Рішення № 28823384, 24.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.01.13 р. Справа № 5006/21/114/2012

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча", м. Маріуполь

до відповідача: Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк

про стягнення 9 257,77грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: Огненний А.Б. - нач. бюро

відповідача: Ляшко Д.В. - пров. юр.

Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" до Державного підприємства "Донецька залізниця" пред'явлено позов про стягнення збитків, які виникли у зв'язку з несхоронним перевезенням вантажу (концентрат залізорудний), відправленого позивачу Публічним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» 13.10.12р. за залізничною накладною на групу вагонів № 45831062 у напіввагоні № 60039153 (на станцію призначення вантаж прибув за досилочною накладною № 45922838 у напіввагоні № 64411580), у сумі 9 257,77грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію призначення прибув з недостачею, яка підтверджена комерційним актом від 15.10.2012р. АА №045106/1, складеним станцією Новогуполівка (попутна станція). На думку позивача нестача виникла під час перевезення і відповідальність за понесені комбінатом збитки має нести перевізник.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посиланням, зокрема, на те, що відповідно до ст.31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами. На думку залізниці винним у нестачі є відправник, який завантажив вантаж у непідготовлений вагон.

Позивач вважає твердження залізниці голослівним, оскільки згідно комерційного акту несправність вагону виникла під час перевезення.

Документи щодо перевантаження вантажу за спірною відправкою з одного напіввагону в інший на станції Новогуполівка залізниця суду не надала.

Пояснення на питання чи є поняття «залізна руда» і «концентрат залізорудний» тотожними сторони суду не надали.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

13.10.12р. Публічне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (вантажовідправник) на адресу Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" (вантажоодержувач) у напіввагоні № 60039153 за залізничною накладною на групу вагонів № 45831062 зі станції Інгулець Придніпровської залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відвантажило концентрат залізорудний (гематит). За накладною вага нетто у вагоні - 67 100 кг (брутто - не зазначено, тара - 23 800 кг).

Позивач є покупцем концентрату залізорудного за договором постачання № МИХ-01/2012-002/К, укладеним 30.12.11р. з Товариством з обмеженою відповідальністю «Метінвест холдинг».

Згідно рахунку-фактури відправника (ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат») № 90295553 від 13.10.2012р., виставленого ТОВ «Метінвест холдинг», який є продавцем вантажу позивачеві, ціна 1т концентрату залізорудного агломераційного магнетитового - 621,43грн. без ПДВ.

На станцію Новогуполівка (побіжна станція) вагон прибув 14.10.12р., де вантаж був перевантажений із технічно несправного вагону №60039153 в технічно справний вагон № 64411580, про що були складені акти загальної форми №2,6.

На цій же станції було здійснене переважування вагону №64411580 з завантаженим у нього вантажем за спірним перевезенням, за результатами якого був складений комерційний акт АА №045106/1 від 15.10.2012р., згідно з яким:

· вагон прибув в технічному відношенні несправний;

· зважування вагону проводилося на справних 100 тонних вагонних вагах залізниці;

· вага нетто зважування вантажу 54 350 кг (брутто 76 550 кг, тари з брусу 22 200 кг), нестача вантажу складає 12 750 кг проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписано: начальником станції Вольнянськ, прийомоздавальником вантажу і багажу станції Вольнянськ, комерційним агентом станції Вольнянськ, начальником станції Новогуполівка.

Після переважування, вагон № 64411580 був надісланий на станцію призначення за досилочною накладною № 45922838.

На станції призначення вантаж був виданий позивачеві за даними, зазначеними у комерційному акті.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актами.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 9 007,55грн. із розрахунку: 12 079кг (нестача вантажу, з урахуванням норми недостачі 1,0%) х 745,72грн. (вартість 1т концентрату залізорудного агломераційного магнетитового, зданого до перевезення з ПДВ). Позивачем заявлена більша сума, а саме - 9 257,77грн.

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню частково, у сумі 9 007,55грн.

Твердження позивача у частині щодо визначення норми недостачі для концентрату залізорудного (гематит) у розмірі 0,5% (для інших вантажів, не поіменованих у п.27 Правил видачі вантажів) судом до уваги не взято, оскільки поняття «залізна руда» і «концентрат залізорудний» є або тотожними, або поняття «залізна руда» є ширше поняття «концентрат залізорудний», оскільки концентрат (лат.) - це продукт збагачення корисних копалин з підвищеним відсотковим вмістом цінного компоненту (напр., металу).

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.113, ч.2 ст.114, ст.ст.115, 129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" (83062, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 2600101511508, 2600901517249 в Укрексімбанку м. Донецька, МФО 334817, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча (87504, м. Маріуполь Донецької області, вул. Левченка, 1, п/р 26002962487612 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851, п/р 26007480906000 у Центральному відділенні ПАТ "Донгорбанк" в м. Маріуполі, МФО 334851, код ЄДРПОУ 00191129) 9 007,55грн. основного боргу (вартість нестачі), 1 566,00грн. - відшкодування витрат по оплаті судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя Матюхін В.І.

Повний текст рішення складено 24.01.2013р.

Надруковано примірників:

1 - до справи;

1 - позивачу;

1 - відповідачу.

Вик

Тел.381-91-18