Ухвала суду № 28817322, 24.01.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1005/7953/2012 Головуючий у І інстанції ТумановаПровадження № 11/780/114/13 Доповідач у 2 інстанції Костенко І.В.Категорія 20 24.01.2013 ??????????????????????????????

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Беха М.О.

суддів Костенко І.В., Капічон О.М.

за участю прокурора Стаховської Н.О.

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляціями: захисника ОСОБА_2 та потерпілої ОСОБА_3 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2012 року, яким

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Лопатково, Ірбіцького району, Свердловської обл., Російської Федерації, зареєстрованого в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого

засуджено за ч.3 ст.185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

Вироком вирішено питання судових витрат та речових доказів.

Колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що він 20 липня 2012 року близько 02 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом розбиття вікна проник в приміщення будинку АДРЕСА_2, звідки таємно викрав належний ОСОБА_3 комп'ютерний системний блок, який складався з материнської плати «Аsus», жорсткого диску amsung», відеокарти adeon AD 7500», TV-тюнера vermedia 407», звукової карти «С-Media», CD-ROM G» та DVD-ROM G», загальною вартістю 2000 грн.

Викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 2000 грн.

В апеляціях:

- захисник ОСОБА_2 просить вирок суду змінити, в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого та призначити ОСОБА_4 менш суворе покарання з застосуванням ст.75 КК України.

Апелянт вказує на істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи та неповноту як судового так і досудового слідства, де останніми в порушення ст.22 КПК України факт добровільного відшкодування потерпілим збитків і усунення завданої їм шкоди, факт проживання з матір'ю похилого віку, факт наявності у засудженого неповнолітніх дітей та яким саме шляхом підсудний «веде бродяжницький спосіб життя», маючи постійне місце реєстрації та проживання, не з'ясовувався, а факт вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння підтверджений лише показами засудженого.

При цьому захисник вважає, що при призначенні покарання засудженому суд не врахував всіх даних, що характеризує його особу, який раніше не судимий та обставин, що пом'якшують вину ОСОБА_4: добровільне відшкодування заподіяної шкоди, наявність неповнолітнього сина, проживання з матір'ю похилого віку, яка являється ветераном війни.

- Потерпіла, просить вирок суду в частині призначеного покарання також змінити, а саме визнати такими, що пом'якшують його відповідальність такі обставини, як добровільне відшкодування збитків, щире каяття та вибачення перед нею і призначити засудженому більш м'яке покарання із застосуванням ст.69 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що суд при призначенні покарання не врахував, що засуджений має постійне місце проживання, веде господарство, доглядає за матір'ю похилого віку та повністю визнав свою вину і розкаявся у скоєному та обставини, що пом'якшують покарання: добровільне відшкодування збитків, щире каяття та вибачення.

Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечив проти поданих апеляцій і просив вирок суду залишити без змін, захисника ОСОБА_2, який підтримав подану ним та потерпілою апеляції та змінити вирок суду в частині призначеного покарання ОСОБА_4, застосувавши до нього ст.75, 76 КК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція захисника підлягає задоволенню, а апеляція потерпілої -частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.365 КПК України висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які відповідно до вимог ч.1 ст.299 цього кодексу не досліджувались, апеляційним судом не перевіряються, а тому доводи апелянта щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, неповноти як досудового так і судового слідства є безпідставними.

Доводи захисника про наявність у засудженого неповнолітніх дітей та врахування цієї обставини при призначенні покарання не заслуговують на увагу, оскільки вони нічим підтверджені.

За змістом ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Згідно з вимогами ст.75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як видно з мотивувальної частини вироку судом були враховані, як обставини, що пом'якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину так і обставини, що обтяжують покарання -вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, дані про особу засудженого, який негативно характеризується, так як не працює, веде бродяжницький спосіб життя, зловживає спиртними напоями, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, вчинив тяжкий злочин.

Разом з тим, судом не було враховано, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, злочин вчинив вперше, має постійне місце проживання в АДРЕСА_1, проживає з мамою, яка є особою похилого віку та є ветераном війни, офіційного місця роботи немає, однак допомагає на будівництвах в с.Вишеньки та сусідніх селах Бориспільського району, заподіяні потерпілій ОСОБА_3 збитки відшкодовані (так як викрадений комп'ютерний блок їй повернуто) та сама потерпіла подала до суду апеляційної інстанції заяву та апеляційну скаргу, де просила не позбавляти засудженого волі.

А тому, приймаючи до уваги сукупність всіх цих обставин колегія суддів вважає, що необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів буде призначення ОСОБА_4 покарання без реального відбуття покарання зі встановленням йому іспитового строку на підставі ст. 75 КК України, в зв'язку з чим вирок суду в частині призначення покарання засудженому слід змінити.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України (в редакції1960 року), колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково, апеляцію захисника ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_4 -змінити в частині призначеного покарання.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом першої інстанції покарання з іспитовим строком 2 роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_4: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, робити або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

В решті вирок залишити без змін.

Засудженого ОСОБА_4 звільнити з під варти негайно.

Судді: _______ _______ ______