Постанова № 28822787, 17.01.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/5824/12

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Біла Л.М.

суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, Говорецького А.Б.

відповідача - Лисюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної митної служби України та Львівської митниці на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної митної служби України, Львівської митниці у якому просила визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 27 липня 2012 року № 1562-к в частині припинення з 30.07.2012 року її перебування на державній службі в органах митної служби України, поновити на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста "Мостиська" Львівської митниці, стягнути на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу, а також просила постанову суду в частині поновлення на посаді та виплати заробітної плати в межах суми за 1 місяць звернути до негайного виконання.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржили Львівська митниця та ДМС України, які посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів встановила наступне.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі не довели правомірності звільнення позивача з митних органів України. ОСОБА_2 не допустила порушень посадової інструкції, у її діях відсутні ознаки діянь, що підпадають під ознаки порушення присяги державних службовців, а тому відсутні підстави для її звільнення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_2 з 01.08.2011 року працювала у митних органах, зокрема, з 24.12.2011 року по час звільнення позивач працювала у відділі митного оформлення № 3 митного поста "Мостиська" Львівської митниці, однак згідно наказу ДМСУ від 27 липня 2012 року № 1562-к «По особовому складу Львівської митниці» за порушення Присяги державних службовців відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» припинено 30.07.2012 року її перебування на державній службі в митних органах України.

Підставою для звільнення позивача за порушення Присяги державних службовців стала доповідна записка за результатами службової перевірки від 27.07.2012 року, в ході якої зроблено висновок про наявність ознак фальсифікацій при проведенні ОСОБА_2 митного контролю та оформлення, порушення нею посадової інструкції та статей 364, 374 МК України.

Колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що зазначені вище підстави для звільнення позивача із займаної посади спростовуються матеріалами справи, а також наступним.

Відповідно до ч.1-3 ст.318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Розділом ХІІ Митного кодексу України врегульовано умови та порядок пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 374 розділу ХІІ МК України передбачено, що товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об'єктами оподаткування митними платежами. Норма частини першої цієї статті застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в'їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. З метою забезпечення дотримання цієї умови посадові особи органів охорони державного кордону, які здійснюють паспортний контроль у пунктах пропуску через державний кордон України, безпосередньо в процесі здійснення такого контролю інформують посадових осіб митних органів про громадян, які в'їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в'їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.7, 2.22, 2.29, 2.43 Посадової інструкції старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста "Мостиська" Львівської митниці до посадових обов'язків позивача серед іншого належало: здійснення митного оформлення та митного контролю з додержанням установленого порядку при переміщенні через митний кордон України товарів, транспортних засобів в межах своїх повноважень; виявлення способів незаконного переміщення вантажів, транспортних засобів, товарів та інших предметів через митний кордон України; необхідна ініціатива та наполегливість по виявленню фактів контрабанди та порушень митних правил; чесність, об'єктивність у службовій діяльності, дотримання урочистого зобов'язання, організація та забезпечення контролю за ваговими та кількісними показниками товарів, при здійсненні їх митного оформлення.

Разом з тим, судом першої інстанції вірно зазначено, що у оскаржуваному наказі взагалі не згадується про те, що позивач порушила саме п.п. 2.1, 2.7, 2.22, 2.29, 2.43 пункти своєї посадової інструкції, а суть порушень, які на думку ДМСУ були допущені позивачем, сформульована в узагальненій формі, наказ не містить конкретну та підтверджену доказами інформацію, яка б беззаперечно вказувала на вчинення порушення митного законодавства саме позивачем.

У доповідній записці комісії також вказано, що внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог посадової інструкції була завдана шкода авторитету Державної митної служби та державній службі в цілому. На думку суду, дана позиція відповідачів є необґрунтованою, оскільки зі змісту доповідної записки, яка покладена в основу оскаржуваного наказу, та зі змісту наказу не вбачається, що дії або бездіяльність позивача будь-яким чином вплинули на авторитет Державної митної служби України та авторитет державної служби в цілому.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що лише на підставі контрольних талонів неможливо безпосередньо встановити порушення позивачем вимог митного законодавства, її вину, наслідки такого порушення та причинно - наслідковий зв'язок між діями ОСОБА_2 та встановленими комісією ДМСУ обставинами.

Відповідачами припускається внесення позивачем виправлень до контрольних талонів в частині збільшення кількості громадян, які перетинали митний кордон, однак не доведено, що саме позивачем у цих талонах заповнювалась графа "кількість осіб у транспортному засобі" або вносились будь-які виправлення. Відповідачами не надані, а судом не встановлені будь-які докази, які вказують на те, що саме ОСОБА_2 вносились можливі виправлення до контрольних талонів, позаяк ймовірність доступу інших осіб до даних документів не виключене.

Звіти про пропущені транспортні засоби, що прослідували на в'їзд в Україну по смузі руху "червоний коридор" за 16 червня, 17 червня та 28 червня 2012 року, які надав представник відповідачів, містять інформацію про реєстраційні номери транспортних засобів, однак не містять відомості про кількість осіб, які знаходились у них, тому не є доказом вини позивача.

Крім того, відповідачами не обґрунтовано і не підтверджено, що позивачем порушені вимоги статей 364 та 374 Митного кодексу України та технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, затвердженої Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України 11.06.2008 року за N 505/642.

Відповідно до розділу 3 Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, затвердженої Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України 11.06.2008 N 505/642 (далі-Технологія) транспортний засіб зупиняється поблизу кабіни (павільйону), у якій розміщуються посадова особа підрозділу з охорони державного кордону, посадова особа митного органу. Водій подає для перевірки паспортні документи; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і посвідчення водія; документи на право власності та користування транспортним засобом; товаросупровідні документи. Пасажири, які прямують на транспортному засобі, особисто подають паспортні документи.

Посадова особа підрозділу з охорони державного кордону здійснює перевірку паспортних документів у порядку, визначеному в пункті 2.4 розділу II цієї Технології.

Посадова особа митного органу вивчає товаросупровідні документи, проставляє штамп ПМК та вносить до електронного журналу такі відомості, як напрямок переміщення товару та транспортного засобу; номер контрольного талона проходження по "червоному коридору" згідно з пунктом 5.1 розділу V цієї Технології; реєстраційний номер транспортного засобу; тип транспортного засобу; країну реєстрації транспортного засобу; найменування товару; дату, час.

Закінчення процедури митного оформлення транспортного засобу та товару засвідчується шляхом відбитку у контрольному талоні проходження по "червоному коридору" особистої номерної печатки посадовою особою митного органу, після чого транспортний засіб направляється на виїзд з пункту пропуску.

Як зазначила позивач "під час виконання своїх обов'язків інформація про наявність осіб в транспортному засобі перевірялась мною і заносилась в ПІК "Інспектор 2006" згідно контрольних талонів, що виписуються працівниками державної прикордонної служби при в'їзді транспортного засобу в пункт пропуску через державний кордон України".

Відповідно до пунктів 5.10. та 5.11. Технології по закінченні зміни контрольні талони, оформлені за зміну, старшим зміни прикордонних нарядів та керівником підрозділу митного оформлення (його заступником або старшим оперативної зміни) перераховуються та архівуються шляхом поміщення в окремий конверт із зазначенням на ньому кількості талонів, періоду зміни, дати архівування, П.І.Б. посадової особи, яка здійснила перерахування та архівування, після чого підписується звіт про пропущені транспортні засоби, що прослідували на в'їзд (виїзд) в Україну (з України) по смузі руху "червоний коридор" згідно з додатком 4.

Звіт підписується у двох примірниках, один надходить у справи органів охорони державного кордону, другий - у митний орган, де зберігаються протягом 3 років. Контрольний талон проходження по "червоному коридору" зберігається у справах митного органу протягом 3 років разом із документами, на підставі яких було здійснено пропуск товарів та транспортних засобів через державний кордон України.

У разі виявлення факту розбіжності даних щодо оформлених транспортних засобів старший зміни прикордонних нарядів і старший зміни митного органу доповідають відповідній посадовій особі для прийняття відповідного рішення щодо подальших дій. Факт розбіжностей даних фіксується в узагальненому звіті з поясненням причини таких розбіжностей.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що відповідачами не надані узагальнені звіти, у яких були б зафіксовані розбіжності даних щодо оформлених транспортних засобів, що вказує на те, що такі факти не були встановлені та зафіксовані безпосередньо після їх виявлення, рішення щодо подальших дій не приймалось.

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що під час проведення перевірки не встановлювались особи, які на думку відповідачів, були додатково пропущені повз зону митного контролю, також не були встановлені та опитані посадові особи Державної прикордонної служби України, які 16.06.2012, 17.06.2012 та 28.06.2012 року здійснювали реєстрацію транспортних засобів, які перетинали державний кордон та в'їжджали в зону митного контролю.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачами не обґрунтовано та не доведено, що ОСОБА_2 під час митного оформлення транспортних засобів допустила будь-які порушення вимог митного законодавства, або в порушення власної посадової інструкції допустила протиправну бездіяльність, у той час як повинна була діяти у певний чітко визначений спосіб.

Згідно ч.ч. 1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_2 звільнено з роботи без законних підстав.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно вирішення позовної вимоги про зобов'язання Львівської митниці поновити ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора ВМО № 3 м/п «Мостиська» Львівської митниці з 31.07.2011 року, оскільки судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до наказу Державної митної служби України від 23.01.08 № 35 прийом осіб, у тому числі і повторний, на службу в митниці, регіональні митниці, спеціалізовані митні установи та організації (далі - митні органи) на всі посади, передбачені штатним розписом, крім посад обслуговуючого персоналу за всіма видами трудових договорів, а також звільнення зі служби в митних органах на зазначених посадах, крім випадків звільнення за згодою сторін, з ініціативи працівника, у зв'язку з виходом на пенсію, припинення трудового договору у зв'язку із смертю, здійснюється наказами Держмитслужби України.

Оскільки суд першої інстанції правильно по суті вирішив спір, однак при цьому помилково зобов'язав Львівську митницю поновити ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора ВМО № 3 м/п «Мостиська» Львівської митниці з 31.07.2011 року, колегія суддів визнає можливим змінити постанову.

Відповідно до ст.201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: 1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; 2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної митної служби України залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Львівської митниці - задоволити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року в частині зобов'язання Львівської митниці поновити ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста "Мостиська"Львівської митниці з 31 липня 2012 року - змінити, в частині зобов'язання Львівської митниці поновити ОСОБА_2 на роботі.

В цій частині рішення суду викласти наступним чином.

Зобов'язати Державну митну службу України та Львівську митницю поновити ОСОБА_2 на посаді старшого інспектора відділу митного оформлення № 3 митного поста "Мостиська" Львівської митниці з 31 липня 2012 року.

В решті постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2012 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі на протязі п'яти днів.

Головуючий /підпис/ Біла Л.М.

Судді /підпис/ Смілянець Е. С.

/підпис/ Сторчак В. Ю.

З оригіналом згідно:

секретар