Рішення № 28818844, 14.01.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" січня 2013 р.Справа № 5017/3238/2012

За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1;

До відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2;

про стягнення 80388,69 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 - довіреність від 12.07.12р.

від відповідача: ОСОБА_4 - довіреність від 30.11.12р.

Суть спору: Фізична особа - підприємцець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача фізичної особи - підприємець ОСОБА_2 про стягнення 80388,69 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.11.2012 року порушено провадження у справі № 5017/3238/2012.

28.11.2012р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшли письмові пояснення.

03.12.2012р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

10.12.2012р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшли письмові пояснення.

19.12.2012р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшло письмове заперечення.

У судовому засіданні 03.12.2012р. було оголошено перерву до 10.12.2012р., 10.12.2012р. було оголошено переву до 24.12.2012р., 24.12.2012р. було оголошено переву до 14.01.2013р.

У судовому засіданні 10.12.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

21.04.2011 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення №21/04/11, відповідно до умов якого, Орендодавець зобов'язується передати Орендарю, а Орендар зобов'язується прийняте у строкове платне користування частину нежилого приміщення офісу №91, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, визначені у п. 1.2. цього Договору, що належить Орендодавцю на праві приватної власності на підставі договору дарування, посвідченого ОСОБА_5, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 19.09.2003р.

Відповідно до п. 1.2.1., 1.2.2. договору №21/04/11 від 21.04.2011 року, приміщення знаходяться за адрсою: АДРЕСА_1, офіс №91. Площа приміщень, що надаються в оренду: 26,3 кв.м.

Відповідно до п. 3.1. договору №21/04/11 від 21.04.2011 року передбачено, що передача - приймання приміщень здійснюється Сторонами або їх уповноваженими представниками на підставі відповідного Акту приймання -передачі приміщень протягом 10-ти робочих днів з моменту підписання цього договору.

Відповідно до п. 4.1. договору №21/04/11 від 21.04.2011 року, за орендне користування приміщеннями Орендар щомісячно сплачує Орендодавцю плату у розмірі 19 652,00грн., що еквівалентно 1 700Євро за курсом Національного банку України на дату підписання Сторонами цього Договору (1Євро дорівнює 11,56грн.).

Відповідно до п. 4.2. договору №21/04/11 від 21.04.2011 року, за два останніх місяця оренди орендна плата складає 60 112грн., що еквівалентнор 5200Євро, тобто 30 056грн. на місяць, що складає еквівалент 2600Євро за курсом Національного банку України на дату підписання Сторонами цього договору.

Відповідно до п. 4.3. договору №21/04/11 від 21.04.2011 року, Орендар зобовязується сплатити Орендодавцю у термін не пізніше 10 (десяти) робочих днів за дати підписання Стронами акту приймання -передачі приміщень попередню сплату оренди за два останніх місяця оренди у розмірі, передбаченому п. 4.2. договору.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, на початку березня 2012р. ФОП ОСОБА_1 відвідуючи орендоване приміщення виявив, що ФОП ОСОБА_2 більш не проводить в ньому господарську діяльність. Орендоване приміщення не було звільнено від офісного устаткування остаточно, що перешкоджало вільно розпоряджатися власністю. За січень та лютий 2012р. та 12 днів березня, тобто до того часу коли приміщення було звільнено орендарем остаточно, орендна плата не вносилася, що порушено умови п. 6.1.2 договору №21/04/11 від 21.04.2011 року. Відповідно до п. 6.1.2. договору №21/04/11 від 21.04.2011 року, своєчасно і в повному обсязі вносити плату за користування приміщеннями за цим договором, внасідок чого за відповідачем утворилась заборгованість на загальну суму 42 468,30грн. Позивач зазначає, що неодноразово вказував відповідачу, що згідно п. 6.1. 3 договору №21/04/11 від 21.04.2011 року, орендар зобовязаний повідомляти орендодавця не пізніше ніж за 2 місяці про звільнення приміщень та здати їх за Актом повернення приміщень. 12 березня 2012р. документація та офісне устаткування було остаточне вивезено відповідачем. Позивач зазначає, що орендна плата за період простою приміщення з 13.03.2012р. -15.05.2012р., саме за той час коли позивач не міг знайти орендаря на вказане приміщення, є неодержавним фінансовим прибутком, на який позивач міг розраховувати у випадку належного виконання ФОП ОСОБА_2 зобовязань за договором оренди нежилого приміщення. Тільки 15.05.2012р. було досягнуто домовленість та 23.05.2012р. було укладено договір з новим орендарем. Таким чином, відповідачем було завдано збитки відповідачу у вигляді неотриманого прибутку у розмірі 37 920,39грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на адресу позивача було надіслано лист від 29.02.2012р. №15 з проханням підписати Акт повернення приміщення.

26.04.2012р. позивачем на адресу відповідача було надіслано лист від 25.04.2012р., відповідно до якого зазначено, що відповідачу необхідно сплатити заборгованість та підписати Акт повернення приміщення.

03.12.2012р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що відповідно до п. 4.2. договору №21/04/11 від 21.04.2011 року, за два останніх місяця оренди орендна плата складає 60 112грн., що еквівалентно 5200Євро, тобто 30 056грн. на місяць, що складає еквівалент 2600Євро за курсом Національного банку України на дату підписання Сторонами цього договору. Таким чином, Орендар на підставі договору після підписання акту приймання -передавання приміщень здійснив гарантійну оплату за лютий січень місяці, які були останніми місяцями оренди.

Відповідачем на адресу позивача 02.12.2011р. було надіслано повідомлення про звільнення орендованого приміщення, що підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладення цінного листа від 03.12.2011р., які наявні в матеріалах справи.

Відповідачем на адресу позивача 01.03.2012р. було надіслано акт повернення приміщення за договором оренди нежилого приміщення №21/04/11 від 21.04.2011р., що підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладення цінного листа від 01.03.12р., які наявні в матеріалах справи.

10.12.2012р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких зазанчено, що згідно п. 4.5. договору №21/04/11 від 21.04.2011р., витрати на утримання приміщень, що орендуються (комунальні послуги, водопостачання, постачання електричної енергії, теплової енергії, експлуатаційні витрати ОСББ «Грецький»і т.п.), несе Орендар, як фактичний користувач. В орендованому приміщенні впродовж знаходження там відповідача також знаходилося ПП «ТРЕВЕЛ ДИСТРИБ'ЮШН СЕРВІСІЗ»,керівником якої є відповідач ОСОБА_2,що підтверджується копією виписки з єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 10.08.2012р. Позивач зазначає, що за усною домовленістю між позивачем та відповідачем було встановлено, що усі витрати на утримання приміщень будуть сплачуватися ПП «ТРЕВЕЛ ДИСТРИБ'ЮШН СЕРВІСІЗ», що підтверджується випискою оборотів по поточному рахунку, яка наявна в маиеріалах справи.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання ( ст. 901 ЦК України ).

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Таким чином, за січень та лютий 2012р.., орендна плата не вносилася, чим порушено умови договору №21/04/11 від 21.04.2011 року. Відповідно до п. 4.2. договору №21/04/11 від 21.04.2011 року, за два останніх місяця оренди орендна плата складає 60 112грн., що еквівалентно 5200Євро, тобто 30 056грн. на місяць, що складає еквівалент 2600Євро за курсом Національного банку України на дату підписання Сторонами договору. Оскільки позивач у позовній заяві посилається на п. 6.1.2. договору та просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у сумі лише 42 468,30грн., суд задовольняє вимогу позивача.

Відповідач своєму відзиві посилається на те, що відповідно до п. 4.2. договору №21/04/11 від 21.04.2011 року, за два останніх місяця оренди орендна плата складає 60 112грн., що еквівалентно 5200Євро, тобто 30 056грн. на місяць, що складає еквівалент 2600Євро за курсом Національного банку України на дату підписання Сторонами цього договору. Орендар на підставі договору після підписання акту приймання -передавання приміщень здійснив гарантійну оплату за лютий січень місяці, які були останніми місяцями оренди, але до суду не надано жодних доказів сплати здійснення гарантійної оплати орендованих приміщень.Тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у розмірі 42 468,30грн. підлягає задоволенню.

Вимогу позивача щодо стягнення з відповідача завданих збитків позивачу у вигляді неодержаного прибутку у розмірі 37 920,39грн., суд вважає необгрунтованою та такою, що не підтверджується матеріалами справи, оскільки як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на адресу позивача було надіслано лист від 29.02.2012р. №15 з проханням підписати Акт повернення приміщення.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на обидві сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44-49, 75 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 80388,69 грн. -задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідент. № НОМЕР_1) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_2, п/р НОМЕР_3 в АБ „Південний", МФО 328209) -заборгованість по орендній платі у сумі 42 468,30грн.; витрати по сплаті судового збору на суму 849,82грн.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (код ЄДРПОУ 37607526, адреса: м. Одеса, вул. Садова, 1/А) повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_2, п/р НОМЕР_3 в АБ „Південний", МФО 328209) - надмірно сплачений за квитанцією № 1970.10.1 від 01.11.2012 р. судовий збір у сумі 68,27грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.01.2013р.

Суддя Оборотова О.Ю.