку, передбаченому Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ПАТ „Універсал Банк" (позивачем у даній справі) 21.04.10 р. подано заяву про визнання останнього кредитором відповідача. Провадження у справі №21/11 про банкрутство ТзОВ „Компанія „Лізинговий дім" припинено 29.09.11 р.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд зробив висновок, що відповідно до ст.264 ЦК України факт подання заяви про визнання банку кредитором у справі про банкрутство ТзОВ „Компанія „Лізинговий дім" свідчить про переривання з 21.04.10 р. строку позовної давності.

Однак, відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) одночасно з порушенням справи про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів. У силу цього Закону зі дня введення мораторію на задоволення вимог кредиторів зупиняється виконання боржником усіх вимог кредиторів за зобов'язаннями, строк виконання яких настав до дня введення мораторію.

Відповідне положення містить п. 2 ч. 1 ст. 263 ЦК України, згідно з яким перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом.

Враховуючи те, що протягом дії мораторію не може здійснюватись як виконавче провадження, так і не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, законодавством встановлюється відстрочка виконання боржником зобов'язань, що підпадає під визначену п. 2 ч. 1 ст. 263 ЦК України підставу зупинення перебігу строку позовної давності.

Таким чином, з моменту введення мораторію на задоволення вимог кредиторів зупиняється перебіг строку позовної давності за зобов'язаннями, строк виконання яких настав до дня введення мораторію.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, рішення місцевого господарського суду в частині задоволення пені в розмірі 15 561,12 грн. прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга відповідача -задоволенню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути 6265,97 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, а з позивача на користь відповідача стягнути 804,75 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинговий дім" №339 від 01.10.2012 року задоволити.

Рішення господарського суду Львівської області від 06.09.2012 року в справі №5015/2090/12 частково скасувати.

В частині стягнення 15 561,12 грн. пені в позові відмовити.

В решті рішення господарського суду Львівської області від 06.09.2012 року у справі №5015/2090/12 залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий Дім" (79057, м. Львів, вул. Євгена Коновальця, 103/605; ідентифікаційний код: 31730064) на користь публічного акціонерного товариства „Універсал Банк" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19; ідентифікаційний код 21133352) 6265,97 грн. (шість тисяч двісті шістдесят п'ять гривень дев'яносто сім копійок) судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Стягнути з публічного акціонерного товариства „Універсал Банк" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19; ідентифікаційний код 21133352) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лізинговий Дім" (79057, м. Львів, вул. Євгена Коновальця, 103/605; ідентифікаційний код: 31730064) 804,75 грн. (вісімсот чотири гривні сімдесят п'ять копійок) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Накази видати суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий -суддя: С.М.Бойко

Судді: Т.Б.Бонк

Т.С. Костів

Повний текст постанови виготовлено 24.01.2013р.