Рішення № 28823376, 23.01.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 31/130/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.13 Справа № 5009/4552/12

Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Романовій К.І.

За участю представника позивача - Жукової Л.М., довіреність від 01.02.2011 р.; від відповідача - не з'явився;

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 5009/4552/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія», с. Мазанка Сімферопольського району Автономної Республіки Крим (скорочено ТОВ «Кримська водочна компанія»);

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Оріхів Запорізької області (скорочено ФОП ОСОБА_2);

про стягнення суми

Ухвалою господарського суду від 05.12.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено справу та присвоєно номер провадження 31/130/12, справу до розгляду в засіданні призначено на 19.12.2012 р. та в судовому засіданні розгляд справи відкладено на 23.01.2013 р.

За клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Сутність спору:

ТОВ «Кримська водочна компанія», звернулося з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_2 заборгованості за Договором поставки №1470 від 10.06.2011 р. в сумі 8309,76 грн., 589,18 грн. пені, 20% штрафу в сумі 1661,95 грн., 3% річних в сумі 117,84, всього на суму 10678,73 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за Договором поставки №1470 отримано 29.05.2012 р. продукції на суму 8309,76 грн. за яку він не розрахувався. В обґрунтування позову посилається на ст. ст. 1, 12, 13, 15, 22, 32-37, 54-57 ГПК України, ст. ст. 15, 16, 509, 549 - 552, 623 - 624 ЦК України, ст. ст. 193, 230- 232 ГК України та умови договору.

Представник позивача в судовому засіданні наполягає на заявлених позовних вимогах, просить позов задовольнити в повному обсязі.

ФОП ОСОБА_2, відповідач у справі, відзиву на позовну заяву не надав, представника в судове засідання не направив, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином. Ухвали господарського суду від 05.12.12 р. та 19.12.2012 р. було надіслано за адресою відповідача, що вказана у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що відповідає вимогам статті 64 ГПК України.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

10.06.2011 року між ФОП ОСОБА_2 (Покупець, відповідач у справі) та ТОВ «Кримська водочна компанія» (Постачальник, позивач у справі) укладено Договір поставки №1470 (далі Договір поставки), за умовами якого Постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає і оплачує алкогольні та безалкогольні напої, в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах цього договору. Погоджена сторонами кількість, асортимент і ціна партії продукції вказується в видаткових (товарних чи товарно - транспортних) накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.1 Договору поставки).

Відповідно до п. 1.4 Договору поставки, всі поставки продукції за накладними, оформленими сторонами протягом терміну дії даного Договору, вважаються такими, що поставлені на підставі та в межах даного договору, навіть за відсутності безпосередньо в накладній вказівки (посилання) на даний Договір.

За приписами п. 2.1 Договору поставки, ціна, асортимент, номенклатура, кількість продукції, що продається за цим Договором, вказується в додатковій угоді (додатку/специфікації до цього Договору) або можуть узгоджуватися сторонами при підписанні накладної (их) і вказується в ній (них). Ціна, асортимент, номенклатура, кількість продукції, місце і термін поставки вважаються остаточно узгоджені сторонами цього Договору, після підписання повноваженими представниками сторін (що мають довіреність на отримання/передачу товарно - матеріальних цінностей) накладної (их). Продукція поставляється партіями, партією продукції є продукція, зазначена в одній видатковій накладній (ТТН).

Згідно до п. 2.2 Договору поставки, ціна цього Договору визначається виходячи із загальної вартості продукції, поставленої протягом терміну дії цього Договору.

Пунктом 2.3 Договору поставки сторони визначили, що продукція поставляється на умовах DDР (ІНКОТЕРМС 2000 року) - адреса торгівельної точки Покупця.

Постачання продукції здійснюється Постачальником протягом 3 робочих днів з моменту узгодження сторонами усної заявки Покупця. Заявка Покупця не є невід'ємною частиною цього Договору (п. 2.4 Договору поставки).

Відповідно до п. 2.5 Договору поставки, разом з продукцією Постачальник зобов'язаний надати Покупцю наступні документи: накладну /ТТН (із зазначенням асортименту, кількості, ціни та загальної вартості партії продукції); податкову накладну; документи, що підтверджують якість продукції, що поставляється. Підписана сторонами накладна /ТТН свідчить, що Постачальник передав дані документи Покупцеві.

За умовою п. 2.8 Договору поставки, Покупець зобов'язується оплачувати кожну придбану за цим Договором партію продукції не пізніше 7 календарних днів з моменту її передачі.

Моментом передачі партії продукції (датою поставки) і моментом переходу права власності на продукцію є дата фактичного отримання продукції, зазначена Покупцем в підписаній сторонами видатковій накладній на дану продукцію. У разі відсутності відмітки Покупця на примірнику видаткової накладної Постачальника про дату фактичного отримання продукції, датою поставки і моментом переходу права власності на продукцію вважається дата видачі видаткової накладної (п. 2.9 Договору поставки).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 р. Термін дії цього Договору автоматично продовжується на додаткові однорічні строки у разі, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення чергового терміну дії Договору, жодна із сторін не повідомила іншу письмово про свій намір припинити подальшу співпрацю (п. 7.1 Договору поставки).

Відповідачем отримано від позивача продукції на загальну суму 8309,76 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН -42-016563 від 29.05.2012 р. на суму 2772,54 грн.; № РН -42-016564 від 29.05.2012 р. на суму 1837,98 грн.; № РН -42-016565 від 29.05.2012 р. на суму 1582,56 грн. та № РН -42-016619 від 29.05.2012 р. на суму 2116,68 грн., підписаними уповноваженими представниками позивача та відповідача за довіреністю від 01.05.2012 р.

Взяті зобов'язання щодо оплати продукції за Договором поставки відповідачем не виконано.

Предметом судового розгляду по даній справі є стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8309,76 грн., 589,18 грн. пені, 20% штрафу в сумі 1661,95 грн., 3% річних в сумі 117,84, всього на суму 10678,73 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору поставки.

У відповідності до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Доказами отримання відповідачем товару за Договором поставки на суму 8309,76 грн. є видаткові накладні № РН -42-016563 від 29.05.2012 р. на суму 2772,54 грн.; № РН -42-016564 від 29.05.2012 р. на суму 1837,98 грн.; № РН -42-016565 від 29.05.2012 р. на суму 1582,56 грн. та № РН -42-016619 від 29.05.2012 р. на суму 2116,68 грн., довіреність на отримання товарно матеріальних цінностей від 01.05.2012 р., які оформлені належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи поставка продукції відбулася 29.05.2012 р., а отже з урахуванням приписів п. 2.8 Договору поставки, останній день сплати за отриману відповідачем продукцію є 05.06.2012 р.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідачем зобов'язання з оплати за товар за Договором поставки належним чином не виконано. Направлена на адресу відповідача претензія - вимога №КВК/423/16-174 від 12.10.2012 р. залишена останнім без відповіді.

За таких обставин вимога про стягнення з відповідача 8309,73 грн. є законною та підлягає задоволенню.

Позивачем окрім стягнення з відповідача заборгованості заявлено вимогу про стягнення пені в сумі 589,18 грн. за період з 06.06.2012 р. по 25.11.2012 р. та 20% штрафу в сумі 1661,95 грн.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положенням ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За приписами п. 4.1 Договору поставки сторони погодили, що у разі недотримання термінів оплати продукції, зазначених у п. 2.9 цього Договору Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції, за кожний день прострочки. У разі якщо прострочення оплати становить більше 30 календарних днів, Покупець, крім того, зобов'язаний виплатити Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості партії продукції, оплата якої прострочена.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання та перерахувавши суму штрафних санкцій, вимога про стягнення з нього пені в сумі 589,18 грн. за період з 06.06.2012 р. по 25.11.2012 р. та 20% штрафу в сумі 1661,95 грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язання по сплаті за Договором поставки підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Заявлена позивачем сума щодо стягнення 3% річних за період з 06.06.2012 р. по 25.11.2012 р. в сумі 117,84 грн. порахована вірно, тому підлягає задоволенню.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримська водочна компанія» (97530, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, село Мазанка, вулиця Садова, буд. 19, код ЄДР 36499654) основний борг в сумі 8309 (вісім тисяч триста дев'ять) грн. 76 коп., пеню в сумі 589 (п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 84 коп., 20% штрафу в сумі 1661 (одна тисяча шістсот шістдесят одна) грн. 95 коп., 3% річних в сумі 117 (сто сімнадцять) грн. 84 коп. та 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 24.01.2013 р.

Суддя В.М. Хуторной