Вирок № 28816565, 22.01.2013, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 1-727/12

Провадження № 1-369-76/13

В И Р О К

іменем України

22.01.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Гришка О.М.

при секретарі Жилко Я.А., Губко Ю.М.

за участю прокурора Юркової Ю.В.

потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Сумської області Велихописарівського району с. Яблучне, українця, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого на підставі ст. 89 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

встановив:

07.10.2012 року близько 01 години ОСОБА_2 біля залізничного перону станції «Тарасівка», на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс удари руками по різним частинам тіла ОСОБА_1 В ході бійки ОСОБА_2 вибив з рук ОСОБА_1 мобільний телефон марки «Nokia 6303», вартість якого згідно звіту про проведення товарознавчої експертизи становить 674,2 грн., в якому знаходилась сім картка мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_1, яка для потерпілого матеріального значення не представляє. В цей час у ОСОБА_2 виник умисел спрямований на власне незаконне збагачення за рахунок відкритого заволодіння чужим майном - мобільним телефоном ОСОБА_1, корисливий мотив та мета незаконно збагатитись, реалізуючи який він підняв з землі вище вказаний телефон та поклав собі до кишені. Вимогу ОСОБА_1 повернути йому телефон ОСОБА_2 проігнорував, після чого продовжив наносити ОСОБА_1 удари кулаками по різним частинам тіла. В подальшому з місця вчинення злочину зник, викраденим ОСОБА_2 розпорядився за власним розсудом, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 674, 2 грн.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що 06.10.2012 року приблизно о 20 годині він прибув на концерт який відбувався в с. Тарасівка, по вул. Совхозній. Там він випив приблизно 1,5 літри пива після чого пішов в м. Боярка, де в кафе «Промінь», зустрів наглядно знайомих, яких саме не пам'ятає. Він з ними випив трохи коньяку після чого направився до залізничного переїзду «Тарасівка». Біля переїзду близько 23 чи 24 години зустрів свого знайомого ОСОБА_3. Вони разом у магазину, який знаходився біля переїзду, придбали собі по одній пляшці пива та почали вживати. Після цього вони пішки направились до приміщення кафе «Підкова», яке знаходиться поряд з посадковою платформою в сторону м. Боярка. Він разом з ОСОБА_3 трохи постояли біля входу до кафе, після чого вирішили піти в с. Тарасівка. При цьому в кафе вони не заходили. В цей час з приміщення кафе вийшло троє осіб, двоє з яких він знав наглядно. Одного звати ОСОБА_7, іншого ОСОБА_1, третього хлопця він бачив вперше. Вказані хлопці направились до залізничного переїзду, при цьому вони йшли позаду них. Під час того як ОСОБА_1 виходив з кафе у них виник конфлікт, а тому вони вирішили розібратись. Коли троє пройшли приблизно метрів 30-40 від приміщення кафе вони наздогнали ОСОБА_1, після чого ОСОБА_3 одразу наніс йому удар, куди саме він не бачив, а він в цей час також підбіг та почав наносити удари ОСОБА_1, куди саме не пам'ятає. Від їхніх дій ОСОБА_1 впав на землю та в цей момент з його руки випав мобільний телефон марки «Nokia» на землю, він його одразу підняв та поклав до лівої кишені своїх штанів. Вони наносили удари по різним ділянкам тіла ОСОБА_1, при цьому останній також від їхніх ударів відбивався та наносив їм удари. Коли ОСОБА_1 зміг від них відбитись він почав втікати в сторону залізничного переїзду «Тарасівка». Куди поділись ОСОБА_7 та інший невідомий він не знає. Чи казав ОСОБА_1 йому з ОСОБА_3, щоб вони повернули йому мобільний телефон не чув.

Окрім визнання підсудним вини у пред'явленому йому обвинуваченні, вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, підтверджується сукупністю доказів, які були зібрані у справі та досліджені під час судового слідства, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_1, який суду показав, що 06.10.2012 року він вирішив відпочити, а для цього близько 18 години направився на концерт, який відбувся в с. Тарасівка, на площі Шевченка. На концерті зустрівся зі своїми знайомими, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Зустрівшись, вони почали спілкувались та вживати алкогольні напої. Близько 23 години в зв'язку з тим, що у них втомились ноги вони вирішили піти в кафе «Підкова», яке знаходиться біля залізничного перону залізничної станції «Тарасівка» в напрямку станції «Боярка». Прийшовши до кафе вони сіли за столик, який знаходився в окремій кабінці та замовили собі по 50 грамів коньяку. Коли вони збирались вже піти до них в кабінку пришли двоє хлопців, один сів поряд з ним, інший сів поряд з ОСОБА_7. Хлопці сказали, щоб ОСОБА_7 вийшов з ними побалакати. ОСОБА_7 погодився і вийшов з кабінки, при цьому він сказав ОСОБА_7, щоб далеко не відходив. З розмови він чув, що двоє хлопців були невдоволені поведінкою ОСОБА_7. Коли він почув, що ОСОБА_7 з хлопцями розмовляє на підвищених тонах то сказав йому, щоб йшов до них, що останній і зробив. Двоє вище вказаних хлопців до них вже не повертались. Вони продовжили відпочивати і приблизно о 01 годині ночі вирішили йти по домівках. Вийшовши з кафе вони направились в сторону залізничного переїзду. При цьому ОСОБА_1 не пам'ятає як виходив з приміщення кафе оскільки перебував в стані алкогольного сп'яніння. Під час ходьби він зі своєї кишені штанів правою рукою дістав свій мобільний телефон, щоб перекласти його в кишеню піджака. І в цей час почув як позаду них в їхню сторону хтось біжить. Озернувшись він побачив, що на нього біжать двоє хлопців. Одного хлопця він впізнав як ОСОБА_2, він йому відомий оскільки колись з ним у нього був конфлікт, який переріс в бійку. Іншого хлопця він бачив вперше. ОСОБА_2 одразу наніс приблизно два-три удари кулаками йому в область обличчя в ліву сторону, інший хлопець в цей час його схопив за ноги. Від вказаних дій він впав на землю. При цьому коли він падав ОСОБА_2 продовжував махати своїми руками та удари йому приходились по руках, а саме в область біцепсів. Під час того, як падав ОСОБА_1 випустив з рук свій мобільний телефон, який не встиг перекласти до кишені, куди саме впав телефон він не бачив. Впавши та знаходячись в положенні сидячі, ОСОБА_2 продовжив наносити йому удари своїми руками в область голови, інший тримав ноги. Він почав захищатися, а саме відбив удари ОСОБА_2 та наніс йому два удари в область голови, від вказаних ударів він відійшов, після цього він наніс декілька ударів по голові хлопця, кий тримав його ноги, від вказаних ударів невідомий відійшов. Після цього ОСОБА_1 підвівся та почав шукати свій мобільний телефон, не знайшовши запитав у ОСОБА_6 та ОСОБА_7, де його телефон, на що останні відповіли, що не знають де він. Додав, що під час бійки його знайомі знаходились поряд, але нічим не допомогли. Далі ОСОБА_1 запитав у хлопців, які його били, чому вони на нього напали та де його телефон, на це ОСОБА_2 плюнув йому в обличчя та нецензурною лайкою висловився в його бік, інший хлопець мовчав. Після цього ОСОБА_2 знову почав наносити якому удари кулаками в область обличчя, а інший вчепився за його ноги. Відбившись знову від них він вирішив тікати, оскільки вже не мав сил відбиватись. При цьому ОСОБА_7 та ОСОБА_3 поряд вже не було. Він направився до площі Леніна в с. Тарасівка та на автомобілі таксі направився додому, де з мобільного телефону батька викликав міліцію. В подальшому ОСОБА_1 разом з працівниками міліції направились до місця, де його побили. Мобільний телефон, який у нього зник він придбав весною 2010 року за 1400 гривень.

- показами свідка ОСОБА_6, який будучи допитаним у судовому засіданні, пояснив, що 06.10.2012 року він вирішив відпочити, а для цього близько 19 години зустрівся зі своїми знайомими, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_7, на концерті, який відбувся в с. Тарасівка. Під час відпочинку на концерті вони вживали алкогольні напої, а саме коньяк. Через деякий час вони вирішили піти відпочивати в кафе «Підкова», яке знаходиться біля залізничного переїзду « Тарасівка». Прийшовши в приміщення кафе вони сіли в окрему кабінку та почали вживати коньяк. Також додав, що разом з ними також був ОСОБА_8, якого вони зустріли під час ходьби до кафе. Що відбувалося, коли вони відпочивали у кафе він не пам'ятає, оскільки випив дуже багато алкоголю. Через деякий час він, разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_1 вирішили йти по домівках. Після цього вони вийшли з кафе та направились в сторону залізничного переїзду «Тарасівка». Пройшовши приблизно 30-40 метрів від приміщення кафе ОСОБА_6 побачив, як двоє невідомих осіб напали на ОСОБА_1, після чого почали його бити. В якісь момент почув, як ОСОБА_1 крикнув де його телефон, тоді ОСОБА_6 злякався, що у нього також заберуть телефон, і він вирішив втекти та сховати телефон в лісосмузі, після чого повернутись. Коли він біг з вказаного місця то бачив як двоє невідомих били ОСОБА_1. Чим займався ОСОБА_7 в цей момент ОСОБА_6 не бачив. Він побіг в сторону лісосмуги, що недалеко від залізничного переїзду та сховав свій мобільний телефон, після чого направився до місця де били ОСОБА_1. Прибігши на місце, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 вже не було, але на зустріч йому йшло двоє осіб, які запитали у нього чи він був з довгим чи ні, на що ОСОБА_6 сказав, що так, був та запитав в них навіщо вони так зробили, на що отримав відповідь, щоб той не заступався за нього. Після чого ОСОБА_6 розвернувся та направився в сторону залізничного переїзду.

- заявою ОСОБА_1 від 07.10. 2012 року щодо невідомих осіб, які вчинили з ним бійку та забрали у нього мобільний телефон (а.с. 5); протоколом огляду місця події від 07.10.2012 року, згідно якого оглянуто земельну ділянку та, як пояснив ОСОБА_1 на нього було вчинено напад (а.с. 6); рапортом на ім'я начальника Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області щодо затримання ОСОБА_2 (а. с. 8); протоколом огляду місця події від 07.10.2012 року, згідно якого ОСОБА_2 на пропозицію працівників міліції витяг з кишені мобільний телефон марки «Nokia 63031» з карткою мобільного оператора «Кіївстар» абонентський номер НОМЕР_1 та фото таблиця до нього (а.с 9-10); протоколом № 450 медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння від 07.10.2012 року відносно ОСОБА_2, яким встановлено факт вживання алкоголю (а. с. 17); звітом №179М про проведення товарознавчої експертизи рухомого майна: мобільного телефону марки «Nokia 6303», ринкова вартість якого складає 674,20 грн.(а. с. 42); протоколом від 16.10.2012 року огляду речей (а. с. 77);

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що підсудний, потерпілий та свідок під час розгляду справи в суді давали правдиві послідовні покази, які відповідають встановленим судом обставинам справи.

Суд визнає, що вина підсудного у вчиненні злочину доведена повністю, дії ОСОБА_2 кваліфікуються судом за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Суд виключає з пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення факт спільного нанесення з ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ОСОБА_1 07.10.2012 року біля залізничного перону станції «Тарасівка» за адресою : Київська область, Києво-Святошинський район, с. Тарасівка, оскільки ОСОБА_3 обвинувачення з приводу даної події не пред'являлось та в матеріалах справи міститься постанова від 22.10.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочинів передбачених ч.2 ст. 186, ч. 1 ст. 396 КК України (а.с. 51) та постанова від 23.10.2012 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 296 КК України (а.с. 90).

Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також особу підсудного.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує, що злочин за ч. 2 ст. 186 КК України відноситься до тяжких злочинів, ОСОБА_2 раніше не судимий на підставі ст.89 КК України, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, що полягає у критичній оцінці підсудним своєї протиправної поведінки, що характеризується щирим осудом цієї поведінки, повним визнанням своєї вини, висловленні жалю з приводу вчиненого та готовності нести покарання за вчинений злочин та добровільне відшкодування завданого збитку, обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Тому, з урахуванням всіх обставин злочину суд вважає доцільним призначити покарання ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції відповідної статті.

Враховуючи ставлення підсудного до вчиненого, його щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, думки потерпілого, який просив суд призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі.,суд приходить до переконання про можливість виправлення підсудного ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства, тобто без реального відбування покарання і на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 КПК України 1960 року постановляючи вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

З врахуванням наведеного, цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 суд залишає без задоволення, оскільки підсудним повністю відшкодовано потерпілому заподіяну його діями шкоду та потерпілий від цивільного позову відмовився.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. ст. 81, 330 КПК України 1960 року.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 91, 331 КПК України1960 року підлягають стягненню з підсудного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323-324 КПК України 1960 року, суд -

засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись до кримінально-виконавчої інспекції для реєстрації.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПП «Юридична контора Малецького» 403,50 (чотириста три гривні п'ятдесят копійок) за проведення судово-товарознавчої експертизи №179м від 15.10.2012 р., які підлягають внесенню на розрахунковий рахунок № 26009030043426 код ЄДРПОУ - 33950311, МФО 811039, одержувач: ПП «Юридична контора Малецького», призначення платежу: за проведення судово-товарознавчої експертизи (а.с.39).

Речові докази у справі : мобільний телефон марки «Nokia 6303» та картку мобільного оператора Київстар, передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_1 ( а.с. 79) - залишити у користуванні останнього.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 15 діб з часу його проголошення.

Суддя О.М.Гришко