Ухвала суду № 28816230, 22.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2570/362/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року у справі за позовом Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс»до Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Чернігівської області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року в задоволенні адміністративного позову Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс»до ДПІ у Ріпкинському районі Чернігівської області ДПС про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення -відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач зареєстрований в якості юридичної особи Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 04 квітня 1994 року та взятий на податковий облік до ДПІ у Вишгородському районі з 26 листопада 1993 року.

Співробітником ДПІ у Ріпкинському районі на підставі наказу голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у Ріпкинському районі, першого заступника начальника ДПІ у Ріпкинському районі Максименка С.М. від 24 листопада 2011 року № 189 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при обчисленні земельного податку за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 05 грудня 2011 року № 489/23-101/21536845, який зареєстровано в Журналі реєстрації актів, довідок планових та позапланових документальних перевірок за 2011-2012 роки.

У вказаному акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме ст.ст. 2, 5, 7 Закону України «Про плату за землю», в результаті чого підприємством занижено земельний податок в сумі 54 207, 78 грн.

Акт перевірки від 05 грудня 2011 року № 489/23-101/21536845 посадовими особами УДП «Укрінтеравтосервіс»не підписано, про що складено акт від 05 грудня 2011 року № 8.

Вказаний акт перевірки 05 грудня 2011 року надісланий рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу УДП «Укрінтеравтосервіс»супровідним листом від 05 грудня 2011 року № 1381/10/23-017 для ознайомлення та підписання, який фактично отриманий уповноваженою особою УДП «Укрінтеравтосервіс»- Скляровою 08 грудня 2011 року.

Отже, ДПІ у Ріпкинському районі дотримано порядок ознайомлення платника податків із результатами перевірки, як це передбачено п. 86.4 статті 86 Податкового кодексу України, а саме: акт документальної невиїзної перевірки складений у двох примірниках, підписаний посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та зареєстрований в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку, а також зазначений акт документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручено особисто платнику податків або його законним представникам, в даному випадку акт вручено -08 грудня 2011 року.

Відповідно до п. 86.8 статті 86 ПК України - податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, УДП «Укрінтеравтосервіс»14 грудня 2011 року надіслано на адресу ДПІ у Ріпкинському районі заперечення від 14 грудня 2011 року № 1/2-04-1021, тобто у відповідності до статті 86 ПК України.

Вказані заперечення отримані податковим органом 20 грудня 2012 року.

У зв'язку з неотриманням протягом 5-ти робочих днів від УДП «Укрінтеравтосервіс»заперечень ДПІ у Ріпкинському районі за висновками акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 16 грудня 2011 року № 0000272330, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 54 207, 78 грн. за основним платежем та 13 551, 95 грн. за штрафними санкціями.

Після винесення податкового повідомлення-рішення (20 грудня 2012 року) на адресу ДПІ у Ріпкинському районі надійшли від позивача заперечення на акт перевірки.

У відповіді на заперечення від 26 грудня 2011 року № 1445/10/23-107 ДПІ у Ріпкинському районі повідомило, що заперечення УДП «Укрінтеравтосервіс»залишено без задоволення, а висновок акта перевірки без змін.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Відповідно до Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №370244 від 13 січня 2005 pоку, виданого на підставі рішення Новояриловицької сільської ради від 28 грудня 2004 pоку, зареєстрованому в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 030583600001 Новояриловицької сільської ради, позивачу надана в постійне користування земельна ділянка площею 7, 49 га, яка розташована в с. Скиток Ріпкинського району Чернігівської області.

У листі відділу держкомзему у Ріпкииському районі від 17 вересня 2009 року № 01 - 10/2205 зазначено, що до складу земельної ділянки, яка надана в постійне користування УДП «Укрінтеравтосервіс», згідно Державного акта від 13 січня 2005 року, серія ЯЯ № 370244 не входить площа земельних ділянок під автомобільною дорогою «Київ-Нові Яриловичі».

Статтею 2 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів-учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Згідно із статтею 5 Закону України «Про плату за землю»- об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Ставки земельного податку, як передбачено статтею 7 зазначеного Закону, з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Ставки податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не проведено, встановлюються у розмірах, передбачених статтею 7 Закону України «Про плату за землю».

Ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням встановлених коефіцієнтів.

Встановлені ч. 2 статті 7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку застосовуються з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Так, у 2009 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, збільшені в 3,1 рази, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».

У 2010 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, збільшені в 3,1 рази, за період з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року, а в період з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року збільшені в 3,2 рази, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».

Відповідно до п. 24 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»- виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до рішення десятої сесії п'ятого скликання Новояриловицької сільської ради від 30 січня 2008 року «Про затвердження ставок земельного податку по Новояриловицькій сільській раді»та рішення шістнадцятої сесії п'ятого скликання Новояриловицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 05 лютого 2009 року «Про затвердження ставок земельного податку по Новояриловицькій сільській раді»в період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року встановлено та затверджено ставку земельного податку для земель несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів сільської ради в розмірі 2 100, 00 грн. за 1, 0 га.

На 2009 рік та на період з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року ставка земельного податку з урахуванням коефіцієнту збільшення 3,1, передбаченого статтею 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», становила 6510, 00 грн. за 1 га.

В період з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2010 року ставка земельного податку, з урахуванням коефіцієнту збільшення 3,2, передбаченого статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», становила 6 720, 00 грн. за 1 га.

УДП «Укрінтеравтосервіс»подано до ДПІ у Ріпкинському районі податкові розрахунки земельного податку.

Судом встановлено, що у поданих позивачем податкових розрахунках земельного податку за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року платником податків відображено плату за землю у загальній сумі 41 748, 48 грн., а також донараховано 2 612, 14 грн.

Розрахунок суми земельного податку на 2009 рік платником податку проведено згідно Розрахунку суми земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким не встановлено грошову оцінку, виходячи із загальної площі земельної ділянки 7, 49 га за вид земель як «інші землі»та ставки земельного податку в розмірі 0, 075 грн. за один метр квадратний, а також коефіцієнту індексації на поточний рік 3,1.

Крім того, суму земельного податку, нарахованого платником на 2009 рік збільшено до сплати на 2 612, 14 грн. - січень 2009 року (без урахування суми штрафної санкції) за результатами акту перевірки від 03 березня 2009 року № 156/15-317/25267299.

За звітний 2010 рік нараховано земельного податку всього, з урахуванням уточнюючого податкового розрахунку -24 334, 23 грн.

Розрахунок суми земельного податку на 2010 рік платником податку проведено: згідно Розрахунку суми земельного податку на земельні ділянки населених пунктів, яким не встановлено грошову оцінку, виходячи із загальної площі земельної ділянки в межах населених пунктів 34 500 метрів квадратних (3,45 га.), за вид земель, як «інші землі»та ставки земельного податку в розмірі 0, 21 грн. за один метр квадратний, а також коефіцієнту індексації на поточний рік 3,1; згідно Розрахунку земельного податку на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, виходячи із загальної площі земельної ділянки за межами населених пунктів 40 400 метрів квадратних (4,04 га.), за вид земель, як «інші землі»та грошової оцінки одиниці площі ріллі по області з урахуванням коефіцієнта індексації - 9280,80 грн./га, а також ставки податку у відсотках від грошової оцінки 5,0 %.

Відповідно до листа відділу Держкомзему у Ріпкинському районі Головного управління Держкомзему у Чернігівській області від 19 січня 2010 року № 01-09/125 державний акт на право постійного користування земельною ділянкою засвідчує право УДП «Укрінтеравтосервіс»користуватися земельною ділянкою без встановленого строку площею 7, 49 га в селі Скиток з відповідним її розташуванням в межах населеного пункту відповідно до рішення Новояриловицької сільської ради від 28 грудня 2004 року.

Причиною відсутності нормативно-грошової оцінки земель населеного пункту с. Скиток є нестача коштів місцевого бюджету та відсутність надходжень для таких видів робіт з державного бюджету. Статтею 15 Закону України «Про оцінку земель»нормативно-грошова оцінка земельних ділянок може проводитися зацікавленими особами в порядку встановленому законом.

Таким чином, виходячи із площі земельної ділянки розташованої в межах населеного пункту та затверджених ставок земельного податку в перевіряємому періоді загальна сума земельного податку повинна становити 98 568, 40 грн.

Отже, УДП «Укрінтеравтосервіс»в порушення ст.ст. 2, 5 та 7 Закону України «Про плату за землю»занижено в перевіряємому періоді до сплати в бюджет земельний податок в сумі 54 207, 78 грн., в тому числі: звітний 2009 рік - 28733,51 грн.; звітний 2010 рік - 25474,27 грн.

Тобто, як передбачено статтею 7 Закону України «Про плату за землю»- ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не вище ніж у два рази від середніх ставок податку з урахуванням встановлених коефіцієнтів.

А тому, під час проведення перевірки основним документом, що був використаний податковим органом для визначення ставки та нарахування земельного податку (як це передбачено чинним законодавством), є відповідні рішення сесії Новояриловицької сільської ради, а не довідка виконкому сільської ради.

Необхідно зазначити, що рішення десятої сесії п'ятого скликання Новояриловицької сільської ради від 30 січня 2008 року «Про затвердження ставок земельного податку по Новояриловицькій сільській раді»та рішення шістнадцятої сесії п'ятого скликання Новояриловицької сільської ради Ріпкинського району Чернігівської області від 05 лютого 2009 року «Про затвердження ставок земельного податку по Новояриловицькій сільській раді»на момент розгляду справи є чинними, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією ухвали Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 27 березня 2012 року по справі № 2518/285/2012 та копією ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року по справі № 2а/2518/285/12.

Згідно із ч. 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, колегія суддів зазначає, що можливі порушення з боку ДПІ у Ріпкинському районі щодо порядку прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення не впливають на саму суть порушення та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правомірність прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс»-залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Чаку Є.В.