Рішення № 28822373, 25.01.2013, Сорокинський міськрайонний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснодонський міськрайонний суд Луганської області)

Справа № 2/1210/12390/2012

Провадження № 2/1210/409/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2013 року м. Краснодон

Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого судді Лукінової М.В., при секретарі Горпинченко М.Ю., у відкритому судовому засіданні, у залі суду м. Краснодону, розглянувши цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» про стягнення заробітної плати за весь час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який згодом уточнила, в обґрунтування якого вказала, що вона працювала у ВП «Центральні електромеханічні майстерні» ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» з повним робочим днем у період з 25.08.1988 року по 01.11.2011 року, на посаді механіка. 01.11.2011 року вона була звільнена по п. 1 ст. 40 Кодексу законій про працю України (надалі - КЗпП України) (скорочення штату працівників) з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячної заробітної плати. При звільненні відповідач не сплатив позивачеві належну їй суму у розмірі 13 182,00 грн. З цього приводу позивач зверталася до суду з заявою про видачу судового наказу, яку було задоволено та 27.01.2012 року видано судовий наказ. Після цього відповідач почав сплачувати позивачеві заборгованість по заробітній платі. Однак, на теперішній час заборгованість не погашена. Станом на 24.12.2012 року позивачеві не сплачено 1741,90 грн. У зв'язку з наведеним позивач просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за кожен день затримки розрахунку починаючи з 02.11.2011 року по день звернення до суду у сумі 38 269,38 грн., середній заробіток за кожен рабочий день затримки розрахунку, починаючи з 25.12.2012 року по день постановлення судом рішення, виходячи з розрахунку середньоденної заробітної плати 132,42 грн., а також, витрати на правову допомогу у сумі 300 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні уточнила свої позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідача середній заробіток за кожен робочий день затримки розрахунку, починаючи з дня подання позову до суду 25.12.2012 року по день прийняття судом рішення у розмірі 2515,98 грн., просила суд задовольнити її уточнені позовні вимоги у повному обсязі. Також зазначила, що інших документів, які підтверджують сплату коштів на правову допомогу, крім договору, вона надати не може.

Представник відповідача ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» за довіреністю Зарікова К.М. уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, зазначила, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 13.12.2010 року порушено провадження про банкрутство ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» та введено мараторій на задоволення вимог кредиторів. Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мараторію не поширюється на виплату заробітної плати, але виплата грошових сум працівникові в разі затримки розрахунку при звільненні не входить до жодної зі складових частин заробітної плати. Вини работодавця у затримці розрахунку з позивачем при її звільненні немає. Крім того, з 20.12.2010 року Ленінським ВДВС Луганського МУЮ накладено арешти на розрахункові рахунки відповідача. Додала, що позивач не надала суду доказів сплати 300 грн. за отримання правової допомоги. Свої доводи представник відповідача виклала у письмових запереченнях, які надала суду (а.с. 33 - 35), просила суд відмовити у задоволенні уточненого позову ОСОБА_1

Суд, вислухавши сторони, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, вважає уточнені позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 працювала в ВП «Центральні електромеханічні майстерні» ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» з повним робочим днем у період з 25.08.1988 року по 01.11.2011 року, на посаді механіка, що підтверджується копією її трудової книжки та наказом підприємства (а.с. 12-15).

Наказом ВП «Центральні електромеханічні майстерні» ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» від 01.11.2011 року № 160/к позивач була звільнена за п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с. 16).

При звільненні ОСОБА_1 відповідач не сплатив їй належні суми, у результаті чого утворилася заборгованість по заробітній платі за період з травня по листопад 2011 року (а.с. 17). Причиною затримки належних позивачу виплат у довідці зазначено «несвоєчасне надходження грошових коштів з бюджету».

У зв'язку з наведеними обставинами ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу, яку було задоволено та 27.01.2012 року видано судовий наказ про стягнення з ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» заборгованості по заробітній платі у розмірі 13 182,00 грн. (а.с. 18).

На підставі вказаного судового наказу ВДВС Луганського МУЮ 13.07.2012 року було відкрито виконавче провадження (а.с. 19).

Виконуючи зазначений судовий наказ, боржник частково сплатив позивачеві заборгованість по заробітній платі, що підтверджується довідкою підприємства та випискою з ПАТ «ПриватБанк» про рух коштів з 01.11.2011 року по 27.10.2012 року (а.с. 20-22).

Станом на 24.11.2012 року ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» не сплатило позивачеві суму заробітної плати у розмірі 1741,90 грн. (за листопад 2011 року), що вбачається з довідки відповідача (а.с. 23).

У судовому засіданні представник позивача пояснила, що ухвалою Господарського суду Луганської області від 13.12.2010 року порушено провадження про банкрутство ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» та введено мараторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.36). Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мараторію не поширюється на виплату заробітної плати, але виплата грошових сум працівникові в разі затримки розрахунку при звільненні не входить до жодної зі складових частин заробітної плати. Фактично середній заробіток є штрафною санкцією за неналежне виконання зобов'язання. Крім того, з 20.12.2010 року Ленінським ВДВС Луганського МУЮ накладено арешти на розрахункові рахунки відповідача (а.с. 37 - 50). Тому вини работодавця у затримці розрахунку з позивачем при її звільненні немає.

Зазначені доводи представника відповідача суд оцінює критично з наступних підстав.

За змістом п. 3 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Частиною 6 ст. 12 Закону Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII передбачено, що на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

У трудових правовідносинах такі поняття, як зобов'язання, неустойка чи інша санкція за невиконання зобов'язання не застосовуються. Такі терміни використовуються в низці статей Цивільного та Господарського кодексів України. У даній справі між сторонами виник спір із приводу порушення ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» законодавства про оплату праці з передбачених ст. ст. 116, 117 КЗпП України підстав.

Так, за ч. 2 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Положеннями ст. 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Зазначені норми трудового права структурно віднесені до розд. VII «Оплата праці» зазначеного Кодексу. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що дія мораторію не поширюється на вимоги колишніх працівників про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Всупереч вимогам ст. ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) відповідач не надав суду переконливих доказів відсутності своєї вини в несвоєчасному розрахунку з позивачем, а також доказів наявності об'єктивних перешкод в належній організації свого виробництва, адже відповідно до ч. 5 ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку, а відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Положеннями п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України N 13 від 24.12.99 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачають, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвордженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. N 100 (надалі - Порядок) нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.

За розрахунком позивача, який здійснено з урахуванням довідок відповідача та п. 8 Порядку, її середньоденна заробітна плата складає 132,42 грн. (4369,94 грн./33 робочі дні за останні два місяці роботи) (а.с. 4-5, 24, 25).

Кількість робочих днів за період затримки виплати заробітної плати, тобто з 01 листопада 2011 року (час звільнення позивача) по 25 грудня 2012 року (час звернення до суду) відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 25.08.2010 року № 9111/0/14-10/13 та листа Міністерства соціальної політики України від 23.08.2011 р. № 8515/о/14-11/13 складає 289 днів. Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку (з листопада 2011 року по грудень 2012 року), який відповідач повинен сплатити позивачеві, складає 38 269,38 грн. (132,42 грн. х 289).

Уточнивши свої вимоги, позивач просила суд стягнути з відповідача середній заробіток за кожен робочий день затримки розрахунку, починаючи з 25.12.2012 року по день прийняття судом рішення у розмірі 2515,98 грн., з розрахунку 132,42 грн. х 19 (кількість робочих днів у січні 2013 року на час розгляду справи).

На підставі вищенаведеного, враховуючи, що у справі є достатні та належні докази того, що зазначена заборгованість по заробітній платі утворилася з вини відповідача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за кожен день затримки розрахунку, починаючи з 02.11.2011 року по день постановлення даного рішення у сумі 40 785,36 грн. (38 269,38 грн. + 2515,98 грн.).

Частину вимог позивача про стягнення з ПАТ «Трест Луганськшахтопроходка» витрат на правову допомогу у сумі 300 грн. суд вважає такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу. Сплата коштів за оформлення позовної заяви, підтверджена відповідним договором (а.с. 26), не є витратами на правову допомогу у розумінні ст. 79 ЦПК України. До того ж, в порядку ст. 60 ЦПК України позивач не надала суду належних та допустимих доказів сплати зазначеної суми.

Згідно з ч. 3 ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача підлягає судовий збір в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог у розмірі 407,85 грн.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення середнього заробітку в межах платежів за один місяць.

Керуючись ст. ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 212-215, 367 ЦПК України, України, ст. ст. 97, 116, 117, КЗпП України, п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України N 13 від 24.12.99 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд, -

В И Р І Ш И В:

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка"про стягнення заробітної плати за весь час затримки розрахунку при звільненні -задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка"(р/р 26005000524980 КБ "Фінанси та кредит"МФО 304717, р/р 2600701006525 в філії АТ "Укрексімбанк"м. Луганська, МФО 304289, КОД 00181668) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за кожен день затримки розрахунку починаючи з 02.11.2011 року по день постановлення судом рішення у розмірі 40 785 (сорок тисяч сімсот вісімдесят п'ять гривень) 36 копійок.

Стягнути з ПАТ "Трест Луганськшахтопроходка" (р/р 26005000524980 КБ "Фінанси та кредит"МФО 304717, р/р 2600701006525 в філії АТ "Укрексімбанк"м. Луганська, МФО 304289, КОД 00181668) судовий збір у доход держави в розмірі 407 (чотириста сім гривень) 85 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог позивача -відмовити.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення сум заробітної плати в межах платежів за один місяць.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчий кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 січня 2013 року. Повний текст рішення складено 25

січня 2013 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його отримання копії цього рішення в апеляційний суд Луганської області через Краснодонський міськрайонний суд Луганської області.

Суддя:М. В. Лукінова