Ухвала суду № 28814514, 18.01.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Циганенко А.І.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2013 року справа №2а/0570/10159/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

при секретарі: Мосіній К.С.,

за участю: представника позивача Сербіна В.В. (довіреність від 25.12.2012р.),

представника відповідача Леончук О.О. (довіреність від 25.09.2012р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року в адміністративній справі за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій неправомірними та скасування рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" звернулось до суду з даним позовом, в якому позивач просив визнати дії посадових осіб відповідача неправомірними та скасувати рішення № 51 від 26.07.2012 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. На обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що висновок щодо неправомірного використання позивачем коштів Фонду є безпідставним, оскільки за отриманою путівкою санаторно-курортним закладом надано комплекс медичних послуг застрахованій особі, яка має до цього медичні показання, тобто, кошти були витрачені за цільовим призначенням, до того ж, в самій путівці не було зазначено, що вона призначена лише для дитини у супроводі дорослого. Крім того, апелянт наголошує на тому, що відповідачем була порушена процедура прийняття спірного рішення, оскільки воно прийнято наступного після перевірки дня без отримання заперечень на акт перевірки від позивача.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити, в той час, як представник відповідача проти цього заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до наступного.

Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Донецької міської ради 3 вересня 2007 року, код ЄДРПОУ 00191678 (а.с. 36).

Макіївське регіональне виробниче управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» є відокремленим підрозділом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» і діє на підставі «Положення №2 про Макіївське регіональне виробниче управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» , є платником внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, перебуває на обліку в Макіївський міській виконавчій дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

16 травня 2012 року по накладній №76 голова комісії із соціального страхування Макіївського регіонального виробничого управління КП «Компанія «Вода Донбасу» отримав путівку №382260 в санаторій для дітей з батьками в ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова» для лікування захворювання органів опору та руху для дорослого з дитиною, вартістю 9450,00 гривень, яка рішенням комісії із соціального страхування Макіївського регіонального виробничого управління КП «Компанія «Вода Донбасу» була виділена електрогазозварювальнику ОСОБА_4 з оплатою 30% її вартості.

25 липня 2012 року відповідачем на підставі направлення від 24.07.2012 року №466 була здійснена позапланова перевірка Макіївського регіонального виробничого управління КП «Компанія «Вода Донбасу» з питання правильності видачі вищезазначеної санаторно-курортної путівки, за результатами якої був складений акт від 25.07.2012р., за висновками якого встановлено порушення статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, зумовленими похованням» та пункту 4.7 «Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», оскільки рішенням комісії соціального страхування путівка №382260 з 27.06.12 в ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова» для дорослого з дитиною видана для оздоровлення одного дорослого без дитини.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято Рішення №51 від 26.07.12 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності», яким до позивача застосовані фінансові санкції в сумі 11340,00 грн., з яких, сума неправильно витрачених страхових коштів склала 7560,00 грн., штраф у розмірі 50% неправильно використаних коштів - 3780,00 грн.

Обставини справи сторонами не оспорюються, спірним є питання щодо правомірності винисення відповідачем оскаржуваного рішення.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі - Закон №2240), пунктом 6 статті 5 якого закріплений принцип цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступного.

Так, згідно частини 1 статті 9 Закону №2240 Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Відповідно до ст.34 цього Закону, за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, надається, зокрема, забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків).

Статтею 47 Закону №2240 передбачено, що для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

25 лютого 2009 року відповідно до статей 11 та 47 Закону №2240 постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності №12 був затверджений «Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» (далі за текстом - Порядок), пунктом 1.1 якого (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що цей Порядок визначає умови отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, сплаченого за рахунок коштів Фонду, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»,

Так, пунктом 4.1 Порядку передбачено, що рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, а пунктом 4.7 встановлений порядок виділення путівки одному із застрахованих батьків (матері або батькові) або застрахованій особі, яка їх замінює (опікунові, піклувальнику), для лікування дитини в супроводі дорослого за наявності у дитини медичних показань на санаторно-курортне лікування з частковою оплатою в розмірі 20 відсотків її вартості, а для лікування двох дітей в супроводі дорослого - 10 відсотків її вартості на підставі заяви застрахованої особи та медичних довідок для дорослого та дитини.

Тобто, путівки на санаторне-курортне лікування, придбані за кошти Фонду, використовуються за цільовим призначенням або для лікування дитини в супроводі дорослого, або для лікування дорослого. Від цільового призначення путівки залежить розмір часткової оплати її вартості. Використання путівки не за призначенням не допускається.

Відповідно до абзацу першого частини 1 статті 30 Закону №2240 страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Пунктом 6.2 Порядку передбачено, що сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що виділення спірної путівки з порушенням Порядку призвело до порушення використання страхових коштів, а тому, як наслідок, оскаржуване рішення відповідача прийнято правомірно.

Щодо суми страхових коштів використаних з порушенням, суд першої інстанції зазначив наступне.

Вартість путівки № 382260 складала 9450,00 грн.

За даними звіту Ф14-ФСС з ТВП «Звіт про путівки на санаторно-курортне лікування та путівки до дитячих закладів оздоровлення за ІІ квартал 2012 року» та звіту Ф4-ФСС з ТВП «Звіт по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за І півріччя 2012 року» Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за путівку №382260 в рахунок часткової оплати вартості цієї путівки перерахована сума 1890,00 грн. Надлишкові кошти в сумі 945,00 гривень Фонд для оплати путівки №382260 не використовував і повернув позивачу.

Таким чином, судова колегія погоджується, що розмір неправомірно витраченої суми страхових коштів та сума штрафу розраховані відповідачем правильно (9450,00 грн. - 1890,00 грн. = 7560,0 грн.; 7560,0 грн.х50% = 3780,0 грн.).

Доводи апелянта щодо відсутності в путівці інформації про необхідність її розподілення лише дитині в супроводі дорослого, на погляд судової колегії, не заслуговують на увагу, оскільки цільове призначення зазначеної путівки визначено в накладній №76 (а.с.16).

Крім того, судом вірно зазначено, що, оскільки путівка №382260 була надана позивачу за чотири робочих тижні до прийняття комісією із соціального страхування рішення про її виділення, тому у посадових осіб позивача було достатнього часу для з'ясування будь-яких незрозумілостей, в тому числі і для встановлення її цільового призначення.

Щодо доводів апелянта стосовно порушення процедури проведення перевірки, колегія суддів вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Пунктом 1.5 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження», затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 22.12.2010 №29 (далі - Інструкція), встановлено, що позапланова перевірка це перевірка, яка не передбачена у плані-графіку контрольно-ревізійної роботи органу Фонду і проводиться за наявності підстав, визначених цією Інструкцією.

Пунктом 3.6 Інструкції передбачено, що позапланові перевірки проводяться без попереднього повідомлення страхувальника за наявності, зокрема, таких підстав: виявлення невідповідності між даними, зазначеними у документах обов'язкової звітності та заявах-розрахунках, поданих страхувальником до органу Фонду, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення страхувальником законодавства з питань, що належать до компетенції органів Фонду.

На день видання направлення №466 від 24 липня 2012 року відповідач отримав від позивача лист, в якому йшлося про помилкову видачу путівки №382260, а також під час приймання звітів в них були виявлені певні невідповідності.

Таким чином, судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції, що позапланова перевірка була проведена відповідачем правомірно.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідач як суб»єкт владних повноважень довів суду, що діяв правомірно, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Ухвала в повному обсязі складена 23 січня 2013 року.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року в адміністративній справі за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій неправомірними та скасування рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності" від 26 липня 2012 року,- залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В. Губська Т.Г. Арабей І.В. Геращенко